Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Доповідь Святішого Патріарха Кирила на Зборах ігуменів та ігумень монастирів Руської Православної Церкви (23 вересня 2022 року)

Доповідь Святішого Патріарха Кирила на Зборах ігуменів та ігумень монастирів Руської Православної Церкви (23 вересня 2022 року)
Версія для друку
23 вересня 2022 р. 20:45

23 вересня 2022 року в Москві відбулися Збори ігуменів та ігумень монастирів Руської Православної Церкви. З основною доповіддю виступив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.

Дорогі Преосвященні архіпастирі, шановні ігумени та ігумені, всечесні отці, брати і сестри!

Сердечно вас вітаю на зборах ігуменів та ігумень монастирів Руської Православної Церкви. Це вже наша третя зустріч і, згадуючи минулі зустрічі, маю сказати, що вони справили особисто на мене — знаю, що не лише на мене, а й на більшість учасників — найкраще враження. У тому сенсі, що вони стали справді важливим внеском у координацію наших спільних зусиль щодо влаштування чернечого життя — не лише вирішення якихось адміністративних питань, а й духовного життя чернечої спільноти. Сподіваюся, і ця наша зустріч буде плідною та корисною.

З моменту наших попередніх зборів минуло вже шість років. За цей час багато що змінилося, ці роки були наповнені важливими подіями. І, звісно, ​​треба обговорити, що сталося за ці шість років. Проблеми, які виникли, здивування або, навпаки, радісні свідчення про те, що за тих чи інших обставин наші монастирські громади, наші братства й сестринства гідно вирішували питання та проблеми, з якими доводилося стикатися.

Дуже важливо, що наші збори завжди пов'язані зі спільною молитвою. Але взагалі так і має бути в житті чернечих, яких насамперед об'єднує спільна молитва, взаємодопомога, духовне спілкування. І чим міцніші ці духовні зв'язки, тим переконливішою є наша можлива спільна відповідь на ті проблеми, з якими стикається і Церква, і наше чернече братство й сестринство.

Спокуси сучасного світу таять у собі значні небезпеки, і, думаю, багато хто з вас, які обрали чернечий шлях, шлях духовного вдосконалення, що веде людину в Боже Царство, це відчувають і розуміють. І, можливо, головне для чернечих — не втратити цей основний життєвий орієнтир. Кожна епоха сповнена тими чи іншими викликами, проблемами, пристрастями, боротьбою. І, хоча чернечі віддаляють себе від життєвого контексту, в який занурені люди світські, проте відлуння скорбот, проблем, борінь, звичайно, торкаються і тих, хто мешкає за монастирською огорожею.

Тепер кілька слів про статистику. На нинішній момент у Руській Церкві 947 чернечих обителей, з них 458 чоловічих монастирів та 489 жіночих. З цієї кількості монастирів 570  на території Російської Федерації. У Росії 277 чоловічих та 293 жіночих обителі. Серед усіх монастирів — 36 ставропігійних (17 чоловічих та 19 жіночих), в яких трудяться 2073 насельники.

Втішно, що і в мегаполісах, і в найвіддаленіших єпархіях зароджуються чернечі громади. Це свідчить про непереможну силу Божу, про привабливість шляху, який Господь пропонує для особливо обраних, для тих, хто знаходить у собі сили по ньому йти. Це свідчить про непереможну силу Христову, про те, що люди відгукуються на любов Спасителя і бажають присвятити Йому своє життя.

Щоразу, коли ми бачимо людину, яка обирає чернечу дорогу, ми є свідками Божого чуда. Дійсно, чи не диво це в той час, коли ідеологія легкого та комфортного життя, прагнення до споживання все більшого числа благ стають дуже поширеними, а для деяких легке та комфортне життя  їхня єдина мета. Сьогодні все це розширюється, і чи не головним напрямом розвитку людської цивілізації стає досягнення того становища, коли людина може задовольняти свої потреби. І якщо богословськи мудро подивитися на хід людської історії, то розумієш, що спотворена гріхом людська природа без Божої допомоги, без Божественного водійства не може бути сама по собі захищеною від тих темних сил, які борються з людиною, бажаючи спрямувати її в бік від Бога і спасіння.

Мені б хотілося сказати про те, що для багатьох людей, які з боку дивляться на чернечих, обраний ними шлях є досить дивним. Тому що ченці відмовляються від того, що для людини, особливо сучасної, є чи не найголовнішою метою в житті. Адже цілі життя більшості людей пов'язані з перспективою вічності. Комфорт, гроші, добробут, задоволення стають однією з цілей земного буття людини, але наскільки відрізняється від такого розуміння цілей життя спосіб життя чернечих!

