Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Доповідь Святішого Патріарха Кирила на пленарному засіданні XXIV Всесвітнього руського народного собору

Доповідь Святішого Патріарха Кирила на пленарному засіданні XXIV Всесвітнього руського народного собору
Версія для друку
25 жовтня 2022 р. 14:19

25 жовтня 2022 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил виступив на пленарному засіданні XXIV Всесвітнього руського народного собору «Православ'я і світ у XXI столітті».

Шановні учасники, делегати та гості Всесвітнього руського народного собору!

Сердечно вас вітаю. Наш представницький форум збирається вже в двадцять четвертий раз. Добре пам'ятаю загальну атмосферу у дні, коли проводився перший форум, у тому числі критичні погляди на ініціативу з боку певної частини нашого соціуму. Напевно, ніхто в той час і припустити не міг, що ми з Божої милості доживемо до XXIV з'їзду. Сподіваємося, що ці з'їзди триватимуть рівно настільки, наскільки наша з вами робота, наша праця буде потрібна нашому народові.

З часу першого з'їзду минуло майже тридцять років. Але щоразу, коли ми збираємося разом, у нас з'являється можливість порушувати актуальні питання, обговорювати їх та формулювати відповіді — ті відповіді, які є прийнятними для представників традиційних релігій, етносів, соціальних груп, у тому числі соціальних груп, які у своїй повсякденності не завжди згодні один із одним під час обговорення тієї чи іншої проблематики.
Переконаний, що служіння Всесвітнього руського народного собору має бути насамперед визначено природою Собору. Собор це збори, Собор це те, що з'єднує. І Руський народний собор має бути, безперечно, інструментом консолідації, єдності нашого народу поверх тих кордонів, які природно виникають у кожному суспільстві.

Тема, якій присвячено наше засідання, звучить дуже переконливо і масштабно: «Православ'я і світ у ХХI столітті». З її змістом співвідноситься багато що з того, що ми обговорювали протягом минулих десятиліть.

Не лише як Голова ВРНС, а й як Предстоятель Руської Церкви я хотів би звернутися спочатку до учасників нашого зібрання, які належать до інших духовних традицій. Я щиро радий вітати вас, браття, і впевнений, що, як люди, укорінені в руській культурі, ви усвідомлюєте особливу значущість Православ'я у формуванні національної самобутності та духовної ідентичності Росії. Сподіваюся на вашу особисту активну участь у роботі форуму. Переконаний, що властива конструктивна налаштованість на діалог і готовність до плідної взаємодії допоможуть у формулюванні загальних соборних рішень.

Для кожного вірного чада Руської Церкви співвідношення термінів «Православ'я» і «світ» наповнено значним богословським змістом. Для нас Православ'я нерозривно пов'язане із двотисячолітньою східнохристиянською духовно-культурною спадщиною. Адже ця традиція безпосередньо сягає Самого Господа Ісуса Христа і відображена у Святому Письмі і в сукупності дій Божественного Духа, явлених у світі за людської участі. Все це ми називаємо Божественним Переданням, Божественною Традицією, бо саме латинське слово «традиція» буквально означає «передавати, вручати, заповідати». Традиція  це справді механізм, спосіб передачі від покоління до покоління. Чого? Чи не сміття, не якихось пластів суспільного життя, які сьогодні актуальні, а завтра вмирають. Традиція передає цінність. Ось чому удар по традиції — це завжди удар по самобутності, по цінностях народу. І чому Церква є традиційною? Чому Церква орієнтує свою проповідь на збереження традицій? Тому що вона несе відповідальність перед Богом та перед історією за збереження цінностей, які необхідні для життя та розвитку народу.

Відповідно до тексту Святого Письма, ми сповідуємо незмінність Бога, «в Якого немає і тіні зміни» (Як. 1:17). Це цілком узгоджується з віровченням й інших монотеїстичних релігій, представники яких тут присутні і яким я хотів би висловити свою повагу. Бог завжди вірний Своїм обітницям і чекає від людини того самого. Звичайно, відносини Творця і світу — тема непроста вже тому, що людина не може судити про шляхи Божі. Однак перш за все необхідно чесно відповісти на питання, наскільки людство готове сьогодні дослухатися до Божественного голосу і дотримуватися заклику Творця, наскільки воно готове сприймати Божественну волю як визначальний орієнтир у своїх діях.

І тут, звісно, ​​виникає багато запитань та багато сумнівів. З жалем доводиться визнати, що у ХХІ столітті людство не виявляє особливої ​​готовності до прямування по «шляху життя», запропонованому Творцем: «Обери життя, щоб жив ти і потомство твоє» (Втор. 30:19). Нині перед глобальною небезпекою ядерної катастрофи ці слова знову лунають з особливою напруженістю і особливою силою.

