Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила у свято ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» в Троїце-Сергієвій лаврі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила у свято ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» в Троїце-Сергієвій лаврі
Версія для друку
20 квітня 2012 р. 16:21

20 квітня 2012 року, у п'ятницю Світлої седмиці, день свята ікони Божої Матері «Живоносне Джерело», Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Успенському соборі Троїце-Сергієвої лаври.

Після закінчення Літургії на площі Лаври Святіший Патріарх звершив водосвятний молебень, після якого звернувся до віруючих зі словами проповіді.

Усіх вас, дорогі владики, отці, брати й сестри, сердечно вітаю і поздоровляю з великим всерадісним святом Пасхи Христової, Божої і спасенної. І тішуся, що Господь дав мені можливість звершити, за традицією, у день, коли ми прославляємо ікону «Живоносне Джерело», водосвятний молебень на цей лаврській площі, а перед тим, разом із братією, — Божественну літургію.

Пам'ять про велике цільбоносне джерело, що знаходиться у граді Константинополі, відображена не тільки в традиції церковного іконопису, але і в нашому церковному календарі. На околиці Константинополя, неподалік від кріпосної стіни, було джерело, і люди помітили, що ті, хто з молитвою притікають до нього й почерпають воду, отримують зцілення. У V столітті імператор Лев повелів побудувати над джерелом монастир і назвав цю обитель «Живоносне Джерело». Трохи пізніше на честь цієї події в головному храмі монастиря була споруджена чудова мозаїка, яка зображала Царицю Небесну в пояс, із Немовлям, що нібито сидить на Її утробі, і з потоками води, що виливається.

Саме цей образ, який справляв чарівне враження на жителів стародавнього Константинополя, і дав початок писанню особливого зображення Божої Матері, що іменується «Живоносне Джерело». З самої ікони випливає, що власне Живоносним Джерелом є Господь Ісус Христос. Діва Марія послужила справі Його народження, втілення, але з Нього виливаються потоки живої води — тієї самої води, про яку Сам Спаситель сказав у бесіді із самарянкою біля криниці Якова: «Той, хто п'є цю воду, не буде спраглим повік» (Ін. 4:14). І ми знаємо, що цією живоносною водою, цим джерелом є словеса Божі, зафіксовані в проповіді Христа Спасителя на сторінках Євангелія.

У Євангелії від Іоанна знаходимо такі слова — Господь, звертаючись до учнів, говорить: «Ви вже очищені через слово» (Ін. 15:3). Ще не було хресної жертви і не було Воскресіння — так чому були вимовлені ці слова «вже очищені через слово»? Тому що слово Боже несе в собі величезну силу. Саме тому слово, звернене у світ, у тому числі у світ нехрещений, невіруючий, здатне викликати у свідомості і в душах людей такі перетворення, які відкривають перед ними можливість повірити в Бога, прийняти Його у своє серце та розпочати шлях до спасіння.

Слово Боже саме в собі несе велику благодать, адже це не людська мудрість. Ніяка людська мудрість не здатна докорінно змінити життя людини. А якщо й змінюється життя людей під впливом тих чи інших філософів чи політичних діячів, або під впливом громадської думки, то все це відбувається протягом короткого проміжку часу, а потім зникає, ніби й не було. Ну хто сьогодні, крім фахівців, пам'ятає високі слова стародавніх філософів і мислителів? Хто, крім істориків, знає, до чого закликали політичні діячі? Усе пішло, тому що людські слова скороминущі, вони не вічні, вони тимчасові, вони тільки в якийсь момент можуть захопити людину, навіть поневолити її, але вони не здатні вплинути на хід людської історії. На завороти історії вплинути здатні, на безумство людське вплинути здатні — ми знаємо, як злі слова призводили до воєн, революцій, цивільних зіткнень, як люди втрачали людське обличчя, вбивали братів своїх, спокушені цими словами; а потім минав час — і ні ентузіазму, ні бажання не те що вмирати за ці слова, але навіть згадувати їх.

Слово Боже — жива вода, яка витікає від Самого Бога. Ці слова, западаючи в душу, нікого не залишають байдужим. Багато людей відкривають назустріч слову свій розум, своє серце, підкорюють йому своє життя; інші, якщо слово йде врозріз з їхніми звичками, звичаями, особливо гріховними пристрастями, починають боротися з ним, причому з такою силою, з якою не борються з жодним людським словом. Але всі гоніння проти Христа, усе повстання на слово Боже лише свідчать про те, що це Божественне слово, тому що ніколи, за жодних обставин і ніде людські слова не викликали такого опору, який викликало слово Боже.

Дійсно, віруючі люди, звертаючись до людей невіруючих, ніколи в серці своєму не мають ненависті. Я не зустрічався з православними християнами, які ненавиділи б іншу людину тільки тому, що вона не вірить у Бога. Співчуття — так, молитва про таку людину — так, спір з приводу невіри — так, але ж злоби немає. Чому ж піднімається така злоба проти слова Божого? Чому люди присвячують усе своє життя боротьбі зі словом Божим — займаючись цим професійно, отримуючи зарплату, віддаючи цьому своє життя? Та саме тому, що Божественне слово ранить, розділяє свідомість людини і нікого не може залишити байдужим і спокійним.

Саме тому Господь сказав: «Я приніс меч» (див. Мф. 10:34). Багато людей в історії неправильно розуміли це слово і думали, що треба озброюватися, щоб захищати Боже слово, і завжди були посоромлені, коли силою людською його захищали. Меч означає гостроту й силу, здатну дійсно розділити людину, відокремити в ній гріх від святості, озброїти її величезною силою, зовнішнім символом якої є меч.

Живоносне джерело, жива вода, яку розливають Господь Ісус Христос і посередниця Божественного явлення у світ Пресвята Богородиця, — сьогодні прославляються і Мати, і Син, прославляється чудовий образ Живоносного Джерела, прославляється сила слова Божого, а одночасно і сила благодаті, яка присутня в цьому слові і присутня в Церкві через Хрест і Воскресіння Спасителя.

Ось чому ми в цей день освячуємо святу воду — як знамення того, що слово Боже підтверджується благодаттю, як знамення того, що слово Боже постійно зміцнюється й підтримується у свідомості людей силою Божественною. І сьогодні наша молитва про те, щоб сучасники наші відкрили свої уми, серця назустріч цьому слову і, втілюючи його в життя, могли усвідомити, наскільки великою є сила Божа, що міститься в цьому слові. І проголошуючи велику вість про Воскресіння Спасителя, ми одночасно затверджуємо силу слова і силу благодаті Божої, якими й спасається світ.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес Христос!

Хотів би привітати всю братію Свято-Троїцької Сергієвої лаври на чолі з намісником, Преосвященним владикою архієпископом Феогностом і вручити Вам, владико, символ Воскресіння Спасителя — крашанку, яка для всіх нас є знаком і символом святкування Святої Пасхи. Хотів би також привітати всіх учнів і викладачів Московської духовної академії на чолі з владикою архієпископом Євгенієм, закликати благословення на чернечу братію, на духовну школу, яка готує пастирів, щоб особливим чином сила слова Божого перетворювала життя тих, хто вступає і вже вступив на шлях служіння Христу Спасителю. Усіх вас вітаю зі святом!

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Інші статті

Патріарша проповідь у Неділю Торжества Православ'я після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у п'ятницю першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у четвер першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Стрітенському ставропігійному монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Донському монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у вівторок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я у Богоявленському кафедральному соборі в Єлохові

Патріарша проповідь у понеділок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь перед чином прощення у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі м. Москви

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю о Страшном Суде после Литургии в Храме Христа Спасителя