Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Патріарша проповідь після Літургії в Свято-Троїцькому соборі Соловецького монастиря

Патріарша проповідь після Літургії в Свято-Троїцькому соборі Соловецького монастиря
Версія для друку
21 серпня 2020 р. 15:53

21 серпня 2020 року, в день пам'яті преподобних Зосими, Саватія і Германа Соловецьких, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в Свято-Троїцькому соборі Спасо-Преображенського Соловецького ставропігійного чоловічого монастиря. Після закінчення богослужіння Святіший Владика виголосив проповідь.

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

«И померкнут солнце и луна, и звезды спадут с неба, и тогда явится Сын Человеческий, грядущий на облаке во славе Своей» (див. Мт. 24: 29-30). Такі таємничі, навіть страшні слова ми чули сьогодні в Євангелії за Божественною літургією.

Звичайно, ці слова про кінець світу, який буде пов'язаний з неймовірним космічним катаклізмом. Дійсно, що повинно статися, щоб сонце погасло, щоб місяць більш не відображував сонячне світло, щоб зірки зникли? Досить поглянути на зоряне небо в ясну погоду темної ночі, щоб зрозуміти всю велич божественного творіння, весь гігантський масштаб космосу. Апостол же не сам від себе, але рухомий Духом Святим говорить: «Сонце померкне, місяць не дасть свого світла, зорі впадуть з неба, і тоді з'явиться Син Божий у славі з ангелами».

Йдеться про кінець людської історії, про друге страшне і славне Пришестя Господа і Спасителя. Напевно, немає іншої теми, яка б так хвилювала православну людини, і мені як пастирю, буквально з юних років, із самого початку мого священичого служіння доводилося багато разів, в різних аудиторіях, і серед вузького кола знайомих і близьких мені людей, і в більш широкому колі відповідати на теми кінця світу, кінця Всесвіту. Тому що як би не дивилися на цей текст люди, далекі від віри, він вражає своїм космічним драматизмом. «Ну, а якщо справді все так станеться? Бог знає, чому так написано в Святому Письмі»,говорять люди, що сумніваються. Ну, а ми точно знаємо, що все так і станеться, тому тема кінця світу дуже зачіпає людей.

Як я вже сказав, мені часто доводилося говорити на цю тему, і в міру того як я переконувався, що кінець світу  можливо, одна з найважливіших тем, що турбують людство, прийшла мені ось така думка. Звичайно, не може бути розумною людина, якщо вона не замислюється про кінець, про загальний кінець. Але ж куди ближче до нас не той космічний кінець Всесвіту, а наш власний кінець світу!

Іноді, дуже переживаючи за те, як же це станеться з родом людським, ми забуваємо, що раніше всього цього, набагато раніше, ми будемо мати свій власний кінець світу. Тому для православної людини, при всьому інтересі до віддаленоъ космічної перспективі буття всесвіту, повинн бути більш усвідомленим і більш злободенним питання про свій власний кінець світу. Коли для нас все закінчиться тут, на землі? Що тоді з нами буде? Адже теж чекає зустріч!

І виникає питання: з ким буде ця зустріч? З Господом, який прийде на хмарах з ангелами Своїми, або з темною і страшною силою, яка також реально присутнія у людській історії, в роді людському, та й просто в нашому житті? Кожен адже знає, як легко він піддається на спокуси; як, ідучи часом проти своєї совісті, проти своєї природи, чинить злочин і беззаконня. З цим багажем ми і станемо — не тоді, коли космос завершить своє фізичне буття, а коли просто перестане битися один із органів нашого фізичного тіла, іменований серцем. Ніякої космічної трагедії, ніякого космічного виміру, але для нас ця смерть виявиться більшою за всякий космічний катаклізм. Ми перестанемо бути тут, у цьому світі, з його радощами і скорботами, з його злетами і падіннями, з нашими злетами і падіннями, і те, що сьогодні здається нам архіважливим, пріоритетним, в той момент випарується з нашого погляду, взагалі з нашої свідомості. Може бути, дивлячись з нової позиції на наше земне життя, ми скажемо: Боже мій, чим же ми займалися! На що витрачали час! Навіщо ж ми так боролися, навіщо вступали в конфлікти з людьми, навіщо руйнували свої власні сім'ї, навіщо обманювали рідних і близьких, не кажучи вже про чужих і далеких? Ну, навіщо все це?! Але ці питання повиснуть  на них більше ні ми, ні будь-хто інший дати відповідь не зможе.

