Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Про переслідування Української Православної Церкви. За матеріалами ЗМІ, 19-30 квітня 2023 р.

Про переслідування Української Православної Церкви. За матеріалами ЗМІ, 19-30 квітня 2023 р.
Версія для друку
30 квітня 2023 р. 14:31

Ця публікація, в якій відображено частину випадків переслідування віруючих, захоплення храмів та  тиску на громади Української Православної Церкви, що відбулися останніми тижнями, підготовлена за матеріалами Відділу зовнішніх церковних зв'язків Московського Патріархату, Інформаційно-просвітницького відділу Української Православної Церкви, сайтів Союзу православних журналістів, «Православне життя» та ін.

Києво-Печерська лавра 

19-21 квітня 2023 року комісія Міністерства культури України та співробітники заповідника «Києво-Печерська лавра» за підтримки озброєних автоматами співробітників поліції та поліцейського спецназу робили активні спроби оглянути кілька корпусів Нижньої лаври, зламуючи та опечатуючи двері, обмежуючи допуск до них віруючих. У зв'язку з тим, що зламування замків та фактичне захоплення приміщень проводилися без судового рішення, Києво-Печерський монастир подав заяву до поліції та Державного бюро розслідувань про неправомірні дії заповідника.

19 квітня було затримано чотирьох активістів Української Православної Церкви, у тому числі правозахисницю Вікторію Кохановську, яка раніше брала активну участь у захисті храмів Української Православної Церкви. Затримання В. Кохановської було проведено особами у цивільному із застосуванням грубої сили, що частково потрапило на відеозаписи: її тягли по землі, постраждала від болю знепритомніла. Затриманим було пред'явлено підозру в «хуліганстві», а В. Кохановській — у «розпалюванні релігійної ворожнечі». На них чинився тиск слідством, до них не допускали адвокатів, не давали їжі та води, відмовляли у медичній допомозі. 21 квітня Печерський суд Києва призначив запобіжний захід чотирьом затриманим активістам Української Православної Церкви, включаючи В. Кохановську: цілодобовий домашній арешт із носінням електронного браслета. 

21 квітня Апеляційний суд Києва залишив митрополита Вишгородського і Чорнобильського Павла під цілодобовим домашнім арештом, відхиливши клопотання захисту про зняття арешту. 

З 20 квітня поліція та спецназ взяли під контроль вхід до Лаври, пропускаючи віруючих та чернечих лише за паспортами: за свідченнями очевидців, відвідувачів Лаври фотографували та вносили до електронної бази даних. Штатну охорону монастиря від козацьких організацій було затримано.

21 квітня спецназ повністю блокував територію Нижньої лаври та частину будівель, у тому числі зачинив ворота храму ікони Божої Матері «Живоносне Джерело» під час проведення Літургії: клірики були змушені причащати парафіян через ґрати. Присутнім на території Лаври віруючим співробітники поліції забороняли знімати відео та фотографувати, затримувалися оператори відеотрансляцій. 

24 квітня заповідник обмежив доступ відвідувачів з 08:00 до 18:00, паспортний контроль віруючих зберігається.

24 квітня відбулося перше засідання Господарського суду за позовом заповідника до монастиря про усунення перешкод у користуванні майном: за клопотанням адвокатів монастиря суд переніс засідання на 1 травня. 

25 квітня на дверях храму Усіх преподобних Печерських (Нижня лавра) з'явився документ, в якому сказано, що «згідно з актом № 7 25 квітня об'єкт повернуто у користування заповідника». Того ж дня заповідник встановив перед центральною брамою Нижньої лаври табличку: «До уваги відвідувачів! Вхід на територію Нижньої лаври заповідника з 8.00 до 18.00». До цього перебування віруючих у Лаврі було можливе з 6.00 до 22.00. 

26 квітня Юридичний відділ Української Православної Церкви заявив, що обмеження часу перебування віруючих у Києво-Печерській лаврі є дискримінацією за релігійною ознакою. У повідомленні пояснюється, що богослужіння на території Лаври розпочинаються о 5.30 ранку, а вечірні служби завершуються після 19.00. Відповідно, «обмеження, встановлені Національним заповідником щодо входу/виходу відвідувачів на територію Нижньої лаври з 8.00 до 18.00, є протиправною перешкодою у проведенні богослужінь». 

26 квітня Господарський суд Києва вимагає від Національного заповідника «Києво-Печерська лавра» надати акт про результати перевірки в монастирі, через який Міністерство культури України ухвалило рішення про розірвання безстрокового договору оренди Нижньої лаври, заявив адвокат Лаври Микита Чекман. Юрист повідомив, що «вказаний акт представники монастиря неодноразово намагалися отримати самостійно, проте у відповідь отримували повідомлення, що інформація, на яку робиться запит, має гриф обмеження доступу "для службового користування" і тому не може бути надана». 

Розгляд справи про недійсність розірвання договору оренди перенесено на 19 травня 2023 року.

22-23 квітня Блаженніший митрополит Київський і всієї України Онуфрій звершив богослужіння у лаврському храмі преподобного Агапіта Печерського. У проповіді митрополит Онуфрій закликав віруючих «не піддаватися на провокації» та молитися, «щоб Господь напоумив тих людей, які піднімають руку на Церкву, забирають, закривають храми, монастирі». 

24 квітня митрополит Онуфрій прийшов на молитовне стояння біля входу до Лаври, відслуживши молебень із акафістом. 

29-30 квітня Блаженніший митрополит Онуфрій знову звершив богослужіння в храмі прп. Агапіта Печерського в Лаврі. 29 квітня після закінчення всеношної група радикалів біля Києво-Печерської лаври спробувала напасти на Предстоятеля Української Православної Церкви, накинувшись на нього з криками. Поліцейські разом з іподияконами та віруючими, які закрили собою митрополита Онуфрія, встигли запобігти нападу.

30 квітня співробітники поліції не допускали віруючих до храму прп. Агапіта Печерського на зустріч Предстоятеля Української Православної перед початком богослужіння, змушуючи на них чекати за шлагбаумом до 8.00. Тепер це час, коли офіційно розпочинає роботу заповідник «Києво-Печерська лавра». У проповіді митрополит Онуфрій зазначив, що всі ті, хто ображають християн, намагаються їх озлобити і обмовляють їх, насправді мають на меті одне — «вони хочуть відірвати таку людину від Бога, щоб вона стала такою, як вони». 

Стояння віруючих Української Православної Церкви біля Києво-Печерської лаври триває вже місяць — з 29 березня. Парафіяни захищають обитель, незважаючи на провокації з боку активістів «ПЦУ».

Захоплення храмів та переходи громад 

19 квітня активісти «Православної церкви України» зрізали замки на дверях Миколаївського храму у селі Гільча Рівненської області. Як розповіли очевидці, рейдерів було небагато — кілька жінок та чоловіків у нетверезому стані, які прийшли до храму вже з інструментами для зрізання замків, діяли вони під захистом поліції.  

20 квітня громада Хмельницького Покровського кафедрального собору Української Православної Церкви звернулася до послів країн ЄС та представників європейських організацій в Україні зі скаргою на захоплення собору та «систематичне порушення прав віруючих» у Хмельницькій області.

22 квітня у селі Требухів Броварського району Київської області прихильниками «ПЦУ» за підтримки бойовиків захоплено храм громади Української Православної Церкви та будинок причту. Під час захоплення зламано двері храму, віруючим завдавалися побої. Один із активістів «ПЦУ» демонстративно спалив Біблію та молитвослови російською мовою, назвавши книги сміттям.

22 квітня відбулося захоплення Покровського храму у місті Бориславі Львівської області. Раніше, 8 квітня, невідомі люди заблокували підхід до храму, проникли на церковну територію та, не будучи членами громади, провели незаконне голосування про «перехід» громади до розкольницької «ПЦУ». При цьому жоден із парафіян не підтримав незаконне голосування. Міська влада опечатала церкву «до вирішення проблеми». З цього моменту громада почала молитися у дворі храму. Громада Покровського храму, яка нараховує понад 300 парафіян, повідомила органи місцевої влади про рішення залишитися в юрисдикції Української Православної Церкви. Волю парафіян представники «ПЦУ» проігнорували, 22 квітня вони зірвали печатки та змінили замки. 

24 квітня у м. Броди Золочівського району Львівської області мер міста та голова місцевої райради заявили про закриття Володимирського храму Української Православної Церкви, його опечатування та про початок процедури «переходу» храму до «ПЦУ».

Тиск на Українську Православну Церкву

За повідомленням голови СБУ В. Малюка в інтерв'ю «Інтерфакс-Україна» від 21 квітня, 2022-2023 р.:

  • відкрито 61 кримінальне провадження щодо священнослужителів Української Православної Церкви;
  • винесено 7 вироків щодо «кліриків, які стали на бік ворога», двоє з них передані на обмін;
  • припинено громадянство України у 19 представників Української Православної Церкви.

