Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті преподобних Зосими, Саватія і Германа Соловецьких в Преображенському соборі Соловецької обителі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті преподобних Зосими, Саватія і Германа Соловецьких в Преображенському соборі Соловецької обителі
Версія для друку
21 серпня 2010 р. 13:30

21 серпня 2010 року, в день пам'яті преподобних Зосими, Саватія і Германа Соловецьких, після закінчення Божественної літургії у Спасо-Преображенському соборі Соловецького монастиря Святіший Патріарх Кирил звернувся до присутніх із Першосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства, отче наміснику, дорогі отці, брати і сестри!

Я хотів би сердечно всіх вас привітати з великим для всіх нас святом — днем пам'яті святих преподобних Зосими, Саватія і Германа, Соловецьких чудотворців. Радію, що мені як священноархімандриту цієї прославленої обителі Господь дає сили й можливість вже вдруге відвідувати цю обитель у зв'язку зі святкуванням пам'яті святих преподобних Соловецьких угодників.

Коли переступаєш межу цього монастиря і входиш у його огорожу, то занурюєшся в зовсім особливу атмосферу. Усе є незвичайним: незвичайними є будівлі, які ти бачиш, незвичайними є гігантські дикі камені, які волею Божою і силою людською стали частиною гармонійних і високохудожніх творів національної архітектури. Але найбільше вражає не могутність цих будівель, не велич споруджених тут храмів, а те, яким чином люди все це робили, причому досить швидко, перебуваючи на такому віддаленні від центрів країни, не маючи ні техніки, ні всього того, що мають сучасні люди. Адже їм було холодніше, ніж нам, їм було більш голодно, ніж нам, їм загрожувало більше небезпек, ніж нам, хто знаходиться нині на Соловках. До стін монастиря підходили ворожі кораблі, які, скориставшись війною, що тривала на півдні країни, прагнули й тут ступити на священну землю, зруйнувати, пограбувати, знищити святу обитель. Яку силу духу потрібно було мати, щоб проти потужних ворожих фрегатів, озброєних так, як тільки можна було озброїти кораблі того часу, ченці виступили з двома малопотужними гарматами! І вони не просто зупинили ворога — коли ворог, усвідомивши свою нездатність взяти обитель, попросив про зустріч з ігуменом, щоб просто попросити у нього продовольства, то й тоді старець настоятель не забажав, щоб нога ворога ступила на Соловецький острів, і відповів йому відмовою.

Тим людям було не легше, ніж нам. Але вони створили всю цю благоліпність, вони підтримували цю красу, а люди ХХ століття, які мали набагато більше можливостей, ніж середньовічні ченці, спробували цю красу зруйнувати, осквернити, перетворити на мерзенність запустіння. Якої ж сили моральний борг лежить на нас, сучасних росіянах, що мають у сто разів більше, ніж мали ті, хто творив монастир, — щоб відновити цю обитель, явити її первинну красу! Це моральний борг перед минулими поколіннями, перед тими, хто страждав у цих стінах, будучи ув'язненим — найчастіше ув'язненим не тому, що скоював злочини проти закону, а тому, що мав думки інші, ніж ті, хто правив країною. Перед ними наш борг — перед багатьма поколіннями ченців, старців, що по крихтах збирали цей північний скарб землі Руської. Нині настав наш час — ми всім миром повинні відгукнутися на Божий заклик відновити цю обитель і весь архіпелаг в їх первозданній красі і чистоті.

Я дуже сподіваюся, що все це станеться — для нашої ж власної науки. Не для нашої людської слави — яка ж нам слава? Слава у тих, хто приїхав сюди сотні років тому, не злякавшись ні холодного моря, ні сильних вітрів, ні холоднечі, ні голоду, ні нападів ворогів — їм слава. А те, що ми маємо зробити, — це наше смиренне приношення як певний образ і символ спокутування гріхів попередніх поколінь і наших власних гріхів. І вірю, що з остаточним відродженням цієї обителі багато що зміниться у північній частині Святої Русі — в тій частині, яка набуває нині дедалі більшого значення, тому що багато багатств і багато важливих шляхів зосереджено тут і з Північчю зв'язується полегшення тягаря, що лежить на багатьох країнах. Ось чому північна частина Святої Русі має бути предметом особливої турботи і особливого піклування і держави, і суспільства; і якщо відродження північного краю почнеться з відродження цієї святої обителі, то віримо, що Господь прихилить милість Свою до наших людських починань.

А що ж допомагало ченцям давніх часів вистояти в цих важких умовах? Що допомагало їм почати своє життя в землянках, без будь-якої їжі, маючи тільки те, що міг дати їм цей північний острів? Я мав учора можливість відвідати Анзерський острів і місце подвигів преподобного Єлеазара. Мені пригадалося, як цей святий угодник Божий без їжі, без зброї, без будь-якої сторонньої допомоги прибув на віддалений острів, викопав землянку і став жити, поклавши тим самим початок чудової традиції скитського чернецтва на півночі Русі. І тут, у цих стінах, у найважчих умовах створювалося духовне життя і матеріальна краса Соловецького монастиря. Коли замислюєшся про те, чому ж все це стало можливим, то причину великих досягнень соловецьких іноків дивовижно допомагають зрозуміти слова з апостольського читання, які були сьогодні за Літургією запропоновані нашій увазі: «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закон Христовий» (див. Гал. 6, 2).

Ми не вміємо носити тягарі один одного. Більш того, дуже часто в житті своєму, спрямовуючись до певних кар'єрних цілей чи до збагачення, або просто керуючись шаленством своєї природи, ми розштовхуємо людей, ми заважаємо їм жити, ми будуємо своє благополуччя на їх горі, на їх невдачах, на їх бідах. Де був би рід людський, якщо б він жив за законом Христовим, якби люди носили тягарі один одного? Це було б інше життя, це була б інша людська цивілізація. Все те, що було згублено у вогні міжусобних битв, революцій, війн, все, що розчинилося в небутті внаслідок сімейних конфліктів, внаслідок протистояння батьків і дітей, внаслідок міжнаціональних та інших зіткнень, — все це являло б сьогодні красу людського життя, заплідненого Божою мудрістю і Божою благодаттю.

Нехай почують ці слова люди невіруючі, які не вірять у те, що є Божественний закон життя, нехай вдумаються у ці слова: «Носіть тягарі один одного, і так виконаєте закони Христові». Хай почують ці слова ті, хто сьогодні метушиться у сімейних конфліктах, хто руйнує найбільш близьке і рідне, що існує, — сім'ю, яка створюється любов'ю. Нехай почують це ті, хто прагне розділити і Вітчизну нашу, і протиставити одних іншим, ті, хто ніяк не може погодитися з реальністю єдиної Святої Русі, історичної Русі, об'єднаної силою благодаті Божої за молитвами святих угодників — чад Церкви Руської.

Закон Христовий — всеосяжний, він розповсюджується і на близьких, і на далеких — на весь рід людський. І, перебуваючи тут, у Соловецькій обителі, розумієш, яка сила цього закону, тому, що тягарі один одного носили соловецькі ченці, — от і піднісся до неба цей кам'яний кремль, ці дивовижні собори, ці творіння рук людських, дивлячись на які, люди й понині не можуть зрозуміти, як таке могло бути створено. І особливо в Церкві закон Христовий повинен виконуватися беззастережно. Ніяких інтриг в ім'я кар'єрного зростання, ніякої недоброзичливості один до одного не повинно бути. Всякому вистачить місця, бо те місце в Церкві вказує не людина, а Бог, і кожен повинен задовольнятися тим, що має, і кожен день дякувати Богові, влаштовуючи спілкування з ближніми своїми, радіючи успіхам іншої людини і журячись про поразки, про хвороби і про скорботи братів своїх.

А вже якщо говорити про чернече життя, то іншого закону просто немає. За цим законом повинна жити і наша Соловецька обитель, — щоб ченці носили тягарі один одного, що часом по-людськи дуже непросто, тому що в близькому спілкуванні являється не лише краса Божого образу в людині, але й гріховність людської особистості. А тому носити тягарі іншого означає завжди мати терпіння і любов — найбільші чесноти, на яких тільки й здатна грунтуватися будь-яка здорова і процвітаюча людська спільнота.

Нехай молитвами святих преподобних Соловецьких чудотворців Господь благословить історичну Русь у духовній єдності і братському спілкуванні народів, що входять до неї, нехай благословить Росію, країну нашу з великою духовною традицією, овіяну подвигами святителів і подвижників. Нехай Господь благословить Церкву нашу миром і однодумністю, а обитель цю — духовним і матеріальним процвітанням, успіхами у відновленні того первісного благоговійного і прекрасного вигляду, який було явлено нам трудами наших попередників.

