Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила в четверту річницю інтронізації в Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила в четверту річницю інтронізації в Храмі Христа Спасителя
Версія для друку
1 лютого 2013 р. 15:34

1 лютого 2013 року, у четверту річницю інтронізації, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в кафедральному соборному Храмі Христа Спасителя. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Церкви звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства і Преосвященства! Дорогий владико Ювеналію! Дорогі отці, матушки ігумені! Брати й сестри!

Я всім вам дякую за вашу молитву сьогодні — у день, який є в моєму житті, можливо, найголовнішим днем після дня народження. Бо чотири роки тому з великим душевним трепетом я зійшов тут на трон святителів Московських і всієї Русі — з повним розумінням своєї відповідальності і тих труднощів, яких доведеться мені зазнати.

Чотири роки, здавалося б, зовсім невеликий термін. Якщо ми поглянемо на чотирирічного немовляти, то побачимо, що за чотири роки після народження людина не входить в силу — вона ще така тендітна, така слабка, така беззахисна, так потребує допомоги та підтримки батьків. Але в історії Церкви, особливо в наш дуже динамічний час, у XXI столітті, ці чотири роки були наповнені такою кількістю подій, яких вистачило б і на 40 і більше років.

Ця спресованість часу, що несе певний есхатологічний знак, стосується і Церкви. Тому що Церква несе відповідальність за спасіння людей, несе відповідальність за те, щоб спокуси, які сіє ворог роду людського, не проростали в душах. Вона несе відповідальність за те, щоб насамперед це не відбувалося в середовищі єпископату та духовенства.

Ми знаємо, що сьогодні духовенство, очолюване єпископатом, стоїть на передовому рубежі захисту Церкви. Звичайно, не завжди і не всім вистачає сил, терпіння й мужності. Але цілком очевидно і те, що Господь розп'ятий і воскреслий, що заснував Церкву Свою, — разом із нами, Його послідовниками, у тому числі й у цій есхатологічній драмі боротьби добра зі злом. Ми не одні, і ми спираємося у своєму служінні не тільки на наші знання, отримані через освіту, на якісь сили й здібності, які Бог вклав кожному в його єство. Ми спираємося насамперед на ту велику місію, яку Бог через Свого Сина вручив Церкві, отже, насамперед, єпископату, а через нього духовенству, а через них — усьому народу на освячення й спасіння роду людського. І тому не наші здібності й сили відіграють тут головну роль, але благодать Божа, яку отримуємо ми в Таїнстві рукоположення і яка супроводжує нас у всі дні життя нашого.

І, можливо, найважливіший урок, який я особисто виніс за ці чотири роки, полягає в словах, сказаних не мною: усе можу в тому, хто мене зміцнює, в Господі Ісусі (див. Флп. 4:13). Тому що не я, не ми, але Христос діє в нас. А для того щоб було так, нам потрібно тільки серце своє відкривати Йому через покаяння, через молитву, через звершення добрих справ — настільки, наскільки ми можемо через свою людську обмеженість ці добрі справи здійснювати.

Я хотів би висловити слова особливої подяки Священному Синоду Руської Православної Церкви, з яким Патріарх поділяє всю відповідальність за прийняття найважливіших рішень. Я дякую вам, дорогі владики. Насамперед, хотів би подякувати постійним членам Синоду, які постійно поруч із Патріархом і приймають на себе відповідальність за управління Церквою; але також і багатьом співбратам-архіпастирям, які в ролі тимчасових членів Синоду проходили через ці сесії, беручи на себе велику відповідальність за кожне звершення.

Я дякую за однодумність, яка є в нашому єпископаті, за розуміння спільних цілей і важливості руху до них. Я дякую кожному з владик, тут присутніх, а також усім, хто через неміч не міг бути з нами, за те служіння, яке ви, дорогі брати, несете кожен на своєму місці, стикаючись із проблемами й труднощами. Але милістю Божою за ці чотири роки багато чого було зроблено всіма нами, всією Церквою.

Ми сьогодні не підбиваємо підсумки, тим більше не рапортуємо урочисто про зроблене. Ми зі смиренням усвідомлюємо, що багато чого зробити ще не вдалося, але дякуємо Господу за те, що пройшли за ці чотири роки — і за радощі, і за скорботи, але насамперед за милість, яку Господь, Глава Церкви, дарував усім нам.

І я хотів би, сердечно подякувавши всім вам — і архіпастирям, і пастирям, і ченцям, і всьому нашому народові Божому, — висловити впевненість у тому, що у відповідь на труди наші, у відповідь на молитовний подвиг, у відповідь на благочестя народу нашого Господь прихилить милість до всіх країн історичної Русі, що входять в опіку Руської Православної Церкви, до влади їх, до народів їх, і збереже Церкву нашу єдиною, духовно сильною, ворожою силою непереборною, такою, що несе своє служіння на славу Божу і на спасіння ввірених чад. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Виступ Святішого Патріарха Кирила на позачерговому соборному з'їзді Всесвітнього руського народного собору

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня військ національної гвардії Росії

Патріарше вітання настоятельці Покровського Хотькового монастиря ігумені Олімпіаді (Барановій) з 40-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання наміснику Ніколо-Угреського ставропігійного монастиря ігумену Мефодію (Зінковському) з 25-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання єпископу Сергієво-Посадському Кирилу з 25-річчям чернечого постригу

Співчуття Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня працівника культури Росії

Співчуття Блаженнішого Архієпископа Охридського і Македонського Стефана у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Алексію (Турікову), єпископу Раменському

Звернення Святішого Патріарха Кирила з нагоди 25-ї річниці початку агресії НАТО проти Югославії