Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила після молебню біля пам'ятника Хрестителю Русі на Володимирській гірці в Києві

Слово Святішого Патріарха Кирила після молебню біля пам'ятника Хрестителю Русі на Володимирській гірці в Києві
Версія для друку
27 липня 2012 р. 17:30

27 липня 2012 року, напередодні дня пам'яті святого рівноапостольного великого князя Володимира і напередодні Дня Хрещення Русі — державного свята Росії, Білорусії та України, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив молебень біля пам'ятника Хрестителю Русі на Володимирській гірці в Києві.

Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Дорогі отці, матушки ігумені, брати й сестри!

Усіх вас сердечно вітаю з великим святом — Днем Хрещення Русі, і з днем пам'яті Хрестителя нашого — святого благовірного й рівноапостольного великого князя Володимира. І біля цього величного пам'ятника з чудовим видом на Дніпро мимоволі уявляєш собі всю велич подвигу, який звершив благовірний і рівноапостольний князь.

Хрещенню Русі передували роки обачного вивчення всього того, що тодішній світ пропонував з точки зору релігійного вибору. І з усього різноманіття цих пропозицій князь Володимир робить доленосний вибір, приймаючи віру православну. А оскільки хрещення князя не було тільки його особистою справою, — адже хрестився глава народу, — то його вибір став вибором усього народу.

Ми не можемо навіть уявити собі, наскільки важким був цей крок святого князя Володимира. Кожен зі свого особистого досвіду знає, як складно чинити опір усталеним традиціям і звичаям, навіть якщо це погані звичаї. Вони входять у плоть і кров людей, вони створюють певну зовнішню культуру, вийти з якої означає зробити вчинок мужній, вчинок, який, безперечно, супроводжується негативним до себе ставленням інших. Так було і за часів князя Володимира. Для багатьох батьківська язичницька віра була близькою і зрозумілою. Вона потурала людським пристрастям, вона розкріпачувала людські інстинкти, вона супроводжувалася бурхливими застіллями, як і кривавими жертвоприношеннями. Та віра формувала не тільки національний образ народу, а й певну видиму культуру; проте великий благовірний і рівноапостольний князь робить рішучий крок в інший бік.

Напевно в той час були люди, які говорили, що він робить неправильний вибір з усіх наявних пропозицій. І знаємо точно, що багато хто з народу не схвалив його вибору, тому що душею залишався язичником. Їм було важко порвати зі свободою язичницьких звичаїв і прийняти нові зобов'язання перед Богом, які вимагали духовного подвигу, самообмеження, — тобто того, що суперечило язичницькому способу життя. Але, незважаючи на ці труднощі, відбулося історичне діяння: разом із Хрещенням Русь зробила свій цивілізаційний вибір і протягом століть зберігала вірність цьому вибору.

У наш непростий час ми стикаємося з тими ж спокусами, з якими зіткнувся рівноапостольний князь Володимир. Хтось говорить про помилку великого князя, про те, що не в той географічний бік звернув він свій погляд, що треба було зробити інший вибір, і тоді, мовляв, наше життя було б краще. Напевно те ж саме говорили стародавні кияни: навіщо він робить цей вибір? Навіщо покладає на нас нові тягарі? Навіщо вимагає від нас того, чого не вимагала стара віра? Адже і сьогодні для багатьох, як і для стародавніх язичників, православна віра є тягарем. Декому здається, що вона зв'язує їх особисту свободу, що вона вимагає неможливого, що вона заважає жити на своє задоволення, за голосом плоті.

Дійсно, християнство, на відміну від язичницького способу життя, — чи то за давніх-давен, чи в нинішні часи, — вимагає роботи над собою, боротьби зі своїми пристрастями, постійного виховання духу й волі, сходження вгору. А йти вгору, як ми знаємо, набагато важче, ніж спускатися вниз. Ось цю вимогу до кожної людини і до всього народу ставати краще й краще, духовно і морально зміцнюватися, багато хто і сьогодні сприймає як тягарі непосильні, повторюючи ремствування язичників-киян.

Але переміг князь Володимир, визначивши цивілізаційний розвиток свого народу, залучивши через Таїнство Хрещення свій народ до великої традиції духовного і морального життя, увінчаної і прикрашеної подвигом сонму святих і новомучеників. І сьогодні ми віримо, що, незважаючи на язичницькі спокуси світу цього, продовжуючи справу святого рівноапостольного великого князя Володимира, ми будемо йти вперед, будемо прямувати вгору, тому що людина, яка не спрямовується до неба, приречена на те, щоб плазувати на землі.

Я хотів би від усього серця побажати всім нам, Українській державі, народу України, усім народам історичної Святої Русі зберігати вірність тому вибору, який зробив рівноапостольний і благовірний великий князь Володимир.

Хотів би сердечно подякувати усім, хто взяв участь у цій символічній і духовно напруженій молитві на цьому особливому святому місці, подякувати представникам усіх братських Помісних Православних Церков, які прибули до Києва, щоб відсвяткувати 20-річчя перебування на Київському престолі Блаженнішого владики митрополита Володимира. Хотів би також сердечно привітати постійних і тимчасових членів Священного Синоду Руської Православної Церкви і висловити радість у зв'язку з тим, що за усталеною традицією ми вчора мали можливість провести засідання Синоду та прийняти важливі й доленосні рішення, що стосуються життя нашої Церкви.

Ще раз, звертаючи свій внутрішній і молитовний погляд до святого рівноапостольного князя Володимира, помолимося йому про залучення нових і нових поколінь людей до того духовного вибору, який він здійснив дерзновенно й мужньо, ще будучи язичником, але прозріваючи велич і красу християнського буття. Амінь. Зі святом всіх вас вітаю!

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Матеріали за темою

Урочистості, присвячені 1030-річчю Хрещення Русі, відбулися в Санкт-Петербурзі

Українська Православна Церква урочисто відзначила 1030-річчя Хрещення Русі

У Храмі Христа Спасителя в Москві відбувся прийом з нагоди 1030-річчя Хрещення Русі

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з представниками Болгарської і Албанської Православних Церков

Митрополит Волоколамский Иларион: Молимся, чтобы Господь помог нам уврачевать сообща язвы, наносимые Церкви [Iнтерв'ю]

Блаженніший митрополит Онуфрій у співслужінні сонму архіпастирів Української Православної Церкви в день пам'яті первоверховних апостолів Петра і Павла звершив Літургію в Києво-Печерській лаврі

Митрополит Волоколамський Іларіон: Події в Україні свідчать про нежиттєздатність структури, створеної Патріархом Варфоломієм [Iнтерв'ю]

В Одесі пройшов багатотисячний хресний хід з чудотворною Касперівською іконою Божої Матері

Патріарша проповідь після Літургії в Новоторзькому Борисоглібському монастирі [Патріарх : Проповіді]

Святіший Патріарх Кирил відвідав храми Торжка

Святіший Патріарх Кирил зустрівся з губернатором Тверської області І.М. Руденею і митрополитом Тверським Савою

У свято Казанської ікони Божої Матері Святіший Патріарх Кирил звершив Літургію в Новоторзькому Борисоглібському монастирі

Інші статті

Патріарше привітання митрополиту Ризькому Олександру з 30-річчям архієрейської хіротонії

Патриаршее поздравление архиепископу Витебскому Димитрию с 30-летием архиерейской хиротонии

Приветствие Святейшего Патриарха Кирилла участникам Учебно-методического сбора должностных лиц по работе с верующими военнослужащими

Патриаршее поздравление митрополиту Кишиневскому и всея Молдовы Владимиру с 30-летием архиерейской хиротонии

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла народному артисту РСФСР А.А. Ширвиндту с 85-летием со дня рождения

Слово Святейшего Патриарха Кирилла при вручении архиерейского жезла Преосвященному Силуану (Никитину), епископу Петергофскому

Привітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Сербської Православної Церкви з 45-річчям архієрейської хіротонії

Вітання Святішого Патріарха Кирила кінорежисерові П.C. Лунгіну з 70-річчям від дня народження

Патріарше привітання єпископу Волинському Нафанаїлу з 60-річчям від дня народження

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Борису (Баранову), єпископу Некрасівському