На пам’ять про перебування у святій обителі я хотів би піднести Вам, отче наміснику, для святого нашого ставропігійного монастиря ці дві старовинні ікони, які більш-менш недавно були мені подаровані. Поглянувши на них, я відразу зрозумів, що їхнє місце — у Соловецькому монастирі. Вони зображують Соловецьких преподобних отців, і в певному сенсі цей дар є невеликим внеском у відновлення тієї споконвічної краси, що її було явлено нам трудами преподобних угодників. Прошу прийняти ці святі образи і молитися перед ними про процвітання Спасо-Преображенської Соловецької обителі і про те, щоб закон Христовий, закон любові, і сила терпіння з'єднували ченців у єдину дружну сім'ю, здатну протистояти і природним труднощам, і людському гріху.

Я хотів би сердечно подякувати Вам, отче наміснику, за Ваші труди і піднести Вам цей святий хрест — і в подяку за те, що Ви зробили, але більше як певний знак моєї надії. Доведеться зробити дуже багато: і в благоустрої монастиря, і у сприянні тому, щоб благовлаштовувалося життя людей, що живуть на Соловецькому острові. Нехай Господь допомагає Вам на шляхах Вашого життя у виконанні відповідального послушенства Святої Церкви.

Усіх вас, дорогі мої, я хотів би сердечно привітати і кожному дати своє Патріарше благословення. І маленьку іконку Соловецьких преподобних, на якій відображено моє благословення, буде передано кожному з вас після закінчення богослужіння. Нехай береже вас Господь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

 

Версія: російська

Матеріали за темою

610 инструментальных диагностик провели в церковной Больнице Святого Алексия людям из зоны конфликта. Информационная сводка о помощи беженцам (от 6 июня 2023 года) [Стаття]

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в канун праздника Святой Троицы в Троице-Сергиевой лавре [Патріарх : Проповіді]

Понад 900 сімей отримали допомогу у церковному штабі допомоги біженцям у Єкатеринбурзі. Інформаційний звіт про допомогу біженцям (від 31 травня 2023 року) [Стаття]

У Миколаївському Лисичанському храмі роздали гуманітарну допомогу. Інформаційний звіт про допомогу біженцям (від 30 травня 2023 року) [Стаття]

За участі Соловецького монастиря та ПСТГУ відбудеться конференція, присвячена 100-річчю створення Соловецького табору особливого призначення

Великая сила веры Христовой [Стаття]

Патриаршее поздравление наместнику Соловецкого монастыря епископу Озерскому Порфирию с 35-летием монашеского пострига [Патріарх : Привітання та звернення]

У Москві відбулася прем'єра фільму «Святий Архіпелаг»

Слово Святейшего Патриарха Кирилла при посещении Тобольского кремля [Патріарх : Привітання та звернення]

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в храме Вознесения Господня в Тобольске [Патріарх : Проповіді]

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з повноважним представником Президента РФ в УрФО, губернатором ХМАО та головою Ханти-Мансійської митрополії

Предстоятель Руської Церкви звершив велике освячення Свято-Троїцького собору м. Сургута

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла по случаю по случаю Дня социального работника

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла по случаю Дня эколога

Патриаршее поздравление митрополиту Владимирскому Тихону с 75-летием со дня рождения

Слово Святішого Патріарха Кирила на церемонії вручення Патріаршої літературної премії 2023 року

Вітання Святішого Патріарха Кирила Прем'єр-міністру Угорщини Віктору Орбану з 60-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила Блаженнішому Митрополитові Варшавському Саві з 25-ю річницею інтронізації

Патріарше вітання наміснику Воскресенського Ново-Єрусалимського ставропігійного монастиря архімандриту Феофілакту (Безукладникову) з 35-річчям ієрейської хіротонії та з 15-річчям призначення на посаду намісника

Патріарше вітання учасникам концерту, присвяченого 100-річчю від дня кончини архідиякона Костянтина Розова

Вітання Святішого Патріарха Кирила Реджепу Тайїпу Ердогану з переобранням на пост Президента Турецької Республіки