Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Митрополит Бориспільський Антоній: Владику Амфілохія оточувала всенародна любов чорногорців

Митрополит Бориспільський Антоній: Владику Амфілохія оточувала всенародна любов чорногорців
Версія для друку
9 листопада 2020 р. 16:08

30 жовтня 2020 року відійшов до Господа митрополит Чорногорської-Приморський Амфілохій (Радович). У своєму інтерв'ю порталу «Православне життя» керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній розповів про особисті зустрічі з ієрархом Сербської Православної Церкви та його служіння. 

— Владико, ви неодноразово зустрічалися з владикою Амфілохієм. Яке головне враження? 

— Це свята людина. Свята у всіх проявах. 

Важко, напевно, знайти більш всенародно визнаного авторитету в Церкві. Справжній національний духовний лідер! Його відхід — величезна втрата і для народу Чорногорії, і для Сербії, і для Південної Америки, яку він опікував. І для безлічі православних на всіх континентах нашої планети. 

— Ви познайомилися в Чорногорії?

— Про владику Амфілохія я дізнався ще в роки свого студентства. Він був одним з видатних сучасних православних богословів. Ми читали його праці, а коли він приїхав в Троїце-Сергієву лавру, мали можливість з ним спілкуватися. 

Але вже більш щільне знайомство відбулося під час мого перебування ректором Київської духовної академії. Митрополиту Амфілохію було присвоєно вчену ступінь доктора богослов'я (яку, до речі, ми так і не встигли йому вручити). 

Будучи в Чорногорії, спостерігав, як він любив свій народ, як переживав за ситуацію в країні. 

Загальновідомо, що владику Амфілохія оточувала всенародна любов чорногорців від мала до велика. Його називали батьком, матір'ю, дідусем і апостолом. У чому секрет такого визнання і шанування? 

Він був справжнім батьком народу. Проповіді владики Амфілохія були завжди наповнені такою внутрішньою євангельською силою і любов'ю, були настільки актуальні і своєчасні, що люди сприймали його слова як звернені особисто до них. Він був близьким і рідним кожному.

Любов до людей, турбота про свою паству проявлялася постійно.

Рік тому владика запросив мене на святкування дня Архистратига Михаїла. У сербській Церкві немає традиційних в нашому розумінні іменин або дня тезоіменитства, а є своє свято день Хресної слави — день святого покровителя роду.  Він передається з покоління в покоління. Покровитель роду Радовичів  архангел Михаїл.

І ось після Божественної літургії я спостерігав картину, як у свої 82 роки, владика весь день перебував на ногах в оточенні людей, що постійно приходять, які хотіли його привітати. Попрощалися ми тоді коротко, тому що люди приходили і приходили... як нам потім сказали, він приймав привітання ще весь тиждень. 

Він був частиною свого чорногорського народу. 

Православ'я чорногорської землі нероздільно пов'язане з владикою Амфілохієм. Він став її архієреєм, коли упав соціалістичний режим і його зусиллями відроджувалася церковне життя: будувалися храми, відкривалися монастирі. Понад 700 відновлених храмів і монастирів після такої розрухи і запустіння.

Причому, відкривалися монастирі не просто як будівлі або архітектурні комплекси, а як справжні монастирі. Знаючи його духовний уклад і любов до чернецтва, багато людей приїжджало в Чорногорію з різних куточків Землі, щоб прийняти чернечий постриг з його рук. Він постригав кожного і кожну особисто. Багато вихідців було і з Росії, України, Білорусі. 

Його чернечий шлях унікальний ще й тим, що він спілкувався зі святими, які сьогодні вже канонізовані Церквою. Був духовним учнем преподобного Юстина (Поповича) та прп. Паїсія Святогорця. Їх об'єднувала духовна дружба, єдність духу. 

Подвижник нашого часу. Сміливий і щирий противник будь-яких церковних розколів. Звичайно, по-людськи хотілося, щоб такі мужні люди, сильні, авторитетні, а він був один з найавторитетніших богословів і ієрархів у всьому православному світі, були довше з нами. Його слова на захист канонічного устрою, особливо це стосується нашої української ситуації, завжди були дуже вагомі і точні. На нього орієнтувалося багато ієрархів інших Помісних Церков. 

У цьому плані, відхід його для нас сумний, але я думаю, що він буде захисником Православної Церкви вже там на Небесах, коли буде молитися біля Престолу Божого і просити у Господа, щоб він всіх нас напоумив і послав єдність і правильне розуміння і відповідальність за долю Православної Церкви.

— Владико, ви були на відспівуваннi митрополита Амфілохія. Поділіться своїми враженнями. 

— Відчуття, що вся країна була на похоронах. Всенародна любов проявилася і в цей скорботний час, коли Господь прийняв його душу.
Скорботний з точки зору земного життя.  Господь сам знає, коли давати нам життя, коли забирати. 

Головне відчуття на похоронах — з'єднання непоєднуваного. З одного боку — багатотисячний натовп, що плаче, причому плачуть всі – діти, дорослі, юнаки. Але від цього плачу немає зневіри. Плач від безвиході, що роздирає душу — це одне. А тут був плач світлий, що наповнює надією. 

