Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Патріарша проповідь після Літургії в Камчатському Морському соборі

Патріарша проповідь після Літургії в Камчатському Морському соборі
Версія для друку
17 вересня 2023 р. 10:18

17 вересня 2023 року, в Неділю 15-у після П'ятидесятниці, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в новозбудованому Камчатському Морському соборі у Петропавловську-Камчатському. Після богослужіння Предстоятель Руської Православної Церкви проголосив проповідь.

В ім'я Отця і Сина і Святого Духа!

Ми святкуємо нині особливу подію, яка пов'язана з відродженням духовного життя в цих місцях, важливу для всієї країни, та й для всього світу. Тихий океан — це не просто безмежна водна гладь. На берегах Тихого океану живуть люди, які, на жаль, не завжди дружньо ставляться одне до одного. А тому військове значення цього регіону величезне, і, дбаючи про безпеку нашої Вітчизни, влада наша і народ робили і роблять все для того, щоб зміцнювалась обороноздатність нашої держави, в тому числі і на цьому найважливішому напрямі. Ось чому я особливо вітаю представників нашого флоту та армії, які сьогодні разом із нами молилися.

Збройні сили вкрай необхідні для забезпечення безпеки держави — але ж не лише вони! Ми знаємо, що наша держава, Радянський Союз, впала, маючи найпотужнішу армію. І постає питання: а чому це сталося? У віруючої православної людини є завжди правильна відповідь: та бо люди жили не зовсім так, як треба. Чи не берегли те, що було для них скарбом. Виявились надто податливими на ворожі слова, загорнуті в привабливу упаковку, і отримали те, що отримали. Але мені здається, і наш народ, і влада, і Церква зробили відповідні висновки з того, що сталося. І сьогодні наша спільна робота, наші труди мають бути спрямовані на те, щоб зміцнювалась могутність Вітчизни.

Досвід показав, що чудове озброєння, добре навчені Збройні сили, не завжди є гарантом безпеки країни, що й відбулося в історії нашої Вітчизни. А що є гарантом? Це самосвідомість народу, самосвідомість Збройних Сил. Самосвідомість, яка вважає найвищим пріоритетом збереження Батьківщини. Простою мовою ми називаємо це любов'ю до Вітчизни. Але любов — широке поняття, а ось відповідальність за долю країни — вужче і конкретніше.

Ми всі відповідальні за нашу країну, за благополуччя нашої Вітчизни. Звичайно, насамперед це стосується Збройних сил, які забезпечують здатність захиститися від ворогів зовнішніх. Але від ворогів внутрішніх Збройні сили нездатні захищати. Захищають від таких ворогів наша віра, любов до Батьківщини та усвідомлення того, що наша країна — це найбільше надбання, отримане від наших великих предків, благочестивих і героїчних. Тому захист Вітчизни — це не лише відповідальність Збройних сил, це певною мірою відповідальність всього народу.

Коли я говорю ці слова, я насамперед маю на увазі виховання людей, особливо молоді. Через певні якості молодь досить податлива і відкрита до сприйняття того, що їй пропонується ззовні. Напевно, це і правильно, і добре, адже на цій особливості ґрунтується сама можливість пізнавати світ, здобувати освіту, розвиватися. Але водночас і молодим людям, і людям будь-якого іншого віку треба вміти, як каже Церква, розрізняти духи. Відрізняти ангела світла від ангела темряви, відрізняти тих, хто несе користь, добро, мир, від тих, хто, прикриваючись красивими словами, має на меті ослаблення Вітчизни нашої і навіть її руйнування.

І йдеться не лише про зовнішні загрози, адже те саме може статися і без будь-якого зовнішнього втручання, як це вже неодноразово, на жаль, бувало в історії нашої країни. Ми самі руйнували свою Батьківщину — і Російську імперію, і Радянський Союз. Вчасно зупинилися, бо подальша руйнація призвела б до нашого зникнення з історії. І ось зараз настав час збирати каміння, час зосередження, час прояву особливої турботи про нашу країну, про наш народ, про молодь і про всі напрямки нашого життя, щоб наш суспільний, політичний, державний розвиток, науково-технічне вдосконалення, освітня, культурна сфера працювали на найвищий пріоритет — на безпеку країни та на духовне та матеріальне благополуччя нашого народу.

Ще раз хочу сказати: тут, на берегах Тихого океану, особливо відчуваєш глобальний вимір нашої національної відповідальності. А тому особливі молитви сьогодні про наші Збройні сили, які в прямому розумінні слова самим своїм існуванням та здатністю відбивати агресію є гарантами безпеки нашого народу та нашої країни. Але ще раз зазначу не лише Збройні сили, а й усі ми разом — як народ, як Церква, як люди, здатні відрізняти духів, у тому числі духів злості, відрізняти добро від зла, захищати мирне та спокійне життя від небезпек, які, безперечно, зустрічаються на життєвому шляху людини, суспільства та держави.

Молімося про те, щоб наша країна продовжувала залишатися сильною і по-справжньому незалежною, суверенною. У багатьох конституціях написано «суверенна країна», але якщо покопатися, то суверенні країни можна порахувати на пальцях двох рук, і то із застереженнями. Суверенітет — це свобода народу та держави від інших, чужих впливів, здатність зберігати свою самобутність, свою культуру, свою віру, свої переконання, свої цінності. Ось і є справжній суверенітет, і, звісно, у збереженні суверенітету особливу роль грають Збройні сили. А війська, які сконцентровані тут, мають особливе значення для захисту всього того, про що я зараз сказав.

Тому сьогодні моє слово насамперед звернене до військовослужбовців, моряків Тихоокеанського флоту. Бажаю вам, мої дорогі брати, мужності, духовної та фізичної сили, любові до Батьківщини, готовності завжди, будь-якої миті, захистити Батьківщину від будь-якого ворога.

Але ж опора армії це тил. Опора військовослужбовця — це його сім'я. І я звертаюся до родин військовослужбовців — до дружин, дітей. Ви також відповідаєте за долю країни. Багато залежить від того, з яким настроєм ваш чоловік іде на службу, який стан у нього на душі в той момент, коли необхідно вирішувати проблеми, пов'язані з виконанням військового обов'язку. Тому сімейне вогнище для військового — надзвичайно важливий фактор, що визначає стан його душі, а отже, особисту боєздатність. І я дуже сподіваюся, що і дружини, і діти тих, хто в морі, тих, хто справді оберігає нашу країну від будь-якої агресії, будуть з повним розумінням свого обов'язку не лише перед сім'єю, а й перед Батьківщиною підтримувати своїх чоловіків та допомагати їм нести. нелегке служіння.

Звичайно, дуже важливий стан нашої молоді. Банальні, але правильні слова: молодь — наше майбутнє. І як важливо, щоб молоді люди вбирали найцінніше, що є в нашій національній традиції, насамперед віру та любов до країни! Чому вороги завжди озброювалися на православну віру? Бо знали, що віруючий — це найвідданіша Батьківщині людина. Він не може не бути відданим, тому що зрада Батьківщині, відсутність жертовності при виконанні свого обов'язку є тяжким гріхом. Можливо, для того і винищувалася православна віра в нашій країні, щоб назавжди зникла духовна опора, яка допомагала зберігати і Батьківщину, і благополуччя в житті народу.

Ще раз хочу сказати: сьогодні інші часи, інші можливості, але водночас зросла відповідальність, яка стоїть і перед Церквою, і перед владою, і перед усім народом. І ще раз хочу сказати, що ця відповідальність якось особливо відчувається тут перед відкритим Тихим океаном з усіма проблемами та небезпеками, які несе цей регіон. Тож нехай наші молитви будуть з тими, хто захищає нашу Батьківщину. Молитвами святих угодників Божих, що в землі Російській просіяли, нехай Господь зберігає землю Руську, Церкву нашу і народ наш.

Я вже мав можливість, зустрічаючись із військовослужбовцями, сказати, що напередодні свого візиту сюди зустрівся з Володимиром Володимировичем Путіним, який з великою увагою вислухав мою розповідь про ймовірну поїздку і дуже позитивно оцінив той факт, що Патріарх зібрався тим часом відвідати Далекий Схід. Президент просив передати всім — насамперед воєначальникам, правителям і всім вам, мої дорогі, — своє привітання і свій найдобріший настрій. Володимир Володимирович повною мірою усвідомлює і важливість регіону, і відповідальність за долю країни тих людей, які тут несуть військову службу, і всіх тих, хто живе на цій землі.

Молитимемося за Президента нашого, Верховного головнокомандувача, за воїнство наше, за нашу країну, за народ наш і, об'єднані єдиною вірою, єдиним духом, єдиною любов'ю до Вітчизни, зростатимемо від сили до сили, забезпечуючи обороноздатність країни і розвиваючи всі сторони нашого національногот життя. Молитвами святих угодників Божих, святителя і чудотворця Миколая, покровителя мореплавців, нехай Господь зберігає цю землю і особливо тих, хто в морі. Бережи вас Господь!

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у день свята Різдва Пресвятої Богородиці після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Слово Святейшего Патриарха Кирилла по окончании молебна на площади Александра Невского в Санкт-Петербурге

Патриаршая проповедь после Литургии в день памяти благоверного князя Александра Невского в Александро-Невской лавре

Патриаршая проповедь в Неделю 14-ю по Пятидесятнице после Литургии в Саввино-Сторожевском ставропигиальном монастыре

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в праздник Сретения Владимирской иконы Пресвятой Богородицы в храме святителя Николая в Толмачах

Патриаршая проповедь в день памяти святителя Петра Московского после Литургии в Успенском соборе Московского Кремля

Патриаршая проповедь в Неделю 13-ю по Пятидесятнице после Литургии в Храме Христа Спасителя

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в праздник Донской иконы Божией Матери в Донском монастыре

Слово Святішого Патріарха Кирила у день свята Успіння Божої Матері після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля