Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила після Великодньої великої вечірні в Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила після Великодньої великої вечірні в Храмі Христа Спасителя
Версія для друку
20 квітня 2014 р. 23:26

20 квітня 2014 року, у день свята Світлого Христового Воскресіння, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Пасхальну велику вечірню в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.

Ваше Високопреосвященство, владико митрополите Ювеналію! Ваші Високопреосвященства й Преосвященства, вельмишановні владики! Дорогі отці, матушки ігумені, брати й сестри! Дорога православна молодь міста Москви, майже тисяча представників якій сьогодні знаходиться в Храмі Христа Спасителя! Дорогі брати й сестри!

Я хотів би сердечно подякувати Вам, Ваше Високопреосвященство, і нашій православній московській молоді за привітання зі святом Пасхи, звернене до мене в цей светозарний день, коли ми святкуємо Христове Воскресіння, коли ми святкуємо перемогу Христа над злом, перемогу добра над злом, перемогу правди над неправдою. Звичайно, кожна людина, що живе в складних умовах нашого часу, розуміє, що не завжди цю перемогу Христа можна бачити, особливо коли брехня змішується з правдою, коли, показуючи на чорне, його називають білим, коли, висуваючи свідомо помилкові ідеї, кажуть, що ці ідеї не тільки правильні, а й рятівні і що тільки так, а не інакше, має розвиватися людське суспільство. І коли ці страшні, брехливі думки, слова, ідеї множаться силою засобів масової інформації не в якомусь окремо взятому місці, а в масштабах планети, багато хто втрачає віру в те, що правда здатна перемогти. Багато хто, чуючи свідчення Церкви про те, що Христос переміг зло і правда Божа перемогла диявольську брехню, не може побачити реального підтвердження цих слів у житті, яке ми сьогодні спостерігаємо.

Для того щоб зрозуміти, що гріховні, небезпечні для самого існування людської цивілізації ідеї не є якоюсь новацією, що вони були завжди, досить згадати те, що сталося з Самим Господом і Спасителем. Люди, які постійно читають Слово Боже, іноді настільки звикають до євангельських текстів, що пропускають мимо своєї свідомості надзвичайно важливі свідчення. Я хотів би зупинитися на деяких з них — щодо брехні, яка претендує на правду.

Усе, що говорили проти Христа Спасителя, було брехнею. Адже дивно: ті, хто цю брехню продукував, чудово це знали. Вони звинувачували Його в тому, що Він називає себе царем Іудейським, знаючи, що ніяким царем Він себе не називав. Намагаючись заручитися політичною підтримкою римських окупантів, вони звинувачували Його в тому, що Він претендує на владу кесаря. «Яка нісенітниця», — сказали б тверезомислячі люди, знаючи, чого навчав Спаситель. Де і коли Він виступав прямо проти влади кесаря? Але ж ця брехня, в яку не вірили й самі її творці, реально підхоплювалася масами людей. Саме ця брехня спровокувала Пілата на винесення остаточного смертного вироку.

Ми так страждаємо від наклепу! Як болісно ми сприймаємо неправду, особливо злісну, яку про нас часом говорять! А тепер наклеп, здатний помножити свій вплив через ті ж засоби масової інформації, стає зброєю і в політичній боротьбі, і в боротьбі конкурентів, і в боротьбі з людиною, яка комусь перейшла дорогу або просто не подобається. І, напевно, ті, хто страждає від наклепу, колись ставили собі питання «а де ж Божа правда?», забуваючи, що й Сам Спаситель був жертвою наклепу. На Нього зводили наклеп постійно, перекручуючи Його слова. «Той, Хто руйнує храм (мався на увазі єрусалимський храм, загальнонаціональна святиня) і обіцяє в три дні його відновити! Зійди з хреста, і тоді ми в Тебе повіримо»(див. Мф. 27:40). Це наклеп, тому що Господь не говорив, що зруйнує храм. Він передрікав руйнування храму (див. Мк. 13:1-2), яке і трапилося у зв'язку з відомими історичними подіями, коли Тіт, син римського імператора Веспасіана, зруйнував храм, але це передбачення було використано для наклепу. Можна перелічувати приклади того, як Спаситель ставав жертвою брехні, наклепів, обману, доносу, зради — всього того, що сьогодні так ранить серця більшості людей.

Де ж правда Божа? Де Пасхальна перемога над злом? Але ж збираючись у храми Божі в день Святої Пасхи, ми реально проголошуємо цю перемогу. Відповідаючи на великий заклик «Христос Воскресе» словами «Воістину Воскресе», ми сповідуємо перемогу Христа над найтемнішими і найстрашнішими диявольськими силами. Перемогу, яка реально присутня в людській історії, але повною мірою явиться в столітті майбутньому.

А як же ця перемога здійснюється в історії? Справа в тому, що приховати брехню неможливо: рано чи пізно будь-яка брехня стає явною. У межах свого власного життя кожен може переконатися в тому, що всяка брехня стає очевидною. Можна й не перераховувати історичні приклади. Досить сказати, що старше й середнє покоління людей в нашій країні жило в ті часи, коли брехливі ідеї, брехлива ідеологія представлялися абсолютною і кінцевою правдою. Ніхто не смів сказати, що це неправда, — це показало саме життя.