Владика Амфілохій зумів виховати чорногорську паству з правильним ставленням не тільки до життя, а й до смерті.

Цей плач був внутрішньою духовною радістю і торжеством для чорногорської землі, коли вона проводжала в останню путь свого сина і свого батька. Владика Амфілохій став батьком народу, який не боявся нічого зазнати заради Церкви і всього себе віддавав, щоб її відродити і вона процвітала. 

Маса людей прийшла попрощатися — вся площа була заповнена перед Собором, який він побудував. Владика все робив грунтовно і з духовним змістом.І собор в тому числі. 

— Який саме сенс був закладений при будівництві? 

— Якщо подивитися на прекрасний великий собор Воскресіння Христового в Подгориці, то можна помітити, що нижня частина храму складається з грубих кругляків, вище йде оброблений камінь, а на самому верху можна побачити тонкі кахлі каменю ювелірної роботи. Камені для будівництва кафедрального собору звозилися, до речі, з усієї Чорногорії.

Нижні грубі камені  це як люди, які тільки прийшли до Церкви: необроблені, неотесані, з кутами, неправильностями, шорсткостями і грубостями. Камені вище — це люди, що поступово перетворюються в Церкві благодаттю Духа Божого, яка і відсікає всі нерівності і неправильності. Камені ж на самому верху  це ті, хто по-справжньому зростає в Церкві і вже стає твором мистецтва. 

— Православний світ сьогодні страшно розділений. Що можна зробити для об'єднання?

— Мужньо триматися істини. Як сказав святитель Марк Ефеський: «Ніколи, людино, те, що відноситься до Церкви, не виправляється через компроміси: немає нічого середнього між істиною і брехнею». 

Зараз складна сторінка в історії Церкви. Як Українська, так і Чорногорська Церкви переживають гоніння, захоплення храмів. Згадаймо, як поводився митрополит Амфілохій весь цей час. Коли колишня влада чорногорська прийняла рішення про захоплення майна Сербської Православної Церкви, владика мужньо став на захист. І народ почув його голос. Піднесення духу сотень тисяч людей за свою віру і Церкву. Справжнє диво!

Коли владика дізнався, що когось заарештували, він прийшов в поліцію і сказав: мене заарештуйте, а їх відпустіть, я зачинщик цього всього. Незважаючи на свої роки і хвороби, він не ховався, а був готовий сісти у в'язницю, Тільки б відпустили тих людей.

Мужність і чистота — ось приклад для наслідування. Добрий і твердий. Справжній Воїн Христовий! Будемо молитовно поминати його з надією, що і він вже скоро біля Престолу Господнього буде молитися про нас.

Розмовляла Наталя Горошкова

«Православне життя»/Патріархія.ru

 

Матеріали за темою

Завершилося перебування Предстоятеля Сербської Православної Церкви в Москві

Святіший Патріарх Кирил: Руська та Сербська Церкви можуть здійснювати спільний внесок у зцілення недугів, що існують у православній сім'ї

На Сербському Подвір'ї в Москві відбулося поховання єпископа Моравицького Антонія

Предстоятелі Руської та Сербської Православних Церков очолили служіння Літургії та відспівування єпископа Моравицького Антонія у Храмі Христа Спасителя в Москві

Архієпископ Севастійський Феодосій: Православна Церква зазнає в Україні небаченого переслідування та насильства

Армавірська єпархія передала дві тонни допомоги Бердянську. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 15 березня 2024 року) [Стаття]

Луганська єпархія передала допомогу для безпритульних. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 14 березня 2024 року) [Стаття]

Священники Северодонецкой епархии доставляют адресную помощь. Информационная сводка о помощи беженцам (от 13 марта 2024 года) [Стаття]

Відбулося відспівування та поховання Святішого Патріарха Болгарського Неофіта

Начальник Руської духовної місії співслужив Патріархові Єрусалимському Феофілу в день його тезоіменитства

Завершилося перебування Предстоятеля Сербської Православної Церкви в Москві

Інші iнтерв'ю

Єпископ Бацький Іриней: По-справжньому страшне мовчання постхристиянського Заходу про гоніння на Українську Православну Церкву

Протопресвітер Володимир Диваков: В юності нам говорили, що з Церквою скоро буде покінчено

Митрополит Будапештський Іларіон: Домагання Константинополя зростають

В.Р. Легойда: Світ міг бути іншим

Епископ Бачский Ириней: На Украине власти посчитали себя вправе объявить врагом Украинскую Православную Церковь

Єпископ Бацький Іриней: Українська влада виявляє максимальну активність у гоніннях на справжню канонічну Церкву

Митрополит Клінський Леонід: Будь-які вердикти Олександрійської Церкви щодо духовенства Руської Православної Церкви будуть канонічно нікчемні

Митрополит Волоколамський Іларіон: У взаємовідносинах між Руською Православною Церквою та Римсько-Католицькою Церквою ми маємо пройти через цей складний період

Митрополит Волоколамський Іларіон: Помісні Православні Церкви беруть участь у наданні допомоги біженцям з України

Миссия заботы, добра и любви. 175 лет Русской Палестине