11 вересня 2011 року після богослужіння в Троїцькому соборі м. Щолково Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил поклав вінок до меморіалу воїнам Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр. на алеї Слави. Потім Святіший Владика звернувся з коротким словом до ветеранів і молоді, які зібралися біля пам'ятника.
Ваше Високопреосвященство, владико митрополите Ювеналію! Ваше Превосходительство, шановний Борисе Всеволодовичу! Дорогі владики, отці, брати й сестри! Особливе моє слово до ветеранів, які тут присутні, і до молоді, дітей, які сьогодні теж разом із нами.
Ми покладаємо квіти й вінки до монументів, споруджених на честь синів і дочок Вітчизни нашої, які віддали життя за свою країну, за свій народ. У свідомості сучасної людини найдорожче — це життя. Найголовніше в житті — це досягнення благополуччя, і ніщо інше не є сумірним із цими цінностями. Чому ж попереднє покоління, покоління ветеранів, вважало інакше? Чому вони вважали, що головною цінністю є не їх особисте життя, а порятунок народу? Не благополуччя, а готовність іти до кінця в боротьбі з ворогом, наражаючись на смертельну небезпеку? І скільки ж людей не повернулося з поля бою, скільки пропало без вісті, у тому числі мешканців Щолківського району! Скільки людей повернулося інвалідами, позбавленими можливості працювати, мати сім'ю! Заради чого були всі ці жертви? З точки зору сучасної життєвої психології ці вчинки не можна пояснити. Але саме ці вчинки й мотивація, яка рухала нашими воїнами й трудівниками тилу, ветеранами, що живуть нині, привели до порятунку країни.
Який же висновок випливає з усього цього? Висновок такий: якщо пануватиме система хибних цінностей, яка сьогодні всіляко насаджується, зокрема й у свідомості нашої молоді, що головне — це власне життя, задоволення, благополуччя, гроші, успіх, то хіба за такої системи моральної орієнтації людина зможе все це залишити, забути й віддати життя за Батьківщину? Ні, не зможе. Ось чому сила нації визначається не тільки ВВП країни і не тільки рівнем бюджету. Сила нації визначається силою духу. Якщо буде сильним дух — таким, яким він був і залишається у ветеранів, у того самого покоління, яке захистило Батьківщину, — то сильним буде й наша Вітчизна.
У ті далекі часи, коли йшла боротьба не на життя, а на смерть, ворог скидав із літаків листівки. Як ці листівки близькі за змістом до того, чого сьогодні вчать нашу молодь! Тим, хто з однією трьохлінійкою на три людини йшов назустріч німецьким танкам, говорили: «Киньте все, здавайтеся в полон. Там ви матимете сите, спокійне, мирне життя. Поїдете до Німеччини, будете працювати, будете щасливими, створите сім’ї. А Росія скине комуністів і буде такою щасливою». Були ті, хто брав ці листівки і йшов до ворога, але ж їх були одиниці! А інші, зціпивши зуби, йшли і захищали Вітчизну.
Сьогодні я звертаюся до ветеранів із великим проханням, щоб ваша любов до Вітчизни, ваша здатність жертвувати, ваша система цінностей ніколи не зникали з вашого життя, хоча й у вас можуть бути і діти, і внуки, які думають інакше. Зберігайте цю систему цінностей і виховуйте в ній підростаюче покоління.
Звертаючись до молоді, хочу сказати: країни у нас не буде, не захистимо ми Батьківщину, якщо нашими ідеалами буде все те, що пропонують нам сьогодні телебачення, кінематограф, книги. Ми захистимо Батьківщину, ми побудуємо сильну процвітаючу Росію тільки тоді, коли будемо сильними духом, коли будемо здатними пожертвувати собою.
Віруюча людина жертвує собою легше, ніж людина без віри, тому що вона знає, що цим життям людське життя не закінчується. Ось чому ми сполучаємо сьогодні патріотизм із нашою вірою. І ось чому ми пропонуємо черпати у вірі сили для служіння Вітчизні, для любові, для влаштування нашого народного життя.
Молюся за країну нашу, за народ наш, за ветеранів, щоб Господь дав вам сил, здоров'я якомога довше служити своєму народу прикладом, добрим словом і навіть одним своїм виглядом — вашими піджаками й мундирами, прикрашеними орденами. Нехай вони, як вічовий дзвін, пробуджують свідомість і совість молодого покоління. А молоді бажаю вбирати героїчні сторінки минулого в своє серце і виховувати себе не за шаблонами сучасної ідеологічної моди, а за великими зразками класичної російської літератури, класичної духовної літератури, в якій великий моральний ідеал був силою, що формувала переконання й модель поведінки людей.
Вічна пам'ять усім тим, хто життя своє віддав за Вітчизну нашу. Многая і благая літа нашим ветеранам. Миру, процвітання, благополуччя молоді, успіхів у навчанні, у трудах, у житті, а найголовніше — у внутрішньому самовихованні, у центрі якого була б висока духовна моральна ідея, любов до Вітчизни своєї і до ближнього свого. Нехай Господь береже країну нашу і народ наш на многая літа.
Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі