Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Виступ Святішого Патріарха Кирила на закритті V Міжнародного фестивалю православних ЗМІ «Віра і слово»

Виступ Святішого Патріарха Кирила на закритті V Міжнародного фестивалю православних ЗМІ «Віра і слово»
Версія для друку
31 жовтня 2012 р. 19:28

31 жовтня 2012 року в Залі церковних соборів кафедрального соборного Храму Христа Спасителя в Москві Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил зустрівся з організаторами та учасниками V Міжнародного фестивалю православних ЗМІ «Віра і слово». Предстоятель Руської Церкви звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Всечесні отці, дорогі брати й сестри! Я всіх вас хотів би сердечно привітати.

Фестиваль «Віра і слово» в нинішньому році зібрав понад 500 осіб зі 155 єпархій. Це ясна вказівка на те, що на єпархіальному рівні дедалі більше уваги приділяється тій роботі, яку ви виконуєте.

Тішить також географія фестивалю — тут люди різних віків, чоловіки й жінки, молоді, середнього віку і вже досить зрілого віку, які приїхали не тільки з Росії, а й з України, з Білорусі, Молдови, Казахстану. Це свідчить про те, що тема й означення цілей фестивалю сьогодні найсерйознішим чином сприймаються у багатьох єпархіях Руської Православної Церкви.

Руська Православна Церква прагне використовувати всі можливі засоби для християнського свідчення світові. Православні журналісти, єпархіальні прес-секретарі, які зібралися в цьому залі, покликані покладати саме євангельську місію в основу своєї діяльності. І це стратегічне бачення того, чим, власне кажучи, покликаний займатися церковний журналіст, ніколи не повинно вас покидати.

Коли ми перебуваємо в гущі подій, у перипетіях сучасного суспільного буття, наша увага часто переключається на інші цілі й цінності. Ті, хто використовує відеокамеру, знають, що якщо ви переводите камеру з одного об'єкта на інший, а потім швидко переводите на той об'єкт, який ви вже знімали, то втрачається різкість. Навіть найсучасніші камери не завжди здатні сфокусувати об'єктив таким чином, щоб не втратити цю гостроту зору. Ось так само відбувається і з людиною: коли вона сама переключає фокус своєї уваги з найголовнішого на другорядне, то головне втрачається, розмивається, перестає бути яскравим і таким, що привертає увагу.

Я навів цей приклад для того, щоб сказати: головна справа, до якої ви покликані, — це справа служіння Господу Спасителю, це здійснення місії Церкви в дуже специфічному середовищі. А місія Церкви має своєю метою тільки спасіння людини. Все інше є вторинним. Все те, чим хворіє наше суспільство, і не тільки наше, — всі ці політичні перипетії, зіткнення корпоративних, національних, групових інтересів, вся ця боротьба за владу і за вплив — все це вторинне. Первинним є спасіння людини, і первинність цієї мети розуміє кожен, хто на досвіді свого життя відчув, що означає рух до Христа, що означає прагнення до того, щоб знайти спасіння своєї душі.

Тому для того щоб здійснювати цю місію Церкви у сфері масмедіа, потрібно постійно піклуватися про свій духовний стан. А зробити це дуже непросто, тому що журналіст з огляду на свою професію залучений у багато, як я вже сказав, житейських перипетій і конфліктів. Це вимагає від нього уваги до деталей, це вимагає від нього величезних зусиль, щоб залишатися переконливим, щоб відстоювати свою позицію. І ось основоположне питання: як, виконуючи цю складну роботу, зберегти в якості пріоритету турботу про свій внутрішній духовний стан? У певному сенсі сказане безпосередньо стосується і професійного успіху, тому що православний журналіст може гідно здійснювати свою місію тільки тоді, коли він не втрачає з виду основне й головне, коли у нього вистачає внутрішніх сил залишатися християнином незалежно від усієї складності поточного контексту.

