Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила

РІЗДВЯНЕ ПОСЛАННЯ Святішого Патріарха Московського і всієї Русі Кирила
Версія для друку
5 січня 2012 р. 14:00

Різдвяне послання Патріарха Московського і всієї Русі Кирила архіпастирям, пастирям, ченцям і всім вірним чадам Руської Православної Церкви. 

Преосвященні архіпастирі, всечесні отці, боголюбиві іноки та інокині, дорогі браття й сестри!

Сердечно вітаю вас, дорогі мої, із світлим і сповненим радості святом Різдва по плоті Господа і Бога і Спаса нашого Іісуса Христа! Цієї світосяйної ночі ми разом молитовно вторимо ангельському славослів’ю, що сповіщає велику радість, яка буде всім людям: Бо нині народився вам у місті Давидовому Спаситель (Лк. 2:10-11).

Людство, що відпало від Бога у гріхопадінні, знову має можливість з’єднатися зі своїм Творцем і Промислителем. Прихід Сина Божого у світ — це Його вільне «умалення», готовність прийняти люту ганебну смерть — зійти до смерті, і смерті хресної (Флп. 2:8). Бог народжується у плоті щоб явити Свою любов людям і допомогти досягти повноти буття кожній людині, яка бажає почути Його поклик.

Саме тому нинішнє свято дає нам непохитну надію на небесну допомогу в найскладніших обставинах нашого життя. Бог, Який не залишив Свого створіння і відкрив для нього шлях до вічності, явлений нам у Немовляті Христі — беззахисній дитині, що потребує уваги й турботи.

Усім нам потрібно берегти у своєму серці цей біблійний образ. Згадуючи Богонемовля, Яке лежить у яслах, ми отримуємо міцну віру й непорушну надію на Промисл Божий, що веде до добра кожну людину. І навіть якщо в житті нашому не залишається опори, все здається хитким і ненадійним, ми маємо ясно усвідомлювати, що Господь може Своєю благодатною силою перетворити біль, страждання та убозтво нашого світу на блаженство, радість і багатство духовних дарів.

Святкуючи пришестя Спасителя, вірні спрямовують свої духовні погляди до колиски християнства, Святої Землі, яка стала місцем народження, життя і земного служіння Господа. Нині послідовники Христа в країнах, де відбувалися події Священної історії, зазнають важких випробувань, стикаються з новими загрозами існуванню багатовікової духовної традиції. Піднесімо ж у світлі дні Різдва щирі молитви за наших братів по вірі, хранителів безцінних святинь, спадкоємців першохристиянського передання.

Якщо страждає один член, то з ним страждають усі члени (див. 1 Кор. 12:26). Ці слова апостола стосуються не лише членів однієї парафії, однієї церковної громади. Вони, звісно, охоплюють усіх чад Єдиної Святої Соборної і Апостольської Церкви, Церкви Православної, поширеної по всьому світу. Її єдність — не тільки в єдиній святоотцівській вірі та спілкуванні в Таїнствах, але й у співпереживанні труднощам, у жертовному служінні один одному, у взаємній молитві.

Минулий рік був непростим у житті багатьох країн і народів, у тому числі тих, що проживають на просторах історичної Русі: чимало трагічних подій і катаклізмів послужили випробуванням нашої віри та стійкості.

Проте сьогодні головні випробування відбуваються не в матеріальній, а в духовній царині. Ті небезпеки, що лежать у фізичній площині, завдають шкоди тілесному благополуччю та комфорту. Ускладнюючи матеріальний бік життя, вони разом з тим не можуть заподіяти суттєвої шкоди духовному життю. Але саме духовний вимір виявляє найважливіший і найсерйозніший світоглядний виклик нашого часу. Цей виклик спрямований на знищення морального почуття, закладеного в нашій душі Богом. Сьогодні людину намагаються переконати в тому, що вона і тільки вона є мірилом істини, що в кожного своя правда і кожен сам визначає, що таке добро і що таке зло. Божественну істину, а отже й відмінність добра від зла, що ґрунтується на цій Істині, намагаються замінити моральною байдужістю і вседозволеністю, які руйнують душі людей, позбавляють їх вічного життя. Якщо природні катастрофи і військові дії перетворюють на руїни зовнішній устрій життя, то моральний релятивізм роз’їдає совість людини, робить її духовним інвалідом, спотворює Божественні закони буття і порушує  зв’язок створіння з Творцем.

Цій небезпеці ми маємо протистояти, передусім, прикликаючи на допомогу Пречисту Діву та сонм угодників Божих, щоб вони своїм заступництвом біля Престолу Владики Святого та Істинного (Одкр. 6:10), Якого нині ми вшановуємо в образі новонародженого Немовляти, випрохали для нас сили боротися із гріхом, боротися проти світоправителів темряви віку цього, проти духів злобипіднебесних (Єф. 6:12). Омани й міражі земного благополуччя важливо навчитися розпізнавати в наших згубних пристрастях, у корисливих прагненнях, у спокусах реклами, в розважальних і політичних текстах. Важливо завжди чути голос своєї совісті, яка попереджає про небезпеку гріха, вміти узгоджувати свої дії з Євангельськими заповідями.

Нині, як і завжди, кожен християнин покликаний підтверджувати своїми щоденними вчинками цінність праведного способу життя, свідомо протистояти моральному релятивізму та культу легкої наживи. Навколо нас багато немічних, хворих, самотніх людей. Чимало й таких, хто через економічні труднощі полишив рідні місця в пошуках заробітку й потребує турботи, потрапляючи іноді в недружнє оточення. У соціальній, місіонерській, церковно-суспільній роботі має брати участь кожний пастир і мирянин. За словом святителя Інокентія Херсонського: «Тільки у світлі Христовому можна бачити Бога, себе і світ в істинному їх вигляді; тільки за вказівкою Одкровення небесного можна знайти шлях, що веде до вічного життя».

З тими, хто сподівається на Христову втіху, ми повинні розділити тепло і радість нинішнього свята. Кожен з нас може принести світло Віфлеємської зірки ближнім і дальнім — колегам, друзям, родичам, сусідам.

Минулого року у співпраці з державною владою, громадськими організаціями, представниками ділових кіл було започатковано багато ініціатив, що можуть згуртувати людей, відродити міцні духовні та моральні засади суспільного життя.

Розвитку такої співпраці, так само як і свідченню про дорогоцінну єдність нашої Церкви, служили і здійснені мною поїздки по Росії, Україні та Молдавії. Ці візити збагатили мій досвід молитви і спілкування з віруючим народом і, сподіваюсь, сприяли зміцненню духовних зв’язків. У богослужіннях, які проходили за участі величезної кількості людей, особливо відчувалася сила віри й молитви, що і являє красу Православ’я, красу та міць єдності духу в союзі миру (Єф. 4:3).

Вітаючи всіх вас із Різдвом Христовим та Новоліттям, молитовно бажаю незмінного перебування в радості у Господі, Який воплотився, щоб ми за упованням стали спадкоємцями вічного життя (Тит. 3:7). Нехай же Бог надії сповнить вас усякою радістю і миром у вірі, щоб ви, силою Духа Святого, збагатилися надією (Рим. 15:13).

КИРИЛ, ПАТРІАРХ МОСКОВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСІ

Різдво Христове 2011/2012 р.

м. Москва

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Співчуття Святішого Патріарха Кирила у зв'язку з загибеллю співробітників Російського федерального ядерного центру

Співчуття Святішого Патріарха Кирила у зв'язку з розстрілом мирних громадян в ряді міст США

Співчуття Святішого Патріарха Кирила у зв'язку із загибеллю моряків під час пожежі на глибоководному апараті ВМФ

Співчуття Святішого Патріарха Кирила в зв'язку з повінню в Іркутській області

Співчуття Святішого Патріарха Кирила у зв'язку з кончиною композитора Є.П. Крилатова

Співчуття Святішого Патріарха Кирила в зв'язку з загибеллю людей в результаті авіакатастрофи в аеропорту Шереметьєво

Співчуття Святішого Патріарха Кирила у зв'язку з кончиною авіаконструктора Г.В. Новожилова

Патріарше співчуття у зв'язку з кончиною архієпископа Аліпія (Гамановича)

Великоднє послання Святішого Патріарха Кирила мовами канонічного простору Руської Православної Церкви

Співчуття Святішого Патріарха Кирила у зв'язку з кончиною протоієрея Лева Церпіцького