Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Патріарше звернення до учасників богослужіння в Успенському соборі Кремля в пам'ять 100-річчя Першого Всеросійського єдиновірського з'їзду

Патріарше звернення до учасників богослужіння в Успенському соборі Кремля в пам'ять 100-річчя Першого Всеросійського єдиновірського з'їзду
Версія для друку
12 січня 2013 р. 13:00

Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звернувся до учасників богослужіння в Успенському соборі Московського Кремля в пам'ять 100-річчя Першого Всеросійського єдиновірського з'їзду.

Учасникам богослужіння в Успенському соборі Московського Кремля в пам'ять 100-річчя Першого Всеросійського єдиновірського з'їзду

Преосвященні архіпастирі, всечесні пастирі й боголюбиві ченці, возлюблені у Господі брати й сестри!

Сердечно вітаю вас із 100-річчям Першого Всеросійського єдиновірського з'їзду. Знаменно, що ця дата молитовно відзначена звершенням в Успенському соборі Московського Кремля Божественної літургії та особливим молінням святителю Макарію, митрополиту Московському і всієї Русі. Після перерви в три з половиною сторіччя нині знову в цих стародавніх стінах, які пам'ятають і святителя Макарія, і Стоглавий Собор, було звершено Божественну літургію за стародавнім чином.

Розкол XVII століття завдав болючу рану тілу нашої Церкви, став одним із найважчих випробувань за весь час її існування. Події тієї епохи розділили православний народ, поставили перед ним важливі питання про сутність християнських цінностей та їх місце в житті людини. Була порушена заповідь Спасителя: «Щоб були всі одно» (Ін. 17:21), — а разом із цим сталася і національна трагедія, наслідки якої виявилися згубними для народної самосвідомості.

Перед Руською Церквою постала нагальна проблема пошуку шляхів до подолання розділення. І цей пошук виявився нелегким. Якщо в стародавній Церкві цілком допускалося співіснування різних обрядових традицій за умови єдності у сповіданні догматів віри, то для церковної свідомості XVII-XVIII століть це перестало бути можливим. До того ж далося взнаки упереджене ставлення до давньоруських церковних звичаїв, гаданою недосконалістю яких і обгрунтовувалася необхідність обрядових реформ XVII століття. Але всі труднощі подолала християнська любов до єдинокровних братів, і, за поданням митрополита Московського Платона, 27 жовтня 1800 року Єдиновірство було встановлене указом імператора Павла I.

Наступне століття спричинило переоцінку багатьох подій минулого. Об'єктивні наукові дані, отримані, насамперед, істориками та літургістами у православних духовних академіях, значною мірою сприяли зміні колишніх поглядів на стародавні руські церковні обряди. У церковній свідомості знову почав проявлятися живий інтерес до власної духовної спадщини: іконопису, архітектури, знаменного співу.

Руська Православна Церква після Помісного Собору 1971 року, яким було визнано рівночесність і рівноспасенність давніх і нових руських богослужбових обрядів, неодноразово свідчила про те, що стародавня руська літургійна спадщина — це частина нашої спільної церковної скарбниці. Усі разом ми маємо берегти цю спадщину, що стала невід'ємною частиною вселенського православного Передання. Нинішнє богослужіння в цьому соборі є глибоко символічним: саме святитель Макарій послужив колись справі збирання відомостей про руських святих, залишивши нам високий приклад життя у Христі, за образом подвижників давньої Русі. Нехай і надалі посилюється наша церковна єдність, перебуваючи в тому різноманітті, яке здатне зміцнювати православну віру й Церкву, а разом із ними й спільне національно-історичне надбання.

Сучасне єдиновірство повинно і надалі виконувати своє головне призначення — сприяти єдності руського православного народу. У цьому полягає його історична місія, цим завданням обумовлено зростання його ролі в загальноцерковному житті.

Усім вам, учасникам сьогоднішнього святкового богослужіння, молитовно бажаю міцності сил і щедрої допомоги Божої. Усі священнослужителі, чернецтво та паства старообрядницьких парафій Руської Православної Церкви нехай перебувають і надалі з церковною повнотою, що зберігає «єдність духу в союзі миру» (Єф. 4:3), щоб ми й надалі єдиними устами і єдиним серцем славили й оспівували пречесне і величне ім'я Отця і Сина і Святого Духа, Трійці єдиносущної і нероздільної.

+КИРИЛ, ПАТРІАРХ МОСКОВСЬКИЙ І ВСІЄЇ РУСІ

Інші статті

Обращение Святейшего Патриарха Кирилла к российским спортсменам — участникам XXIV Олимпийских и XIII Паралимпийских зимних игр в Пекине

Вітання Святішого Патріарха Кирила Блаженнішому Митрополитові всієї Америки і Канади Тихону з річницею інтронізації

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Сербської Православної Церкви з днем пам'яті святителя Сави

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Грузинської Православної Церкви з нагоди Дня пам'яті рівноапостольної Ніни

Патріарше вітання митрополитові Віленському Інокентію з 30-річчям архієрейської хіротонії

Вітання Святішого Патріарха Кирила Патріархові-Католикосу Ефіопії Абуне Матфію з 80-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелеві Албанської Православної Церкви з нагоди дня тезоіменитства

Вітання Святішого Патріарха Кирила главі Республіки Саха (Якутія) А.С. Миколаєву з 50-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила Предстоятелю Болгарської Православної Церкви з нагоди дня тезоіменитства

Вітання Святішого Патріарха Кирила губернатору Курської області Р.В. Старовойту з 50-річчям від дня народження