Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версия
Патріархія

Патріарша проповідь у день свята Казанської ікони Божої Матері після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

Патріарша проповідь у день свята Казанської ікони Божої Матері після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля
Версія для друку
4 листопада 2018 р. 16:55

4 листопада 2018 року, у свято Казанської ікони Божої Матері (на згадку позбавлення Москви й Росії від поляків у 1612 році), Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Патріаршому Успенському соборі Московського Кремля. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих із проповіддю.

Високопреосвященні і Преосвященні владики! Дорогі отці, брати й сестри!

Усіх вас сердечно вітаю зі святом на честь Казанської ікони Божої Матері, яке стало тепер і державним святом, що іменується День народної єдності. Перед Казанської іконою молилися наші ополченці, щоб здобути перемогу над ворогом, що засів у Кремлі і Китай-місті, що окупував центр Москви, отже, центр самої Росії, і який претендував на те, щоб окупувати всю нашу землю. Йшлося про порятунок Вітчизни, але врятувати її було неймовірно важко, бо сил у нас не було. А сил не було не тому, що ми були слабкими, а тому що ми були розділені на безліч партій, кожна з яких боролася з іншою, а інші ще й співпрацювали з окупантами, бажаючи, щоб на царському руському престолі всівся іноземний цар.

Через смутні часи проходили наш народ і наша країна. А смута насамперед затьмарює свідомість, позбавляє людину життєвих орієнтирів, спопеляє будь-які цінності, які є маяками на людському шляху. Все зникає, коли настає смута. Її можна порівняти зі страшною завірюхою: вийшовши за двері, людина нічого не бачить — ні дороги, ні навіть власного будинку. Вона може з легкістю загинути тільки тому, що перед нею немає шляху. Те ж саме відбувалося з нашим народом. Люди не бачили виходу з політичної ситуації, і тому ополчення підійшло до Москви не таке вже сильне, — все залежало від того, наскільки це ополчення буде підтримано. Не стільки від військової майстерності залежав результат битви і всієї визвольної боротьби, скільки від усвідомлення народом необхідності скинути з себе іноземну окупацію. І ми знаємо, що милістю Божою, за молитвами перед Казанською іконою Божої Матері Господь явив милість, і невелике ополчення вибило поляків спочатку з Китай-міста, а потім з Кремля, з Москви, з усієї Росії, і небезпека заблукати в цьому історичному вихорі минула. Народ наш, усвідомивши і свій гріх, і свої помилки, постав з молитвою перед Богом, принісши покаяння за вчинені гріхи, і нарешті обрав законного царя. Так виникла династія Романових, яка на багато років визначила мирний і поступальний розвиток нашого народу і країни.

Ми нерідко вживаємо слово «блуд», застосовуючи його переважно до плотського гріха. Це справедливо, але взагалі-то слово «блуд» споріднене словам «блудити, блукати». Блуд — це будь-яка втрата життєвого шляху, життєвої орієнтації, втрата людиною здатності йти за тими віхами, які сам Бог нам запропонував у якості маяків, у якості розпізнавальних знаків правильного і безпечного шляху. Помилка призводить до трагедій. Блуд руйнує людське життя. Так само і в ході історії заблуд усього народу приводить країну до небезпечної межі, за якою можлива втрата історичного буття.

Милістю Божою, молитвами наших благочестивих предків Господь захистив народ наш від смерті в сімнадцятому столітті, та й у наступні століття. У той час молитва перед святим Казанським образом, палка віра допомогли нашим людям об'єднатися. У нас була, якщо хочете, національна ідея. У нас була платформа такого об'єднання — віра православна і приналежність абсолютної більшості до Православної Церкви.

Ми живемо в інший час. І зараз в Російській Федерації живуть люди православні — їх, звісно, більшість, але є і люди, що належать до інших релігій. І ось що важливо в нинішніх умовах — формувати і підтримувати те, що могло б зберігати народну єдність, те, що належить і до нашої православної віри, і є незаперечним у кожній релігії. Це наше моральне вчення, це система моральних цінностей, які зберігаються у Православ'ї і разом з тим підтримуються релігійними людьми, які не сповідують православну віру. І тому ця частина нашої віри — її моральне вчення, таке необхідне для формування людської особистості, — і може лежати в основі нашої народної єдності. Інакше кажучи, у нас мають бути ті самі моральні і духовні цінності, і тоді народ наш буде єдиний, навіть належачи до різних релігій.

Наскільки це важливо, показує історичний досвід. А якщо немає народної єдності на самій глибині, яка сильніша за будь-які надбудовні людські інститути, яка пов'язана із самою людською душею, то і надбудова, державна система, стає нестійкою. Дуже важливо, щоб був фундамент у вигляді спільних моральних цінностей, спільної моральної системи, яка формувала б народ і впливала на політику держави.

Ось сьогодні ми і молилися перед Казанською іконою Божої Матері, щоб вона у День народної єдності особливо постала перед лицем Сина Свого і Бога нашого, заступаючись про народ наш, про країну нашу, про єдність, настільки необхідну всім нам, Батьківщині нашій, у дуже непростий час, у який ми сьогодні живемо. І хай допоможе нам Цариця Небесна проходити історичні випробування, що випадають на долю і Церкви, і держави, і народу нашого, гідно зберігати віру, а головне, не випускати з уваги тих самих вказівних знаків, які розставлені перед нашим поглядом Самим Господом.

Благословення Боже нехай перебуває над Вітчизною нашою Російською, над владою, над воїнством і над народом нашим. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у день свята Казанської ікони Божої Матері після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

Патріарша проповідь у Неділю 22-у по П'ятидесятниці після Літургії в храмі ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» на Великій Ординці м. Москви

Слово Святішого Патріарха Кирила в день свята Іверської ікони Божої Матері після Літургії в Новодівочому монастирі м. Москви

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в свято Покрова Пресвятої Богородиці після Літургії в храмі Всіх святих в Мінську

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Марфо-Маріїнській обителі м. Москви

Патріарша проповідь у свято Воздвиження Хреста Господнього після Літургії в Нікольському кафедральному соборі м. Армавіра

Слово Святішого Патріарха Кирила після богослужіння в кафедральному соборі святителя Миколая Чудотворця в Єйську

Патріарша проповідь у свято Різдва Пресвятої Богородиці після Літургії в Богородице-Різдвяному монастирі м. Москви

Патріарша проповідь після Літургії в Неділю 16-ту після П'ятидесятниці в храмі святителя Інокентія Московського в Бескуднікові м. Москви

Патріарша проповідь після Літургії в храмі Новомучеників і сповідників Церкви Руської в Норильську