Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила після богослужіння в монастирі на честь ікони Божої Матері «Умиління» в Сургуті

Слово Святішого Патріарха Кирила після богослужіння в монастирі на честь ікони Божої Матері «Умиління» в Сургуті
Версія для друку
27 травня 2023 р. 21:16

27 травня 2023 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирило звершив утреню всеношної в жіночому монастирі на честь ікони Божої Матері «Умиління» в Сургуті. Після богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства та Преосвященства! Митрополите Павле! Матушко ігумене! Дорогі отці, брати і сестри!

Дуже тішуся з того, що Господь привів мене сюди, на Ханти-Мансійську землю, до цього новозбудованого храму. Радію, що за час, поки я не відвідував ці межі, багато чого сталося в духовному та церковному житті: з'явилися Божі храми, засновано обитель, зміцнюється православна віра — і це в місцях, на які в минулому не звертали особливої ​​уваги. Тому що вони сприймалися як окраїна, багата на ресурси, куди приїжджають заробляти гроші. Важлива з економічного погляду, але розташована десь дуже далеко.

Але зараз, завдяки труду народу, який тут живе, завдяки величезним досягненням в економіці та соціальному житті, і, я б ще додав, у зв'язку з дуже великими позитивними змінами в церковному житті, коли з'явилися і храми, і монастирі, це місце вже ніхто не посміє назвати окраїною. Тому що тут, як і в столиці, є все необхідне для життя, і я, як Патріарх, хотів би сказати, є все необхідне і для духовного життя. І храми з'явилися, і свята обитель, і як змінився склад віруючих навіть за той час, поки я не відвідував вас! Бачу багато людей і молодого, і середнього, і похилого віку, тобто весь народ, який об'єднується у молитві під покровом цього святого храму.

Все це свідчить про великі труди, які владика митрополит звершує тут разом із духовенством, з благочестивим чернецтвом. Але це також є результатом ваших спільних молитов. Коли ми всі разом підносимо свої молитви до Господа, наче невидимий вогненний духовний стовп підноситься до неба. Молитва однієї людини — як маленька свічечка; а коли моляться всі разом — це пломеніючий вірою вогонь, який сходить до небес і привертає до тих, хто зберігає віру і звертається до Бога з молитвою, велику Божественну благодать.

Ми знаємо, як у багатьох місцях світу розвивається економіка, техніка, і зовнішній бік життя є дуже привабливим. Але якщо вдивитись у життя навіть дуже багатих людей? Як багато там порожнього, кризового, як багато того, що загрожує самому людському життю через руйнування морального начала? Ось приклад того, як науково-технічні досягнення чи прагнення комфорту не забезпечують найголовнішого — самозбереження особистості. Жодні автомобілі, ніякі засоби зв'язку, ніякі гроші в банку не можуть захистити людину від саморуйнування — навпаки, чим більше можливостей, тим більше вона чинить гріхів.

І в якомусь особливому становищі опинилася наша країна. Можливо, тому так повстали на неї сьогодні багато сил, оскільки ми стали дуже відрізнятися від тих, хто на нас повстає. Можливо, ми не так багато живемо, хоча тут люди отримують за своєю роботою і живуть добре. Але, безперечно, Господь дарує нам у відповідь на нашу віру велику благодать. Ми зберігаємо в серці найважливіше і неодмінне для повноти людського життя — віру в Господа та молитву, які з'єднують нас із небесами.

Ось якщо так буде й надалі, якщо матеріальний, науково-технічний розвиток нашої країни, який сьогодні набирає обертів, якщо покращення життя людей, матеріальний достаток не заважатимуть, а, навпаки, сприятимуть розвитку духовного життя, вивільняючи більше часу для молитви, для паломницьких поїздок, щоб відвідати храми, — ось тоді ми дійсно зможемо взяти багато висот. Церква не заперечує ні матеріальний, ні науково-технічний прогрес. Церква не засуджує, коли люди добре заробляють та добре матеріально живуть. Церква засуджує гріх, який може чинити і багатий, і бідний. Церква молиться за тих, хто губить віру або хто віру не знайшов. Ось це і є точки, в яких можуть зароджуватись дуже небезпечні процеси для особистого, сімейного, суспільного і навіть державного життя. І якщо ми хочемо, щоб країна була сильною,

Ось якщо кожен зрозуміє, що в неділю треба піти до храму та помолитися! І якщо не лише чоловік, не лише дружина, а й діти кажуть: «Підемо до храму Божого», то благословення Боже сходить на таку сім'ю, зміцнюється духовне життя, сильнішою стає любов між подружжям і відповідальність подружжя один за одного і за дітей. Тому, коли ми говоримо про віру Христову, коли ми говоримо про необхідність молитися, приходити до храмів Божих, ми не говоримо про щось абстрактне. Ми говоримо про саме конкретне — про умову формування повноти людського життя або, висловлюючись простою мовою, справжнього щастя, яке іноді не залежить від матеріального достатку.

Дай Бог усім нам зміцнитись у вірі! Дай Бог, щоб народ наш зростав у благочесті, щоб країна наша зміцнювалася і набувала все більше і більше сил для повної незалежності від будь-кого. І, можливо, тоді ми особливо ясно відчуємо — на контрасті, порівняно з іншими, що означає бути по-справжньому православною країною, що означає бути православним християнином.

Тому, радіючи нашій сьогоднішній зустрічі, цьому богослужінню, всіх вас закликаю, мої дорогі, зберігати православну віру в душах своїх. А якщо хтось ще вагається, залиште коливання осторонь! Приходьте в храм Божий, моліться, щоб Господь зміцнив віру. У відповідь на нашу молитву і нашу віру Господь і дає Свою благодать. А що таке благодать? Це божественна енергія. Майже всі, хто працює тут, пов'язані з енергією. Ви видобуваєте корисні копалини, які перетворюються на енергію. Ви знаєте, що без енергії нічого не може бути у матеріальному житті. Ось так і без духовної енергії, яку ми черпаємо з молитви, з відвідин храму, з долучення Святих Христових Таїн теж нічого вийти не може. Тому, поєднуючи духовне та матеріальне, свою роботу та своє дозвілля з відвідуванням храму Божого, з вихованням дітей у християнському дусі, ми зростатимемо духовно. А якщо це зростання духовне відповідатиме і зростанню матеріальної сили Вітчизни нашої, то в Росії прекрасне майбутнє. І нехай зберігає нас усіх Господь, нехай Він зміцнює нас усіх у вірі, благочесті та молитві, а через це — і в любові один до одного, і в турботі один про одного.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у понеділок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь перед чином прощення у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі м. Москви

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю о Страшном Суде после Литургии в Храме Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день пам'яті святителя Єрмогена після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

Патріарша проповідь у Неділю 37-у по П'ятидесятниці після Літургії в Троїцькому храмі підмосковного Реутова

Патріарша проповідь у свято Стрітення Господнього після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патриаршая проповедь в Неделю 35-ю по Пятидесятнице после Литургии в Храме Христа Спасителя

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в 15-ю годовщину интронизации после Литургии в Храме Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Храмі Христа Спасителя у день відкриття XXXII Міжнародних Різдвяних читань