Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Святіший Патріарх Кирил: Ми як Церква перебуваємо лише на самому початку шляху

Святіший Патріарх Кирил: Ми як Церква перебуваємо лише на самому початку шляху
Версія для друку
3 вересня 2011 р. 15:15

3 вересня 2011 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію у Знаменському монастирі Іркутська. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Високоповажний владико Вадиме! Дорогі брати, сестри, шановний Дмитре Федоровичу!

Я хотів би сердечно подякувати Вам, Ваше Високопреосвященство, за Ваші добрі, щирі слова, за прекрасний дар — ікону Христа Вседержителя, яка вже в силу своєї історії звертає на себе особливу увагу. Обіцяю Вам, що повішу її у своїй келії, молитимуся перед нею, згадуючи історію образу, але більш за все — сьогоднішнє богослужіння, відвідання Іркутської землі і Вас, Ваше Високопреосвященство.

Тішуся з того, що я побачив тут, у Східному Сибіру. Там, де ще більш-менш недавно було лише 14 парафій, сьогодні діють понад двохсот — потужна єпархія, добре освічене духовенство, активні миряни, чудові церковні установи, гімназії та інші організації, які допомагають нашим людям, сучасним людям приходити до Христа і отримувати духовне виховання. Але, як я постійно кажу, особливо останнім часом, ми як Церква, що відродилася наприкінці ХХ століття після десятиліть гонінь, перебуваємо лише на самому початку шляху. У цьому я переконуюся, багато подорожуючи по країні, спілкуючись із людьми — з церковними та світськими, з тими, хто перебуває у владі та з найпростішими.

Так, дійсно, ми побудували і відновили храми, ми вже виховали ціле покоління молодого духовенства. Так, дійсно, віра православна нині посідає зовсім інше місце в житті нашого народу. Але для того, щоб врятувати людей від влади гріха, від божевілля пороку, від страшних диявольських спокус і зваб — і тих, що діють на розум, і тих, що діють на тіло, — ми повинні сьогодні мобілізувати всі свої сили не для боротьби, не для полеміки, а для того щоб нести світло Христове в народ наш, затверджувати віру православну, наблизити до розуміння людей слово Боже, — щоб воно ожило у свідомості людей, щоб воно перестало бути тільки книгою в дорогоцінному окладі, яка зноситься для читання в середину храму, щоб воно стало настільною книгою кожної людини, щоб з Євангелія починався день нашого народу і щоб цей день завершувався молитвою, спогадом про все те, що відбулося протягом дня і щирим розкаянням перед Богом, якщо щось уражає совість, щось уражає душу. Тільки тоді, коли такий спосіб християнського життя стане способом життя більшості людей, ми зможемо зі смиренням сказати Господу: «ми нікчемні раби, бо зробили лиш те, що повинні зробити були» (див. Лк. 17:10), — а до тієї миті скасовуються будь-які урочистості, що прославляють нашу пастирську роботу.

Ми тільки на початку шляху. І Церква наша повинна зі смиренням і духовною силою, з міцною молитвою і безмірним сподіванням на волю Божу нести світло Христової істини і ближнім, і дальнім, щоб їхня віра і їхнє життя були справжнім торжеством Церкви, справжнім пам'ятником тим, хто сьогодні сіє насіння слова Божого.

Я хотів би, владико, ще раз сердечно подякувати Вам за все те, що Ви зробили для Церкви Православної тут, у Приангар'ї, і на згадку про наше сьогоднішнє спільне богослужіння подарувати Вам цю святу панагію.

Учора, під час мого першого відвідування цього храму, я вже сказав присутнім, що хотів би передати кожному іконочку зі своїм Патріаршим благословенням. Сьогодні людей набагато більше, вони стоять і тут, у храмі, і навколо храму, біля телевізійних моніторів, і я хотів би всім їм передати це зображення святителя Інокентія, митрополита Іркутського, в якості мого благословення і пам'яті про нашу спільну молитву в день його прославлення. Попрошу духовенство відразу після богослужіння, поки люди не розійдуться, роздати всім це благословення.

Хотів би сердечно привітати губернатора Дмитра Федоровича, його дружину, можновладців, побажати всім допомоги Божої у здійсненні тієї справи, на яку кожен поставлений, бо все, що ми робимо, при правильній постановці стає не тільки служінням світу, суспільству, але стає Бого-служінням, служінням Самому Богу, якщо Божа благодать сприяє нашим трудам.

Ще раз хотів би сердечно привітати вас всіх, мої дорогі, побажати вам допомоги Божої, благословення Пречистої Цариці Небесної, благословення на ваші будинки, на ваші труди, на ваших рідних і близьких. Будемо всі разом зростати від сили до сили, наближаючи себе до зустрічі з Господом і Спасителем нашим Ісусом Христом. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Виступ Святішого Патріарха Кирила на позачерговому соборному з'їзді Всесвітнього руського народного собору

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня військ національної гвардії Росії

Патріарше вітання настоятельці Покровського Хотькового монастиря ігумені Олімпіаді (Барановій) з 40-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання наміснику Ніколо-Угреського ставропігійного монастиря ігумену Мефодію (Зінковському) з 25-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання єпископу Сергієво-Посадському Кирилу з 25-річчям чернечого постригу

Співчуття Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня працівника культури Росії

Співчуття Блаженнішого Архієпископа Охридського і Македонського Стефана у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Алексію (Турікову), єпископу Раменському

Звернення Святішого Патріарха Кирила з нагоди 25-ї річниці початку агресії НАТО проти Югославії