Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії на соборній площі Вологодського кремля

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії на соборній площі Вологодського кремля
Версія для друку
17 червня 2018 р. 19:23

17 червня 2018 року, в Неділю 3-тю після П'ятидесятниці, свято у Вологді всім преподобним отцям Вологодським (перехідне святкування в неділю 3-тю після П'ятидесятниці), Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію на соборній площі Вологодського кремля. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до пастви з Первосвятительським словом.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Сьогодні ми звершили Божественну літургію в центрі Вологди — чудового північного міста, у якого особлива історія і, безперечно, чудове майбутнє. Це майбутнє народжується вже сьогодні, і є багато свідчень того, як чудово змінюється Вологодська земля. Віримо, що молитвами святих угодників, що в землі Вологодській просіяли, і град Вологда, і вся Вологодська земля здобудуть такий внутрішній лад життя і таку зовнішню красу і впорядкованість, про яку тільки мріяли багато і багато поколінь, що нам передували.

Сьогодні ми святкуємо пам'ять святих, які пройшли особливим життєвим шляхом, і у зв'язку з цим днем у Церкві пропонується читання з Послання апостола Павла до Римлян. У цьому невеликому уривку ми знаходимо такі слова: «Скорбота породжує терпіння, терпіння — досвідченість (по-слов'янськи "мистецтво"), досвідченість — надію» (див. Рим. 5:3-4).

Ось чудова послідовність цінностей, які змінюють один одного. Ці цінності мають внутрішній взаємозв'язок, і в цьому сенсі скорбота також набуває позитивної ціннісної орієнтації і змісту, тому що скорбота породжує терпіння.

Справді: якщо ми, проходячи через скорботні обставини життя, не стаємо терпеливими, то ці обставини можуть нас розчавити, майже знищити, зробити неповноцінними духовно або фізично. Тому, коли нас відвідує скорбота, ми повинні обов'язково озброїтися терпінням, тому що невідомо, як довго ця скорбота триватиме. Вона може бути скороминущою, може бути наслідком випадкового збігу обставин, а може бути наслідком чиєїсь злої волі, чийогось злого задуму. Тоді вже не вдасться швидко позбутися скорботи, але що ж робити? Ламати життя? Убиватися? Перетворюватися на інваліда духовного і навіть фізичного, втрачаючи здоров'я? Ні, це неправильна відповідь на скорботу, вчить нас апостол Павел. Скорбота повинна породжувати терпіння — велику чесноту, яка допомагає людині зберегти самого себе, свої духовні і фізичні сили, використовувати досвід проходження скорботи, для того щоб стати сильніше і мудріше. Ось чому терпіння породжує досвідченість, або, по-слов'янськи, мистецтво.

Досвідченість є не що інше, як правильний висновок з важких життєвих обставин, через які ми проходимо з терпінням. Виникає досвід подолання труднощів. Жодна успішна людина, — якщо вона стала успішною завдяки своїм трудам, навчанню, роботі, якщо вона стала успішною завдяки багатьом самообмеженням, які на себе накладала, — жодна з них не минула випробування терпінням. А якщо чиясь кар'єра раптом здійнялася на самий верх і стала людина вище і важливіше за всіх, а скорбот не зазнала, терпіння і досвідченості не набула, то з такою людиною може статися все що завгодно. Вона не повною мірою готова до несення тієї відповідальності, яка на неї покладається.

Ось чому важкі обставини життя слід сприймати як волю Божу, як певний урок, на якому ми вигострюємо своє терпіння і здобуваємо досвідченість. А за досвідченістю, як говорить апостол Павел, йде надія, а надія не осоромлює (Рим. 5:5).

Ми зараз говоримо про шляхи людські, про життєвий шлях, на якому все це зустрічається. Немає жодної людини, яка не зазнала б скорбот, труднощів, хвороб; але не кожен може сказати, що скорбота і терпіння підняли його на більш високий рівень думок і почуттів. Але немає сумніву, саме ця послідовність цінностей, включена в людське життя, є дуже важливою для духовного й морального вдосконалення особистості.

Але ж це стосується не тільки людини. Ми з вами стоїмо на чудовій площі в чудовому північному російському місті Вологді, яке створювалося як особливе місце, далеке від військових конфліктів і міжусобиць, куди російські царі навіть вважали можливим перевозити скарбницю держави Російської, тому що це було місце безпечне, мирне, спокійне, овіяне молитвами святих угодників. Але ж і це мирне і спокійне місце не минули важкі сторінки історії. Ми знаємо, як в Смутні часи польсько-литовські загарбники прийшли навіть сюди і підпалили величний Софійський собор. І цей собор, який сьогодні вражає своєю красою і міццю, теж сумував, а разом з ним сумували всі, хто жив у цьому місті, сумувала країна. Тому немає ні людської долі, ні місця на землі, які б не пройшли через випробування скорботою. А якщо так, то немає більш мудрої відповіді на ці випробування, як чудові слова апостола Павла: скорбота народжує терпіння, терпіння народжує досвідченість, досвідченість народжує надію. І народ наш, який пройшов через багато скорбот, який зустрічав ці скорботи з великим терпінням, що вражало іноземців, які відвідували країну нашу, сьогодні має право здобувати те, що є результатом терпіння, а саме досвідченість і надію.

Сьогодні час надії для всієї нашої країни, всього нашого народу. Це час розквіту наших міст, це час поступового, але неухильного розвитку всіх сторін нашого життя, але, що найголовніше, — і всі ви, мої дорогі, що зібралися на цій площі, є свідками того, що я скажу, — безсумнівного духовного відродження нашого народу. А саме духовна сила визначає силу нації і її благополуччя.

Господь молитвами святих преподобних угодників, що просіяли тут, у Вологодській землі, нехай укріпить цей град, всю Вологодську землю! Нехай святі, що просіяли в землі Руській, моляться за нас, щоб Господь укріпив на правильному шляху всю налу Вітчизну і наш народ, щоб скорбота і терпіння, через які ми багато разів проходили в історії, сьогодні реалізували б сформований у свідомості і душах наших людей потенціал — велику надію, що не осоромлює. Зі святом вітаю всіх вас!

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у день свята Різдва Пресвятої Богородиці після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь після Літургії в Камчатському Морському соборі

Слово Святейшего Патриарха Кирилла по окончании молебна на площади Александра Невского в Санкт-Петербурге

Патриаршая проповедь после Литургии в день памяти благоверного князя Александра Невского в Александро-Невской лавре

Патриаршая проповедь в Неделю 14-ю по Пятидесятнице после Литургии в Саввино-Сторожевском ставропигиальном монастыре

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в праздник Сретения Владимирской иконы Пресвятой Богородицы в храме святителя Николая в Толмачах

Патриаршая проповедь в день памяти святителя Петра Московского после Литургии в Успенском соборе Московского Кремля

Патриаршая проповедь в Неделю 13-ю по Пятидесятнице после Литургии в Храме Христа Спасителя

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в праздник Донской иконы Божией Матери в Донском монастыре