Чому так відбувається? Чому навіть найбільш закамуфльована брехня, вміло подана людям, у тому числі через навчальний процес, через вивчення історії, філософії, стає врешті-решт очевидною? Та саме тому, що Христос воскрес. Саме тому, що правда Божа онтологічно притаманна людській природі. Звичайно, ми цю правду можемо руйнувати своїми власними ідолами, своєю власною життєвою філософією. Ми можемо йти на поводі різного роду навчань, поглядів, моди, стандартів, стереотипів. Але дуже важко йти проти своєї власної совісті. Там, у глибині совісті, в надрах нашої душі, — так глибоко, що іноді до цього рівня важко дійти, — перебуває Божа правда.

Ось чому тимчасова влада брехні вмить перестає бути владою. Не тому що всі люди раптом прозріли, не тому що всі вони раптом все зрозуміли, не тому що вони відмовилися від того, чого їх навчали, а тому що явлена Божа правда відповідає внутрішній правді людини, Божій правді, вкоріненій в нашій природі. І Воскресіння Христове, яке відкриває врата вічного життя, свідчить про те, що все, що створив Бог, Його задум про світ і людину не здатна зруйнувати ніяка сила. Воскресіння Христове затверджує перемогу Божественного задуму про світ і людину, і цю перемогу ми і називаємо перемогою життя над смертю, тому що життя там, де Бог, — Він джерело життя.

Тому такі духовно насичені хвилини, як Пасхальні, особливо переживаються серцем і розумом. Через Воскресіння Господь видимим чином явив Свою перемогу над злом і над страшним і невідворотним наслідком зла і гріха — смертю. Ось чому християнська віра, ось чому віра у Воскресіння є непереможною і нездоланною. Ось чому вона є найбільш оптимістичною і надихаючою — тому що немає іншої ідеї, яка могла б так підняти людину до неба, до тих висот, досягти яких неможливо без допомоги Божої.

Я тішуся з того, що відбувається в нашому народі. Іноді можна почути, що сучасна молодь розбещена, що коїться безліч злочинів проти моральності. Це правда, але потрібно бачити й інший бік нашого життя. Вчора, відвідуючи парафії міста Москви у великих нових районах, я мав можливість бачити обличчя столиці — зовсім не те, яке ми звикли бачити на екранах телевізорів. Я бачив тисячі й тисячі людей — і літніх, і молодих, і середнього віку, і сімейні пари з дітьми, з двома, трьома і навіть чотирма дітьми. Я бачив світлі обличчя цих людей і усвідомлював, що на цих обличчях відображається їх внутрішній стан. І коли я переносив свій погляд з цих облич на величезні будівлі сучасного мегаполісу, на нескінченні потоки автомобілів, я розумів, що і в умовах цивілізації, в якій Бог благословив нас із вами жити, ми можемо й повинні залишатися самими собою, сповідуючи свою віру, яка перетворює людину.

Звичайно, величезна проблема Москви — це брак храмів. Я хотів би взяти разом з собою тих людей, які заявляють, що храмів багато, що храми пустують і взагалі не треба гроші на храми витрачати. Я хотів би взяти їх з собою, щоб вони побачили ці тисячі сяючих облич — людей, які ні за яких умов не можуть поміститися в одному храмі, що припадає на 170 тисяч жителів Москви, 80% з яких хрещені в православній вірі. Тому я вірю, що храми в Москві будуватимуться. Не тому що цього хоче Патріарх, не тому що цього не хочуть деякі ангажовані люди, але тому що цього хоче наш народ. Вірю, що і через будівництво нових храмів зміцнюватиметься православна віра в наших серцях.

Я хотів би сердечно привітати молодих людей, які сьогодні тут. Радий, що ви відгукнулися на моє запрошення і прийшли, щоб у цей Пасхальний вечір помолитися разом зі своїм Патріархом. Я покладаю на вас великі надії. Вам жити у XXI столітті, можливо, навіть наприкінці його. Вам належить зробити те, чого ми зробити не встигнемо. І на вас ляже вся відповідальність, яку ви вже сьогодні поділяєте з нами, щодо збереження віри та затвердження Божої правди в людському житті. Я хотів би ще раз всіх вас, мої дорогі, привітати з великим і світлоносним святом і побажати, щоб віра, що перетворює людське життя, ніколи не покидала ваші серця, але щоб ви, стикаючись з будь-якими важкими обставинами в сучасному житті, були здатні, перемагаючи спокуси силою віри, влаштовувати своє життя за законом Божим.

Христос Воскрес! Христос Воскрес! Христос Воскрес! Воістину Воскрес Христос! Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті рівноапостольних Мефодія й Кирила після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила у день пам'яті святителя Миколая Чудотворця після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день пам'яті апостола Іоанна Богослова після Літургії у Санкт-Петербурзькій духовній академії

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю 3-ю по Пасхе после Литургии в главном храме Вооруженных сил РФ

Патриаршая проповедь в день памяти великомученика Георгия Победоносца после Литургии в Храме Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в Неделю 2-ю по Пасхе после Литургии в Храме Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила в п'ятницю Світлої седмиці після Літургії у Троїце-Сергієвій лаврі

Слово Святішого Патріарха Кирила у понеділок Світлої седмиці після Літургії в Патріаршому Успенському соборі

Патріарше слово після Великодньої великої вечірні у Храмі Христа Спасителя