Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила на презентації нових томів «Православної енциклопедії»

Слово Святішого Патріарха Кирила на презентації нових томів «Православної енциклопедії»
Версія для друку
25 лютого 2014 р. 23:43

25 лютого 2014 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил виступив на презентації 31-го, 32-го і 33-го алфавітних томів «Православної енциклопедії».

Я хотів би представити три нових томи «Православної енциклопедії» — 31-й, 32-й і 33-й.

Серед усього різноманіття сотень і сотень статей у всіх галузях релігійного знання я хотів би виділити так званий київський блок статей, що відкрився в 32-му томі і що склав значну частину 33-го тому. Цей звід складається з 35 наукових статей загальним обсягом близько 65 авторських аркушів. Він починається статтею «Київ» і включає історію 12 монастирів, у тому числі Києво-Печерської лаври. Там же статті про Києво-Могилянську академію та Київську духовну академію, про дві шановані ікони Божої Матері — Києво-Братську та Києво-Печерську, про Київських розспіви, Київську нотацію, про церковні видання в Києві та Київських церковно-наукових установах.

Але найбільша стаття — 20 авторських аркушів — присвячена Київській єпархії. У підготовці цієї статті брали участь десятки висококласних фахівців з Росії та України, була організована робота в архівах Києва. Можна з упевненістю стверджувати, що ця стаття являє собою детальний аналіз історії Православ'я в Києві з кінця X століття до наших днів. Вважаю, що кожен з нас достатньою мірою розуміє, наскільки публікація цих статей є своєчасною, оскільки, що гріха таїти, існує безліч спроб іншого прочитання історії, ніж те, що відкривається при погляді на об'єктивні факти в результаті серйозних історичних досліджень. Тому вважаю, що поява цього блоку «київських» статей дійсно є дуже актуальною, і сподіваюся, що вона допоможе багатьом людям зрозуміти ті сторінки нашої спільної історії, які йдуть у глибоку старовину і які пов'язані з формуванням самого обличчя східно-християнської цивілізації.

Також хотів би звернути увагу на повноцінне дослідження релігійної історії Кіпру та велику статтю про католицизм.

Я дякую всім авторам, рецензентам, науковим консультантам і редакторам, які взяли участь у підготовці та виданні томів 2013 року.

У новому 2014 році на нас чекає велика робота з продовження видання, і ми дуже сподіваємося, що у світ вийдуть 34-й, 35-й і 36-й томи енциклопедії.

Хотів би також звернути вашу увагу на підготовку енциклопедичного дослідження про Константинопольську Церкву, історія якої охоплює майже два тисячоліття. Константинопольська Церква протягом століть мала неабиякий вплив на інші Православні Церкви й народи. У роки ж османського панування, коли під іновірським ярмом опинилася практично вся православна повнота за винятком Руської держави, Константинопольські Патріархи, відповідаючи перед султаном за всіх його православних підданих, стали сполучною ланкою між державною владою Османської імперії і християнським населенням і практично керували цим християнським населенням в інтересах імперії. Значною мірою саме цим були обумовлені нерівноправні відносини між Константинопольською ієрархією (так званими фанаріотами) і рештою Православних Церков та громад. Тому національно-визвольні рухи в Болгарії, Сербії, Румунії і навіть Греції супроводжувалися відновленням або здобуттям цими народами церковної самостійності.

Руська Православна Церква здобула свою незалежність від Константинополя до цих подій — незадовго до падіння Візантійської імперії, коли відмовилася визнати Константинопольських Патріархів, які уклали унію з Римсько-Католицькою Церквою в безплідній надії отримати від Заходу допомогу для боротьби з османською загрозою. Відмова від істинної віри не принесла ромеям-константинопільцям порятунку. Пізніше саме від Руської держави, єдиної самостійної держави в православному світі, Константинопольські Патріархи отримували значну допомогу: політичну, дипломатичну та матеріальну. Саме Руська держава, укладаючи договори з Османською імперією, окремим пунктом вносила зобов'язання з боку Османської влади не переслідувати православних підданих. Саме Руська держава підтримувала визвольну боротьбу православних народів, що перебували під владою Османської імперії, і, як ми знаємо, внесок Росії в цю національно-визвольну боротьбу був вирішальним.

