Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Вступне слово Святішого Патріарха Кирила на 26-му засіданні Наглядової, Громадської та Опікунської Рад з видання «Православної енциклопедії»

Вступне слово Святішого Патріарха Кирила на 26-му засіданні Наглядової, Громадської та Опікунської Рад з видання «Православної енциклопедії»
Версія для друку
25 лютого 2014 р. 22:09

25 лютого 2014 року в Сергіївському залі Храму Христа Спасителя відбулося 26-е засідання Наглядової, Громадської та Опікунської Рад з видання «Православної енциклопедії». Зі вступним словом до учасників засідання звернувся Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.

Ми відкриваємо 26-е спільне засідання Наглядової, Громадської та Опікунської Рад з видання «Православної енциклопедії».

Хотів би сердечно привітати Сергія Семеновича Собяніна і Сергія Едуардовича Приходька. Сергій Євгенович Наришкін, який також несе відповідальність за видання енциклопедії, очолюючи її Громадську Раду, направив на мою адресу лист. Він знаходиться зараз у відрядженні і не може, на жаль, взяти участь в нашій роботі.

Я б хотів сказати кілька вступних слів. Ще раз вітаю всіх вас, дякую за те, що ви зібралися, тому що всі ми разом робимо дуже важливу справу, яка виходить далеко за межі тільки церковної сфери. Це робота величезного культурного та наукового значення, яка об'єднала навколо себе чудових дослідників, учених. Нічого подібного у світі не було зроблено ніколи.

Як відомо, до революції була зроблена спроба видати «Православну енциклопедію», дійшли до літери «К», тобто тієї самої літери, до якої ми з вами зараз також дійшли, і зупинилися через те, що почалася війна. У моїй бібліотеці стоїть ця енциклопедія, і я дивуюся високому рівню, на якому вона була зроблена, і щоразу жалкую, що цей чудовий проект не був завершений.

Але якщо порівнювати стару енциклопедію з нашою, то нинішня, звичайно, робиться вже на зовсім іншому рівні — і з наукової, і з поліграфічної точки зору. Тому я б хотів ще раз сказати про те, що це унікальний культурний, науковий і церковний проект, який, ми, звичайно, повинні завершити, незважаючи на ті труднощі, які виникають і про які ми поговоримо трохи пізніше.

Я хочу представити всім Сергія Едуардовича Приходько, заступника голови Уряду Російської Федерації, який люб'язно погодився брати участь у нашій роботі. Ми з Сергієм Едуардовичем знайомі довгі роки, ще по лінії зовнішньої діяльності, — він курирував відповідний напрямок у президентській адміністрації, а я в той час був головою ВЗЦЗ. У нас хороший досвід роботи і взаємодії. Я радий, що Ви з нами і що Ви готові свої здібності і знання також покласти на цю добру справу.

Також вітаю Володимира Євгеновича Фортова, президента нашої Академії наук. Володимир Євгенович теж погодився увійти до Наглядової Ради «Православної Енциклопедії», і я, користуючись нагодою, хотів би сказати про те, що РАН не просто стояла біля витоків нашого проекту — значна частина матеріалів видання готується співробітниками академії, у тому числі її дійсними членами і членами-кореспондентами. Тому «Православна енциклопедія» являє собою прекрасний приклад плідної співпраці світської і церковної науки. Сподіваюся, що за керівництва Володимира Євгеновича Російською академією наук це співробітництво, що вже стало традиційним, продовжиться.

Протягом багатьох років Російську академію наук представляв у нашій Наглядовій Раді Юрій Сергійович Осипов. Нині він на моє та Сергія Євгеновича Наришкіна запрошення став членом Громадської Ради, і в цій новій якості я Вас сердечно вітаю.

Тепер, що стосується поточного порядку денного. Сьогодні на нашому 26-у спільному засіданні Наглядової, Громадської та Опікунської Рад ми представляємо 31-й, 32-й і 33-й томи «Православної енциклопедії», які включають в себе сотні статей на різні теми, пов'язані з історією Православ'я, спільною історією християнства, богослов'ям, богослужінням, церковним мистецтвом, історією релігій. Йде 15-й рік наших спільних трудів над цим масштабним проектом. Це досить значний термін, який дає нам привід оцінити результати виконаної роботи, поговорити про успіхи і про проблеми.

За час свого існування «Православна енциклопедія» стала виданням, яке має велику вагу, як в церковних, так і у світських наукових колах. При згадці «Православної енциклопедії» вже звичними стали такі її характеристики, як «фундаментальна», «науково достовірна», «унікальний проект» тощо. Щороку видаються три нових томи, щосуботи на телеканалі ТВЦ виходить в ефір програма «Православна енциклопедія», а в братській Україні щомісяця на Першому телеканалі йде програма «Православна енциклопедія в Україні» — ведучим цієї програми є керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський та Броварський Антоній. Дай Боже, щоб зміни, які відбулися зараз у громадському та політичному житті України, не завадили продовженню цього чудового телепроекту.

Посилання на «Православну енциклопедію» на різних інтернет-ресурсах є визнаним свідченням точності інформації, що наводиться. «Православна енциклопедія» дійсно являє собою унікальне видання. Спільними зусиллями Церкви, державних і громадських діячів, світських учених народжується перший в історії Православ'я і взагалі в історії культури повномасштабний звід знань у всіх галузях богословської та церковно-історичної науки, з питань культури в тій частині, в якій ці питання пов'язуються з історією Церкви і богослов'ям. Цей проект здійснюється в інтересах не тільки нашої Церкви, а й в інтересах усього православного світу, і здійснюється він силами не тільки вітчизняних вчених, і навіть не тільки вчених з Білорусії, України, Молдавії та інших країн канонічної території Руської Церкви, а й силами кращих дослідників з Болгарії, Грузії, Греції, Сербії, Франції, Італії, Німеччини.

Окремі статті нашої енциклопедії вже сьогодні активно використовуються при створенні національних енциклопедій в різних країнах світу, виходять окремими виданнями на різних мовах. Ми з радістю даємо на це дозвіл, розуміючи, що це ще один шлях православного свідчення у світі і ще одна можливість показати значний пріоритет у цій галузі нашої вітчизняної гуманітарної науки.

Говорячи про фундаментальність та наукову достовірність енциклопедії, необхідно згадати, що такі якості багато в чому обумовлені раніше прийнятими нами рішеннями про випуск енциклопедичного видання особливого типу — видання, в якому і автор, і редакція несуть солідарну відповідальність за подану інформацію. З цього принципу випливають і обов'язкове наукове рецензування, і аналіз статті науковими консультантами, і робота спеціалізованих служб, які перевіряють кожен факт, кожну дату й цитату, написання кожного імені або географічної назви.

Варто згадати і про новизну «Православної енциклопедії», адже після 70-річної вимушеної перерви у розвитку вітчизняної богословської та церковно-історичної науки більшість тем і сюжетів уперше впроваджуються в наш науковий та освітній простір саме в томах цього видання.

За 15 років напруженої праці ми пройшли чималий шлях. За час роботи над енциклопедією був період скептичного ставлення до проекту, який, на щастя, закінчився з появою перших томів. Був і період величезного інтересу до нашого видання, під час якого на хвилі ентузіазму, у тому числі з боку членів наших Рад, проект міцно став на ноги. Разом з тим неминуче настав і час певної звички і навіть втоми, адже 15 років — це дійсно великий термін.

Я говорю зараз не про читачів, які, як і раніше, з нетерпінням чекають нових томів (так, наприклад, у 2013 році поставки томів в єпархії, храми й монастирі Руської Православної Церкви зросли на 20%). Щорічне надходження енциклопедії до районних, міських та селищних бібліотек і сьогодні залишається «хорошою новиною» в регіональних ЗМІ. Я також не маю на увазі авторів і редакторів Церковно-наукового центру «Православна енциклопедія», які продовжують готувати й випускати нові томи. Вже цього року ми чекаємо виходу у світ 34-го, 35-го і 36-го томів енциклопедії. Говорячи про втому, я, насамперед, маю на увазі нас — членів Рад, покликаних забезпечити матеріальну, організаційну, громадську підтримку «Православної енциклопедії». Якщо ми чесно проаналізуємо останні два-три роки нашої роботи, то доведеться зробити висновок про те, що наша підтримка ослабла. Наведу лише кілька прикладів.

У 2008 році було видано розпорядження Уряду РФ про закупівлю та постачання енциклопедії Міністерством культури РФ для бібліотек країни. У 2012 році вийшло нове розпорядження, але незабаром до нього було внесено невелику зміну, і слова «18 тисяч примірників» були змінені на: «до 18 тисяч примірників». Зараз закупівля енциклопедії впала, як я розумію, до 14 тисяч примірників, що, звичайно, дуже відбивається на нашому фінансовому балансі. Має місце значне в масштабах роботи енциклопедії скорочення коштів, хоча для когось це зовсім незначні кошти. Усе це обертається тим, що енциклопедія недоотримує кошти, і це обмежує можливості колективу, не дозволяє йому інтенсивно працювати. Ця ситуація, звичайно, вимагає пильного розгляду і прийняття якихось кроків з її нормалізації. Звертає на себе увагу і ситуація, яка склалася при придбанні томів енциклопедії бібліотеками вищих навчальних закладів Росії, в яких кількість закуповуваних томів також має тенденцію до скорочення.

