Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Доповідь Святішого Патріарха Кирила на пленарному засіданні XXХII Міжнародних Різдвяних освітніх читань

Доповідь Святішого Патріарха Кирила на пленарному засіданні XXХII Міжнародних Різдвяних освітніх читань
Версія для друку
24 січня 2024 р. 23:30

24 січня 2024 року в Державному Кремлівському палаці в Москві відбулося урочисте пленарне засідання XXXII Міжнародних Різдвяних освітніх читань «Православ'я та вітчизняна культура: втрати і надбання минулого, образ майбутнього». Захід очолив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил, який виступив із доповіддю.

Ваші Високопреосвященства та Преосвященства! Шановні представники державної влади! Всечесні отці! Дорогі брати і сестри!

Вітаю всіх вас — учасників XXXII Міжнародних Різдвяних освітніх читань.

Тема, якій присвячено нинішній Форум, вводить нас у складну проблематику історіософії, тобто філософії історії, спонукаючи, з одного боку, осмислити пройдений історичний шлях країни з усіма помилками та досягненнями, перемогами та поразками, а з іншого  сформулювати відповідь, яким ми хочемо бачити наше майбутнє. Готуючись до нашої зустрічі і розмірковуючи над цими важливими і непростими питаннями, думав: який критерій слід обрати за такого історіософського підходу? Якщо історія є зримим виразом досвіду народу, то як виміряти його глибину і дати правильну оцінку, щоб не погрішити проти істини?

Очевидно, що історія є не лише сукупністю фактів у їх причинно-наслідковому викладі. Дивлячись на складний і повний важких випробувань історичний шлях Русі, мимоволі дивуєшся: як часто відбувалося так, що наш народ зупинявся біля краю прірви або навіть починав у неї падати і, як здавалося, вже ніщо не могло його врятувати, — але, наче якоюсь. невидимою Десницею, відводився від рову пекельного (Пс. 39:3), знову зміцнюючись і височіючи!

Вчені, звісно, намагаються пояснити ті чи інші доленосні, поворотні події історії прагматичними причинами, пропонуючи різні, часом суперечливі інтерпретації.

Але людина, за словами великого царя Соломона, не може осягнути справ, які Бог робить, від початку до кінця (Еккл. 3:11). Розмірковуючи над цим, залишається лише здивовано вигукнути разом з апостолом Павлом: «О, безодня багатства і премудрості, і ведення Божого! Які незбагненні долі Його і незвідані шляхи Його!» (Рим. 11:33). Разом з тим, у цих натхненних словах і прихована насправді справжня відповідь, як слід нам дивитися на історію та підходити до оцінки історичних подій. Тільки зосереджуючись на вічності, ми стаємо здатними правильно сприймати тимчасове. Але якщо ми оцінюватимемо тимчасове, виходячи лише з нашого часу, ми впадемо в багато помилок, і як часто ми зустрічаємося з ними в різних історичних дослідженнях!

Що є нашим головним надбанням? Церква дивиться на світ очима вічної Божественної правди. Вона цю правду невпинно сповіщає і свідчить про те, що головний духовний скарб, який має наш народ, — це православна віра, сприйнята рівноапостольним великим князем Володимиром і нашими предками в хрещальних водах Дніпра. Вона той корінь, з якого виросло прекрасне і сильне дерево більш ніж тисячолітньої російської державності та руської культури.

Протягом багатьох століть ця віра живить народи Русі життєдайними соками євангельської істини, виховує в людях найкращі моральні якості, але найважливіше — закликає до спасіння і зводить людину до вічного життя. Наш народ здобув Христа (Флп. 3:8). Ось наше головне і найцінніше духовне здобуття —  головний дар Бога народам історичної Русі. Дарунок, який нам потрібно берегти як зіницю ока. Берегти й сьогодні, у дуже сприятливих для Церкви умовах буття і водночас у дуже складних обставинах історичного процесу, в якому Бог наказав нам перебувати.

Якщо ми пам'ятатимемо про це — і не лише пам'ятати, але й ділом свідчити про вірність Господу та християнському покликанню — тоді, переконаний, у правильному порядку будуть розставлені й усі питання суспільної повістки, принаймні ті, з якими Церква пов'язана чи які Церква повинна осмислити. Якщо Бог буде у нашому житті на першому місці, то решта обов'язково буде на своєму. Цим мудрим духовним принципом закликаю керуватися всіх вас, мої дорогі владики, оті, брати і сестри.

<...>

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

(Скорочено. Повний текст див. на російській версії сайту)

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарше вітання настоятельці Борисоглібського Аносиного ставропігійного монастиря ігумені Марії (Солодовниковій) з 30-річчям чернечого постригу

Вітання Святішого Патріарха Кирила І.Л. Подносовій із призначенням на посаду голови Верховного Суду Російської Федерації

Вітання Святішого Патріарха Кирила генеральному директору музею-заповідника «Московський Кремль» О.Ю. Гагаріній з днем народження

Привітання Святішого Патріарха Кирила учасникам форуму «Традиційні цінності народів Сходу та сучасний світ»

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Петру (Зобову), єпископу Кудимкарському і Верещагінському

Привітання Святішого Патріарха Кирила голові Геральдічної ради при Президентові Росії Г.В. Вілінбахову з 75-річчям від дня народження

Звернення Святішого Патріарха Кирила у зв'язку з масштабною повінню на Уралі та у регіонах Сибіру

Патриаршее приветствие участникам VI Международных Иоанновских чтений в Душанбе

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла главе Республики Ингушетия М.М. Калиматову с 65-летием со дня рождения

Патриаршее поздравление митрополиту Орловскому Тихону с 65-летием со дня рождения