Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Патріарша проповідь у день пам'яті апостола Іоанна Богослова після Літургії у Санкт-Петербурзькій духовній академії

Патріарша проповідь у день пам'яті апостола Іоанна Богослова після Літургії у Санкт-Петербурзькій духовній академії
Версія для друку
21 травня 2022 р. 16:12

21 травня 2022 року, у день пам'яті апостола та євангеліста Іоанна Богослова, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в академічному храмі св. Іоанна Богослова Санкт-Петербурзької духовної академії. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

Цього дня ми прославляємо апостола та євангеліста Іоанна Богослова, особливо ті, хто присвятив себе служінню Церкві. Є такий світський вислів — «повний робочий день»; але у нас із вами не може бути повного робочого дня, у нас все життя — робочий день. І для тих, хто присвятив себе цьому служінню, багато речей і багато проблем, які дуже хвилюють людей поза Церквою, залишаються, звичайно, дуже суттєвими, але церковна традиція дозволяє нам подивитися на все, що відбувається у світі, під іншим кутом зору.

Свого часу, коли я був ректором, люди світські ставили мені таке, здавалося б, просте запитання: «А ви в цій школі взагалі про що? Про що ви кажете, чого ви вчите?» Напевно, і вас, особливо молодих людей, запитують ті, хто не цілком воцерковлений: «Ти що, з семінарії? А що ви там робите, ви про що? Я вас навчу, як відповісти двома словами: ми про закон життя — ні більше, ні менше. Ми про найголовніше. Існує закон життя, хоча більшість людей не знають, що це таке; але ми, віруючі, знаємо, що закон життя — це те, що наказав чинити людям Господь наш Ісус Христос. Він дав моральний закон Нового Завіту, і ми знаємо, що на нас чекає, якщо ми цей закон виконуємо, і що з нами станеться, якщо ми відмовимося його виконувати.

Чому так? А тому, що це і є закон життя. Людина іноді відступає від цього закону з різних причин — через незнання, через страх, через людські пристрасті — можна довго перераховувати; але кожен на власному досвіді знає: коли порушуємо Божий закон, завжди бувають важкі, а іноді фатальні наслідки. Це особливо ясно відкривається тим, у кого руйнується шлюб. Коли не зберігається вірність, коли руйнуються тісні людські стосунки, кожен несе покарання і не може бути ніякого щастя: людина втрачає сім'ю, нерідко дітей, а іноді починається такий спосіб життя, який ще більше закручує петлю навколо шиї.

Але живучи за законом Божим, тим самим, якому навчають тут і студентів, і тих, хто молиться, ми можемо бути щасливі, навіть коли нас відвідують скорботи, хвороби, невдачі, проблеми в роботі. Якщо ми всі труднощі співвідноситимемо з системою цінностей, яку Господь нам дав, якої Господь нас навчив, то абсолютна більшість наших труднощів здадуться нам абсолютно несуттєвими, а отже, не вартими того, щоб витрачати на них здоров'я, сили, нерви і так далі. Справді, у цій школі вчать закону життя, який робить людину щасливою.

Запам'ятайте ці слова і коли-небудь скажіть їх тим, хто вас запитуватиме. І спробуйте пояснити, що існує лише один закон, який веде людину до щастя, це Божий закон. Бог як Творець світу дав його нам. Бог не хоче зла людині і тому дає правила життя, виконуючи які ми неодмінно будемо щасливі, навіть якщо зовнішні обставини життя не такі вже радісні.

Усе це добре демонструється на прикладі нашої країни. Через які тільки зовнішні скорботи не проходив наш народ — міжусобні сварки, страшні війни, революції, потрясіння… Але ж ми збереглися як народ, і про це треба сміливо говорити в новому столітті Божої благості. Ми справді збереглися як народ лише тому, що не відступили від найголовнішого – від морального Божого закону. Хтось, можливо, вірить у Бога, хтось сумнівається, хтось плечима знизує, але кожен розуміє: якщо жити за моральним законом, то все буде добре, а якщо відступаємо від закону, то поринаємо в стихію гріха, який може здаватися дуже привабливим, але його наслідки завжди є руйнівними.

Дуже важливо, щоб випускники духовної школи мали здатність пояснювати своїм пасомим, та й усім тим, з ким ви зустрічаєтеся і зустрічатиметеся, що таке віра в Бога. Потрібно усвідомити, що це не лише бабусі в білих хустках, не лише архітектура, яка вже давно створена і зараз якось відтворюється, не завжди вдало. Не лише живопис, як щось зовнішнє, але це саме життя, це життя, це найголовніше. Але щоб бути переконливими, ви самі повинні бути в цьому переконані. А переконання — це не лише інтелектуальний продукт; переконання — це обов'язково досвід життя. Якщо ваші богословські знання залишаться лише на інтелектуальному рівні, то згодом вони деформуються, зникнуть, бо людина старіє і знання втрачаються. А якщо богословські знання стануть частиною вашої природи, то вони супроводжуватимуть вас до кінця життя, а як же це важливо, особливо для священнослужителів!

Є таке зовсім для мене незрозуміле слово «вигоряння». Один владика якось сказав мені: Ви знаєте, до мене звернувся священик, який переживає процес вигоряння. Я кажу: Ви його або в монастир надішліть на тяжкі послухи, або благословіть у світ іти. Серед нашої братії вигоряти ніхто не може — лише спалахувати, спалахувати і спалахувати! А якщо вигоряє людина, то щось дуже неправильне в нй відбувається. Значить, він не розуміє, до чого покликаний, заради чого живе, заради чого вчився; не розуміє сенсу тих слів і тієї проповіді, яку він несе світові хворому, що страждає, переживає величезні кризи.

