Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в свято Собору новомучеників, у Бутові постраждалих, на Бутовському полігоні

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в свято Собору новомучеників, у Бутові постраждалих, на Бутовському полігоні
Версія для друку
1 червня 2013 р. 15:19

1 червня 2013 року, у свято Собору новомучеників, що в Бутові постраждали, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил за традицією очолив служіння Божественної літургії під відкритим небом на Бутовському полігоні. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Дорогі отці, матушки ігумені! Отче Кириле, настоятелю цього святого храму! Дорогі брати й сестри!

Коли ми сьогодні звершували Божественну літургію, мені на пам'ять спала чудова думка святого Іоанна Златоустого, який сказав, що сутність істини полягає і в тому, що вона повертається, коли багато хто на неї повстає. Тільки істина здатна повстати тоді, коли з нею борються і коли її руйнують сили, що здаються непереборними абсолютній більшості людей.

Ось такою істиною є наша віра. Це та сама істина, яка, за словом Євангельським, яке ми чуємо нині, звільняє людину (див. Ін. 8:31-42), тому що ця істина походить від Отця через Сина у Святому Дусі. Немає ніякої людської сили, немає ніякої людської влади, якими б могутніми вони нам не здавалися, які були б здатні зруйнувати Божу істину. А істина тільки одна, не може бути декількох істин. Істина одна, і істина в Богові, і істина та, яку Бог відкрив нам через Сина Свого Господа Ісуса Христа.

І перебування на Бутовському полігоні затверджує нас у правоті слів Євангелія та в правоті слів Іоанна Златоуста. Хто б міг подумати, що тут колись буде храм? З серпня 37-го по жовтень 38-го, особливо наприкінці 37-го року — жовтень, листопад, грудень, похмурі, темні місяці, чи то осінь, чи то зима, сніг і дощ, холод і вітер, — і от сюди привозять нещасних, приречених на смерть людей. Темно, сиро, брудно — здавалося б, ніякої надії на світло, ніякої надії на те, що Бог явить правду. Можливо, до останньої миті ці люди вірили, що диво станеться і вони залишаться живі. Але Бог тоді ніякого дива не явив, і вони були вбиті на кромці цих страшних ровів, які потім завалювались брудом, ховаючи в собі тіла мучеників за Христа...

Пізніше, коли настали відносно благополучні часи, це місце перебувало в забутті. Воно, звичайно, завжди зберігалося в пам'яті Церкви, але ніякої можливості відкрито висловити свої почуття до тих, хто був тут убитий і похований, не було. Однак сьогодні всі ті, хто гинув тут у страшні місяці 37-го й 38-го років, у тому числі за віру Христову, молитовно згадуються, і ми поклоняємося святим мученикам, просячи їх допомоги й заступництва, а також згадуємо словами заупокійного богослужіння тих, хто був тут невинно убитий.

Чого ж вчить нас усе те, що сталося тут? На які думки налаштовують нас слова Іоанна Златоуста? На думку про те, що істина не може бути забута, не може бути знищена навіть тоді, коли багато хто повстає на неї. Ці слова допомагають нам зрозуміти сенс сповідання віри в наші часи. Від нас з вами ніхто не вимагає іти на смерть. Ніхто не ставить питання так: або ви християни, або ми вас виштовхуємо із суспільства, декласуємо, позбавляємо роботи, пенсії, благополуччя. Але хіба сьогодні не потрібно сповідувати віру в Ісуса Христа, коли загальний перебіг сучасної так званої культури повертає свідомість людей у бік, протилежний Христу? І яка різниця, хто на тому боці: люди зі зброєю на краю цих страшних ровів чи ті, хто словом своїм, прикладом своїм, а іноді й владою своею відриває людей від Христа і руйнує віру?

Ми знаємо, що сьогодні відбувається в багатьох країнах світу, коли для того, щоб бути членом благополучного й заможного суспільства, потрібно відмовитися від віри через ухвалення богохульних законів, що йдуть проти Божественної волі й Божественної істини. І ми знаємо, що багато мужніх людей повстають проти ухвалення цих законів, як ми всі бачили по телебаченню, яке свідчило нам про масові протести французів проти ухвалення богопротивних законів.

Бути християнином сьогодні — означає ні на хвилину не втрачати пильності, означає піклуватися про релігійне виховання своїх дітей, означає з любов'ю ставитися до своєї Вітчизни, молитися за неї, берегти її, і словом, і ділом захищаючи людей наших від усіляких спокус, які здатні затьмарити істину, але нездатні її викорінити. І якими б великими силами не лякали нас, як би не були ці сили дійсно великі, вони нездатні послабити силу Божу, і наш народ, як жоден інший, пройшовши через горнило страждань за Христа, знає це. І Бутово є не тільки пам'ятником минулого — Бутово є місцем, яке сьогодні будить християнську совість, свідчить про велич Божої істини, яку неможливо затьмарити або зруйнувати навіть тоді, коли багато хто намагається це зробити.

Ми сьогодні молилися святим мученикам Бутовським про зміцнення віри в народі нашому, про зміцнення істини Христової у світі, про те, щоб Господь прихилив милість Свою до роду людського, щоб якомога більше людей усвідомили, що неможливо йти проти рожна, як сказав Спаситель, що явився апостолові Павлу (див. Діян. 9:5). Неможливо йти проти Божої сили, тому що на цьому шляху можна здобувати тільки тимчасові перемоги, але остаточна перемога там, де Воскреслий Христос.

І тому з особливою силою звучать на Бутовському полігоні слова великодніх співів і гімнів. Особливим чином відгукується в серці велике свідчення про те, що воскрес Христос. І з цією вірою, підкріпленою пам'яттю святих новомучеників і сповідників Російських, зі смиренням, внутрішньою силою і спокоєм будемо йти тим шляхом, який нам вказує Сам Христос, — молячись про себе, про народ наш і про весь світ, щоб істина Христова залишалася видимою і привабливою для людей незалежно від сил, які повстають проти цієї істини.

Христос Воскрес! Воістину Воскрес Христос! Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у день свята Казанської ікони Божої Матері після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

Патріарша проповідь у Неділю 22-у по П'ятидесятниці після Літургії в храмі ікони Божої Матері «Всіх скорботних Радість» на Великій Ординці м. Москви

Слово Святішого Патріарха Кирила в день свята Іверської ікони Божої Матері після Літургії в Новодівочому монастирі м. Москви

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в свято Покрова Пресвятої Богородиці після Літургії в храмі Всіх святих в Мінську

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Марфо-Маріїнській обителі м. Москви

Патріарша проповідь у свято Воздвиження Хреста Господнього після Літургії в Нікольському кафедральному соборі м. Армавіра

Слово Святішого Патріарха Кирила після богослужіння в кафедральному соборі святителя Миколая Чудотворця в Єйську

Патріарша проповідь у свято Різдва Пресвятої Богородиці після Літургії в Богородице-Різдвяному монастирі м. Москви

Патріарша проповідь після Літургії в Неділю 16-ту після П'ятидесятниці в храмі святителя Інокентія Московського в Бескуднікові м. Москви

Патріарша проповідь після Літургії в храмі Новомучеників і сповідників Церкви Руської в Норильську