До того ж у питаннях здобуття автокефалії національними Церквами Руська Православна Церква суворо дотримувалася церковно-канонічного порядку, хоча це часом і викликало критику з боку російського суспільства. Не буду вдаватися в тонкощі, але в XIX столітті Росія і Руська Православна Церква виступали проти автокефалії нових Церков, вважаючи, що відділення їх від Константинопольського Патріарха послабить Константинопольський Патріархат. Тому не завжди наша Церква беззастережно підтримувала здобуття автокефалії внаслідок національно-визвольного руху, але пов'язувала це зі справжніми церковними інтересами і намагалася залишатися на міцних канонічних позиціях.

Очевидно, що стаття про Константинопольський Патріархат має бути підготовлена найретельнішим чином, у тому числі з урахуванням тих проблем, які сьогодні існують у всеправославному порядку денному, а також у порядку денному двосторонніх відносин між Руською Православною Церквою і Константинопольським Патріархатом. Я не буду зараз про них довго говорити, але багато хто з присутніх знає, що такі проблеми стоять на порядку денному, і милістю Божою ми готові їх обговорювати з Константинопольським Патріархатом у братському дусі і з повною відкритістю. Ще раз хочу сказати, що блок статей, присвячених цій темі, буде дуже актуальним і необхідним для того, щоб ознайомити широке коло читачів у тому числі і з тим, що сьогодні відбувається в галузі міжправославних відносин.

26-те спільне засідання Наглядової, Громадської та Опікунської Рад з видання «Православної енциклопедії», яке щойно завершилося, було не рядовою нарадою в низці наших щорічних зборів. Ми визначили терміни та графік завершення нашої роботи. Були висловлені прохання й побажання, щоб повністю завершити роботу над енциклопедією, включаючи останній, 60-й том, вклавшись у 20-річний термін. 15 років ми вже працюємо над енциклопедією. Було висловлено побажання, щоб за останні 4-5 років роботу було повністю закінчено. Це обумовлено багатьма причинами. По-перше, звичайно, необхідністю, затребуваністю енциклопедії в повному її обсязі. По-друге, що теж дуже важливо, розумінням того, що ціна питання зростатиме у зв'язку із загальною тенденцією підвищення цін у світовому масштабі. Нікуди нам не піти й від такого явища, як інфляція, хоча, милістю Божою, сьогодні це не таке страшне явище в нашій державі. Але, безперечно, для видання енциклопедії потрібні великі витрати, особливо якщо ми розтягнемо його ще на десять років. У такому разі ми можемо не впоратися з усіма фінансовими зобов'язаннями. З іншого боку, інтенсифікація роботи вимагатиме більшого фінансування зараз, що в кінцевому підсумку призведе до безсумнівної економії.

Ми пройшли довгий шлях — перший том, як я вже сказав, вийшов у світ восени 2000 року, і весь цей час багато хто з вас активно брав участь у цьому проекті. Сьогодні я хотів би відзначити високими церковними нагородами тих людей, які з самого початку брали участь у цій роботі і зробили в неї дуже суттєвий внесок.

<…>

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Вітання Святішого Патріарха Кирила К-Ж. К. Токаєву зі вступом на посаду Президента Республіки Казахстан

Слово Святішого Патріарха Кирила на засіданні Вищої Церковної ради 20 березня 2019 року

Патріарше привітання єпископу Ворзельському Ісаакію з 55-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила керівнику Рососвітнагляду С.С. Кравцову з 45-річчям від дня народження

Патриаршее поздравление митрополиту Херсонскому Иоанну с 55-летием со дня рождения

Патріарше привітання єпископу Нарвському Лазарю з 50-річчям від дня народження

Проповідь Святішого Патріарха Кирила після великого повечір'я в понеділок першої седмиці Великого посту в Храмі Христа Спасителя

Співчуття Святішого Патріарха Кирила у зв'язку з кончиною настоятеля Казанського собору Санкт-Петербурга протоієрея Павла Красноцвєтова

Патріарше привітання митрополиту Миколаївському Питириму з 75-річчям від дня народження