Сьогоднішнє євангельське читання вчить нас, може бути, найголовнішому. Воно допомагає нам зрозуміти, що наше життя тут обумовлює наше вічне буття, і тому турбота про спасіння душі повинна бути найважливішим пріоритетом. Все інше потрібно поставити на периферію. Нікуди не дінеться те, чому ми присвячуємо все своє життя, віддаємо свої нерви, розум, заради чого сваримося з людьми. Все це периферійне по відношенню до того головного, про що ми зараз говоримо,  про стан нашої душі, про силу і чистоту наших почуттів, з якими ми станемо перед Господом. І не коли весь світ загине, а просто коли наше серце перестане битися.

Тому, звичайно, можна, відповідаючи на якусь властиву кожному допитливість, міркувати про кінець світу. А можна і не розмірковувати  до нас це не має ніякого відношення. До нас має відношення наш власний, особистий кінець світу, який, мої дорогі, не за горами, навіть якщо ми зовсім молоді. Тому що і 50, і 70, і 100 років  це мить навіть в людській історії, а не лише в космічному вимірі.

Все те, про що ми зараз говоримо, вимагає одного, дійсно, дуже важливого діяння. Ми повинні спробувати актуалізувати все те, чому ми вчимося через Євангеліє, через слово проповіді. Не можна виходити з храму і про все відразу забувати. Не можна, залишаючи острів Соловки, сідаючи на теплохід або в літак, забувати про весь той досвід, який ми тут пережили. Цей духовний досвід ми повинні зберігати, і не як ностальгію за красивими місцями, а згадувати той стан духу, ті думки, які нас відвідали на цьому святому місці під час богослужіння. І чим більше у своєму житті ми будемо звертатися до високого, піднесеного, святого, що від Бога виходить, тим легше нам буде жити. Ми знайдемо велику мудрість, здатність відрізняти пшеницю від полови, істотне від третьорядного. Ми допоможемо самим собі зберегти спокій і силу духу, перестати засуджувати людей, перестати гніватися на людей і на обставини, перестати обманювати рідних, близьких і чужих, ми будемо жити просто, чисто і ясно. «Хай будуть слова ваші "так, так", "ні, ні"; а що більше  те від лукавого» (Мт. 5:37), вчить нас Господь.

Молитвами святих, імена яких ми сьогодні з благоговінням вимовляли  Зосими, Саватія, Германа Соловецьких, засновників цієї святої обителі,  хай допоможе Господь всім нам, і братії, і начальникам, і паломникам нашим, людям, які займають високе становище в нашому суспільстві, і найпростішим, зрозуміти, що є справжній пріоритет і абсолютна цінність у нашому житті. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

У Зачатівському ставропігійному монастирі молитовно відзначили річницю перенесення до обителі чудотворної ікони Божої Матері «Милостива»

Валаамський монастир вперше відкриють узимку для великих паломницьких груп

У Миколо-Угреській духовній семінарії відбулася церковно-історична конференція «Монастирі та чернецтво в історії Руської Церкви»

В Україні вшанували пам'ять приснопам'ятного Блаженнішого митрополита Володимира (Сабодана) у 86-у річницю від дня його народження

Вийшов черговий том книжкової серії «Спогади соловецьких в'язнів»

Видано книгу «Соловки на зміну епох», що розповідає про історію Соловецького монастиря в перші післяреволюційні роки

Патріарше вітання братії Соловецького монастиря з нагоди дня пам'яті преподобних Зосими, Саватія та Германа [Патріарх : Привітання та звернення]

Традиційний Патріарший візит до Соловецького монастиря в цьому році не відбудеться

У Ріо-де-Жанейро проходить виставка, присвячена п'ятиріччю візиту Святішого Патріарха Кирила до Бразилії

У Казані відкрилася фотовиставка, присвячена візитам Святішого Патріарха Кирила до Татарстану

У Ріо-де-Жанейро пройде виставка, присвячена 5-річчю візиту Святішого Патріарха Кирила до Бразилії

Святіший Патріарх Кирил освятив храм на честь Казанської ікони Божої Матері в Орлі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Олександро-Невському скиті у день 75-річчя від дня народження Його Святості

Патріарша проповідь у Неділю 21-у після П'ятидесятниці після Літургії в Олександро-Невському скиту

Патріарша проповідь у Неділю 20-у після П'ятидесятниці після Літургії в Олександро-Невському скиті

Патриаршая проповедь в праздник Казанской иконы Божией Матери после Литургии в Храме Христа Спасителя

Патріарша проповідь у Неділю 19-у після П'ятидесятниці після Літургії в Олександро-Невському скиті

Слово Святішого Патріарха Кирила в Неділю 18-у після П'ятидесятниці після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в праздник Покрова Пресвятой Богородицы после Литургии в Храме Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в Неделю 16-ю по Пятидесятнице после Литургии в Храме Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в день памяти преподобного Сергия Радонежского

Патріарша проповідь у день свята Воздвиження Хреста Господнього після Літургії в Храмі Христа Спасителя