Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Виступ Святішого Патріарха Кирила на зустрічі з учасниками VI фестивалю «Віра і слово»

Виступ Святішого Патріарха Кирила на зустрічі з учасниками VI фестивалю «Віра і слово»
Версія для друку
25 вересня 2014 р. 02:17

24 вересня 2014 року в Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя пройшла зустріч Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила з учасниками VI фестивалю «Віра й слово». Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до присутніх зі словом.

Сердечно вітаю всіх учасників фестивалю! Радий можливості знову зустрітися й поспілкуватися з вами. Заздалегідь хотів би подякувати всім тим, хто вже надіслав запитання на адресу Патріарха. Саме знайомство з ними для мене було дуже важливим, тому що вони показують напрямок інтересів, які сьогодні існують у тих, хто працює в церковних засобах масової інформації, або журналістів світських ЗМІ, які висвітлюють релігійну і, зокрема, православну тематику.

Насамперед важливо відзначити, що інформаційна діяльність сьогодні стає для Церкви не зовнішньою, але дуже важливою внутрішньою частиною церковної роботи. Інформаційне суспільство зараз з легкістю проникає в церковну огорожу. Не існує більше ніяких стін, — ні міських, ні монастирських, ні парафіяльних — які могли б захистити церковне суспільство від проникнення інформації, існуючої в суспільстві світському. І це є, як прийнято зараз говорити, сильним викликом. <...>

Одним з важливих елементів інформаційного простору є новина. Без новини не існує інформаційного простору. У зв'язку з цим виникає питання:  чи можуть церковні новини бути чинником притягання людей, чи можуть вони викликати інтерес в інформаційному просторі? Я глибоко переконаний, що можуть, бо сама Блага вість, Євангеліє є новиною не тільки для кожного наступного покоління, але навіть для дуже багатьох добре знаючих Євангеліє людей. <...>

Журналістика не може жити без новин, отже церковна журналістика має бути орієнтована на думки та ідеї, а не просто на перелік нових подій і фактів. Зазвичай журналіст ганяється за фактами, щоб першим їх озвучити. З появою Інтернету це взагалі стало якоюсь хворобою, бо в Інтернеті відзначається точний час, коли ви виставляєте новини. І раптом лихо — сусідній сайт на 32 секунди виставив новину раніше за тебе!  

Церковна журналістика має зовсім інше ставлення до новин. Якщо в центрі нашого послання світові, яке несе церковна журналістика, буде новий погляд на проблеми, на життя, то тоді ми будемо джерелами новин, можливо, не завжди гарячих, але здатних розбудити думку, привести людей до розуміння слова Божого, а найголовніше — до оновленого розуміння самих себе і своїх відносин з навколишнім світом. <...>

Очевидно, що в інформаційному суспільстві зростає роль журналістської професії та вплив журналістів на температуру, на градус суспільного життя, на спрямованість тієї дискусії, яка проходить у суспільстві. Звідси, звичайно, походить і величезна відповідальність. Звичайно, останнім часом, ніде правди діти, взагалі знижується рівень журналістики. І не тому, що менше стало здібних людей — є надзвичайно обдаровані, розумні, освічені люди, здатні прозрівати події. Але один новий чинник часто затушовує роль яскравих журналістів. 

Сьогодні журналістом стає кожен учасник інтернет-дискусії. Слова будь-кого можуть потрапляти в інформаційний простір і торкатися свідомості мільйонів людей. Але якщо раніше журналісти мали себе готувати до публічних виступів та висловлювань, відточувати свій стиль, грамотність, то тепер це зовсім необов'язково. Напівписьменна фраза може розбурхати половину суспільства, тому що присутня в інформаційному просторі нарівні з професійними журналістськими творіннями. Тому блогери, які збирають велику аудиторію, не маючи ні освіти, ні досвіду, а іноді й розуміння тих проблем, яких вони торкаються, стають не менш впливовими, ніж професійні високоосвічені журналісти.

Як не можна стати хірургом без освіти (ми знаємо, до чого це може привести), як не можна стати священиком без освіти (ми теж знаємо, до чого це може привести), так не можна претендувати на вплив на людські уми, не маючи відповідної підготовки. 

У цьому сенсі наша православна журналістика ні в якому разі не повинна встати на шлях спрощення всього того, що пов'язане з цією професією. Не можна миритися з недоброякісними текстами, не можна миритися з нудьгою, яка іноді породжується пером і словами наших журналістів, не можна миритися також зі спробою церковною стилістикою створювати якийсь ілюзорний і фольклорний образ Православ'я. Благочестива фраза по-справжньому благочестива тоді, коли вона збуджує думку, коли вона впливає на серце, на світогляд. Тоді це справді благочестива фраза, але стилістично вона може бути виражена зовсім не в термінах вузької традиційної церковної субкультури.

Тому сучасний православний журналіст має бути, звичайно, людиною професійно підготовленою. Але крім того, це мають бути мислячі люди, бо їх творчість здатна впливати на свідомість тисяч людей.

Вважаю, що перед Церквою стоїть величезне завдання підготувати корпус таких православних журналістів. Ми дуже потребуємо подібного служіння. Я хочу відзначити, що це саме служіння, а не робота, тому що не можна сьогодні бути православним журналістом, а завтра переключитися на іншу тематику. З церковною темою людина повинна зростися, зжитися, вона має бути темою його життя.

Вплив нашої журналістики, безперечно, зростатиме, якщо люди, які беруть участь в інформаційній роботі, за всіма параметрами будуть перевершувати всіх тих численних учасників інформаційного процесу, які, на мій погляд, не збагачують цей процес, а навпаки, його або руйнують, або роблять небезпечним для духовного життя людини.

Ще один дуже важливий момент, на який я б хотів звернути вашу увагу. Ваші слова ніколи не будуть доходити до сердець людей — це стосується і священиків, які говорять проповіді — якщо ви самі не переживете на своєму досвіді те, про що ви говорите, особливо, якщо йдеться про духовні питання, про питання моральності, про те, що складає серцевину церковної проповіді. Якщо людина внутрішньо не пережила, через свою свідомість не провела, не вистраждала, як іноді кажуть, тему, то її репортажі не досягатимуть умів і сердець інших людей, так само, як не досягатиме сердець і умів проповідь священика, який серцем не пережив те, про що він говорить. <...>

І ще про одне хотів би сказати. У нас йде з ужитку чудовий термін «публіцистика». Ще свого часу, у XIX столітті, святитель Феофан Затворник з тривогою писав, що треба було б готувати цілу армію християнських апологетів, щоб протистояти ідеям безбожництва, що поширюються. Перефразовуючи ці слова святителя Феофана, я хотів би сказати, що нашій Церкві сьогодні потрібна ціла армія публіцистів, які володіють яскравим, образним словом, щирих, гарячих і здатних розпалити інтерес у найрізноманітніших верств суспільства.

Я знаю кілька таких чудових публіцистів і попри всю свою зайнятість читаю їх статті, бо вони багато чого дають не тільки з точки зору збагачення якимись аргументами, але й з точки зору розуміння того, що відбувається у свідомості сучасної освіченої інтелігентної людини, яка через себе пропускає ту чи іншу церковну тему. Я думаю, що ви теж знаєте імена цих людей. Хтось із них присутній сьогодні в цьому залі.

Нам потрібно дуже багато таких публіцистів, які могли б підтримувати церковні теми, захищати церковну позицію яскраво, переконливо, інтелігентно, показуючи приклад, у тому числі, і полемічної дискусії, без образ, без навішування ярликів, перемагаючи опонента не емоціями, особливо негативними, а силою переконання, красою стилю, образністю виразу, своєю ерудицією.

Це непроста робота і дуже непросте служіння. Я думаю, що наші православні університети повинні подумати про створення пишучої церковної еліти. Тому що публіцист — це людина, що належить до журналістської еліті. Це не той, хто передає інформацію про події, що відбулися, а той, хто піддає її аналізу, той, хто допомагає людям проникнути в суть проблем, і не тільки внутрішньоцерковних, а й тих, що розташовані на стику церковно-державних, церковно-суспільних відносин, а найголовніше, що відбуваються сьогодні з людиною і з людським суспільством.

Ми живемо в особливий час, і, можливо, наступне покоління буде говорити про нас так, як іноді ми говоримо про покоління часів російських революцій: якби ми були там, ми б цього не зробили. Як вони могли цього не бачити? Як вони могли це допустити? А якби ми там були, ми б зробили ще гірше. От, як би і про нас не сказали:  «Чому в Церкві не знайшлося людей, що яскраво й переконливо звертаються до суспільства і закликають його відвернутися від згубних тенденцій не менторською, учительською мовою, а силою слова, силою інтелекту, силою духу?»

Церковний публіцист — це той же проповідник, який працює на більш широкому фронті. Тому так важливо, щоб у нас формувався, як я вже сказав, корпус таких людей, які здатні були б допомагати нашим сучасникам бачити справжню красу Євангелія і згідно з цією красою вибудовувати своє життя.

На цьому я зупинюся. Дякую вам за увагу.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

(Скорочено. Повний текст див. на російській версії сайту).

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Приветствие Святейшего Патриарха Кирилла участникам Учебно-методического сбора должностных лиц по работе с верующими военнослужащими

Патриаршее поздравление митрополиту Кишиневскому и всея Молдовы Владимиру с 30-летием архиерейской хиротонии

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла народному артисту РСФСР А.А. Ширвиндту с 85-летием со дня рождения

Слово Святейшего Патриарха Кирилла при вручении архиерейского жезла Преосвященному Силуану (Никитину), епископу Петергофскому

Привітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Сербської Православної Церкви з 45-річчям архієрейської хіротонії

Вітання Святішого Патріарха Кирила кінорежисерові П.C. Лунгіну з 70-річчям від дня народження

Патріарше привітання єпископу Волинському Нафанаїлу з 60-річчям від дня народження

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Борису (Баранову), єпископу Некрасівському

Патріарше привітання настоятельці Богородице-Різдвяного монастиря м. Москви ігумені Вікторині (Перміновій) з 65-річчям від дня народження

Привітання Святішого Патріарха Кирила Кіріакосу Міцотакісу з призначенням на пост Прем'єр-міністра Грецької Республіки