Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Виступ Святішого Патріарха Кирила на зустрічі з державними та громадськими діячами мусульманських країн

Виступ Святішого Патріарха Кирила на зустрічі з державними та громадськими діячами мусульманських країн
Версія для друку
20 травня 2023 р. 14:50

20 травня 2023 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав Болгарську ісламську академію, де зустрівся з державними та громадськими діячами мусульманських країн.

Хотів би щиро вітати всіх, хто тут присутній. Бачу пана Хаміда Хавалі, який сидить навпроти мене, і згадую мого брата аятоллу Тасхірі, з яким ми були дуже дружні і з яким колись розпочинали дуже глибокий діалог. Досі згадую аятоллу Тасхірі як людину мудру, дуже відкриту до діалогу, дружба з яким залишила дуже світлий слід у моїй душі.
Протягом свого життя я мав нагоду зустрічатися з багатьма представниками ісламу у різних країнах. І маю сказати: подяка Богові, що і під час холодної війни, у період складних відносин між СРСР і західними країнами, ми, представники Радянського Союзу, ніколи не відчували жодних негативних почуттів щодо нас із боку мусульман. З одного боку, холодна війна, чи не на межі повномасштабного конфлікту, з іншого боку, всебічний діалог із мусульманським світом, із віруючими людьми, з якими у нас багато спільного. І ще раз хочу сказати, що аятола Тасхірі відіграв дуже важливу роль у моєму відкритті тих сторін ісламу, які були мені невідомі. Тому, звертаючись до Вас, дорогий брате Хавалі, хотів би ще раз згадати чудову людину — аятоллу Тасхірі — та її роль у розвитку відносин між Руською Православною Церквою та ісламом.

Радий можливості поділитися з усіма вами деякими роздумами щодо сучасних проблем, а також обмінятися думками щодо актуальних питань порядку денного. Ми з вами живемо у дуже складний час, хоч простих часів не буває. Була холодна війна, страшна конфронтація Сходу та Заходу, потім настала розрядка, час великих надій. Тепер знову серйозні проблеми у міжнародних відносинах, і, на жаль, рівень конфронтації між Сходом і Заходом не лише не знижується, а й продовжує зростати.

Щойно закінчилася пандемія коронавірусної інфекції, а людство зіткнулося з новими глобальними викликами та випробуваннями — серйозною геополітичною та економічною кризою, якої світ не знав уже багато років. Взагалі, слід філософськи оцінити цю дивовижну історію криз. Весь розвиток західної цивілізації, та і східноєвропейської, було спрямовано на прогрес науки і техніки, підвищення рівня споживання. Також і в Радянському Союзі все було спрямоване на розвиток науки і техніки, держава ставила завдання збудувати комунізм, тобто таке справедливе суспільство, де немає ні багатих, ні бідних, де «кожному — за потребами», і вважалося, що ресурсів достатньо, щоб ці потреби задовольняти. Були різні теорії, які захоплювали розуми мільйонів людей, але, зрештою, все це пройшло, і сьогодні, коли минула конфронтація вже втратила актуальність, виникають нові геополітичні та економічні проблеми.

Я багато міркував над тим, навіщо взагалі Всевишній проводить нас через такі випробування. Адже Бог є люблячий Батько, милостивий і милосердний, чому ж Він їх допускає? І в ці труднощі залучені як народи, так і релігійні лідери, отже вони не завжди здатні спільно впливати на свою паству і вести її в потрібному напрямку — до миру, злагоди та загального благополуччя. Адже якщо говорити про релігійних лідерів, то ми несемо подвійну відповідальність. Не лише за свої громади, хоч, звичайно, за свої громади в першу чергу, а й, не побоюсь цього сказати, за весь світ. Серед повсюдної пропаганди гріха, міжнаціональної ворожнечі, воєн, конфліктів, нетерпимості один до одного лише релігійні лідери зберігають певний потенціал до примирення і можливості впливати через свою паству на весь світ, щоб дійсно встановилися мир і злагода.

Задовго до всіх нинішніх подій я говорив, і говорив не раз, про те, що зведений в культ антропоцентризм, — тобто філософська ідея, що ставить людину в центр буття, причому не людину, звільнену від гріха, а саме людину гріховну, таку, як є, неминуче веде світ до деградації. Ми зараз бачимо грандіозний прогрес науки, техніки, технологій, комунікацій — а що відбувається з особистістю? Чи можемо ми сказати, що людина стає кращою? Ми, пастирі, які віч-на-віч зустрічаються з людьми і знають їхню душу, — ніхто з нас не може сказати, що людина стає кращою.

