Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила в Неділю Торжества Православ'я після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила в Неділю Торжества Православ'я після Літургії в Храмі Христа Спасителя
Версія для друку
17 березня 2019 р. 22:45

17 березня 2019 року, в Неділю 1-шу Великого посту, Торжества Православ'я, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію святителя Василія Великого і чин Торжества Православ'я в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих зі словом.

Всіх вас, дорогі Високопреосвященні і Преосвященні владики, дорогі отці, брати і сестри, матушки ігумені, вітаю з великим святом Торжества Православ'я.

Коли у 843 році, після остаточної перемоги над єрессю іконоборства, в Константинополі було вперше звершено чин Торжества Православ'я, багатьом здавалося, що на цьому поставлена крапка у важкій історії Церкви. До того Тіло Церкви терзало різнодумство, спрямоване на руйнування її єдності, і тому з особливою радістю святкувався в Константинополі цей день Православ'я.

Але ми знаємо, що 843-м роком не завершилися трагічні випробування в історії Церкви Христової, яка протягом століть мала постійно захищати себе, свою віру, своє внутрішнє життя від спроб зруйнувати зсередини і ззовні, роз'єднати, ослабити, позбавити Божественної благодаті. І ми також знаємо, що, незважаючи на багатовікову історію страждань, утисків, спокус, Церква Божа дивом зберігає віру православну. А іншого слова і підібрати неможливо, тому що тільки диво Боже може протистояти безлічі спроб, найчастіше підтриманих силою влади, зруйнувати віру православну і єдність Церкви.

Влада імператорська втрутилася і тоді, коли виникла ідея відмовитися від іконошанування. З боку тодішніх інтелектуалів, мислителів і світської влади почався тиск на Церкву з вимогою відмовитися від іконошанування, яке вороги іменували ідолопоклонством. Можна собі тільки уявити: Церква, яка протягом століть боролася з ідолами, яка перемогла язичництво, була владою звинувачена в ідолопоклонстві!

Але милістю Божою ні світській владі, ні внутрішнім зрадникам не вдалося змусити Церкву відмовитися від іконошанування. Не тільки тому, що з іконошануванням пов'язуються звичаї благочестивого християнського життя, а й тому, що іконошанування є вираженням нашої віри в те, що Господь Ісус Христос є і Бог, і Людина, отже, зображення Його лику цілком правомірно. Він не тільки Спаситель світу — він історична постать, через Яку звершено спасіння людей; і ця догматична істина яскраво представлена в традиції іконошанування.

Торжество Православ'я ми завжди святкуємо дуже урочисто, і в храмах Церкви нашої сьогодні звучать слова величного молебню. Свято встановлене на честь Торжества Православ'я, а Торжество Православ'я — це торжество життя у Христі. І щоразу, коли ми збираємося на Божественну літургію, коли ми причащаємося Тіла і Крові Христових, ми святкуємо Торжество Православ'я. Щоразу, коли ми освячуємо новий храм, ми святкуємо Торжество Православ'я. Щоразу, коли ми хрестимо немовлят і дорослих, передаючи з покоління в покоління віру православну, ми святкуємо Торжество Православ'я. Ось і сьогодні, святкуючи Торжество Православ'я, ми звершуємо не тільки Літургію, а й молитовне послідування, згадуючи тих, хто потрудився для зміцнення віри православної на протязі всієї історії.

Проте наше Торжество Православ'я є тимчасовим і обмеженим. Усі ми прагнемо до найважливішого Торжества Православ'я — до того, яке буде на межі історії та вічності, до того, про яке так мріяли перші християни, коли звертали до Господа слова: «Маран-афа» (1 Кор. 16:22) — «Прийди, Господи Ісусе!» Тому що справжнім торжеством буде Його велике, страшне і спасенне пришестя, яке відкриє нову сторінку буття роду людського і Церкви Божої.

Саме тому свято Торжества Православ'я, пов'язане з подією далекого минулого, є зверненим у майбутнє. Не тільки в історичне майбутнє, але і в метаісторичне, тобто переходить межі реального світу і стикається з вічністю. Таке велике свято ми з вами сьогодні відзначаємо і згадуємо велику перемогу Церкви над іконоборством, що зберегла іконошанування для спасіння душ людських. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь після Літургії в Новоторзькому Борисоглібському монастирі

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті преподобного Сергія Радонезького в Троїце-Сергієвій лаврі

Патріарша проповідь в день пам'яті апостолів Петра і Павла після Літургії в храмі праведного Олексія Мечєва у Вешняках м. Москви

Патріарша проповідь у день пам'яті преподобних Сергія і Германа Валаамських після Літургії в Валаамському монастирі

Патріарша проповідь після Літургії в Коневському Різдво-Богородичному монастирі

Патріарша проповідь у свято П'ятидесятниці після Літургії в Троїце-Сергієвій лаврі

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в московському храмі на честь ікони Божої Матері «Нев'янучий Цвіт» в Рубльові

Слово Святішого Патріарха Кирила на свято Вознесіння Господнього після Літургії в кафедральному соборі Архангела Михаїла м. Черняховська

Слово Святішого Патріарха Кирила напередодні свята Вознесіння Господнього у кафедральному соборі Христа Спасителя м. Калінінграда

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії у Воскресенському Новодівочому монастирі Санкт-Петербурга