Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Митрополит Бориспільський Антоній: Владику Амфілохія оточувала всенародна любов чорногорців

Митрополит Бориспільський Антоній: Владику Амфілохія оточувала всенародна любов чорногорців
Версія для друку
9 листопада 2020 р. 16:08

30 жовтня 2020 року відійшов до Господа митрополит Чорногорської-Приморський Амфілохій (Радович). У своєму інтерв'ю порталу «Православне життя» керуючий справами Української Православної Церкви митрополит Бориспільський і Броварський Антоній розповів про особисті зустрічі з ієрархом Сербської Православної Церкви та його служіння. 

— Владико, ви неодноразово зустрічалися з владикою Амфілохієм. Яке головне враження? 

— Це свята людина. Свята у всіх проявах. 

Важко, напевно, знайти більш всенародно визнаного авторитету в Церкві. Справжній національний духовний лідер! Його відхід — величезна втрата і для народу Чорногорії, і для Сербії, і для Південної Америки, яку він опікував. І для безлічі православних на всіх континентах нашої планети. 

— Ви познайомилися в Чорногорії?

— Про владику Амфілохія я дізнався ще в роки свого студентства. Він був одним з видатних сучасних православних богословів. Ми читали його праці, а коли він приїхав в Троїце-Сергієву лавру, мали можливість з ним спілкуватися. 

Але вже більш щільне знайомство відбулося під час мого перебування ректором Київської духовної академії. Митрополиту Амфілохію було присвоєно вчену ступінь доктора богослов'я (яку, до речі, ми так і не встигли йому вручити). 

Будучи в Чорногорії, спостерігав, як він любив свій народ, як переживав за ситуацію в країні. 

Загальновідомо, що владику Амфілохія оточувала всенародна любов чорногорців від мала до велика. Його називали батьком, матір'ю, дідусем і апостолом. У чому секрет такого визнання і шанування? 

Він був справжнім батьком народу. Проповіді владики Амфілохія були завжди наповнені такою внутрішньою євангельською силою і любов'ю, були настільки актуальні і своєчасні, що люди сприймали його слова як звернені особисто до них. Він був близьким і рідним кожному.

Любов до людей, турбота про свою паству проявлялася постійно.

Рік тому владика запросив мене на святкування дня Архистратига Михаїла. У сербській Церкві немає традиційних в нашому розумінні іменин або дня тезоіменитства, а є своє свято день Хресної слави — день святого покровителя роду.  Він передається з покоління в покоління. Покровитель роду Радовичів  архангел Михаїл.

І ось після Божественної літургії я спостерігав картину, як у свої 82 роки, владика весь день перебував на ногах в оточенні людей, що постійно приходять, які хотіли його привітати. Попрощалися ми тоді коротко, тому що люди приходили і приходили... як нам потім сказали, він приймав привітання ще весь тиждень. 

Він був частиною свого чорногорського народу. 

Православ'я чорногорської землі нероздільно пов'язане з владикою Амфілохієм. Він став її архієреєм, коли упав соціалістичний режим і його зусиллями відроджувалася церковне життя: будувалися храми, відкривалися монастирі. Понад 700 відновлених храмів і монастирів після такої розрухи і запустіння.

Причому, відкривалися монастирі не просто як будівлі або архітектурні комплекси, а як справжні монастирі. Знаючи його духовний уклад і любов до чернецтва, багато людей приїжджало в Чорногорію з різних куточків Землі, щоб прийняти чернечий постриг з його рук. Він постригав кожного і кожну особисто. Багато вихідців було і з Росії, України, Білорусі. 

Його чернечий шлях унікальний ще й тим, що він спілкувався зі святими, які сьогодні вже канонізовані Церквою. Був духовним учнем преподобного Юстина (Поповича) та прп. Паїсія Святогорця. Їх об'єднувала духовна дружба, єдність духу. 

Подвижник нашого часу. Сміливий і щирий противник будь-яких церковних розколів. Звичайно, по-людськи хотілося, щоб такі мужні люди, сильні, авторитетні, а він був один з найавторитетніших богословів і ієрархів у всьому православному світі, були довше з нами. Його слова на захист канонічного устрою, особливо це стосується нашої української ситуації, завжди були дуже вагомі і точні. На нього орієнтувалося багато ієрархів інших Помісних Церков. 

У цьому плані, відхід його для нас сумний, але я думаю, що він буде захисником Православної Церкви вже там на Небесах, коли буде молитися біля Престолу Божого і просити у Господа, щоб він всіх нас напоумив і послав єдність і правильне розуміння і відповідальність за долю Православної Церкви.

— Владико, ви були на відспівуваннi митрополита Амфілохія. Поділіться своїми враженнями. 

— Відчуття, що вся країна була на похоронах. Всенародна любов проявилася і в цей скорботний час, коли Господь прийняв його душу.
Скорботний з точки зору земного життя.  Господь сам знає, коли давати нам життя, коли забирати. 

Головне відчуття на похоронах — з'єднання непоєднуваного. З одного боку — багатотисячний натовп, що плаче, причому плачуть всі – діти, дорослі, юнаки. Але від цього плачу немає зневіри. Плач від безвиході, що роздирає душу — це одне. А тут був плач світлий, що наповнює надією. 

