6 травня 2012 року, у день пам'яті святого великомученика і Побідоносця Георгія, на Поклонній горі в Москві пройшла щорічна Всеросійська духовно-патріотична акція «Георгіївський парад — діти переможців». Перед початком процесії до її учасників звернувся Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.
Вітаю всіх учасників традиційного Георгіївського параду, що проходить тут, на священному місці, на Поклонній горі, де ми в день святого великомученика Георгія Побідоносця особливим чином молимося про Вітчизну нашу, про історичну Русь, про мир і добробут народу нашого, де ми молимося, згадуючи з вдячністю захисників Вітчизни.
Православні слідопити, кадети, інші православні патріотичні молодіжні організації, які, спираючись на чудові приклади минулого, на великий героїзм нашої людини — героїзм, який завжди підтримувався силою православної віри, — сьогодні черпають приклади для себе і є для нас великою радістю, справжнім святом. Ми бачимо всіх вас у парадній формі, при прапорах, ми бачимо вас готовими йти шляхом ваших батьків і дідів. Ми бачимо в вас тих, хто здатний у тяжку годину, коли буде потрібно, захистити свою Вітчизну, захистити свій народ.
Захист Вітчизни пов'язаний із подвигом, іноді з подвигом найважчим, коли потрібно, за словом Божим, життя віддати за ближніх. Але навіть якщо цього не потрібно, то людина, яка любить Батьківщину і відстоює її незалежність, її самобутній розвиток, її духовну й матеріальну культуру, нерідко приймає бій — бій не кривавий, бій словами. Ми знаємо, що сьогодні в молодіжному середовищі йде така війна, і дай Боже, щоб цю словесну війну — війну розумів, війну слів — не програли ті, хто присягає на вірність Вітчизні.
Так вже відбувається в сучасному житті, що іноді держави руйнуються без єдиного пострілу — тільки тому, що слова одних переконали інших, причому не завжди слова ці є добрими й правдивими. Ми, православні люди, захисники Вітчизни, повинні сьогодні пам'ятати про це і не піддаватися на спокуси, на зваби, на порожню, гучну, нікчемну фразу, мета якої — розділити всіх нас, зруйнувати наше надбання й побудувати щось нове, чого ніхто не знає. Нам кажуть: щось нове буде прекрасним. Але хіба так уже не зваблювали в минулому наш народ, закликаючи все дощенту зруйнувати, а потім побудувати новий, щасливий світ? І ми знаємо з висоти нашого історичного досвіду, чим обернулася та страшна боротьба зі святинями, зі своїми предками, з батьками, з народом, — обернулася безліччю жахливих людських катастроф, особистих і суспільних.
Сьогодні ви урочисто проходитимете біля стін цього меморіального храму, присвяченого захисникам Вітчизни. Ми будемо радіти вашій виправці, вашим світлим обличчям і разом із цією радістю сподіватися на те, що ви будете захисниками Вітчизни не тільки на полях битв, якщо колись, борони Боже, ці битви раптом стануть необхідними, — будемо молитися, щоб цього не було, — але що ви будете захисниками Вітчизни завжди й скрізь, коли ваше серце, ваша інтуїція, ваша віра підкажуть, що перед вами людина, яка несе протилежні ідеали та цінності, яка прагне зруйнувати спадщину Святої Русі.
Я дякую всім учасникам і організаторам цього параду. Я також закликаю всіх вас прийти 24 травня, у день святих рівноапостольних Кирила й Мефодія, о першій годині дня, на Василівський узвіз біля Червоної площі, де урочистим народним молебнем ми відкриємо церковно-державний День слов'янської писемності й культури — але відкриємо особливим чином. Сьогодні, буквально через кілька хвилин обраний Президент Російської Федерації В.В. Путін передасть мені чудотворний Іверський образ Божої Матері, який був привезений до Москви на прохання государя Олексія Михайловича в далекому вже XVII столітті й став великою святинею землі Руської. З цим образом народ наш звільняв Вязьму, звільняв Смоленськ — то була ікона, перед якою молилися наші воїни, які визволяли Батьківщину після майже столітньої окупації. Після революції ікона була експропрійована і перебувала в музеї, і от сьогодні її буде передано Церкві. А 24 травня, о першій годині дня, на Василівському узвозі, саме перед цією іконою ми всі будемо молитися про Вітчизну нашу, про народ наш, про силу віри й про непереможну силу нашої національної культури. Я закликаю всіх вас, мої дорогі, прийти на Василівський узвіз і разом із Патріархом, із великою кількістю духовенства, помолитися в черговий раз про Церкву нашу, про народ наш, про майбутнє наше.
А зараз від усього серця хотів би подякувати всім організаторам та учасникам Георгіївського маршу на Поклонній горі. Нехай береже вас всіх Господь! Христос Воскрес!
Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі