Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті мучениці Татіани після Літургії в домовому храмі МДУ

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті мучениці Татіани після Літургії в домовому храмі МДУ
Версія для друку
25 січня 2013 р. 18:30

25 січня 2013 року, у день пам'яті мучениці Татіани і з нею в Римі постраждалих, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в домовому храмі святої мучениці Татіани при МДУ імені М.В. Ломоносова. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Дорогий і вельмишановний Вікторе Антоновичу! Ваше Високопреподобіє, отче Володимире! Дорогі брати й сестри!

Для мене завжди велика радість звершувати богослужіння в Татіанінському храмі при МДУ. І коли я увійшов під його склепіння цього разу, я зрадів усією душею, побачивши новий іконостас. Його ще не завершено, але він так органічно вписується в класичну архітектуру цієї будівлі. Дуже сподіваюся, що прикрашення домової церкви Московського державного університету стане ще одним чинником, який допомагатиме людям переступити поріг, що відділяє університет від храму.

Сьогодні ми святкуємо пам'ять святої мучениці Татіани. У своїй проповіді отець Максим дуже добре розповів про її життя і значенні її подвигу для сучасної молоді. Я хотів би звернути вашу увагу лише на одну обставину. Будучи дочкою римського консула, належачи до римської аристократії, Татіана завершила своє життя мученицьки. Що ж означає віддати життя своє за переконання? Адже це прояв неймовірної внутрішньої сили! Цю здатність йти до кінця обраним шляхом, не боячись навіть смерті, ми називаємо вірністю. Свята Татіана була вірною Христу Спасителю. Вона була вірною тому вибору, який вона зробила, і вже ніякі жахи тортур не могли відвернути її від того, щоб бути з Христом і залишатися вірною всьому тому, що вона сприйняла своїм розумом і серцем через Євангеліє.

Дивно, але слово «вірність» має величезне значення стосовно безлічі обставин нашого життя. Хіба може існувати без вірності справі згуртований колектив учених або виробничників? Хіба може зберігатися без вірності щасливий сімейний союз — чоловіка й дружини, дітей і батьків? І ми знаємо, що вірність випливає з самої глибини людської свідомості, з глибини душевної.

У сучасному побуті є й інше, запозичене з інших мов слово, яке покликане начебто відтіснити велике святе поняття вірності, — це слово «лояльність». Але якщо розібратися, в лояльності немає сердечного почуття. Лояльність прагматична. Лояльність можна описати як безпечне співробітництво, безпечне співіснування. Лояльність, звичайно, не передбачає зради, але вона її і не виключає, тому що не вимагає від людини повної віддачі самого себе. Це поверхневе явище, хоча й необхідне деколи для формування тих же корпорацій, трудових колективів тощо.

Але вірність дійсно торкається глибини людського буття. Невипадково слова «віра» й «вірність» мають один корінь. Абсолютно невипадково, що в російській мові це саме так, тому що у свідомості нашого народу ніякої вірності без віри і бути не могло. Вірність формувалася глибокими релігійними переконаннями, свідомістю того, що над усіма нами — суд Божий, що не можна робити підлість, не можна зраджувати, тому що це не тільки неетично проти людей, але й гріховно проти Бога.

Образ святої мучениці Татіани заворожує. Якби сучасні молоді люди могли ознайомитися з її життям! На жаль, це не так. За всієї потужності сучасного інформаційного потоку такі розповіді, як про святу мученицю Татіану, займають незначне місце. А її образ здатний відкрити перед людиною щось дуже істотне для неї самої. Молода, красива, успішна дівчина відмовляється від багатьох розваг, звичаїв тогочасного життя і, концентруючи увагу на своїх переконаннях, виростає в героя духу, знаходить здатність кинути виклик мучителям, рукою яких керувала вища державна влада наймогутнішою у світі імперії. За образом молодої дівчини приховується неймовірна внутрішня духовна сила, і сила ця сформувалася тому, що вона вірила в Бога, в Христа — це був наріжний камінь її переконань.

Справжня вірність завжди там, де страх Божий. Страх Божий — це не викид адреналіну, це не той страх, який відчуває водій, що порушив правила руху, коли його зупиняє поліцейський. Страх Божий — це етичне поняття, яке пронизує все життя людини. Сила Божого страху може коригувати нашу поведінку. Ми усвідомлюємо, що Бог поруч із нами, що Він бачить наші справи, і, якщо ми віримо в Нього, то ми ввіряємо Йому своє життя. Тоді будь-яка зрада стає неможливою, як неможливим стає і багато іншого, що сьогодні руйнує особисте, сімейне життя, суспільні зв'язки, що завдає удару по самому існуванню людської цивілізації. Це гріх, зведений у норму, але він неможливий, коли людина зберігає віру та вірність Господу.

