Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Святіший Патріарх Кирил: Духовні школи повинні бути визнані державою й суспільством як науково-інтелектуальні гуманітарні центри

Святіший Патріарх Кирил: Духовні школи повинні бути визнані державою й суспільством як науково-інтелектуальні гуманітарні центри
Версія для друку
21 червня 2013 р. 15:32

21 червня 2013 року в Храмі Христа Спасителя в Москві відбулося чергове засідання Вищої Церковної Ради Руської Православної Церкви , яке очолив Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил.

Відкриваючи засідання, Святіший Владика представив присутнім порядок денний, а також поділився думками про шляхи розвитку системи духовної освіти в Руській Православній Церкві.

Найголовнішою темою у нас сьогодні виступає тема освітньої реформи в Руській Православній Церкві. Зараз червень, це розпал випускних та вступних іспитів. І світські, і православні вищі навчальні заклади, духовні школи починають кампанію із залучення абітурієнтів. Найвищий час нам з вами обговорити проблеми, пов'язані з життям наших духовних навчальних закладів.

Нагадаю, що необхідність реформування системи духовної освіти була відчута Церквою ще в 1990-х рр., оскільки сфера освіти в усьому світі стрімко змінюється і Церква не може стояти осторонь від процесів, що відбуваються.

Майбутній священнослужитель виходить зі стін семінарії чи академії не в вакуум і не в минуле століття — він іде назустріч сучасному суспільству з його викликами, з його темпом життя, з його швидкостями передачі та обробки інформації. Він має бути забезпечений необхідним корпусом знань і навичок, щоб бути не тільки чадолюбивим пастирем (що насамперед необхідно сформувати в особистості священика), а й інтелектуально відповідати очікуванням суспільства.

Одному філософу приписують слова: «виховання справа важка, і покращення його умов один із священних обов'язків кожної людини, бо немає нічого більш важливого, як освічення самого себе і своїх ближніх». Розвиток духовної освіти, перетворення нашого духовенства ще й на «інтелектуальний клас» нашого суспільства — це священний обов'язок усіх нас. І все це не заради якогось інтелектуального естетства, не заради того, щоб ми як учасники суспільного дискурсу переконливо виглядали, — усе це заради спасіння душі сучасної людини, для якої переконливі тільки ті слова, які здатні справити враження і в інтелектуальному плані.

У світському суспільстві можна часом зустріти думку, що наша духовна освіта якісно поступається світській, що вона є занадто спеціалізованою, відірваною від сучасності, що випускник навіть найкращої духовної академії не може стояти на одній планці з випускником світського університету. Це, звичайно, стереотипне мислення, яке сформоване певною недовірою частини суспільства й академічного середовища щодо системи духовної освіти. Відмова бачити в духовних школах повноцінних наукових і педагогічних партнерів нерідко трапляється з ідеологічних міркувань. Адже реально ми ведемо діалог з невеликим колом вчених; і з тими, з ким діалог ведеться, ніяких проблем немає, там усе видно. А от у середовищі тих, з ким ми діалог не ведемо, такі стереотипи формуються. Думаю, це прикра інерція радянських часів, приклади якої ми бачимо на різних поверхах російського суспільства. Але в духовній освіті є, звичайно, і об'єктивні проблеми, які потрібно невідкладно вирішувати.

Незважаючи на те, що думають про духовну освіту люди надзвичайно від неї далекі, які, можливо, ніколи в руках жоден богословський текст не тримали, нам необхідно прямувати до ситуації, коли наші православні інститути, університети, духовні школи входитимуть до переліку найкращих вищих навчальних закладів країни. Наші труди покликані наблизити час, коли ми зможемо претендувати на місце у світовому рейтингу вузів; і цю роботу ми повинні починати зараз, без зволікання.

Духовні школи мають бути повністю визнані державою й суспільством — як сучасні конкурентоспроможні розвинені науково-інтелектуальні гуманітарні центри, які готують не просто когорту священиків, але академічно освічених гуманітаріїв. Саме до такого результату має привести освітня реформа.

Ми не повинні замикатися на гуманітарних науках. Як для фізиків може виявитися корисним знання про теологію (принаймні, дотик до цього знання допоможе зруйнувати ті самі стереотипи й рудименти атеїстичного минулого, про які я говорив), так і випускникам семінарії потрібно розуміти, якою є сучасна наукова картина світу, якими є сучасні досягнення в теоретичній фізиці і в багатьох інших галузях світських знань, які мають дуже важливі філософські імплементації в житті.

Священик покликаний бути різнобічно розвиненою людиною, адже він спілкується з людьми різних професій і з кожним має вміти говорити його мовою. Тому вважаю важливим розвивати співпрацю з природничими вузами, запрошувати їх професорів читати лекції в наших навчальних закладах. Зі свого боку ми також готові, відгукуючись на відповідні прохання, читати лекції або навіть курси в тих світських вузах, включаючи вузи технічні, які мають інтерес до отримання відомостей про сучасну богословську науку.

Наше суспільство сьогодні багато чого чекає від священиків. Зразкової поведінки, високої культури думки, високої культури слова. Вміння давати відповіді на гострі питання нашого життя — морально-етичні, суспільні. Звичайно, не треба потурати спробам створювати образ ідеального священнослужителя. Це не так, і так ніколи не буде. Священики — люди, і вони роблять помилки. Це люди, які мають різні таланти, різні здібності, різні знання, різний рівень освіти. Але якщо священик, особливо той, хто виступає публічно, є погано освіченим і до того ж ще прагне повчати всіх і вся, суспільство відразу формує карикатурний образ. Ми не маємо наміру виправдовувати негідну поведінку наших співбратів, але вважаємо за необхідне робити все для того, щоб підвищувати духовний, культурний рівень нашого духовенства.

Наші духовні школи якраз і є тими місцями, де готується закваска духовного життя нашого суспільства. У цьому сенсі на них — велика відповідальність. Апостол Петро говорить: «Пасіть стадо Боже, ... добровільно по-Божому, не для брудної наживи, а ревно, не пануйте над спадком Божим, але будьте для стада за взір»  (1 Петр. 5:2-3). Цими богонатхненними словами має бути пронизана вся система нашої духовної освіти, бо в реалізації цього повчання полягає її справжній зміст.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Матеріали за темою

Робоча нарада Святішого Патріарха Кирила з керуючим справами Московської Патріархії та головою Навчального комітету

Відбулася робоча нарада Святішого Патріарха Кирила з керуючим справами Московської Патріархії та головою Навчального комітету Руської Православної Церкви

Митрополит Волоколамский Иларион: Судьбу Сретенской семинарии окончательно решит Синод [Iнтерв'ю]

Святіший Патріарх Кирил доручив розробити документацію для реалізації мережевої взаємодії між МДА і Стрітенською духовною семінарією

Завершилася перша Всеросійська Олімпіада з богослов'я

Відбудеться навчально-методичний семінар Співтовариства викладачів літургіки при Навчальному комітеті

У Московській духовній академії відбулася наукова конференція, присвячена 175-річчю Руської духовної місії в Єрусалимі

Самая молодая духовная академия Русской Православной Церкви: прошлое, настоящее, будущее [Iнтерв'ю]

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарше привітання заступнику керівника Прес-служби Патріарха Московського і всієї Русі М.І. Державіну з 60-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила А.Е. Гаглоєву з перемогою на виборах Президента Республіки Південна Осетія

Звернення Святішого Патріарха Кирила до Патріарха Болгарського Неофіта

Патриаршее поздравление по случаю 350-летия Нижегородской епархии

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла заместителю мэра Москвы в Правительстве Москвы по вопросам региональной безопасности и информационной политики А.Н. Горбенко с 60-летием со дня рождения

Патриаршее поздравление митрополиту Уманскому Пантелеимону с 55-летием со дня рождения

Патриаршее поздравление епископу Солнечногорскому Алексию с 30-летием наместнических трудов в Даниловом монастыре г. Москвы

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла кинорежиссеру Ф.С. Бондарчуку с 55-летием со дня рождения

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла мэру Москвы С.С. Собянину с Днем Победы

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла министру обороны России С.К. Шойгу с Днем Победы