Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Різдвяне звернення Святішого Патріарха Кирила до телеглядачів

Різдвяне звернення Святішого Патріарха Кирила до телеглядачів
Версія для друку
7 січня 2013 р. 06:00

7 січня 2013 року, у свято Різдва Христового, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил виступив зі зверненням до телеглядачів.

Сердечно вітаю всіх вас, мої дорогі, зі святом Різдва Христового!

Щороку, коли ми стикаємося з цим святом і намагаємося проникнути в сенс події, на честь якої його встановлено, ми можемо свідчити, що стикаємося з таємницею — з таємницею народження Бога, з таємницею входження Бога в людську історію. Про це чудово сказав Іоанн Златоуст: «Бог зробився людиною, не перестаючи бути Богом. Той, Кого не вмістив всесвіт, вмістили ясла». Дійсно, Бог, Якого не вміщає всесвіт, Творець світу, Творець буття всього, що нас оточує, стає одним із нас, входить у плоть і кров людської історії.

З самого початку ця незбагненна подія по-різному сприймалася людьми. Одні зустріли Його з радістю, з надією, з любов'ю. Це були віфлеємські пастухи, це були східні волхви, це були ті, хто оточував Спасителя, — Діва Марія, Обручник Іосиф. І, напевно, ще були люди, які з відкритою душею, з чистим серцем поглядали на Немовля, чудесно народженого у віфлеємській печері.

Але були ж і ті, хто з самого початку не прийняв Христа — ті самі люди, які не пустили Діву Марію і Обручника Іосифа до домівки, ті, у кого не знайшлося місця для них. Вони не хотіли пускати з вулиці цих людей, щоб вони не порушили їхній спокій чи спокій їх постояльців, не створили труднощів, не створили якогось дискомфорту для їхнього життя. Були й інші, для яких народження Спасителя було певним викликом не тільки їх благополуччю, а й владі, могутності і, що найголовніше, гріховному способу життя.

За наступні 2000 років практично нічого не змінилося. Світ ділиться на тих, хто з радістю приймає Спасителя, хто з Ним пов'язує своє життя, хто віддає свій розум, своє серце Йому і в Ньому знаходить мир, спокій, радість, сенс життя; але є люди, які не можуть прийняти Спасителя, тому що для них це означає перегляд звичного способу життя, відмову від якихось уявлень, які їм дорогі, близькі. Адже іноді прийняття Христа вимагає не тільки умоглядної згоди з фактом Його втілення, але й зміни життя, і дуже багато людей не готові на цю зміну.

Церква протягом всієї своєї історії мала справу і з одними, й з іншими. І ті, хто Христа не приймає, не є ворогами Церкви — це ті ж самі брати й сестри, заради яких Господь прийшов. І завдання християнина, завдання Церкви полягає в тому, щоб ті, хто вважає себе нездатним повірити й прийняти Його, повірили й прийняли всім серцем, усвідомивши, що заради них прийшов Господь.

Але от ще чому вчить нас вся ця історія, пов'язана з Різдвом Христовим, події навколо цього Народження. Якщо Господь був прийнятий пастухами, простими людьми, то чи не означає це, що й ми сьогодні повинні шукати Його не там, де блиск і злато, не там, де могутність і сила, а там, де слабкість і нужда? От чому Господь, звертаючись до Своїх послідовників, і говорить про те, що необхідно для досягнення Царства Божого відвідувати хворих, відвідувати ув'язнених, поділяти свої можливості з тими, хто потребує нашої допомоги (див. Мф. 25:34-40), а це насамперед інваліди, старі, діти.

І от про дітей хотілося б особливо сказати цими днями. У нас багато дітей, які не мають батьків, навіть за живих батьків. І як важливо, щоб наш народ із радістю, з особливим почуттям вдячності Богу приймав у свої сім'ї сиріт, даючи їм не лише дах і виховання, але й віддаючи їм свою любов. «Не заважайте дітям приходити до Мене», — говорить Господь (Мф. 19:14). Адже це слово в якомусь сенсі всіх нас повинно озброїти розумінням того, наскільки значущі в очах Божих діти.

Саме у зв'язку зі святом Різдва Христового я хотів би звернутися з проханням до всіх, хто може зробити важливий крок у житті, спрямований на усиновлення дітей, на підтримку сиріт, — зробіть цей крок. У нашій країні не повинно бути сиріт. Ті, хто не має батьків, повинні знаходити їх серед добрих, чесних і чуйних людей.

Нехай благословення Боже перебуває з усіма вами, зміцнюючи кожного з вас на шляху вашого християнського життя. А для тих, хто ще тільки наближається до розуміння таємниці Різдва, а разом із цією таємницею — і до пізнання Бога, я бажаю успіху в цьому непростому, але спасенному русі назустріч справжньому сенсу життя, який відкривається нам у народженому Христі Спасителі.

Ще раз вітаю всіх вас, і Боже благословення нехай перебуває над усіма нами.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла Блаженнейшему Патриарху Александрийскому Феодору с днем тезоименитства

Патріарше привітання митрополиту Пермському Мефодію з 70-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила Блаженнішому Митрополиту всієї Америки і Канади Тихону з річницею архієрейської хіротонії

Звернення Святішого Патріарха Кирила з нагоди святкування Дня православної молоді

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Антіохійської Православної Церкви з річницею інтронізації

Вітання Святішого Патріарха Кирила Блаженнішому Митрополиту Чеських земель і Словаччини Ростиславу з річницею інтронізації

Вітання Святішого Патріарха Кирила Блаженнішому Архієпископу Ієроніму з річницею обрання на Престол Архієпископів Афінських і всієї Еллади

Співчуття Святішого Патріарха Кирила у зв'язку з ДТП у Калузькій області

Вітання Святішого Патріарха Кирила голові Державної Думи РФ В.В. Володіну з 55-річчям від дня народження

Привітання Святішого Патріарха Кирила учасникам Всесвітньої конференції на тему людського братства