Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила у Великий вівторок після Літургії в Високо-Петровському ставропігійному монастирі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила у Великий вівторок після Літургії в Високо-Петровському ставропігійному монастирі
Версія для друку
23 квітня 2019 р. 17:01

23 квітня 2019 року, у вівторок Страсної седмиці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію Передосвячених Дарів у храмі преподобного Сергія Радонезького Високо-Петровського ставропігійного чоловічого монастиря м. Москви. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих із проповіддю.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа!

Вівторок Страсної седмиці присвячений спогаду про слова Господа і Спасителя, які відкривають нам таємницю кінця віку і Страшного Суду (Мф. 24:36-26:2). Про день же той і годину ніхто не знає, ні ангели небесні, а тільки Отець. З цих слів ми дізнаємося, що кінець історії не залежить від людської волі, від політичних, військових чи культурних чинників, але перебуває в руках Божих.

Однак у цих словах є й інший сенс, який найчастіше залишається поза нашою увагою. Ми забуваємо, що для кожного з нас кінець світу ніяк не пов'язаний з есхатологією, але може наступити в будь-який момент. Це наша земна смерть, людська смерть, і про день той і годину ніхто з нас не знає. І якщо кінець людської історії пов'язується у свідомості людей з якимось невизначено далеким майбутнім, то особистий кінець світу може реально наступити в будь-який день і в будь-яку годину.

Думка про смерть не повинна мучити психіку людини. Ми повинні просто зрозуміти, що смерть, як і народження, є дуже важливою подією в нашому вічному житті. Смерть означає перехід в інше буття, для нас ще невідоме, те саме, з яким Господь пов'язує всі Свої найважливіші обітниці, у тому числі ті, про які ми чули сьогодні в євангельському читанні.

Кожна людина перебуває під впливом багатьох обставин. Різним впливам піддаються наш розум, наша воля, наші почуття. Різні обставини впливають на вибір наших рішень, і вирватися з цих зовнішніх обставин не дано нікому. Навіть подвижники, затворники, які йшли від світу саме для того, щоб звільнити себе від впливу зовнішніх обставин, не могли повною мірою їх позбутися, за винятком, можливо, найбільших з них, серед яких преподобна Марія Єгипетська, пам'ять якої ми завжди так урочисто прославляємо в дні Святого і Великого посту.

Якщо нам і не дано стати вище зовнішніх обставин і здобути перемогу над ними, проте ми маємо пам'ятати: наші думки, почуття, вчинки, що закарбовуються в нашій свідомості і нашій пам'яті, і є все те, що формує образ нашої безсмертної душі. Усе це буде принесено Господу на суд, і не тільки в кінці історії, а й коли ми постанемо перед лицем Божим після закінчення нашого земного буття.

Тому слова Спасителя про кінець історії ми не повинні відносити лише до невизначено далекого майбутнього, але усвідомлювати: у кожного свій кінець історії, своя власна смерть. І застосовувати ці слова перш за все до самих себе, замислюючись про те, що ж ми принесемо Господу на особистий суд, який буде після нашої смерті.

Євангеліє розповідає нам про дуже прості речі. Господь говорить, що є для Нього найважливішим в діяльності людини, що має стати вищим пріоритетом і для нас, хоча найчастіше таким не є. Чи нагодував голодного, чи напоїв спраглого, чи прийняв мандрівника, чи відвідав хворого, чи побував у того, хто в ув'язненні? Які прості слова, які на диво прості вимоги! Але саме в контексті цієї простоти формується духовний стан людини, за яким буде визначатися на особистому суді після смерті і на Страшному суді наша доля у вічності.

Великий піст відкриває для нас багато можливостей не тільки задуматися про найголовніше, відштовхуючись від чудових текстів Святого Письма і богослужбових послідовностей, а й змінити своє життя. Ми покликані до молитви, стриманості, добрих справ, які Господь велить нам творити, щоб знайти вічне спасіння. Богослужбові тексти Великого посту з особливою ясністю відкривають нам ці чудові і спасенні істини, і нам лише залишається сприйняти їх і, зміцнюючись молитвою, віддаючи себе в руки Божі, прагнути виконати все, чого ми навчені нашим Господом і Спасителем заради нашого спасіння. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами