Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила після великого повечір'я в середу першої седмиці Великого посту в Новоспаському монастирі м. Москви

Проповідь Святішого Патріарха Кирила після великого повечір'я в середу першої седмиці Великого посту в Новоспаському монастирі м. Москви
Версія для друку
13 березня 2019 р. 23:19

Увечері 13 березня 2019 року, у середу першої седмиці Великого посту, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив велике повечір'я з читанням Великого покаянного канону прп. Андрія Критського в Новоспаському ставропігійному чоловічому монастирі м. Москви. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви виголосив проповідь.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

У молитві святого Єфрема Сіріна ми просимо Господа дарувати нам смиренномудрість. Слово «смиренномудрість» складено з двох слів — «смиренність» і «мудрість», і це поєднання означає, що йдеться про мудрість, сповнену смиренності.

Що ж таке смиренномудрість, або сповнена смиренності мудрість, і чим вона відрізняється від мудрості взагалі, від знань, від освіченості? Відрізняється чимось дуже важливим. Смиренномудра людина здатна об'єктивно оцінювати саму себе, своє внутрішнє життя і виносити перед лицем Божим і перед своєю совістю безсторонній про себе суд.

Це дуже рідкісна риса, бо щоразу, коли ми оцінюємо себе, особливо у зв'язку з якимись конфліктами, переживаннями, ми неодмінно ставимо себе в певне особливе становище. Завжди хтось винен більше, ніж ми, завжди ми знаходимо для себе виправдання, а для тих, з ким перебуваємо у важких відносинах, — осуд; і ніякій смиренномудрості місця немає. Але смиренна і мудра людина бачить свої гріхи і тверезо оцінює саму себе.

При чому ж тут мудрість, адже мудрість проявляється насамперед у відносинах людини з навколишнім світом? Але смиренномудрість, здатність реально оцінювати свій духовний стан і виносити суд про себе, дійсно пов’язана з мудрим ставленням до оточення. Бо людина, здатна бачити свої гріхи, здобуває мудрість в оцінці всього того, що навколо неї відбувається. Вона має звичку розмірковувати про те, що відбувається. І вже якщо вистачає сил засуджувати саму себе, то така людина, не засуджуючи інших, завжди може правильно оцінити те, що відбувається, отже, зробити потрібні висновки і вибудувати належні стосунки з людьми.

Дуже важливо зберегти в пам'яті цей зв'язок між смиренністю і мудрістю, між здатністю бачити свої гріхи і виробляти об'єктивний погляд на навколишню дійсність. Людина, яка себе виправдовує, яка себе звеличує, яка у всьому бачить чужу провину, нездатна до об'єктивного бачення, без якого не може бути і мудрого погляду на життя, не може бути улаштування мудрих людських відносин.

Люди, незнайомі з православною аскезою, з православним способом життя, іноді ставлять питання: «А як все те, чим ви займаєтеся, ці довгі служби, молитви, співвідноситься з дійсністю? Наскільки це затребуване? Чи не є це лише рудиментом того, що було колись притаманне нашій культурі, нашому суспільному життю?» Наша відповідь: ні! Все, що робила Церква в минулому, що робимо сьогодні ми, все, що, віримо, Церква робитиме до скону віків, — завжди є актуальним, завжди стосується реального життя, бо завжди актуальним є те послання, яке Господь залишив нам. Через мудрість святих отців ми здобуваємо здатність знайти особливий погляд на самих себе, на своє внутрішнє життя, отже, здобути мудрість, здатність реально бачити навколишнє життя і робити з цього бачення правильні висновки.

Святі отці, пропонуючи нам шлях смиренномудрості, керувалися насамперед словами Самого Господа і Спасителя: «Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, бо Я лагідний і смиренний серцем, і знайдете спокій душам вашим» (див. Мф. 11:28-29). Смиренномудрість допомагає улаштуванню мирних відносин з людьми, улаштуванню такого способу життя, яке не в тягар, а в радість, навіть якщо ми проходимо через складні життєві обставини. Улаштування цього світу за божественними законами, відносин між людьми за заповідями Божими є неодмінною умовою нашого особистого благополуччя, але це можна поширити і на народ, і на країну. Більш того, заповідь Божа не має кордонів, вона звернена до всього роду людського. І віримо, що тільки життя згідно з цими божественними заповідями здатне допомогти нам благополучно влаштовувати своє власне життя, життя нашого народу і нашого суспільства.

Хай допоможе нам Господь зберегти віру, зміцнитися в тій мудрості, яку черпаємо ми зі Святого Письма, зі святоотцівської спадщини, залишатися відданими обраному шляху, незважаючи на спокуси, які зустрічаються на нашому життєвому шляху. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Проповідь Святішого Патріарха Кирила після Літургії на Бутовському полігоні

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Покровському ставропігійному монастирі

Слово Святішого Патріарха Кирила після Великодньої великої вечірні в Храмі Христа Спасителя в Москві

Проповідь Святішого Патріарха Кирила у Велику Суботу після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в Великий Четверток після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила напередодні Великого Четвірка після богослужіння в Марфо-Маріїнській обителі в Москві

Проповідь Святішого Патріарха Кирила у Велику Середу після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь напередодні Великої Середи в Андріївському ставропігійному монастирі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила у Великий вівторок після Літургії в Високо-Петровському ставропігійному монастирі

Патріарша проповідь напередодні Великого Вівторка в Іоанно-Предтеченському ставропігійному монастирі