Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в свято Преображення Господнього в Соловецькому монастирі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в свято Преображення Господнього в Соловецькому монастирі
Версія для друку
19 серпня 2014 р. 21:53

19 серпня 2014 року, у свято Преображення Господнього, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію в Соловецькому монастирі. Після богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих із проповіддю.

Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Вельмишановний отче Порфирію! Матушки ігумені, вельмишановні отці, брати й сестри! Шановний Ігорю Анатолійовичу, губернаторе Архангельської області!

Хотів би всіх вас сердечно привітати з престольним святом головного храму Соловецької обителі, зі святом Преображення Господнього, яке посідає особливе місце в ряду інших церковних свят, тому що в основі його лежить євангельська подія величезної важливості, подія, яка має пряму проекцію на кожну людину, на кожну епоху, на стан людського суспільства. <...>

Ми знаємо, яким важливим є свідчення очевидців у будь-якій справі, особливо такій, яку розглядають слідчі органи. Без показань свідків не може бути винесено вирок: свідчення очевидців є найсильнішим доказом. Як же ми повинні бути впевнені в правоті своєї віри, у правоті Євангелія, якщо в основі їх лежать не людські хитросплетіння, можливо, навіть дуже піднесені і підкріплені знанням, але які все ж таки походять від розуму людського, а свідчення очевидців. Саме на цьому апостольському свідченні і грунтується вся віра Церкви. Кожен, хто приймає на себе апостольське служіння, кожен з архієреїв Божих покликаний в ту епоху, яку він переживає, продовжити це свідчення очевидців через проповідь, через молитву і через приклад власного життя. <...>

Ми часто використовуємо слово «преображення», але використовувати його треба дуже обережно. Не всяка зміна людської особистості є преображенням, навіть якщо ця зміна пов'язана з удосконаленням особистості. Ми, безперечно, вдосконалюємо себе, коли отримуємо освіту, коли під впливом культури здобуваємо гостроту естетичного сприйняття світу, коли отримуємо багато знань. Якщо порівняти людину, яка пройшла життєвий шлях, з тим отроком або тією дівчиною, які цей шлях ще тільки починали, то буде видно, як удосконалювалася людина, особливо якщо вона докладала багато зусиль. Проте це безсумнівне удосконалення не можна назвати преображенням. Справжнє преображення особистості є такий розвиток образу Божого в людській природі, який максимально прилучає людину до Бога.

Ми знаємо, що в результаті звичайного удосконалення особистості або навіть суспільних відносин, розвитку науки, техніки, мистецтва, які, безперечно, є наслідком певного прогресу, може зовсім і не наступити преображення: прогрес може бути звернений у зло і знання людини можуть нести смерть і руйнування. Знання людини можуть бути використані не Божественною силою, а диявольською. І ми знаємо, на яке пекло нерідко перетворюють люди своє життя, у тому числі спираючись на свої знання і досвід — відбувається не преображення, а духовний регрес замість прогресу.

Як же важливо зрозуміти, що розвиток людської особистості і всього суспільства визначається не зовнішнім прогресом і зміною, а Преображенням. Без преображення не може бути повноти людського щастя та благополуччя. Історія показує, як руйнувалися великі культури, які ввібрали в себе колосальний людський досвід, пов'язаний з освітою, розвитком, напруженням сил багатьох цивілізацій. Вони вкрилися прахом. Замість них тільки археологічні розкопки, оскільки ніщо, що розвивається поза преображенням, не пов'язане з вічністю. Тому преображення є така зміна образу, яке прилучає людину до Бога і робить людину причасником вічності.

А що ж рід людський, людське суспільство? Ми ж хочемо, щоб воно ставало кращим. Але суспільству не дано перетворитися за образом і подобою фаворського Преображення. Не дано... Тільки людині дано перетворитися за цим образом і подобою. А що ж суспільство людське, чи байдуже для нас буде, які відносини сьогодні й завтра пов'язуватимуть громадян нашої країни і всієї історичної Русі? Чи можемо ми сказати, що турбота про соціальне благо лежить поза увагою Церкви? Зовсім ні. Ми як Церква, знаючи, що є справжнє Преображення, повинні впливати і на людське суспільство через роботу над самими собою, досягаючи того преображення, яке блищало на горі Фавор, тією мірою, якою це для нас буде доступно. Тоді зміниться і людське суспільство.

