Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила в неділю 2-у Великого посту в Покровському монастирі в Хотькові

Слово Святішого Патріарха Кирила в неділю 2-у Великого посту в Покровському монастирі в Хотькові
Версія для друку
11 березня 2012 р. 17:30

11 березня 2012 року, в неділю 2-у Великого посту, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію святителя Василія Великого в Покровському ставропігійному монастирі в Хотькові. Після закінчення богослужіння Предстоятель звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Шановна матушко ігумене Олімпіадо! Дорогі сестри, отці, браття!

У цей чудовий день, другу неділю Великого посту, ми звершуємо Божественну літургію у Покровському монастирі в Хотькові в присутності великої кількості прочан, супроводжуючи богослужіння великим таїнством висвячення нового єпископа.

Кожен, хто сходить на свічницю архіпастирського служіння, несе особливу відповідальність, насамперед, за зцілення людських душ. Ми забуваємо про те, що Церква, продовжуючи служіння Спасителя, покликана нести зцілення людям. З перших днів існування християнська громада була громадою зцілення. І сьогоднішнє читання з Євангелія від Марка (Мк. 2:1-12) допомагає нам зрозуміти, чому Церква продовжує це велике служіння.

Апостол Марк розповідає про те, як Господь зцілив паралізовану людину, яку принесли до будинку, де Він проповідував. Її близькі, не маючи можливості увійти до приміщення, розібрали дах (бо дахи на сході в ті часи, та й донині роблять плоскими) і, опустивши носилки з цією нещасною людиною до кімнати, де був Спаситель, просили Його про зцілення.

Господь не просто зцілює цю паралізовану людину. Він говорить дивні слова: «Відпускаються тобі гріхи твої». Присутні фарисеї, покликані вловлювати кожне слово Спасителя, щоб звинуватити Його в порушенні закону, негайно обурилися й сказали: «Як ця людина може прощати гріхи?» Але Господь руйнує це лицемірне благочестя однією фразою: «Що легше: сказати "прощаються тобі гріхи" або сказати "вставай, візьми ложе своє і йди"? Але щоб ви знали, що Син Людський має владу відпускати гріхи, кажу тобі: вставай, візьми ложе своє і йди». І зцілився паралізований, видимим чином довівши силу Божу зцілювати людей, а значить, і прощати гріхи.

Який же зв'язок існує між гріхом і хворобою? На цю тему розмірковували багато видатних отців Церкви й богословів. Наведу вам слова святителя Макарія, митрополита Московського, який, розмірковуючи про зв'язок хвороби з гріхом, писав: «Гріх посіяв насіння хвороби в природі людській, і це насіння передається від батьків до дітей». Але хвороба не є карою за гріх. Хвороба покликана показати неподобство гріха, його згубність для людини. Дійсно, Бог створив людину досконалою, безгрішною. Не було гріха, і не було ніяких хвороб. Хвороба не була створена Богом — хвороба є проявом дій, що руйнують Божий задум про людину. Хвороба є безпосереднім проявом ураженої гріхом природи людини.

Кожен з нас страждає від хвороб, і для будь-якої людини — і хворої, і тієї, що спостерігає її страждання, — хвороба є очевидний факт. Тих, хто в цьому сумнівається і сам ніколи не хворів, майже немає; а якщо, може, хтось і відрізняється прекрасним здоров'ям, то йому було б корисно побувати в лікарні, відвідати страждаючих і вмираючих. Але страждання — це не задум Божий про людину. Все це результат потьмарення людської природи гріхом — тим самим, який посіяв, за словом святителя Макарія, насіння хвороби в природі людській.

Ще менш очевидною для людини, особливо сучасної, є дія гріха і сам гріх. Майже кожному священику доводилося зустрічати людей, які, прийшовши на сповідь, кажуть: «Я ні в чому не грішний, на мені немає ніякого гріха». Тільки довга і кропітка робота духівника з такою людиною може допомогти їй зрозуміти свою помилку і побачити здійснені нею гріхи. Насіння гріха присутнє в нашій природі і виростає за нашої вільної і розумної співучасті. У здійсненні гріха бере участь кожна людина — своєю вільною волею, своїм розумом. Насіння проростає під впливом тих сприятливих умов, які ми створюємо, відкриваючи своє серце, свій розум назустріч гріху. І якщо для сучасної людини неочевидна небезпека, смертельна небезпека гріха, то хвороба є фізичним відображенням духовного безладдя, духовної хвороби, якою є гріх. Дивись на хворобу, і ти побачиш фізичне відображення хвороби душевної, побачиш і доторкнешся фізично вираженого неподобства гріха.