Очевидно, для такої тонкої роботи, для такого зобов'язуючого служіння необхідний внутрішній стрижень, міцна основа. Вона потрібна ще й тому, що православний журналіст покликаний реагувати на навколишній світ, на події, що відбуваються, не через призму своїх політичних уподобань, культурних домінант, не під впливом групових інтересів і психологій, а виключно через призму своїх християнських переконань. Саме цим журналіст православний відрізняється від будь-якого іншого журналіста.

Але якщо ви дивитеся на світ саме так, то ваш погляд відображається в тому, що ви говорите, що ви пишете, що ви показуєте. Тому у вас не повинно бути рожевих окулярів і не повинно бути темних окулярів. Перед вами повинен бути кристал вашої віри, ваших переконань. Саме через нього потрібно дивитися на світ, в ньому має фокусуватися ваша інтелектуальна й духовна енергія і передаватися навколишньому світу. Ось чому я почав з теми духовного стану людей, що залучені до сфери мас-медіа і до того ж представляють церковну позицію.

У зв'язку з цим дуже важливо пам'ятати — сучасне інформаційне середовище пильно стежить за будь-якими новинами, пов'язаними з Церквою. І тут я хотів би сказати не тільки про журналістів — я б хотів сказати взагалі про людей, що представляють Церкву в очах мирян, в очах світського суспільства. Ми повинні звернути особливу увагу на спосіб життя, на слова, які ми вимовляємо, на те, як ми поводимося, тому що через оцінку того чи іншого представника Церкви, найчастіше священнослужителя, у людей і складаються уявлення про всю Церкву. Це, звичайно, невірне уявлення, але сьогодні, за законом жанру, виходить так, що саме якісь погрішності, неправильності у вчинках або словах священнослужителів миттєво тиражуються і створюють хибну, але привабливу для багатьох картину, за якою люди і визначають своє ставлення до Церкви.

Потрібно постійно пам'ятати про відповідальність, яку накладає на християнина, особливо на священнослужителя, присутність у публічному просторі. Християнське свідчення в медійній сфері передбачає тісне співробітництво православних ЗМІ та єпархіальних прес-служб. Вибудовування такої співпраці — одне із завдань фестивалю «Віра і слово». Православна журналістика сьогодні — це з'єднання професіоналізму з вірністю православній традиції, це здатність подати інформацію, дати оцінку подіям, що відбуваються, з євангельських позицій. Православні журналісти покликані орієнтуватися не тільки на церковну аудиторію, але й свідчити про моральні цінності мовою, зрозумілою для світських людей і переконливою для них.

Головний редактор православного ЗМІ повинен ставити перед собою по-хорошому амбітне завдання — зробити власний ЗМІ дійсно масовим і вийти на широку аудиторію. Працювати на тих, хто вже в церковній огорожі, також дуже важливо — ми потребуємо фахової внутрішньоцерковної комунікації. До речі, відсутність професіоналізму в середовищі церковної комунікації і породжує деякі проблеми, певну млявість і нездатність нашої журналістики реагувати на проблеми й виклики, які сьогодні звертаються до Церкви. Тому одне із завдань церковної журналістики та представників прес-служб на всіх рівнях полягає в тому, щоб брати участь у формуванні спільного інформаційного простору, забезпечуючи високий рівень внутрішньоцерковної комунікації і координації дій.

Але потрібно пам'ятати також, що сьогодні слова потребують всі наші співвітчизники, у якій би країні вони не жили, — люди світські, маловоцерковлені, люди, що сумніваються, і взагалі невіруючі. Коли ми вимовляємо своє слово публічно, ми завжди маємо розуміти, що нас чують і люди зовсім не церковні, і це слово не повинно формувати спотворене, неправильне уявлення про нашу віру, про нашу надію, про наші сподівання і про нашу місію.

