Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Патріарша проповідь у Неділю за Богоявленням після Літургії в Олександро-Невському скиті

Патріарша проповідь у Неділю за Богоявленням після Літургії в Олександро-Невському скиті
Версія для друку
23 січня 2022 р. 16:22

23 січня 2022 року, в Неділю 31-у після П'ятидесятниці, за Богоявленням, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в храмі благовірного князя Олександра Невського в однойменному скиті поблизу Передєлкіна. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Православної Церкви виголосив проповідь.

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

Кожному із нас дана благодать у міру дару Христового — ці слова ми сьогодні почули, коли прочитали уривок з Послання апостола Павла до Ефесян (Еф. 6:10-17). У цьому ж посланні знаходимо й інші слова: «Благодаттю ви спасені через віру, і це не від вас, Божий дар: не від справ, щоб ніхто не хвалився» (Еф. 2:8-9).

Що ж хоче передати нам апостол Павел з того одкровення, яке він отримав від Самого Господа і Спасителя? Він передає нам те, що людина спасаєтьчя не своєю силою, не своєю праведністю і навіть не своїми добрими справами, а виключно силою Божої благодаті.

Благодать — це Божественна енергія, і лише вона може наблизити людину до Бога. Справді: безкінченний Великий Творець всесвіту, Господь, що з'явився нам у Сині Своєму, — і людина обмежена, слабка, гріховна... Які б сили не напружувала людина, вона обтяжена гріхами і не в змозі, навіть незважаючи на покаяння, наблизитися до Божественної слави, тим більше увійти у Божественне Царство, тобто отримати спасіння. Тому кожен має пам'ятати: ми спасаємся не своїми справами, бо вони мізерно малі, навіть якщо здаються нам значними, а лише благодаттю Божою.

Господь виливає Свою благодать на людей, але кожен може прийняти цю благодать або відкинути. Ось тут і треба згадати про добрі справи. Адже людина робить по-справжньому добрі справи не за наказом, не на чиюсь вимогу і навіть не на чиєсь прохання, хоча й прохання іноді присутнє. Вирішальний фактор — це бажання самої людини зробити добру справу, допомогти іншому. І коли ми робимо добрі справи, ми відкриваємо себе Божественній благодаті.

В злохудожную душу не внидет премудрость и не обитает в телеси повиннем греху (Прем. 1:4), вчить нас Святе Письмо. А що таке злохудожна душа? А це та сама душа людська, яка сповнена зла, яка не звикла робити добрі справи, для якої чеснота є щось абсолютно чужорідне. У неї не може увійти премудрість Божа, а разом із премудрістю — і спасіння.

Від сили благодаті Божої залежить людський шлях, але ж людина сама йде цим шляхом, благодать не веде її за ручку. Бог не визначає наших вчинків, ми самі обираємо свій життєвий шлях. А на цьому шляху, який спочатку може бути дуже правильним, зручним, ми самі споруджуємо собі перешкоди — круті повороти, страшні урвища, прірви, безліч інших обставин, які можуть нас занапастити. Не Бог створює ці перешкоди — ми самі собі їх створюємо, а на те, щоб їх подолати, жодних наших сил не вистачить, якщо ми самі викопали собі яму. Усі виправлення недобрих справ нашого життя, усі виправлення кривизни нашого життєвого шляху можна зробити лише силою Божественної благодаті. Ось чому й сказано: благодаттю ви всі спасені через віру, і це не від вас, не від добрих ваших справ, щоб ніхто не похвалився.

Сьогодні ми навчені тому, що благодать Божа нас спасає. Через Божу любов Божественна енергія торкається нас, допомагає нам пройти через усі перешкоди життєвого шляху і знайти спасіння. Єдине, що нам треба робити, єдине, що від нас залежить, це не ставити середостіння між дією благодаті Божої та нашою душею, нашим серцем. А середостіння ми виставляємо дуже вміло, піддаючись на спокуси, коли, наприклад, починаємо міркувати, а є Бог чи немає Його. Але, заперечуючи Бога, ми заперечуємо Його благодать. Тому чудові слова з Послання апостола Павла до Ефесян про те, що благодать є даром Божим і саме цей дар спасає нас, є, можливо, одними з найважливіших у Новому Завіті. Вони допомагають нам зрозуміти, що нас спасає і, втративши це, ми назавжди втрачаємо надію на спасіння.

Нехай допоможе нам Господь через нашу віру, і особливо через віру, підкріплену молитвою, і особливо через віру, підкріплену добрими справами! Через це ми і можемо привернути до себе силу Божественної благодаті і цією силою знайти спасіння. Хай допоможе нам Господь на нашому життєвому шляху, щоб ми пройшли його без катастроф, без нещасних випадків, які забирають духовне здоров'я, а іноді гублять духовне життя. І нехай благодать Божа буде присутня з усіма нами, зцілюючи наші душі та зміцнюючи наші стопи на шляху спасіння. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського та всієї Русі

Версія: російська

Інші статті

Патріарша проповідь у Неділю Торжества Православ'я після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у п'ятницю першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у четвер першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Стрітенському ставропігійному монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Донському монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у вівторок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я у Богоявленському кафедральному соборі в Єлохові

Патріарша проповідь у понеділок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь перед чином прощення у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі м. Москви

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю о Страшном Суде после Литургии в Храме Христа Спасителя