Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила в четвер першої седмиці Великого посту після ранкового богослужіння в Борисоглібському Аносинському жіночому монастирі

Слово Святішого Патріарха Кирила в четвер першої седмиці Великого посту після ранкового богослужіння в Борисоглібському Аносинському жіночому монастирі
Версія для друку
21 березня 2013 р. 14:30

21 березня 2013 року, у четвер першої седмиці Великого посту, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав Борисоглібський Аносинський жіночий монастир в Істринському районі Московської області, де молився за уставними богослужіннями. На закінчення Предстоятель Руської Православної Церкви звернувся до присутніх із проповіддю.

В ім'я Отця, і Сина, і Святого Духа.

Протягом першої седмиці Великого посту ми, прислухаючись до глибоко повчальних богослужбових текстів, розмірковуємо про духовне життя. Кожна людина, вслухаючись у ці тексти, мимоволі звертає думку свою на саму себе, і в цьому полягає один із найважливіших вимірів пісного поприща, коли, дивлячись углиб своєї власної душі, ми піддаємо себе суду — суду своєї совісті, виявляючи власні недоліки, пороки та каючись перед Господом у скоєному.

Одним із дуже поширених пороків є осуд ближнього. Іноді, зустрічаючись із знайомими і друзями, ми, просто для того, щоб заповнити час, засуджуємо інших. Святий Григорій Богослов чудово сказав із цього приводу: «Якщо хтось, бажаючи побавитися, виставляє напоказ осуд ближнього, то уявляй, що предметом сміху стаєш ти сам, і тоді слова його найбільше засмутять тебе».

Це мудре повчання святого Григорія ми повинні мати в пам'яті тоді, коли хтось жартома або всерйоз, бажаючи розсмішити нас або привернути нашу увагу, чи просто від гультяйства, починає засуджувати іншу людину. Пам'ятай, що в цю мить ти сам стаєш предметом для сміху, тому що та ж людина, яка з легкістю говорить про іншого погано, бажаючи тобі сподобатися або, як сказав святитель, просто побавитися, в іншій обстановці неодмінно скаже те ж саме про тебе. О, як би ти засмутився, якби почув це! Отже засмучуватися ми повинні щоразу, коли чуємо осуд наших ближніх.

А чому люди засуджують одне одного? Відбувається це тому, що людина найчастіше перебуває в стані гордині. Гордість — це порок, який особливим чином розкриває саму сутність гріха. У гордості людина бачить тільки саму себе, самій собі служить, і тому найменше заперечення з боку інших, або спосіб життя іншої людини, або слова її, які здаються гордій людині підозрілими, начебто звужуючими простір для її власного «я», стають причиною осуду. І ми знаємо, що найгірший, найстрашніший і найбільш руйнівний осуд, який супроводжується брехнею та іменується наклепом, найчастіше проводиться тими, хто страждає від страшного пороку гордині.

Але буває і так, що людина, яка перебуває в злобі, — а злоба теж порок, який виявляє повною мірою гріх, — усе, що робить, мислить і говорить, наповнює цією злобою. Її слова стають сповненими злоби. Ми говоримо в такому випадку, що людина злословить, тобто говорить злі слова на адресу іншого. У такому разі осуд є точним діагнозом внутрішнього стану того, хто злословить; і стан цей страшний, згубний, тому що там, де зло, там диявол.

Незалежно від того, чи засуджуємо ми людей заради розваги, заповнення порожнього часу, чи захищаючи самих себе, чи просто виливаючи назовні свій важкий внутрішній стан, ми впадаємо в гріх, який впливає на наш духовний стан, а значить і на наше спасіння. Господь заборонив нам судити інших людей: «Не судіть, та не судимі будете» (Мф. 7:1). І коли в Його присутності хотіли побити камінням жінку, що впала у перелюбство, Він, звертаючись до тих, хто готовий був стати катом, сказав слова, які досі вражають своєю правдою: «Той, хто без гріха, перший кинь в неї камінь» (див. Ін. 8:3-11).

Ми кидаємо каміння, не фізичні — словесні, засуджуючи людей. Отже, як тільки захочемо засудити, уявімо собі блудницю, взяту в перелюбстві, Спасителя, розлючений натовп із камінням у руках і слово Його: «Хто без гріха, перший кинь в неї камінь». І, можливо, ці слова допоможуть нам зупинитися від того, щоб засуджувати іншу людину.

Але Господь не тільки заборонив нам судити. Він пов'язує наше ставлення до ближніх з нашою загробною долею: яким судом судите, таким будете судимі. «Не судіть, та не судимі будете», — завдяки одній тільки нашій здатності й готовності не судити людей ми можемо бути звільнені від Суду Божого, ми можемо бути виправдані.

Чому ж така милість від Бога за виконання всього однієї заповіді, усього одного Його припису? А тому що якщо не засуджуємо інших людей, то не маємо гордині; не засуджуємо — не маємо злоби. А якщо немає всередині гордині й злоби, то дуже легко в такому серці поселяється любов.

З іншого боку, любов руйнується, якщо ми засуджуємо одне одного. Це добре відомо з сімейного життя, з життя близьких людей. Коли починають позаочі судити одне одного, тоді почуття поступово охолоджуються, і той, кого засуджуєш, стає тобі не близьким, не ближнім, а далеким.

Як же нам подолати цей гріх, як зупинитися? Перше й найголовніше: потрібно пам'ятати про те, якою є доля за гробом людей, що засуджують своїх ближніх. Ясні і недвозначні слова Спасителя повинні зупинити нас від будь-якого осуду. Але дуже важливо утримуватися взагалі від пустих слів. Марнослів'я дуже швидко переходить у лихослів'я, тому потрібно уникати пустих, непотрібних, марних слів і бути пильними щодо того, що ми говоримо про ближніх своїх.

Осуд має бути заборонений. Тільки-но виникає думка засудити людину, ми повинні згадати про Суд Божий. Ми повинні уникати пустослів'я і стежити за своїми словами. До цього закликає нас Церква, особливо в дні Великого посту, налаштовуючи нас на те, щоб ми були пильними щодо того, що говоримо, бо через слово можемо або виправдатися, або спастися (див. Мф. 12:37).

Святий Великий піст дано нам з вами для того, щоб підніматися в доброчесності від сили до сили. І нехай допоможе нам Господь спасенно провести дні Святої Чотиридесятниці. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Матеріали за темою

Комплекс будівель Олександро-Невської лаври в Санкт-Петербурзі планують відреставрувати за 10 років

Міністр культури Росії О.Б. Любимова відвідала з робочим візитом Зосимову пустинь

В шосту річницю кончини Блаженнішого митрополита Володимира (Сабодана) на його могилі в Києво-Печерській лаврі звершено заупокійні богослужіння

В Успенському Псково-Печерському монастирі відсвяткували Собор преподобних отців Псково-Печерських

Волонтери Іжевської єпархії доставили гуманітарну допомогу та освячені верби знаходяться на самоізоляції

У свято Входу Господнього в Єрусалим Предстоятель Руської Церкви звершив Літургію в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у свято Входу Господнього в Єрусалим після Літургії в Храмі Христа Спасителя [Патріарх : Проповіді]

У свято Входу Господнього в Єрусалим Предстоятель Руської Церкви звершив Літургію в Храмі Христа Спасителя

Усі матеріали з ключовими словами