Сьогодні в цьому залі присутні представники прес-служб нових єпархій — тих, які були створені Синодом нашої Церкви в 2011-2012 рр. Сьогодні більшість архієреїв виходить з того, що інформаційна робота, діяльність єпархіальної прес-служби — це не додаток до основних послушенств, але передумова успіху церковної місії в регіоні. Якщо хтось думає інакше, то наслідки таких помилкових суджень стають негайно відомі, оскільки приносять негативні результати.

У зв'язку з цим хочу із задоволенням відзначити, що низка новостворених єпархій взяла активну участь в конкурсі єпархіальних прес-служб, підсумки якого будуть сьогодні підбиті. Не знаю, яке рішення прийняло журі, але я хотів би просто відзначити чудовий факт участі в цьому конкурсі цілої низки новостворених єпархій. Я хотів би поіменно назвати ці єпархії: це Бєльовська єпархія Тульської митрополії, це Балашовська і Покровська єпархії Саратовської митрополії, це Валуйська єпархія Бєлгородської митрополії, Волгодонська єпархія Ростовської митрополії, Каїнська єпархія Новосибірської митрополії і Канська єпархія Красноярської митрополії. Представникам цих прес-служб я хотів би сердечно подякувати за участь у конкурсі і за ту роботу, яку ви так активно почали, незважаючи на те, що самі єпархії були створені більш-менш недавно.

Центральні церковні структури докладають зусиль з метою підвищення якості інформаційної роботи на місцях. Ми розуміємо наявні складності і готові, наскільки можливо, допомагати у їх вирішенні. Протягом цілого року Синодальний інформаційний відділ проводив виїзні курси підвищення кваліфікації для наших єпархій на території Росії і Казахстану. Участь у них взяла 241 особа. Багато хто з вас пройшов навчання на цих курсах, у ході яких всі церковні прес-служби були зорієнтовані на загальні стандарти якості, навчені навичок і зразків сучасної роботи з медіа. Це важливий інструмент створення спільного інформаційного поля нашої Церкви: усім вам, співробітникам прес-служб та православних ЗМІ, необхідно відчувати себе членами однієї робочої команди, відчувати братську взаємну допомогу і підтримку. Принципи і пріоритети роботи, які з благословення священноначалія встановлює Синодальний інформаційний відділ, повинні бути керівництвом до дії в кожній єпархії. За останні три роки така система координації центру, в особі Синодального інформаційного відділу, і всіх регіонів вже була створена. Була збудована загальна база, і її необхідно розвивати.

Сподіваюся також, що позитивний досвід єпархіальних навчальних курсів буде продовжено. По-перше, поширено і на інші райони канонічної території нашої Церкви — на Україну, Білорусь, Молдову; по-друге, цей досвід знайде відбиток у нових освітніх програмах, що відповідають потребам наших єпархіальних співробітників. Хочу відзначити, що минулі курси — це не разовий і вже завершений проект, але постійно працюючий професійний майданчик. Я хотів би звернути на це увагу як організаторів курсів, так і їх учасників. Це постійно діючий проект, він не може бути закінчений, тому що постійно виникають проблеми, на які ми повинні вміти відповідати спільно.

В інформаційній роботі в різних єпархіях існують не тільки об'єктивні складності. Часто буває так, що сама прес-служба віддає перевагу формальному підходу до своєї роботи. Деякі недобросовісні співробітники виходять з того, що досить розмістити новину й фотографію, наприклад, про зустріч правлячого архієрея з губернатором, — і на цьому все закінчено. Це невірно. З боку самої прес-служби сьогодні необхідний творчий, у хорошому значенні слова наступальний підхід — активна взаємодія зі світськими ЗМІ, з місцевою громадськістю. Співробітникам інформаційної служби категорично не можна замикатися у своєму світі. Навпаки, треба активно взаємодіяти з різними громадськими силами регіону. Найважливіше завдання — домогтися того, щоб регіональні ЗМІ збагачували свої сторінки церковним порядком денним, щоб цей порядок денний був їм цікавий, щоб він займав гідне місце в загальному медійному порядку денному. Це завдання цілком досяжне, і я тішуся, що це питання вже обговорювалося на фестивалі.

Іноді нас питають: а в чому полягає інформаційна стратегія Церкви? Питання, з одного боку, правильне, а з іншого боку, дуже технічне. Що означає стратегія? Це методологія роботи? Якщо це методологія, то це не стратегія, це просто інструментарій. У нас повинна бути відпрацьована методологія медійної роботи, і дуже велика відповідальність лежить на Синодальному інформаційному відділі, який, як я розумію, приділяє цій темі багато уваги. Власне кажучи, всі наші семінари, які проводяться в регіонах, і спрямовані на те, щоб поширити загальну методологію, навчити цієї методології тих, хто займається інформаційною роботою.

А от щодо стратегії... Хіба може бути в церковних ЗМІ інша стратегія, ніж у самої Церкви? А хто ж може мені сьогодні сказати, що у Церкви немає стратегії? Подивіться уважніше на документи Архієрейських Соборів, Синодів, на дуже важливі документи Вищої Церковної Ради. Протягом останнього часу наша Церква провела величезну законотворчу роботу, створено фундаментальні документи, що регулюють і стратегічно визначають розвиток усіх сторін церковного життя.

У мене буває можливість переглянути деякі єпархіальні сайти. Я не бачу реакції на місцях на практично всі ці документи. Таке враження, ніби це справа тільки московських керівників. Більш того, іноді навіть з'являються репліки, на щастя, неформальні: «Так навіщо взагалі все це? навіщо все це потрібно? занадто багато інструкцій»... До речі, подібні репліки підхоплюються недоброзичливою пресою, яка іронізує з цього приводу: мовляв, надто багато інструкцій, занадто багато різного роду положень, занадто багато документів. Так ці ж документи виникають не за чиєюсь примхою — вони виростають з потреб Церкви. Усі ці ідеї породжуються соборною свідомістю Церкви. Архієрейські Собори дають накази, Синод реалізує ці накази, Вища Церковна Рада також працює над здійсненням тих ідей і постанов, які були сформульовані Архієрейськими Соборами. Це і є церковна стратегія, і необхідно, щоб все те, що сьогодні створюється для організації і стимулювання церковного життя, знаходило реакцію на місцях. Потрібно обговорювати, потрібно вести дискусії на місцях, потрібно залучати до цих дискусій світських людей. Дуже рідко можна зустріти хороше інтерв'ю з представниками місцевої громадськості на тих же єпархіальних сайтах. А чому б не залучати громадських діячів, представників влади, представників освіти, науки, культури, місцеву інтелігенцію? Причому говорити не на абстрактні теми, але говорити про те, що хвилює сьогодні Церкву.

Є така тема, і думаю, що ми до неї ще повернемося, а саме те, що на Церкву останнім часом обрушується багато різного роду нападок, найчастіше несправедливих. Багато хто з вас запитує: «А як потрібно реагувати?» Так реагувати ж треба всім разом! Якщо буде правильна реакція на місцях, у тому числі із залученням місцевої інтелігенції, місцевого активу, то це ж буде наповнювати інтернет-простір позитивною реакцією, позитивним свідченням. Сьогодні кількість негативних матеріалів про Церкву в Інтернеті в десятки, а може, і в сотні разів перевищує число позитивних. Звичайно, все не так просто, тому що це не відповідає загальній статистиці співвідношення кількості віруючих людей до кількості людей налаштованих проти церкви. Але ми повинні протиставити негативу в Інтернеті позитив і, насамперед, позитив не штучний, не вульгарний, не образливий, а інтелектуальний, творчий, креативний, духовний. Ось у цьому сьогодні завдання наших ЗМІ, а стратегія у нас є — будь ласка, читайте документи, які приймають Архієрейські Собори, які приймає Синод, Вища Церковна Рада.

