Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Покровському ставропігійному монастирі

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Покровському ставропігійному монастирі
Версія для друку
2 травня 2019 р. 16:55

2 травня 2019 року, в четвер Світлої седмиці, день пам'яті блаженної Матрони Московської, 67-му річницю кончини та 20-ту річницю канонізації блаженної стариці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію в Покровському ставропігійному жіночому монастирі в Москві. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих зі словом.

Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Шановна матушко ігумене! Дорогі отці, брати й сестри!

Усіх вас сердечно вітаю з 20-річчям канонізації святої праведної Матрони Московської! Дуже добре сказала про її життя ігуменя Феофанія, — все так і було. Блаженна жила осторонь від загального потоку життя, вона була мало відома широкій публіці, але люди церковні знали Матрону не просто як страждальницю, але як людину величезної віри, незламної духовної сили, яку відчували серцем, і йшли до неї — хворої, знерухомленої, яка нічого не бачила від народження. Йшли, щоб попросити поради, почерпнути мудрості, джерелом якої була мудрість Божественна, отримати силу, яка, звичайно, була не силою людською.

Так Господь перебуває в праведниках Своїх — незалежно від того, сильний праведник чи слабкий, відомий чи невідомий, могутній чи зовсім позбавлений будь-якої влади. Бог діє у Своїх праведниках, серед яких були і царі, і князі, і полководці, і ченці, і прості люди, і такі убогі, як свята праведна Матрона Московська. Благодать Божа впливає на людину незалежно від її становища, її освіти, наявності у неї коштів. Господь дає нам благодать не за те, що ми заробили, а за те, що ми здобули Духом Святим у відповідь на молитву і смиренність.

Дивно, але до блаженної Матрони зверталися різні люди, у тому числі далекі від Церкви. І це ж відбувалося, коли не було ніяких передумов до такого розвитку подій, який привів би в знебоженій, атеїстичній країні до відродження церковного життя. Що ж означало тоді прижиттєве паломництво до Матрони? А воно означало, що люди вірили і серцем відчували, що Господь не залишить народ Свій, що Господь знову відкриє храми і дарує можливість вільно і необмежено закликати Його ім'я, святе і преславне.

Коли ми ставимося так до історії, це означає, що ми віримо в перемогу Бога над дияволом, в перемогу добра над злом. А зла відбувалося і відбувається чимало. Сьогодні ми згадуємо трагічні події в Одесі. П'ять років тому перед обличчям Європи і всього світу людей побивали камінням, в той час як вони залишалися у своїх наметах і не становили ніякої небезпеки для оточуючих. Вони лише відстоювали своє право жити так, як хочуть, не підкорятися іншим, чужим порядкам, вони не хотіли прийняти той світопорядок, який їм нав'язувався силою. Але злочинцям було мало закидати камінням намети. Коли люди вискочили з них і побігли в Будинок профспілок — його назва сьогодні відома всьому світу, — злочинці, що переслідували їх, замкнули цю будівлю і підпалили її. Тоді 48 людей згоріли живцем перед обличчям Європи і всього світу. Звичайно, хтось намагається пояснити те, що трапилося, особливостями тогочасної політичної боротьби, але звірство, вчинене над людьми, не можна пояснити нічим іншим, як тільки дією сили диявольської. Всі ті, хто спалював живцем людей, були під владою диявола, і була велика небезпека, що ці захоплені темною силою злочинці візьмуть владу над українським народом. Але мрія, якої жили ті, хто шаленів біля Будинку профспілок, милістю Божою не здійснилася. І хоча сьогодні залишається багато питань щодо того, що відбувається на Україні, ми можемо свідчити, що радикальні сили зла, злість диявольська, втілена в людських образах, не захопила тотально всю владу над українською землею.

Сьогодні, згадуючи цю страшну подію, ми молимося за наших братів і сестер в Україні. Ми підносимо заупокійну молитву про 48 мучеників, спалених живцем в Одесі. Ми молимося, щоб Господь благословив життя братської України. Ми пов'язуємо також нашу молитву з надією на те, що нове керівництво, яке прийшло за підсумками виборів до влади на Україні, буде повною мірою враховувати велику 1000-річну православну традицію України, Святої Русі, Київської Русі і буде повною мірою поважати законний вибір на користь єдиної канонічної Української Православної Церкви, в якій реально присутній Божественний дух і яка молитовно стоїть перед Богом, підносячи молитву за країну і за народ.

Багато подій з'єдналися в сьогоднішньому дні. Таким є життя. Ми згадували диво самого факту існування блаженної Матрони Московської в безбожні радянські часи. Для нас це знак Божої сили і Божої присутності в людському житті, в людській історії. І, відштовхуючись від цього видимого знака, ми сподіваємося на те, що Господь не залишить Церкву нашу, де б вона не була — в Росії, Україні, Білорусії, Молдові, інших країнах, ближніх і дальніх, що у відповідь на молитви, на мучеництво і страждання наших віруючих, благочестивих пресвітерів і архієреїв, Господь буде дарувати нам силу Своєї благодаті, допомагаючи зміцнювати віру в нашому народі, творити справи милосердя і правди.

Згадуючи блаженну Матрону Московську, сліпу знерухомлену жінку, мученицю, страждальницю, але сповнену такого величного спокою, ми підносимо до неї сьогодні особливі молитви, щоб вона не забувала своїм духовним піклуванням цю святу обитель, град Москву і всіх тих, хто з вірою і сподіванням звертається до її святої пам'яті. Її молитвами нехай береже Господь усіх вас. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патриаршая проповедь в праздник Пятидесятницы после Литургии в Троице-Сергиевой лавре

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в московському храмі на честь ікони Божої Матері «Нев'янучий Цвіт» в Рубльові

Слово Святішого Патріарха Кирила на свято Вознесіння Господнього після Літургії в кафедральному соборі Архангела Михаїла м. Черняховська

Слово Святішого Патріарха Кирила напередодні свята Вознесіння Господнього у кафедральному соборі Христа Спасителя м. Калінінграда

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії у Воскресенському Новодівочому монастирі Санкт-Петербурга

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в храмі Всіх святих у Страсбурзі

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті святих рівноапостольних Мефодія й Кирила після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Проповідь Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Миколо-Перервинському монастирі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила після Літургії на Бутовському полігоні

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Покровському ставропігійному монастирі