Я від усього серця хотів би побажати студентам і професорам Московського державного університету, всіх вищих шкіл нашої країни задуматися над тим, що означає бути вірним, що означає вірити в Бога. Сьогодні велика кількість людей, що належать до нашої інтелігенції, вже відкрила для себе дорогу до храму. Ми бачимо, що відбувається в нашій Вітчизні. І коли нам кажуть, що є якісь нездоланні протиріччя між інтелігенцією і Церквою, що Церква своєю поведінкою відштовхує від себе інтелігенцію, — то це бажане, яке видають за дійсне вузькі кола людей, для яких важлива не приналежність до інтелігенції, а боротьба з вірою.

Ми згадували сьогодні трагічні події, пов'язані із закриттям цього храму, зі знищенням віри в нашій країні. Хіба все те, що сьогодні говорять про Церкву, не говорилося в страшні передреволюційні роки, в роки терору і знищення Росії і Руської Церкви? Усе це говорилося, і говорилося куди більше, ніж зараз...

Ми стверджуємо, що немає ніяких протиріч між інтелігенцією і Церквою, якщо та й інша зберігають свою вірність великим моральним цінностям, які існують у житті нашого народу. Церква відкрита до діалогу. Ми готові зустрічатися навіть із супротивниками, ми готові зустрічатися з будь-ким, ми готові смиренно пояснювати й відповідати на виникаючі питання. Але ми не готові бути статистами, як того домагаються певні кола в боротьбі з Церквою. Церква не буде статистом — вона зі смиренням і внутрішньою силою завжди буде свідчити про Бога Живого, про той закон, який Він дав людям, про те, як цей закон, відобразившись у народному житті, з'являється сьогодні в тих самих традиційних моральних цінностях, які Церква захищає.

Я хотів би сердечно подякувати Вам, Вікторе Антоновичу, і отцю Володимиру за цей прекрасний дар. Я, дійсно, дуже люблю музику. На жаль, у мене не так багато часу, щоб відвідувати концертні зали, але я відкрию вам невеличку таємницю. Коли мені буває потрібно протягом короткого часу написати серйозний текст, — а в моєму житті часу майже завжди не вистачає, — я тихенько включаю музику. Я пишу під акомпанемент музики, отримуючи внутрішнє заспокоєння і натхнення. Тому я не просто любитель — я прагматичний споживач музики, яка допомагає мені в досягненні поставлених переді мною цілей.

Я хотів би подякувати Вам, Вікторе Антоновичу, за добрий дар, який буде використаний для подальшого відновлення храму. Отця Володимира прошу зробити все, щоб за доброї нагоди цей чудовий класичний іконостас, що відповідає стилю храму, було повністю відновлено. Саме його спалювали у дворі храму ті, хто думав, що, знищивши на фронтоні напис «Світло Христове просвітлює усіх», вони вирвуть з душ наших людей віру в Господа й Спасителя. Вже через самі спогади про ті трагічні події ми повинні відновити іконостас, відновлюючи тим самим історичну правду.

Усім вам сердечно дякую за участь у Божественній літургії. Благословення Боже молитвами святої мучениці Татіани нехай перебуває з усіма нами. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Слово Святішого Патріарха Кирила у день пам'яті мучениці Татіани після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у Неділю за Богоявленням після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

Проповідь Святішого Патріарха Кирила у день свята Хрещення Господнього після Літургії в Богоявленському кафедральному соборі у Москві

Патриаршая проповедь в Неделю 31-ю по Пятидесятнице после Литургии в Александро-Невском скиту

Патриаршая проповедь в Неделю 30-ю по Пятидесятнице, по Рождестве Христовом, после Литургии в Успенском соборе Московского Кремля

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после великой вечерни в праздник Рождества Христова

Патриаршая проповедь в праздник Рождества Христова после Литургии в Храме Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в Рождественский сочельник после Литургии в Храме Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в день памяти святителя Петра после Литургии в Успенском соборе Московского Кремля

Патріарша проповідь у Неділю 29-ту після П'ятидесятниці після Літургії в кафедральному соборі великомученика Георгія Побідоносця в м. Одинцово Московської області