І ще дещо дуже важливе. Ми з вами маємо Міжсоборну присутність — абсолютно унікальний дискусійний майданчик, якого взагалі ніколи не було в Православній Церкві. Ви багато пишете про те, що відбувається в Міжсоборній присутності? Таке враження, що найважливіші питання, які піднімає Міжсоборна присутність і які вона потім адресуватиме Соборам, мало цікавлять наше православне медійне співтовариство. Я отримую буквально одиничні серйозні відгуки на опубліковані проекти документів. А яка б стратегія не була сформульована на папері, але, якщо у людей немає смаку, почуття, немає здатності розставляти пріоритети, то ніякі інструкції не допоможуть.

Думаю, одне з важливих завдань нашого фестивалю і полягає, насамперед, у вирішенні цієї проблеми. Наше православне медійне співтовариство в центрі і на місцях повинно ясно розуміти, що є пріоритетом, повинно мати смак до новин. Нам зовсім необов'язково розповсюджувати якісь гарячі новини, які іноді вкидаються спеціально, особливо в інтернет-простір, для того щоб когось скривдити чи образити. Не знаю, наскільки правильно вести дискусію з тими, кого ніяка дискусія і ніякі аргументи не переконують. Не метайте свій бісер перед свинями — Господь так сказав. Але це не означає, що на досить високому інтелектуальному й культурному рівні ми не повинні на все це відповідати.

Нерідко наша присутність у житті суспільства і в медіа викликає безпідставну критику. В даному випадку йдеться не про невідання, а про свідоме заперечення права віруючих людей відстоювати свою позицію в публічному просторі. Ця боротьба з Церквою не є з чимось новим і несподіваним для християн, і ми повинні бути духовно й професійно готовими захищати Церкву-Матір, пам'ятаючи при цьому, що як в миру, так і в медійному середовищі наш ворог — не людина, а ворог роду людського. Борючись із гріхом усіма доступними засобами, ми повинні прагнути не до приниження, а до виправлення наших опонентів. Божим промислом вороги Церкви нерідко ставали проповідниками істини, і ми віримо, що таке можливо і в наші дні. Саме тому православна людина має з гідністю виступати в дискусії, розуміючи, що по тому, що і як вона говорить, судитимуть про її переконання і про її церковність.

Ще раз хочу сказати: це не означає відходу в бік від викликів, на них потрібно відповідати. Але наша відповідь інтелектуально, духовно, культурно має бути на порядок вищою за нападки. Тоді ми, принаймні, будемо чесні перед Богом і перед Церквою, а далі передамо все в руки Божі. Але потрібно робити все від нас залежне, щоб Слово Боже сьогодні досягало людських сердець, у тому числі і наших недоброзичливців.

Я хотів би сердечно побажати всім вам, мої дорогі брати й сестри, отці, владики, допомоги Божої в тих трудах, які ви здійснюєте, — безперечно, на благо Церкви та наших народів.

Дякую за увагу.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла заслуженному художнику России И.И. Глазунову с 50-летием со дня рождения

Патриаршее поздравление митрополиту Корсунскому Антонию с 35-летием со дня рождения

Выступление Святейшего Патриарха Кирилла на заседании Попечительского совета Троице-Сергиевой лавры и Московской духовной академии

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла Блаженнейшему Феодору II с годовщиной избрания на престол Патриархов Александрийских

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла Блаженнейшему Митрополиту всей Америки и Канады Тихону по случаю дня тезоименитства

Патриаршее поздравление по случаю 40-летия регентского отделения при Санкт-Петербургской духовной академии

Патріарше привітання учасникам вечора пам'яті, присвяченого 100-річчю від дня народження архімандрита Кирила (Павлова)

Вітання Святішого Патріарха Кирила Президенту Росії В.В. Путіну з днем народження

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Амвросію (Шевцову), єпископу Свєтлогорському

Патріарше привітання митрополиту Липецькому Арсенію з 30-річчям архієрейської хіротонії