Владика Амфілохій зумів виховати чорногорську паству з правильним ставленням не тільки до життя, а й до смерті.

Цей плач був внутрішньою духовною радістю і торжеством для чорногорської землі, коли вона проводжала в останню путь свого сина і свого батька. Владика Амфілохій став батьком народу, який не боявся нічого зазнати заради Церкви і всього себе віддавав, щоб її відродити і вона процвітала. 

Маса людей прийшла попрощатися — вся площа була заповнена перед Собором, який він побудував. Владика все робив грунтовно і з духовним змістом.І собор в тому числі. 

— Який саме сенс був закладений при будівництві? 

— Якщо подивитися на прекрасний великий собор Воскресіння Христового в Подгориці, то можна помітити, що нижня частина храму складається з грубих кругляків, вище йде оброблений камінь, а на самому верху можна побачити тонкі кахлі каменю ювелірної роботи. Камені для будівництва кафедрального собору звозилися, до речі, з усієї Чорногорії.

Нижні грубі камені  це як люди, які тільки прийшли до Церкви: необроблені, неотесані, з кутами, неправильностями, шорсткостями і грубостями. Камені вище — це люди, що поступово перетворюються в Церкві благодаттю Духа Божого, яка і відсікає всі нерівності і неправильності. Камені ж на самому верху  це ті, хто по-справжньому зростає в Церкві і вже стає твором мистецтва. 

— Православний світ сьогодні страшно розділений. Що можна зробити для об'єднання?

— Мужньо триматися істини. Як сказав святитель Марк Ефеський: «Ніколи, людино, те, що відноситься до Церкви, не виправляється через компроміси: немає нічого середнього між істиною і брехнею». 

Зараз складна сторінка в історії Церкви. Як Українська, так і Чорногорська Церкви переживають гоніння, захоплення храмів. Згадаймо, як поводився митрополит Амфілохій весь цей час. Коли колишня влада чорногорська прийняла рішення про захоплення майна Сербської Православної Церкви, владика мужньо став на захист. І народ почув його голос. Піднесення духу сотень тисяч людей за свою віру і Церкву. Справжнє диво!

Коли владика дізнався, що когось заарештували, він прийшов в поліцію і сказав: мене заарештуйте, а їх відпустіть, я зачинщик цього всього. Незважаючи на свої роки і хвороби, він не ховався, а був готовий сісти у в'язницю, Тільки б відпустили тих людей.

Мужність і чистота — ось приклад для наслідування. Добрий і твердий. Справжній Воїн Христовий! Будемо молитовно поминати його з надією, що і він вже скоро біля Престолу Господнього буде молитися про нас.

Розмовляла Наталя Горошкова

«Православне життя»/Патріархія.ru

 

Матеріали за темою

У Косово група озброєних людей увірвалася до Банського монастиря

У Санкт-Петербурзі представили книгу про святині Сербії

Відбулися урочистості, присвячені 75-річчю Свято-Троїцької духовної семінарії у Джорданвіллі

Ієрархи Єрусалимської, Руської та Сербської Церков звершили Літургію в храмі Гробу Господнього

Ієрархи Єрусалимської та Руської Церков звершили Літургію в Храмі Гробу Господнього в Єрусалимі

Ієрарх Болгарської Церкви висловив жаль у зв'язку з рішенням влади Болгарії про видворення настоятеля Руського Подвір'я у Софії

Представник Руської Церкви і посол Росії відвідали храм, що будується в ліванському місті Захлі

Заява Служби комунікації ВЗЦЗ у зв'язку з висилкою владою Болгарії настоятеля подвір'я Руської Православної Церкви в Софії [Документи]

Сербські інтелектуали назвали подвійними стандартами мовчання західних інститутів про гоніння проти Української Православної Церкви

Служба «Милосердя-на-Дону» доправила допомогу до церковного медико-соціального центру в Маріуполі. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 22 вересня 2023 року) [Стаття]

Дітям-сиротам у Луганській єпархії передали допомогу з Волгодонської єпархії. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 21 вересня 2023 року) [Стаття]

Казанська єпархія передала продукти та посуд до білгородського церковного штабу допомоги біженцям. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 20 вересня 2023 року) [Стаття]

Інші iнтерв'ю

Митрополит Будапештський Іларіон: Домагання Константинополя зростають

В.Р. Легойда: Світ міг бути іншим

Епископ Бачский Ириней: На Украине власти посчитали себя вправе объявить врагом Украинскую Православную Церковь

Єпископ Бацький Іриней: Українська влада виявляє максимальну активність у гоніннях на справжню канонічну Церкву

Митрополит Клінський Леонід: Будь-які вердикти Олександрійської Церкви щодо духовенства Руської Православної Церкви будуть канонічно нікчемні

Митрополит Волоколамський Іларіон: У взаємовідносинах між Руською Православною Церквою та Римсько-Католицькою Церквою ми маємо пройти через цей складний період

Митрополит Волоколамський Іларіон: Помісні Православні Церкви беруть участь у наданні допомоги біженцям з України

Миссия заботы, добра и любви. 175 лет Русской Палестине

Митрополит Волоколамский Иларион: «Русская Церковь оказывает большую помощь Армянской Церкви в ее диалоге с мусульманами Азербайджана»

Інтерв'ю митрополита Волоколамського Іларіона виданню Orthodoxie.com