Здавалося б, для чого потрібні світові ченці, які віддаляються від нього і явно ніяк на світ не впливають? Навіщо вони потрібні, зі своїм особливим цілепокладанням та з практикою здійснення цього цілепокладання? Навіщо взагалі такі люди потрібні? І ось як я скажу: вони потрібні як вартові, які стоять на варті. Їхня варта  це тверезість і молитва в монастирях, які не припиняються ні на хвилину. Це найважча праця і велика відповідальність, бо, як свідчить святий Силуан Афонський, «молитися за людей  це кров проливати». І сьогодні світові як ніколи потрібна молитва, тому звертаюся до вас, а через вас — до всього чернецтва: у старанності не слабніть, духом пломенійте (Рим. 12:11) і будьте вірними своєму покликанню.

Хотів би застерегти вас, дорогі мої, від занурення в мирську суєту, вир подій, який відволікає від Бога і заважає молитві, яка є головною зброєю ченця. А суєта відволікає від молитви, по собі можу сказати. Коли працюєш по 12 годин на добу, а потім думаєш: таки і помолитися якось треба, на цю молитву сил іноді не вистачає. А встаєш на молитву — увага розподіляється. І виявляється, що найголовніше — на периферії, бо головним стає твій порядок денний. Звичайно, він повністю пов'язаний зі служінням Церкв, ніяких сторонніх цілей та завдань не може бути. Але молитва навіть у цьому потоці життя, спрямованого на служіння Церкві, у багатьох із нас посідає дуже невелике місце. А треба навчитися тому, щоб поєднувати виконання службових обов'язків — чесне, жертовне — з молитвою. І в наш особливо неспокійний час, я думаю, що це неодмінна умова успіху нашого служіння. Тому хотів би застерегти всіх нас від занурення у мирську метушню, у вир подій, що відволікають від Бога. І без молитви, яка в такому разі йде на периферію життя, чернець стає нездатним вести невидиму брань і неминуче піддається пристрастям, нерідко стаючи спокусою для мирян, які бажають бачити в житті ченців зразок для наслідування.

Смиренномудрість і терпіння, співчуття та жертовність, які мають вирощувати у своєму серці чернечі, — необхідні складові духовного життя нарівні з молитвою. Смиренномудрість, терпіння, співчуття та жертовність. Все важко, але особливо важко співчувати та жертвувати. Смиренномудрість це те, що ми вважаємо благом для самих себе. Мудра людина  це сильна людина. А ось співчуття та жертовність  це те, що ми віддаємо; а віддавати завжди важче, ніж отримувати чи зберігати. Всі церковні люди так чи інакше моляться, проте молитва різниться. Вона не повинна обмежуватись вичитуванням келійного правила та присутністю на богослужіннях. Молитва, до якої ми покликані, — це розум і серце, спрямовані до Бога, мислення перед Ним і пам'ятання про те, що всі наші справи і помисли відкриті Господу. Це ходіння перед Богом, як говорили святі отці і як у слові Божому сказано  і у Старому, і Новому Завіті. «Праведник ходив перед Богом» означає постійно себе віддавав під Божий суд, контролював свої думки та дії, розуміючи, що ці думки та дії видно Господу, і за них людина відповідатиме перед Богом.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

(Скорочено. Повний текст див. на російській версії сайт)

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла первому заместителю председателя Комитета Совета Федерации по международным делам А.И. Денисову с 70-летием со дня рождения

Патриаршее поздравление по случаю актового дня Общецерковной аспирантуры и докторантуры

Патриаршее поздравление епископу Рыбинскому Вениамину с 70-летием со дня рождения

Вітання Святішого Патріарха Кирила Блаженнішому Патріархові Румунському Даниїлу з 15-ю річницею інтронізації

Вітання Святішого Патріарха Кирила Вільяму Руто зі вступом на посаду Президента Республіки Кенія

Вітання Святішого Патріарха Кирила раднику Президента Росії В.І. Толстому з 60-річчям від дня народження

Вітання Предстоятеля Руської Православної Церкви Блаженнішому Патріархові Антіохійському Іоанну X з днем тезоіменитства

Патріарше привітання митрополиту Єкатеринбурзькому Євгенію з 50-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди 100-річчя Центрального будинку вчених

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання учасників Зборів ігуменів та ігумень монастирів Руської Православної Церкви