Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила на церемонії закладки пам'ятника святителю Єрмогену в Олександрівському саду

Слово Святішого Патріарха Кирила на церемонії закладки пам'ятника святителю Єрмогену в Олександрівському саду
Версія для друку
3 березня 2012 р. 18:56

3 березня 2012 року, у день святкування 400-річчя преставлення священномученика Єрмогена, Патріарха Московського і всієї Росії, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил очолив церемонію закладення пам'ятника святителю Єрмогену в Олександрівському саду біля стін Московського Кремля. Предстоятель Руської Церкви звернувся до учасників церемонії з Первосвятительським словом.

Сьогодні виповнилося бажання народу нашого, виражене в далекому вже 1913 році, поставити в Москві, біля стін Кремля, пам'ятник рятівнику Росії великому Патріарху Московському і всієї Русі Єрмогену, що прийняв мученицьку смерть за Батьківщину й за віру там, за стінами Кремля, у підземеллі Чудова монастиря , який, на жаль, був знесений і не зберігся до нашого часу. Патріарх Єрмоген завершив своє життя мученицьки, у підземеллі, тому що він у надзвичайно скрутні Смутні часи залишився вірним своєму народові, країні своїй і вірі православній.

Початок XVII століття — одна з найважчих і найганебніших сторінок в історії нашої Вітчизни. Коли обірвалася законна влада, багато хто з московських бояр, тодішньої еліти суспільства, втратив життєві орієнтири і виступив проти глибинних національних інтересів Вітчизни, став зрадником Батьківщини. Це зрада відбувалося не приховано, не таємно, а відкрито — вона, як ми б тепер сказали, широко пропагувалася. Говорили, що для порятунку Росії потрібно, щоб чужий, іноземний цар прийшов до Москви, до Кремля, і взяв владу над Руссю. Саме з іноземною інтервенцією пов'язували ці потьмарені розуми порятунок Вітчизни, думаючи не про Вітчизну, а про самих себе. То був час затьмарення свідомості, руйнування цінностей, руйнування історичних духовних і культурних орієнтирів. Усе переплуталося — правда з брехнею, ворог з другом, ніхто не міг зрозуміти, що робити і куди йти. А еліта суспільства, ті, кого ми сьогодні називаємо інтелігенцією, обрала шлях, який привів би Росію до загибелі. Не було б більше Росії, не було б більше нашого народу, якби в ті Смутні часи іноземці утвердилися тут і простягли свою владу над країною нашою.

Але для того щоб це зробити, потрібно було умовити Патріарха, щоб він зупинив будь-які протестні рухи, щоб він благословив чужу владу. Патріарх цього не зробив, і тоді його було кинуто в ув'язнення в підвали Чудова монастиря. Його мучили голодом, спрагою, холодом, але він не схилив своєї голови і там, у темному підземеллі, не знаючи, чують його голос чи не чують, знають про його подвиг чи не знають, залишався вірним своїй присязі і своїй Вітчизні. З темного підземелля він почав поширювати грамоти, звертаючись до митрополитів, до архієреїв землі Руської, до народу, щоб збирали людей, щоб збирали ополчення, щоб ішли на Москву, щоб повернули свободу Вітчизні своїй. І голос старця, покладений на папір, поширений по різних містах і селах, надихнув людей наших. Багато хто усвідомив, де правда, а де брехня, і що потрібно робити для звільнення народу свого. І ми знаємо, що було створено ополчення Мініна й Пожарського, і воно, натхнене закликами Патріарха Єрмогена, виступило і звільнило Москву.

Не було б сьогодні Росії, якщо б не було незаслужено забутого подвигу Патріарха Єрмогена. Він стоїть в одному ряду з тими історичними особистостями, від яких залежала сама доля нашої Батьківщини, — з Олександром Невським, Димитрієм Донським, Михайлом Кутузовим, Георгієм Жуковим, великими й славними мужами, які дійсно вписані в історію як рятівники нашої Вітчизни.

Ми сьогодні заклали підмурок пам'ятника, який не вдалося побудувати на початку XX століття; а потім і саме ім'я святителя Єрмогена було забуте, викреслене з історії. Сьогодні ми виконуємо волю наших предків і свою власну волю і робимо це в історичний, переломний момент життя нашої Вітчизни. Ми супроводжуємо закладення цього каменю палкою молитвою, до якої я закликаю всю Русь, щоб зберігав Господь державу Російську, щоб зберіг Він народ у єдності й однодумності, щоб ніколи — ні на початку XXI-го століття, ні пізніше — ніколи в історії не повторилася страшна смута століття XVII-го, щоб народ наш ніколи не втратив здатність відрізняти правду від брехні і ворога від друга, щоб зберігалася в серцях людей віра, яка завжди приходить на допомогу в найбільш доленосні й тяжкі хвилини життя Вітчизни.

Віримо, що пам'ятник допоможе ще багатьом людям усвідомити подвиг Патріарха Єрмогена, перейнятися тим почуттям любові до Батьківщини, яким він жив, допоможе багатьом людям зберегти вірність вічним і незмінним істинам, моральним і духовним, які споконвіку лежали в основі життя нашого народу.

Сьогодні я оголошую конкурс на створення цього пам'ятника. Сподіваюся, що народ наш збере кошти і знайдуться умільці, які втілять видимим чином глибинний смисл подвигу великого Патріарха і патріота землі Руської. Я вітаю всіх вас з цією важливою історичною подією. Нехай Господь береже країну нашу, народ наш на многая і благая літа!

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Версія: російська

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Приветствие Святейшего Патриарха Кирилла участникам мероприятия, посвященного 100-летию учреждения государственного органа управления в области физической культуры и спорта

Патріарше вітання архієпископу Одинцовському Фомі з 45-річчям від дня народження

Доповідь Святішого Патріарха Кирила на пленарному засіданні XXV Всесвітнього руського народного собору

Патріарше вітання митрополитові Томському Ростиславу з 30-річчям архієрейської хіротонії

Патріарше вітання з нагоди 60-річчя утворення Віденсько-Австрійської єпархії

Звернення Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня матері

Вітання Святішого Патріарха Кирила учасникам конференції «Киргизстан – країна міжконфесійного миру та злагоди»

Патріарше вітання єпископу Джанкойському Алексію з 50-річчям від дня народження

Патріарше вітання єпископу Анатолію (Аксьонову) з 65-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила Блаженнішому Патріархові Єрусалимському Феофілу з річницею інтронізації