Тоді постає питання: що ж таке прогрес? Чи це нові машини, механізми, технології? Але все це для людини! А якщо людина не стає кращою, значить, цивілізація йде якимсь неправильним шляхом.

Однак еліти так званих «цивілізованих» країн уявили себе людьми першого сорту і вирішили, що вони можуть не лише будувати світ без Бога і без Його заповідей, а й впливати на те, щоб ці переконання ставали справді глобальними. Великий російський письменник Федір Михайлович Достоєвський вустами одного із своїх героїв відповів на запитання, що станеться, якщо не буде віри в Бога. Якщо Бага немає, то все можна. Тоді людина може робити все, що завгодно, вчиняти будь-які гріхи та злочини, і ніякі ідеології її не втримають. Ми, які спостерігали спроби побудови комунізму в Радянському Союзі, маємо такий досвід: навіть надзвичайно потужна і гуманна ідеологія, що впливала на маси людей, не змогла змінити природу людини.

А сьогодні світ стоїть фактично перед катастрофічним конфліктом, і деякі називають це третьою світовою війною. Не беруся стверджувати, чи це так, але, дійсно, накопичився такий потенціал конфронтації, що у людства не залишиться перспективи виживання, якщо для вирішення суперечностей буде застосовуватися зброя масового знищення. Ми маємо нагадати — коли я говорю «ми», маю на увазі і християн, і мусульман, — що Бог не в силі, а в правді. Бог благоволить людям, якщо вони зберігають у своїх серцях благоговіння перед Ним. І не можна просити Бога, щоб Він був милостивим до нас, якщо ми не схиляємося перед Богом, якщо ми не приймаємо Його закону, якщо ми не живемо за Його заповідями.

У цьому сенсі співробітництво Росії з ісламським світом сьогодні набуває дуже важливого значення і якогось нового виміру. Ми стаємо сьогодні особливо близькими, бо наші народи сповідують близькі духовно-моральні цінності. Ми не поділяємо нав'язувані Заходом норми суспільної поведінки та моралі. Ми не бажаємо визнавати гріх нормою, тому що це йде врозріз із самими основами нашого національного буття і суперечить духовно-моральним цінностям і традиціям, які походять з наших релігійних переконань і які споконвіку визначали життєвий уклад наших народів.

Але ця життєва позиція, ця точка зору, яку я зараз коротко виклав, не сприймається у світі багатьма, особливо тими, хто претендує на глобальне панування. Росія не поділяє західний погляд на розвиток людської цивілізації, і, мабуть, наша альтернативна позиція і спричинила те, що зараз проти Росії йде справжня гібридна війна. Зрозуміло, що йшла війна, коли був комунізм, коли в Радянському Союзі та на Заході були зовсім різні політичні та економічні системи. А зараз? І там, і там вільна економіка; і там, і там однакові засади обрання керівників, те, що ми називаємо демократією. Чому ж зараз така озлобленість? Отож мені здається, що війна, в яку сьогодні залучена Росія, — це війна передусім за людські душі, за право зберігати свою духовну та культурну ідентичність. Ми не хочемо жити так, як вони живуть. Ми не хочемо легалізувати «шлюби» між особами однієї статі. Ми не хочемо, щоб з дитинства руйнувалося моральне начало через «статеве виховання». Тому ми, як цивілізація, кидаємо виклик Заходу. Але ми маємо надію на те, що ми не єдина цивілізація, яка не бажає йти гріховним шляхом розвитку. Ми бачимо потенційних друзів та однодумців у ісламській цивілізації, і я сподіваюся, що і представники ісламу здатні впізнати у руському Православ'ї та у руських православних людях своїх однодумців.

Що ж до боротьби проти нас, то для цього використовується широкий арсенал засобів: брехня у ЗМІ, наклеп у соцмережах, «кольорові революції». Назва-то яка: «кольорова революція»! Адже насправді це державний переворот, це незаконне захоплення влади, це екстремізм і тероризм.

Очевидно, що відповідь на ці виклики не повинна обмежуватися миттєвим реагуванням на проблеми, що виникають. Наше головне, стратегічне завдання — це виховання нашої молоді; і ключову роль тут, звичайно, відіграє духовна освіта та якісна релігійна освіта. Воно є головним інструментом у справі профілактики екстремізму та утвердження традиційних духовних і моральних орієнтирів у житті суспільства.