20 квітня митрополит Житомирський і Новоград-Волинський Никодим у відеозверненні до влади та органів самоврядування Житомира та області:

  • заявив, що представники так званої ПЦУ «влаштовують нову війну — релігійну», вказавши на «рейдерські захоплення храмів, побиття та приниження віруючих»;
  • закликав представників влади «не розпалювати релігійну ворожнечу на православній Житомирщині, не відкривати штучно новий фронт»;
  • заявив, що духовенство та «тисячі віруючих… готові сьогодні, знаючи свої конституційні права та закони України, стати на захист нашої віри, Церкви, наших храмів і святинь».

Ужгородський міський районний суд обрав запобіжний захід настоятелю Хрестовоздвиженського кафедрального собору Мукачівської єпархії протоієрею Димитрію Сидору з кримінального провадження про «розпалювання релігійної ворожнечі»: йому наказано здати закордонний паспорт, заборонено залишати місто та спілкуватися зі свідками. Запобіжний захід дійсний до 13 травня. Отець Димитрій вкотре заявив про намір перейти до Сербського Патріархату, пославшись на «історичну традицію» юрисдикційної приналежності русинів.

Міськрада м. Самбора Львівської області ухвалила рішення про «заборону» діяльності Української Православної Церкви у місті.

24 квітня у м. Золочів за розпорядженням голови райради у громади Української Православної Церкви було вилучено «на потреби військовослужбовців» тимчасовий храм — будівельний вагончик, що стояв на приватній землі.

У ніч проти 24 квітня у с. Мільєво Вижницького району Чернівецької області згорів храм Української Православної Церкви — велика двоповерхова споруда нової будови. Поліцією підтверджено факт підпалу та затримано підозрюваного у підпалі — мешканця сусіднього села. Храм було збудовано громадою після захоплення у 2004 р. її колишнього храму прихильниками розкольницької УПЦ КП.

28 квітня Вінницька обласна рада розірвала договори оренди з релігійними організаціями Української Православної Церкви на території Вінницької області. Рішення підтримали 58 із 60 присутніх депутатів. Вінницькій обласній військовій адміністрації рекомендовано провести інвентаризацію земельних ділянок та релігійних споруд, переданих у користування Українській Православній Церкві. До Верховної Ради України направлено звернення з невідкладного розгляду проєктів законів, «які остаточно на законодавчому рівні заборонять діяльність руської церкви в Україні». Із таким же проханням до парламенту звернулися депутати Вінницької міської ради.  

За матеріалами ЗМІ

Патріархія.ru 

Версія: російська

Матеріали за темою

Сербські інтелектуали назвали подвійними стандартами мовчання західних інститутів про гоніння проти Української Православної Церкви

Напередодні зими влада відключила електрику у Кременецькому монастирі на заході України

У селі Сідлище Волинської області вигнана рейдерами зі свого храму громада Української Православної Церкви збирається на служби у сільському будинку

У Радомишлі парафіян Миколаївського собору Української Православної Церкви позбавили їхнього храму

Служба «Милосердя-на-Дону» доправила допомогу до церковного медико-соціального центру в Маріуполі. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 22 вересня 2023 року) [Стаття]

Дітям-сиротам у Луганській єпархії передали допомогу з Волгодонської єпархії. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 21 вересня 2023 року) [Стаття]

Казанська єпархія передала продукти та посуд до білгородського церковного штабу допомоги біженцям. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (від 20 вересня 2023 року) [Стаття]

У селі Сідлище Волинської області вигнана рейдерами зі свого храму громада Української Православної Церкви збирається на служби у сільському будинку

У Радомишлі парафіян Миколаївського собору Української Православної Церкви позбавили їхнього храму

Архієпископ Корейський Феофан: Руські храми в Кореї зможуть стати мостами дружби з Росією [Iнтерв'ю]

У місті Нетішин рейдери із «ПЦУ» захопили храм Української Православної Церкви

Інші статті

Великая миссия Патриарха Сергия (Страгородского). К 80-летию второго восстановления Патриаршества

Служба допомоги «Милосердя-на-Дону» доставила допомогу до Алчевська та Луганська. Інформаційне зведення про допомогу біженцям (за 12-15 серпня 2023 року)

Наше правило – не відмовляти нікому

Великая Отечественная война и Русская Православная Церковь на страницах «Журнала Московской Патриархии» в 1943-1945 годах

Про переслідування Української Православної Церкви. За матеріалами ЗМІ, 19-30 квітня 2023 р.

Критика теорії першості честі та влади з погляду православної еклесіології

У Покровській єпархії біженцям роздали допомогу та провели захід для дітей-біженців. Інформаційний звіт про допомогу біженцям (за 11-13 березня 2023 року)

Вариативные и постоянные черты идеологического процесса

В армії священик потрібний більше, ніж автомат. Пам'яті протоієрея Михаїла Васильєва

Виступ голови ВЗЦЗ митрополита Волоколамського Антонія на засіданні Ради безпеки ООН