Чудово святитель Макарій говорить, що не слід хворобу сприймати як гріх. Ми знаємо, що в іншому місці Євангелія розповідається про зцілення сліпонародженого (Ін. 9:1-7). У Спасителя запитують: «За що цій людині? Він згрішив або батьки його? За що він покараний?» І Господь відповідає: «Він не покараний — ні за батьків, ні за себе; але це сталося, щоб на ньому з'явилася слава Божа». І ми знаємо, що Господь зцілив ту хворобу, являючи славу Свою.

Отже, фізична хвороба присутня у світі як фізичне відображення хвороби духовної. Тому справжнє зцілення людини можливе тільки тоді, коли вона звільняється від гріха. Ми знаємо, яких чудових результатів сьогодні домагається медицина, знаємо, як успішно зцілюються — медикаментозно, хірургічно — багато хвороб, так що багатьом здається: настане час, коли хвороба піде. Однак фізична хвороба не піде ніколи, і про це сьогодні говорять вчені, які спостерігають появу нових хвороб, у тому числі породжених сучасним рівнем науково-технічного розвитку людської цивілізації.

Хвороба є видимим, фізичним відображенням духовної хвороби. Тільки усвідомивши цей внутрішній зв'язок духовного й фізичного в людині, ми зможемо зрозуміти, наскільки важливим є внутрішній, духовний вимір нашого життя для повноти людського буття. Не може бути щастя в житті, поневоленому гріхом. І коли ми здійснюємо гріх, щоб знайти певне людське щастя, коли ми когось обманюємо, коли ми влаштовуємо своє власне щастя на нещасті іншого, як це іноді буває в сімейному житті, ми повинні пам'ятати: гріх ніколи не приводить людину до щастя. Зрештою, рано чи пізно відбувається суд Божий, і людина карається за свої гріхи.

Сьогоднішнє Євангельське читання відкриває нам цю таємницю взаємозв'язку духовного й фізичного, душі й тіла, гріха й хвороби. Відкриває не мудрістю людською, не здатністю людського розуму проникати в суть речей, а самим словом Божим: «Що легше сказати: візьми ложе своє і йди? або: відпускаються тобі гріхи твої?» І Господь, простивши гріхи паралізованої людини, зцілює її і від хвороби фізичної.

Нехай сьогоднішнє Євангельське читання допоможе нам розширити горизонт свого бачення всього того, що відбувається в нашому особистому, сімейному, громадському, державному житті. Нехай Господь допоможе нам побачити все те, що відбувається сьогодні з родом людським. І, можливо, слово Церкви, що повторює слова Спасителя «покайтеся, бо наблизилось Царство Боже» (див. Мф. 4:17), досягне тоді сердець людських і допоможе тим, хто чує і сприймає це слово, подолати тяжіння гріха і тим самим зміцнити своє здоров'я душевне, укупі ж і тілесне. Амінь.

Хотів би сердечно подякувати Вам, матушко Олімпіадо, за Ваші слова вітання, за чудовий образ, який був написаний в цій святій обителі і який буде нагадувати мені і про чернечий подвиг, що здійснюється тут, у цих святих стінах, і про сьогоднішнє молитовне спілкування. Нехай береже вас всіх Господь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в Донском ставропигиальном монастыре в день 100-летия избрания на Патриарший престол святителя Тихона

Патриаршая проповедь в праздник Казанской иконы Божией Матери после Литургии в Успенском соборе Московского Кремля

Проповідь Святішого Патріарха Кирила за Божественною літургією в день пам'яті прп. Димитрія Басарбовського в Бухаресті

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в храме преподобного Сергия Радонежского на Ходынском поле г. Москвы

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в день памяти Первосвятителей Московских после Литургии в Успенском соборе Московского кремля

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в Михайловском кафедральном соборе г. Ижевска

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в праздник Покрова Пресвятой Богородицы после Литургии в Покровском кафедральном соборе г. Сарапула

Слово Святейшего Патриарха Кирилла по окончании богослужения в Александро-Невском соборе Ижевска

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в Успенском соборе Ташкента

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после вечернего богослужения в соборе святителя Алексия Московского в Самарканде