Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила у Великий понеділок після Літургії в Донському ставропігійному монастирі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила у Великий понеділок після Літургії в Донському ставропігійному монастирі
Версія для друку
2 квітня 2018 р. 21:27

2 квітня 2018 року, у понеділок Страсної седмиці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію Передосвячених Дарів у Малому соборі Донського ставропігійного монастиря м. Москви. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Перший день Страсної Седмиці присвячений Євангельській розповіді про кінець світу. У Євангелії (Мф. 24:3-35) ця розповідь поєднується з іншою розповіддю про кінець Єрусалима — про розорення міста римлянами, яке сталося за часів імператорів Веспасіана і Тіта. Тоді від Єрусалима практично нічого не залишилося; і за десятки років до цієї скорботної події Господь малює страшну картину — руйнування святого града, столиці Іудейської. Ця розповідь переплітається з іще більш складною для сприйняття і ще більш грізною розповіддю про кінець світу, про кінець історії. І, мабуть, ключова фраза всієї цієї розповіді: внаслідок збільшення беззаконня, любов багатьох охолоне.

Присутність любові в людському серці Господь пов'язує з життям. Плодом любові є народження дітей. Любов наповнює все людське життя, а якщо любов зникає, то людина стає нежиттєздатною. Але найбільш грізний сенс цих слів пов'язаний з людською спільністю. Якщо зникає любов, то рвуться зв'язки, що з'єднують людей. Мабуть, сучасній людині важко провести ці паралелі, бо поняття любові настільки перекручено масовою культурою, що містична, таємнича, Богом визначена місія цього святого почуття сьогодні практично не розпізнається. Але це горе людей, а ніяк не слабкість Божественних слів. Ми повинні ясно розуміти, що зі зникненням любові зникне здатність людей жити разом.

Ось чому головна тема християнської проповіді — це любов, а отже, життя, отже, продовження людського роду, людської цивілізації. Головне послання християнства стосується безпосередньо долі світу й людини. І якщо на християнську проповідь про любов подивитися в есхатологічній перспективі, то стане ясно, що наша проповідь — про найголовніше, нічого важливішого не існує.

Сьогоднішній день вводить нас в Страсну Седмицю і наближає до свята Світлого Христового Воскресіння. Слухаючи євангельські читання, ми пройдемо думками своїми, серцем своїм через важкі моменти євангельської історії, пов'язані з перебуванням Спасителя в Єрусалимі. Перші три дні були присвячені особливій проповіді, — ніколи раніше Господь не говорив з такою силою, як у ці останні дні, що передували Його стражданням. І те, що ми чули сьогодні, — зі слів Спасителя, що передували Його стражданням. А потім — зрада, страждання, хрест, муки і славне Воскресіння.

Страсна Седмиця вводить нас в саму серцевину євангельського послання. Цими днями ми читаємо найважливіші сторінки Євангелія, і як важливо, щоб це читання супроводжувалося молитвою і роздумами. Бо кожен рядок Божественного слова відкриває перед нами таємницю спасіння. Стомлені або поглинені турботою про щось інше, ми нерідко втрачаємо ці спасенні слова і не сприймаємо те, що може дійсно відновити нашу віру, зміцнити наші сили, освіжити наш розум, відточити нашу думку. Бо немає нічого сильнішого, ніж слова Божі, і немає нічого більш значущого, ніж розповідь про страждання, смерть і воскресіння Спасителя.

Нехай допоможе нам Господь не марно провести ці дні, які відділяють нас від світозорого Воскресіння. Нехай допоможе нам Господь, під час проникнення в чудові євангельські тексти, увійти в атмосферу, що панувала в стародавньому Єрусалимі, який так радісно зустрів Спасителя, а потім, відвернувся від Нього, скоїв страшний злочин, убивши Месію, Бога і Людину — Спасителя Господа Ісуса Христа.

Радість Воскресіння, радість Святої Пасхи — це радість перемоги Христа над злом. Тільки Він, Син Божий і Син Людський, мав силу і можливість подолати хитросплетіння людського розуму, політичну волю, спрямовану проти Нього, силу римського воїнства, — усе Він зумів перемогти своїм Воскресінням, вказуючи нам на те, що якщо ми проходимо з Ним через життєві труднощі, то знайдемо і радість перемоги в цьому житті, і воскресіння в житті вічному.

Нехай береже всіх вас Господь! З понеділком Страсної Седмиці вас вітаю!

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у Неділю 5-ту Великого посту

Патриаршая проповедь в Неделю 4-ю Великого поста

Патріарша проповідь у свято Благовіщення Пресвятої Богородиці після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь в Неділю Хрестопоклонну

Патріарша проповідь у Неділю 2-у Великого посту

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у вівторок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в понедельник первой седмицы Великого поста после великого повечерия в Храме Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в понедельник первой седмицы Великого поста после утреннего богослужения в Храме Христа Спасителя