Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Успенському соборі Саровської пустині

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Успенському соборі Саровської пустині
Версія для друку
31 липня 2019 р. 18:59

31 липня 2019 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив велике освячення Успенського собору Саровської пустині і очолив служіння Літургії в новоосвяченому храмі. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих зі словом.

Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Шановні високі представники державної влади, представник Президента в Приволзькому федеральному окрузі, пане губернаторе! Дорогі отці, браття й сестри, матушки ігумені!

Для мене сьогодні особлива радість увійти під склепіння цього величного храму і звершити його освячення. Зовсім недавно ми закладали його підвалини, і так швидко і в такій пишноті цей храм споруджено. Про що це свідчить? Це свідчить про те, що дуже багатьом людям потрібні храми Божі, потрібне відновлення історичної справедливості, потрібна правда Божа в житті.

Коли я підходив до цього храму, я сказав пану губернатору: «А чи варто було руйнувати все, для того щоб потім відтворювати?» І згадав, що точно такі ж слова були адресовані президенту Єльцину в день закладення Храму Христа Спасителя. Ці ж слова я згадав і в день освячення Храму Христа Спасителя — то було мале освячення, яке ми звершили 31 грудня 1999 року, тому що вже дуже всім нам хотілося увійти в наступне тисячоліття з відродженим Храмом Христа Спасителя.

Що ж означав цей державний історичний катаклізм? Що означають зруйновані і потім ще в більшій пишноті відновлені храми? У цьому відкривається справжня дія Божественного промислу. Адже Господь не насилує людську волю, і Він міг не допустити ні вибуху цього храму, ні вибуху Храму Христа Спасителя, ні знищення багатьох інших храмів на землі. Своєю Божественною силою Він міг миттєво зупинити вандалів. Як говорить Слово Боже, з цього каміння поставити сьогодні дітей Авраама (див. Мф. 3:9), і всі гонителі слухняними вівцями вишикувалися б у чергу, щоб увійти в храм і прикластися до святині. Але це б означало, що сила Божа пригнічує, а Господь створив нас вільними і чекає від нас вільної віри, вільної любові без будь-якого примусу.

Коли народ наш у великій кількості оступився і почав підривати храми, Господь Своєю волею не зупинив ці діяння. Це не означає, що Господь Своєю неучастю в тих історичних злодіяннях дозволив їм відбуватися до скону віків. Але Господь чекав, коли народ наш знову звернеться до Нього, коли знову люди захочуть мати храми. І такий час настав. Народ наш, пройшовши через важкі випробування ХХ століття, наприкінці того століття почав поволі звертатися до Господа. Наступні 20 років були періодом реального відродження церковного життя, і не тільки в плані будівництва храмів і відкриття монастирів, а й в плані зміни свідомості людей. Адже храми ніколи не будуються за наказом зверху, храми ніколи не будуються просто так, лише тому, що комусь так захотілося. Звичайно, бувають ініціатори будівництва, в тому числі у владі сущі, але храм піднімається тоді, коли воскресіння храму або його створення підтримується молитвою, духовною силою благочестивого народу.

І ось сьогодні ми бачимо відродження Успенського храму в Серафимовій пустині. Здавалося б, вже де-де, але в цьому місці такого не можна було собі уявити. Навіть у відносно благополучні післявоєнні роки, коли прямі гоніння на віру і знищення храмів припинилися, ніхто і мріяти не міг, що колись у Сарові знову лунатиме Слово Боже і відродиться монастирське життя.

Мій батько родом з місць зовсім неподалік звідси. У дитинстві, а народився він у 1907 році, разом з благочестивими батьками він пішки здійснював паломницьку подорож сюди з нинішнього Ічалківського району, який зараз розташований на території Мордовії. Вони йшли кілька днів пішки до Сарова, щоб помолитися. Батько розповідав мені про духовний стан, який переживали сотні паломників, простих людей, які долали багато і багато кілометрів, іноді босоніж, щоб увійти під покров цього святого храму і помолитися святому преподобному Серафиму Саровському.

Ну, а сьогодні все те, про що навіть мріяти не могли, здійснюється — милістю Божою, у відповідь на вашу віру, мої дорогі. Не було б відродження віри — не було б цих чудових будов, тому що храми нікому б не були потрібні. Храми будуються і відкриваються саме тому, що вони потрібні народу. Це наша головна відповідь нинішнім храмоборцям, які хочуть повернути назад історію, повернути її знову в 20-ті — 30-ті роки, коли храми знищувалися, коли заборонялися зовнішні прояви будь-якої релігійності. Хотів би сказати цим храмоборцям: нічого у вас не вийде, тому що неможливо двічі вступити в один і той же історичний процес. Сьогодні у нас інша країна, інший народ, тому, будь ласка, не заважайте нам. По суті, ви і не зможете завадити, але я б сказав більше: собі не заважайте, не закривайте для себе шлях до Бога, як зумів наш народ, силою відірваний від Бога, не закрити собі шлях до того, щоб оновитися духом і знову стати православним.

Великі знаки Божої присутності, Божої милості ми спостерігаємо в нашій країні. Дехто задається питанням, чому так, — особливо ті, хто живе за межами нашої Батьківщини. І коли хтось намагається пояснити процес духовного відродження — соціологічно, історично, філософськи, — то неодмінно говорить про найголовніше: ніякого духовного відродження не могло б бути, якби Сам Господь не вилив Свою благодать на наш народ у відповідь на подвиг новомучеників, сповідників Церкви Руської, всіх тих, хто за часів лихоліття не забув Христа, сповідав Його, зберіг віру православну і передав її подальшим поколінням.

Ми ніколи не забудемо ченців, які в старі часи здійснювали тут своє служіння. І хрест, який був явлений настільки дивовижним чином, стає символом з'єднання нинішніх урочистостей з тими урочистостями, які відбувалися в цьому соборі до його руйнування. Адже це теж знак Божої присутності в наших нинішніх подіях, це звісточка з минулого, від тих ченців і благочестивих людей, які колись наповнювали цей храм, від самого преподобного Серафима Саровського.

Щось подібне я пережив, будучи митрополитом Смоленським і Калінінградським, коли відкривав Герасимо-Болдинський монастир — стародавній, XVI століття. Ніяких будівель в обителі не збереглося, тому що німці, відступаючи, підірвали монастир цілком, побоюючись, що партизани можуть створити там свій центр управління. Це один з небагатьох випадків, коли монастир був знищений весь — храми, стіни до нуля. Ми взялися відроджувати цей монастир, і перше, що зробили, — відновили маленьку капличку. Приїхав я цю капличку освячувати, підходять до мене місцеві жителі, відкривають якісь ганчірочки, а в них — приблизно такий же хрест і ще євхаристичне начиння. І жінка сказала: «Всі ці роки ми зберігали все це, щоб передати тим, хто відкриє цей святий монастир».

Як та сім'я зберігала віру, так, врешті-решт, і весь наш народ цю віру зберігав. А результатом цього є, в тому числі, і велика подія, яку ми сьогодні всі разом урочисто святкуємо.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

Митрополит Каширський Феогност очолив святкове богослужіння в Іосифо-Волоцькому ставропігійному монастирі

Голова Синодального відділу з монастирів і чернецтва очолив престольне свято Богородиці-Різдвяного ставропігійного монастиря

У день свята Різдва Пресвятої Богородиці Патріарший екзарх усієї Білорусі звершив Літургію в Різдво-Богородичному монастирі м. Гродно

У Стрітенському монастирі Москви відбулося відспівування М.М. Добронравова

Святіший Патріарх Кирил відвідав Свято-Троїцький кафедральний собор Петропавловська-Камчатського

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з губернатором Камчатського краю В.В. Солодовим та архієпископом Петропавлівським Феодором

15-17 вересня відбувся Первосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила на Камчатку

Патріарша проповідь після Літургії в Камчатському Морському соборі [Патріарх : Проповіді]

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у день свята Різдва Пресвятої Богородиці після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Слово Святейшего Патриарха Кирилла по окончании молебна на площади Александра Невского в Санкт-Петербурге

Патриаршая проповедь после Литургии в день памяти благоверного князя Александра Невского в Александро-Невской лавре

Патриаршая проповедь в Неделю 14-ю по Пятидесятнице после Литургии в Саввино-Сторожевском ставропигиальном монастыре

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в праздник Сретения Владимирской иконы Пресвятой Богородицы в храме святителя Николая в Толмачах

Патриаршая проповедь в день памяти святителя Петра Московского после Литургии в Успенском соборе Московского Кремля

Патриаршая проповедь в Неделю 13-ю по Пятидесятнице после Литургии в Храме Христа Спасителя

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в праздник Донской иконы Божией Матери в Донском монастыре

Слово Святішого Патріарха Кирила у день свята Успіння Божої Матері після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля