24 липня 2010 року, після закладення храму Воскресіння Христового на території державного підприємства «Виробниче об'єднання "Південний машинобудівний завод" імені О. М. Макарова» (ЮЖМАШ), Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил у супроводі голови Національного космічного агентства України Ю. С. Алексєєва, генерального директора ЮЖМАШу В. А. Щеголя, виконуючого обов'язки генерального конструктора Конструкторського бюро «Південне» А. В. Дегтярьова відвідав виробничі приміщення підприємства, оглянув виставку продукції, яку випускає завод. Як пам'ятний дар Предстоятелю Руської Православної Церкви піднесли макет двоступеневої ракети «Зеніт», що випускається Південним машинобудівним заводом, а також фотозображення України, зроблене з космосу з супутника, який було зібрано на цьому підприємстві.
Святіший Владика привітав робітників, інженерів, представників адміністрації заводу, відзначивши, що всі вони є співробітниками дуже важливого і для України, і для Росії підприємства, яке є місцем з'єднання потенціалу двох країн в найбільш сучасній і технологічній сфері.
Нагадавши, що цього дня відбулося закладання заводського храму на честь Воскресіння Христова — Пасхи Господньої, Його Святість звернув до всіх Великоднє привітання: «Христос воскрес!»
Заводчани одностайно відповіли: «Воістину воскрес!»
Святіший Патріарх Кирил продовжив:
«Поки звучатиме у нас ця відповідь — така сильна й ясна — як свідоцтво про те, що Христос воскрес, ми будемо здатні долати будь-які труднощі і небезпеки у своєму житті, долати так, щоб жили ми і наші діти, щоб рід людський не зайшов у цивілізаційний глухий кут, не зруйнував самого себе. Для того щоб було так, потрібно, щоб люди навчилися жити за законом, який Сам Бог запропонував нам. Створюючи людину, Він вклав у наше єство Свій власний закон, Свою програму. От ви закладаєте програми у космічні об'єкти, і кожен знає, що без цієї програми не полетить ракета, не працюватиме будь-який інший об'єкт у космосі. А якщо виникає збій у програмі, то настає катастрофа, і величезна праця, в тому числі і ваша, стає марною. Лише точне слідування задуму творців цієї техніки забезпечує успіх.
Так само відбувається у людському житті. Ми віримо, що коли ракета відступає від задумів своїх творців, вона або руйнується, або стає нездатною виконати призначення, але чому часто ми відмовляємося вірити в те, що відмова людини від цієї божественної програми, цього божественного коду, закладеного в природу, тягне за собою руйнування людської особистості? Ігноруючи його, ми сходимо з орбіти, ми не досягаємо мети. Ось чому таким важливим сьогодні є оновлення моральних почуттів людей, а це можливо тоді, коли людина управляє своєю поведінкою, виходячи з того, що живучи так, а не інакше, вона виконує Божий закон. Бути щасливим дуже просто — просто треба жити за цим законом.
Чого тільки не робилося, щоб змусити нас забути про цей закон! Люди середнього і старшого поколінь пам'ятають про це. Але ж не вдалося. І як мені приємно бачити серед вас не тільки молодь, а й людей старшого покоління, які були виховані, сформувалися в епоху безбожництва, а сьогодні разом із молоддю відповідають чудовими словами: «Воістину воскрес!» Так і має бути, тому що життєвий досвід допомагає багато відчути і зрозуміти і на багато питань правильно відповісти.
Образ цього заводу і величезна кількість людей, які працюють на ньому, ось які думки породили в моїй свідомості: для того щоб створити настільки складні вироби, які тут випускаються, кожен з вас працює на своєму місці, виконує певну конкретну операцію. Багато хто навіть не знає, що виходить, врешті-решт, в результаті праці, — вони розуміють, що буде, наприклад, ракета, але уявити собі весь технологічний процес не можуть. Однак без праці кожного з вас результату не буде.
Це означає, що ваша праця є певною спільною справою. А чи ви знаєте що "спільна справа" перекладається на грецьку мову словом "літургія"? Коли ми служимо Літургію в храмі, то теж виконуємо спільну справу. Так вийшло, що саме цим словом було названо найбільше Таїнство, яке звершує Церква. Літургія — це спільна справа, і те, що ви робите — теж спільна справа. Це означає, що Богу було угодно, щоб люди працювали спільно, щоб результатом цього діяння було не тільки матеріальне благополуччя, але й духовне процвітання кожної особистості і людського суспільства. Ми іноді говоримо, що віруючий християнин повинен здійснювати літургію після Літургії: закінчується в храмі Божественна літургія, люди причащаються Святих Христових Таїн, виходять у світ, і тут вони повинні продовжувати ту спільну справу, натхненні тим, що отримали в храмі, натхненні своєю вірою. Вони повинні одухотворяти свою матеріальну спільну справу і тим самим служити Богу.
У певному сенсі все, що ми робимо, є богослужінням, — ось чому результат нашої праці має бути творчим, ось чому все те, що робить людина, руйнуючи духовне життя самої себе та інших, — це гріховно і богопротивно. Виправданим є лише те, що веде людей до Бога, розкриває потенціал людської особистості, підносить людину.
Дай Боже, щоб будь-яка праця — від найпростішої роботи, яку може робити людина без будь-якої освіти, просто прибираючи цех, до роботи генерального конструктора — була частиною величезної спільної справи, спрямованої на випуск чудової і потрібної продукції і, одночасно, щоб сам процес праці приносив духовне задоволення всім вам.
Спільна праця, виконання спільної справи — це дуже важлива частина процесу формування моральних духовних цінностей в людському суспільстві. Але це є можливим лише тоді коли ми, як я сказав під час закладання заводського храму, спрягаємо віру зі своїм життям. Я від усього серця бажаю вам спрягати віру із життям, виконувати спільну на славу своєї Вітчизни, на благо народу і так, щоб це було приємно Богу, щоб сама ваша праця ставала певним даром Богу і людям.
Важливо, звичайно, щоб за цю працю кожен отримував гідну винагороду. Тому Церква, звертаючись з проповіддю морального вдосконалення особистості та гуманізації суспільних відносин, ніколи не забуває тему справедливості. Люди повинні мати достатньо коштів для того, щоб гідно жити. І дай Боже, щоб нинішні економічні перетворення в Україні, чудові інтеграційні, економічні, технічні та наукові взаємозв'язки з Росією та іншими країнами сприяли, в тому числі, економічному процвітанню України і добробуту кожного з вас.
Нехай Господь береже всіх вас, трудівників цього підприємства, нехай Він дає вам сили одухотворено виконувати свою справу, благословляє кожного з вас в особистому та сімейному житті.
На пам'ять я хотів би надати вам благословення і вручити кожному зображення святителя Тихона, Патріарха Всеросійського, першого Патріарха XX століття. Його було обрано, коли почалася революція, коли стався страшний перелом у нашому історичному житті, коли починалися гоніння на Церкву. Ми з вами зараз живемо в ті часи, коли немає жодних гонінь, і якщо вистачало сил у людей у той час зберігати віру, то тим більше їх повинно вистачити у нас сьогодні, у часи благополучні й вільні. Ми повинні зберігати й примножувати віру, щоб змінювалося наше життя на краще. Нехай береже вас Господь!».
Прес-служба Святішого Патріарха/Служба комунікації ВЗЦЗ