І як добре це видно зараз, у ХХІ столітті: криза в економіці, кризи в політиці, криза в культурі! Взагалі, епоха криз, але люди, які вивчають у цій школі грецьку мову, знають, що у прямому перекладі російською слово «криза» означає «суд». Час кризи — це час суду, і ми, люди православні, маємо це розуміти і не піддаватися занепадницьким настроям, тим більше ставити під сумнів свою віру. Спираючись на віру, ми повинні зустрічати і долати непрості виклики нинішнього століття в особистому, громадському та державному житті, благо і державні мужі у нас вірять у Бога і є членами нашої Руської Православної Церкви. Все це надає додаткових сил і дає можливість не лише кожному з нас, але й усій нашій Вітчизні долати спокуси та виклики нинішньої епохи.

Я говорю це тут, з особливим почуттям звертаючись до студентів, тому що ви нестимете слово Боже протягом більшої частини XXI століття, коли нікого з нас уже не буде. І як важливо, щоб ви зберегли слова, які я сьогодні звернув до вас, і той настрій душевний і духовний, який ви тут, у цих стінах, переживаєте, але, найголовніше, непохитну віру у правоту нашої справи. Нехай не бентежиться серце ваше (Ів. 14:1), покладайтеся на Господа, і тоді все у вашому житті буде радісним і щасливим у духовному розумінні цього слова.

Закликаю благословення Боже на Санкт-Петербурзьку духовну семінарію та академію, які дуже і дуже близькі мені і з навчання, і з роботи як ректора. Та й взагалі мій духовний зв'язок із цим святим місцем ніколи не переривався, і я прошу Господа, щоб Він послав благословення на всіх вас, мої дорогі, зміцнив у вірі, однодумності, чистоті, у здатності пронести віру Христову через непрості обставини того часу, в який Господь закликав вас виконувати служіння Церкві.

На згадку про сьогоднішні урочистості хотів би піднести цей Володимирський образ Божої Матері, Покровительки Москви, Покровительки Русі. Нехай це свідчення про чудову духовну традицію Руської Церкви, у тому числі про прекрасну московську іконописну традицію, буде присутній тут, у цих стінах.

Усіх вас, мої дорогі, ще раз вітаю зі святом. Нехай благословення Боже перебуває над усіма нами, над градом нашим Петербургом, над народом нашим, над Церквою нашою, над молоддю нашою. І віримо, що Господь прихилить Свою милість і дасть людям Своїм мир і благословення. Амінь. Христос Воскрес!

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

"Спроби всерйоз займатися церковнослов'янською мовою сприймаються як негідні". Інтерв'ю завідувача кафедри стародавніх та нових мов Стрітенської духовної академії Л.І. Маршової [Iнтерв'ю]

Патріарше привітання єпископу Зарайському Костянтину з 45-річчям від дня народження [Патріарх : Привітання та звернення]

Єкатеринбурзька духовна семінарія отримала державну ліцензію за програмами магістратури та додаткової професійної освіти

Підписано договір про співпрацю між Санкт-Петербурзькою духовною академією та Тамбовською духовною семінарією

Представник Руської Церкви взяв участь у святі Успенського храму в болгарському місті Кюстенділі

Голова Синодального відділу з монастирів та чернецтва звершив Літургію у храмі Василія Блаженного на Красній площі в Москві

Патріарше привітання з нагоди престольного свята Руського на Афоні Пантелеімонова монастиря [Патріарх : Привітання та звернення]

Архієрей Єрусалимського Патріархату очолив престольні урочистості російського храму на горі Карміл на Святій Землі

Виступ Святішого Патріарха Кирила на пам'ятному вечорі, присвяченому 100-річчю мученицької кончини святителя Веніаміна, митрополита Петроградського [Патріарх : Привітання та звернення]

Перенесено терміни Первосвятительського візиту Святішого Патріарха Кирила до Нижньогородської митрополії

У столиці Татарстану в рамках урочистостей на честь Казанської ікони Божої Матері відкрито музей Казанської єпархії

Патриаршая проповедь после Литургии в Петропавловском соборе Санкт-Петербурга [Патріарх : Проповіді]

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у день свята Преображення Господнього після Літургії в Олександро-Невському скиті

Слово Святішого Патріарха Кирила в Неділю 7-у після П'ятидесятниці після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день свята Казанської ікони Божої Матері після Літургії в Казанському соборі на Червоній площі міста Москви

Патріарша проповідь у день 600-річчя обрітення чесних мощей преподобного Сергія Радонезького після закінчення Літургії у Троїце-Сергієвій лаврі

Патриаршая проповедь в день памяти преподобных Сергия и Германа Валаамских после Литургии в Валаамском монастыре

Патриаршая проповедь после Литургии в храме равноапостольных Кирилла и Мефодия в Калининграде

Патриаршая проповедь после вечернего богослужения в соборе Христа Спасителя г. Калининграда

Патріарша проповідь після Літургії в Андріївському кафедральному соборі м. Геленджика

Патріарша проповідь після Літургії у храмі благовірних князя Петра і княгині Февронії Муромських м. Новоросійська