Я хотів би ще раз повернутися до теми електронної версії «Православної енциклопедії» та підкреслити, що ми не проти сучасної актуалізованої версії, і, більш того, поступово викладаємо видані томи в Інтернет. Але наше основне завдання полягає в тому, щоб завершити видання цілком і на високому науковому рівні. На минулому засіданні ми про це говорили, і ідея електронної версії енциклопедії зараз у повному обсязі не була підтримана членами Рад. Цілком очевидно, що якщо це відбудеться, то енциклопедія втратить взагалі будь-яке джерело доходу.

Іноді нас порівнюють з «Британською енциклопедією». Але ось я згадую виступ на минулому засіданні Сергія Борисовича Іванова, який сказав: так, енциклопедію Britannica тепер можна знайти в електронному вигляді, але за гроші і лише після того, як вона вже давно була випущена в паперовому форматі, — що цілком нормально, бо це інтелектуальний продукт дуже великої цінності. Думаю, у нас немає зараз ресурсів, достатніх для того щоб перевести «Православну енциклопедію» відразу в електронний формат і тим самим позбутися можливості отримувати кошти від реалізації паперових томів — з тим щоб розвивати і далі роботу над виданням.

Особливо слід сказати і про підтримку видання членами Опікунської Ради, завдяки активності яких в 2006-2008 роках було створено резервний фонд, який сьогодні ще забезпечує безперебійну роботу з випуску нових томів. Їх участь останніми роками також скоротилося. В результаті вже четвертий рік резервний фонд незмінно зменшується, і за наявності таких тенденцій вже через рік-два ми можемо зіткнутися із серйозними труднощами в нашій подальшій роботі.

За розрахунками редакції залишилося ще дев'ять років роботи, і наше 60-томне, дійсно фундаментальне видання буде завершено. Я мав деякі попередні консультації перед нашим з вами засіданням, в результаті яких були висловлені побажання про те, щоб нам скоротити цей термін приблизно удвічі і видати енциклопедію не за дев'ять років, а за чотири, максимум п'ять років. Чому? Тому що будуть постійно зростати розцінки, собівартість, і ми будемо змушені постійно вишукувати нові кошти; і чим довше цей процес здійснюватиметься, тим більше буде матеріальних втрат. Я попросив би обговорити це питання і, можливо, дати якісь керівні вказівки нашому колективу, що видає енциклопедію. Хотілося б вислухати вашу думку, з тим щоб ми, можливо, дійсно могли скорегувати сьогодні ці дати.

Сьогодні, як і завжди, за одним столом зібралися представники Адміністрації Президента, Уряду, керівництво Ради Федерації і Державної Думи, міністерств і суб'єктів федерації, представники науки, освіти, бізнесу. Звертаючись до всіх вас, я б ще раз просив активніше брати участь у реалізації цього чудового історичного проекту, іменованого «Православна енциклопедія». Дякую вам за увагу.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патриаршее поздравление митрополиту Нижегородскому Георгию с 20-летием архиерейской хиротонии

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла по случаю 80-летия разгрома советскими войсками немецко-фашистских войск в Сталинградской битве

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в четырнадцатую годовщину интронизации после Литургии в Храме Христа Спасителя

Вітання Святішого Патріарха Кирила спеціальному представнику Президента Росії С.Б. Іванову з 70-річчям від дня народження

Патріарше вітання митрополитові Воронезькому Сергію з 40-річчям архієрейської хіротонії

Патріарше вітання члену Опікунської ради гімназії святителя Василія Великого З.М. Чавчавадзе з 80-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила Блаженнішому Митрополитові всієї Америки і Канади Тихону з 10-річчям інтронізації

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелеві Сербської Православної Церкви з днем пам'яті святителя Сави

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелеві Грузинської Православної Церкви з нагоди Дня пам'яті рівноапостольної Ніни

Вітання Святішого Патріарха Кирила генеральному директору інформаційного агентства «Інтерфакс» М.В. Коміссару з 70-річчям від дня народження