Показово, що це відбувається на тлі з одного боку постійного множення технічних можливостей людини, з іншого — зростання старих і нових небезпек. Перелічу лише деякі з них. Це виснаження природних ресурсів і забруднення довкілля, виникнення нових інфекцій, занурення значної частини наших сучасників у віртуальний світ і пов'язаний з цим відрив від реальності, відточення витончених cпособів маніпуляції як особистою, так і масовою свідомістю, створення систем, які можуть забезпечити тотальний контроль над людиною та найбільш гостро відчуване нами сьогодні множення збройних зіткнень і конфліктів на Землі.

Особливо хотів би звернути вашу увагу на виклики, які не слід розглядати як побічні наслідки технологічного розвитку, подібні до перелічених вище. Ці нові виклики самі по собі є плодами цілеспрямованого впливу на людську природу і людську особистість. Я маю на увазі проблематику, що позначається загальним терміном трансгуманізм. По суті, це радикально нове вчення, що пропонує і, я навіть сказав би, що агресивно продавлює принципово інший погляд на людину і заперечує ті антропологічні уявлення, які існували протягом тисячоліть.

Вже з позицій технологічного прогресу це вчення з новою силою ставить нам старе запитання: що є людина? Це питання давнє, як і сам предмет запитання. Ми зустрічаємо це питання у біблійному тексті. І там він має продовження, яке гармонійно включає його в загальну релігійну концепцію буття світу і Бога як його початку. Саме тому в тексті Біблії всередині самого питання закладена відповідь. Навіть саме питання звернене до Джерела буття: «Господи! щó є людина, що Ти знаєш про неї, і син людський, що звертаєш на нього увагу»? (Пс. 144:3).

Безпосередньо з самого формулювання випливає, що людина настільки важлива для Творця, що Той невпинно пам'ятає про неї і піклується. Більше того, біблійне Одкровення вказує нам, що за задумом Творця людина підноситься над усім творінням, оскільки створена «за образом» і «за подобою» Божою (Бут. 1:26).

Все, про що я зараз говорю, відноситься до галузі релігійної. Однак сучасна людина змушена жити у світі, який прийнято називати секулярним. У секулярному світі в більшості випадків релігійні уявлення наполегливо витісняються на периферію життя, що часто призводить до конфлікту різних форм світосприйняття: особистих духовних переконань і секулярного підходу, що нав'язується ззовні.

Для того, щоб розуміти, як відстоювати значення невпинних духовних цінностей перед секулярним нерелігійним світом, необхідно ясно і чітко усвідомлювати природу та витоки цієї ідеології.

<...>

Прес-служба Патріарха Московського та всієї Русі

(Скорочено. Повний текст див. на російській версії сайту)

Версія: російська

Матеріали за темою

Святіший Патріарх Кирил: Антицінності, що суперечать Божому задуму про людину, проникають у сферу культури, розмивають основи виховання та освіти

В.Р. Легойда: Церква виступає за фундаментальне право громадян відмовлятися від біометричної ідентифікації

У Санкт-Петербурзі пройшло пленарне засідання ІІІ форуму регіонального відділення Всесвітнього руського народного собору

Патріарший екзарх всієї Білорусі взяв участь у звітно-виборчій конференції Білоруського фонду миру

Представники Руської Церкви взяли участь у форумі «Наука і освіта в умовах глобальних викликів»

Соборное слово XXIV Всемирного русского народного собора [Документи]

Святіший Патріарх Кирил: Глобалізм спрямований проти інституту сім'ї як міцної структури, що зберігає та передає традицію

Святіший Патріарх Кирил: Секуляризація на певному етапі змушує суспільство визнати гріх чеснотою

О.В. Щипков: Про три головні події Церкви у році, що минає [Iнтерв'ю]

У Санкт-Петербурзі пройшло пленарне засідання ІІІ форуму регіонального відділення Всесвітнього руського народного собору

При Московському відділенні Всесвітнього руського народного собору створено Експертну раду

О.В. Щипков: Церкву знищити неможливо

Інші статті

Поздравления Святейшего Патриарха Кирилла по случаю Дня российской науки

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла художественному руководителю Московского молодежного театра B.C. Спесивцеву с 80-летием со дня рождения

Патриаршее поздравление митрополиту Нижегородскому Георгию с 20-летием архиерейской хиротонии

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла по случаю 80-летия разгрома советскими войсками немецко-фашистских войск в Сталинградской битве

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в четырнадцатую годовщину интронизации после Литургии в Храме Христа Спасителя

Вітання Святішого Патріарха Кирила спеціальному представнику Президента Росії С.Б. Іванову з 70-річчям від дня народження

Патріарше вітання митрополитові Воронезькому Сергію з 40-річчям архієрейської хіротонії

Патріарше вітання члену Опікунської ради гімназії святителя Василія Великого З.М. Чавчавадзе з 80-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила Блаженнішому Митрополитові всієї Америки і Канади Тихону з 10-річчям інтронізації

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелеві Сербської Православної Церкви з днем пам'яті святителя Сави