Важко уявити, щоб у суспільстві святих Сергія Радонезького, Серафима Саровського та угодників Соловецьких були проблеми, конфлікти й непорозуміння, які потрібно було б особливими зусиллями зцілювати. Свята людина, що живе в спілкуванні з Богом, навколо себе створює мир, про який говорив преподобний Серафим Саровський. Тому головне зусилля Церкви в галузі поліпшення соціального життя народу полягає у вихованні особистості, але також і у впливі на сферу суспільних відносин. І хоча преображення за образом фаворським є неможливим для соціального виміру людського життя, але якщо будемо прагнути до свого особистого преображення, то зміниться і життя людського суспільства. <...>

Я хотів би всіх вас, мої дорогі, сердечно привітати з сьогоднішнім святом, особливо братію обителі на чолі з отцем архімандритом. Хотів би подякувати вам за ті дари, які ви мені піднесли. Зі свого боку хотів би одночасно піднести образ святого, якого я особисто дуже почитаю. Преподобний Серафим Вирицький — чудовий угодник Божий, практично наш сучасник. Він жив у Петербурзі, займався, як тепер ми сказали б, бізнесом, був заможною людиною, купцем. Але в якийсь момент залишив усе і пішов в Олександро-Невську лавру, попередньо прийнявши постриг у Сергієвому Посаді, став духівником чернечої лаврської обителі і сподобився великих дарів, якими Господь його наділив. До нього приходили тисячі й тисячі людей і отримували не тільки розраду, а й допомогу.

Серед тих, хто приходив до преподобного, були і мої батьки, які в найважчий відповідальний момент свого життя попросили у нього поради і, дотримуючись цієї поради (хоча з людської точки зору це було зовсім непросто), здобули щастя, радість і мир у сім'ї, через народження одного зі своїх чад. Тому я зберігаю в пам'яті своїй образ святого преподобного Серафима, якого у своїх домашніх молитвах довгий час поминав просто як схиієромонаха, а після його прославлення в лику святих молюся йому щодня, бо знаю, яку величезну духовну силу заступництва перед Господом має цей преподобний отець. Нехай його образ перебуває у вашій обителі і допомагає, можливо, багатьом, хто буде притікати до нього, знаходити духовну розраду, мир і спокій у серці.

А архімандриту Порфирію на подяку за його труди хотів би піднести ювілейний хрест, який був створений у зв'язку зі святкуванням 700-річчя від дня народження преподобного і богоносного отця нашого Сергія Радонезького.

Усіх вас вітаю зі святом!

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

(Скорочено. Повний текст див. на російській версії сайту).

Матеріали за темою

Уряд Росії сформував оргкомітет з підготовки до відзначення 600-річчя заснування чернечого поселення на Соловках

Святіший Патріарх Кирил і заступник голови Уряду РФ Д.М. Чернишенко провели засідання Опікунської ради Фонду зі збереження та розвитку Соловецького архіпелагу

Слово Святішого Патріарха Кирила на засіданні Опікунської ради Фонду зі збереження та розвитку Соловецького архіпелагу [Патріарх : Привітання та звернення]

Засідання Опікунської ради Фонду зі збереження та розвитку Соловецького архіпелагу

В Неділю сиропусну, день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського, Святіший Патріарх Кирил звершив Літургію в Даниловому ставропігійному монастирі

Патріарше служіння в день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського в Даниловому ставропігійному монастирі

У Неділю сиропусну, день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського, Святіший Патріарх Кирил звершив Літургію в Даниловому ставропігійному монастирі

Митрополит Каширський Феогност відправив Божественну літургію в Зачатівському ставропігійному монастирі в день пам'яті засновника обителі

Ответы Святейшего Патриарха Кирилла на вопросы на встрече с участниками Всемирного фестиваля молодежи [Патріарх : Привітання та звернення]

Выступление Святейшего Патриарха Кирилла на Всемирном фестивале молодежи [Патріарх : Привітання та звернення]

Патріарше служіння у Троїцькому храмі підмосковного Реутова. Хіротонія архімандрита Єрмогена (Корчукова) на єпископа Туранського

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Єрмогену (Корчукову), єпископу Туранському, вікарію Кизилської єпархії [Патріарх : Привітання та звернення]

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у Неділю Торжества Православ'я після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у п'ятницю першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у четвер першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Стрітенському ставропігійному монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Донському монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у вівторок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я у Богоявленському кафедральному соборі в Єлохові

Патріарша проповідь у понеділок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь перед чином прощення у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі м. Москви

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю о Страшном Суде после Литургии в Храме Христа Спасителя