Я дуже радий сьогодні розмовляти з вами у Бóлгарській ісламській академії — провідному центрі мусульманської освіти в Росії. Тут створено чудові умови, запрошуються авторитетні викладачі з різних країн. Ми зараз бачили, як чудово обладнано цей навчальний заклад. І важливо, що тут діє Центр міжрелігійного діалогу, і православне духовенство, православні вчені беруть участь у заходах Академії. Це не лише відображає справжній дух міжрелігійної взаємодії в Росії, а й відіграє значну роль у вихованні молоді, яка вчиться ставитись із глибокою повагою до представників інших релігійних традицій. Знаю, що в Татарстані православні та мусульмани разом організували піклування про хворих та нужденних під час нещодавньої епідемії коронавірусу. Це чудовий приклад успішного співробітництва християн і мусульман у справі здійснення Божої заповіді про любов до ближніх.

Впевнений, що подальший розвиток та розширення взаємодії між Православ'ям та ісламом, у тому числі в академічній сфері, допоможе нам ефективно протистояти викликам, спокусам сучасності. Християни та мусульмани мають величезний духовний, творчий і культурний потенціал, щоб захистити своє право жити відповідно до Божих заповідей, а через це нести людям мир і справедливість. Прихильники секулярної безбожної ідеології давно діють за принципом «розділяй і володарюй». І тому, якщо ми протистоятимемо їм поодинці, то не досягнемо успіху. Якщо ж православно-мусульманський діалог дасть потужну спільну відповідь на цей виклик, то ми зможемо, безперечно, відстояти наші духовні та моральні цінності. Дуже сподіваюся, що сьогоднішня зустріч дійсно послужить подальшому розвитку, а діалог православних і мусульман набуватиме все більшої і більшої значущості в житті наших релігійних громад і тим самим ще більше зміцнюватиме наші історично добрі відносини.

Щиро дякую за увагу.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Матеріали за темою

Святіший Патріарх Кирил відвідав музей військового духовенства в Богоявленському кафедральному соборі Костроми

Патріарший візит до Костромської митрополії. Відвідання музею військового духовенства в Костромі

Святіший Патріарх Кирил відвідав музей військового духовенства у Богоявленському кафедральному соборі Костроми

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з губернатором Костромської області С.К. Ситніковим та митрополитом Костромським Ферапонтом

Представник ВЗЦЗ взяв участь у міжрелігійній конференції «Милосердя в Росії»

У Баку урочисто відсвяткували день пам'яті небесного покровителя міста

18-21 травня відбувся Первосвятительський візит Святішого Патріарха Кирила до Татарстанської митрополії

Відбулася зустріч Святішого Патріарха Кирила з главою (раїсом) Республіки Татарстан Р.М. Мінніхановим

У Громадській палаті РФ відбувся круглий стіл «Традиційна культура та конфлікт світоглядів у сучасному світі»

В Елісті відбувся мітинг-концерт на честь принесення до Калмикії мощей Георгія Побідоносця

Голова Синодального відділу із взаємини Церкви з суспільством і ЗМІ очолив роботу органів Ради при Президентові РФ із взаємодії з релігійними об'єднаннями

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Феодосію, єпископу Ноябрьському, вікарію Салехардської єпархії

Патріарше вітання архієпископу Тираспольському Саві з 65-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила В.Д. Зорькіну з перепризначенням на посаду голови Конституційного Суду РФ

Вітання Святішого Патріарха Кирила Л.І. Пасічнику з обранням на посаду голови Луганської Народної Республіки

Вітання Святішого Патріарха Кирила О.В. Балицькому з обранням на посаду губернатора Запорізької області

Вітання Святішого Патріарха Кирила Д.В. Пушиліну з обранням на посаду голови Донецької Народної Республіки

Лист Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Ефіопської Церкви

Вітання Святішого Патріарха Кирила В.В. Сальдо з обранням на посаду губернатора Херсонської області

Вітання Святішого Патріарха Кирила народному архітектору Росії О.В. Бокову з 80-річчям від дня народження

Доповідь Святішого Патріарха Кирила на Зборах ігуменів та ігумень монастирів Руської Православної Церкви (25 вересня 2023 року)