Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя
Версія для друку
17 березня 2021 р. 21:33

Увечері 17 березня 2021 року, в середу першої седмиці Великого посту, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив велике повечір'я з читанням Великого покаянного канону прп. Андрія Критського в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя в Москві. Після закінчення богослужіння Святіший Владика виголосив проповідь.

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

Ми просимо в молитві святого Єфрема Сиріна, щоб Господь дарував нам дух смиренномудрості. Слово «смиренномудрість»  складне слово, яке включає в себе два поняття  «мудрість» і «смирення». І якщо людина, далека від християнства, задумається над цим словом, то знайде в ньому протиріччя, оскільки поза колом християнських цінностей смиренність не є позитивною якістю. Смирення ототожнюється зі слабкістю, смиренний виглядає як невдаха або навіть як божевільний. Досить згадати чудовий роман Достоєвського «Ідіот»  на сторінках цього твору блискуче створено образ християнина, блискучий образ смиренної людини. Але як ця смиренна людина була сприйнята оточуючим його суспільством? Як ненормальна. Дійсно, для позарелігійної, позахристиянської свідомості смиренність є проявом слабкості або навіть неадекватності.

Однак саме поєднання двох понять  «смиренність» і «мудрість»  у слові «смиренномудрість» свідчить про те, що в нашій християнській традиції смиренність ототожнюється з силою. Мудрість, як і знання, є силою; ніхто не сміє спростувати цю істину. Мудра людина сильна своїм розумом, і одне лише слово «смиренномудрість», яке об'єднує два нібито протилежних поняття, є прекрасним тлумаченням до того, що є справжнім смиренням. Справжня смиренність  це відображення Божественної мудрості. А все Божественне настільки перевершує людське розуміння, що люди, які не замислюються над високими істинами, не здатні їх зрозуміти. Так і виходить, що для більшості смиренність  це не цінність, а лише прояв слабкості. Але Господь нам прямо вказує на те, що смиренність — це сила.

Для того щоб випробувати, чи так це, потрібно пройти дуже великим і важким шляхом набуття справжнього смирення. Деякі екзальтовані люди намагаються якомога швидше здобути цю чесноту, але у них не виходить нічого, крім нервового перенапруження. Щоб відчути, наскільки великою силою може бути смиренність, потрібне поступове сходження ступенями духовного вдосконалення. Напевно, смиренність  на найостанніших щаблях цього шляху; саме там, на духовних висотах, і знаходяться справжній сенс і справжня сила того, що є християнським смиренням.

Святитель Іоанн Златоуст чудово говорить, що немає ніякої іншої сили, яка може піднести нас на висоти, як тільки смиренність. Якщо людина хоче досягти досконалості, якщо вона дійсно хоче досягти багато чого в своєму духовному житті, то вона, безсумнівно, повинна набути смиренності не на словах, не як поведінкову характеристику, а як справжній стан духу.

Великий піст, який занурює нас у молитви, у слухання слова Божого, повинен занурювати нас і в роздуми. Іноді такі благочестиві роздуми можливі під час богослужіння, тому що не завжди наші розум і пам'ять здатні відстежувати все те, що читається або співається в храмі. Мимоволі думка йде за межі храму, і ми думаємо про своє. Але ніж думати про своє, краще міркувати, що може допомогти нам у справі нашого спасіння. Можлво, найважливішим для всіх нас було б усвідомити повною мірою, що є смиренність, яка з'єднується з мудрістю; що ж це за сила, яка одним словом «смиренномудрість» підіймається на той же рівень, що і мудрість, безсумнівно дає могутність людині. Якщо така сила в мудрості, значить, та сама сила і у смиренності. Дуже важливо усвідомити, що смирення  це не слабкість, не якась неповноцінність, не штучне юродство, як іноді буває, на жаль, в болісних релігійних практиках, а це реальна духовна сила, яка здатна не лише наблизити нас до спасіння, а й дарувати нам велику мудрість у нашій поведінці, в наших вчинках, у наших словах, у нашому спілкуванні з ближніми й далекими. І хай допоможе нам Господь у дні Святої Чотиридесятниці набувати в міру наших сил смиренномудрість  велику силу, яка дарує людині можливість рухатись шляхом спасіння. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у Неділю Торжества Православ'я після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у п'ятницю першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у четвер першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Стрітенському ставропігійному монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Донському монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у вівторок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я у Богоявленському кафедральному соборі в Єлохові

Патріарша проповідь у понеділок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь перед чином прощення у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі м. Москви

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю о Страшном Суде после Литургии в Храме Христа Спасителя