Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила після всеношної в кафедральному соборі Преображення Господнього м. Сургута

Слово Святішого Патріарха Кирила після всеношної в кафедральному соборі Преображення Господнього м. Сургута
Версія для друку
20 вересня 2013 р. 22:37

Увечері 20 вересня 2013 року в рамках Первосвятительського візиту до Ханти-Мансійської єпархії Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил прибув із Когалима до м. Сургута. З аеропорту Предстоятель Руської Православної Церкви вирушив до кафедрального собору Преображення Господнього, де відправив всеношну напередодні свята Різдва Пресвятої Богородиці.

Після закінчення богослужіння Святіший Владика звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Владико Павло! Шановна Наталіє Володимирівно, губернаторе Ханти-Мансійського автономного округу! Дорогі отці, брати й сестри!

Я хотів би всіх вас сердечно привітати й висловити щиру радість у зв'язку з можливістю відвідати місто Сургут і разом з вами напередодні свята Різдва Пресвятої Богородиці помолитися в цьому кафедральному соборі. 

Місто Сургут відоме своєю історією, але, мабуть, особливе значення цього града пов'язане з другою половиною ХХ століття, коли тут почалися вишукувальні роботи, коли тут почали видобувати нафту, а потім і газ, коли енергія, добута з цього місця, стала розтікатися по всій нашій країні, зміцнюючи економічно нашу державу і даючи їй можливість для розвитку. Сургут, Ханти-Мансійський автономний округ, Ямал — це суворий край. Північна природа, з одного боку, дуже тендітна; з іншого, вона сильно впливає на людину і вимагає від неї сили, мужності, особливо у виконанні свого професійного обов'язку. Чудово, що сьогодні в Ханти-Мансійському окрузі будуються храми і дедалі більше людей приходять до Церкви для того, щоб отримати тут духовну підтримку. 

У Церкві ми багато чого знаходимо. По-перше, ми молимося, а у відповідь на нашу молитву Господь нам відповідає — кожному по-своєму. Господь не творить чудес, які вражали б уяву, — а якщо б було так, то людина була б уже не вільною вибирати Бога чи відмовлятися від Нього. Але Господь побажав, щоб ми вибирали Його вільно. Звичайно, Він міг би всіх нас змусити вірити в Нього, Він міг би здійснювати такі чудеса, які вражали б уяву і вже не залишали б ніякого простору для зневіри. Проте Бог цього не робить, тому що кожна людина вільна, і Він Сам забажав, щоб люди були здатні творити добро і не творити добра, вірити в Нього і не вірити в Нього. 

Але той зв'язок із Богом, який здійснюється через віру, забезпечує реальний контакт людини з Божественною всемогутністю. Чому ми збираємося в храми? Чому ми зберігаємо віру православну дві тисячі років? Чому Церква пройшла через безліч гонінь, випробувань і залишилася не просто як якийсь історичний феномен, а як реально існуюча духовна сила? Зовсім не тому, що люди, що складають Церкву, — це якісь особливі герої. Нерідко можна бачити в Церкві людей і літніх, і хворих, і слабких, і вже менш за все громада, що молиться, справляє враження якоїсь особливої людської надсили. Так чому ж ми, слабкі й немічні, зберігаємо віру? Тому що ми молимося Богу, і Бог нам відповідає. Люди не приходять до порожнього колодязя за водою. Люди не звертаються до начальника, який один, два і три рази відмовив у проханні. Ніхто більше до цього кабінету і до цих дверей не підійде. Людину можна обдурити раз, два, три, — а потім усе закінчиться. Але ми приходимо в храм, молимося і протягом двох тисяч років зберігаємо віру в Христа Спасителя, тому що Господь чує наші молитви. Не миттєво відповідає Він, не громом, не блискавкою, не шумом, але легким диханням Своєї енергії Він торкається нас. 

Ми особливо відчуваємо це Божественне дихання, коли стаємо слабкими. Коли ми сильні, молоді, здорові, коли здається, що перед нами довге життя, особливо якщо молодість супроводжується матеріальним благополуччям батьків, створюється ілюзія нескінченного щасливого життя. Нерідко відбувається так, що саме в цьому віці людина перестає мати потребу в Богові, перестає молитися, тому що вона нібито все має, — вона може багато чого купити, багато чого дізнатися, багато чого отримати. Захворів — до лікаря сходити, потрібні ліки отримати. Чим людина сильніша, тим менше їй, здавалося б, потрібен Бог. 

А що відбувається, коли ми раптом стикаємося з проблемою, вирішити яку не можуть ні лікарі, ні герої, ні правителі, ні начальники, ні ми самі? Коли людина усвідомлює свою нездатність подолати фізичну або духовну недугу, вирватися з важкого душевного стану, туги, скорботи, самотності? Що буває у найважчі історичні моменти — досить згадати війну? Що робили солдати, піднімаючись в атаку? Ще за годину до цієї атаки ніхто з них не називав себе віруючим, ніхто не називав себе християнином. Але ж, ідучи в атаку, хрестилися йі говорили: «Господи, допоможи» — тому що вже тут-то, віч-на-віч зі смертю, яка може бути людська сила? І молилися, бо знали, що Господь допоможе. 

Ось так і ми в певних обставинах життя звертаємося до Бога, тому що знаємо, що Він допоможе; і чим щиріша, сердечніша наша віра, тим сильніша Божественна відповідь. У храмах Божих ми вчимося молитви. У храмах Божих присутня особлива благодать, адже багато людей, зібраних разом, моляться Богу, і Бог чує нашу молитву. Саме на цьому внутрішньому релігійному досвіді людини і грунтуються наші переконання, — не на доказах, не на якихось формулах, а на глибокому внутрішньому досвіді. 

Це важко пояснити, як важко пояснити людині почуття любові. Можливо, тому і не існує ніякого визначення, оскільки виразити це почуття словами неможливо. Напевно, кожен по-своєму його відчуває і переживає, але ніякими формулами його не описати, як ніякою людською силою не викликати в серці, але ж воно виникає! Ось так само і почуття віри, ось так само і зв'язок з Богом, — бо все це явища одного Божественного порядку.

Ми будуємо храми, щоб якомога більше наших співвітчизників повірило в те, що Бог поруч з ними. І це не означає, що люди, сприйнявши віру, повинні ставати слабкими або якимись невдахами в житті. Господь благословляє всякого, хто трудиться, — чи то в навчанні, чи на роботі. Господь підтримує всі наші зусилля, спрямовані до добра. І тому особливо ефективними стають життя й праця людини, коли вона свої знання, вміння, навички, працьовитість супроводжує щирою вірою і чистою молитвою.

От я і хотів би побажати всім вам, мої дорогі, зберігати віру в серці, виховувати в цій вірі своїх дітей і внуків. Як я сьогодні вже говорив, не треба нічого соромитися! Минув той час — ми у себе на Батьківщині, ми на православній землі стоїмо, це наша земля, земля наших благочестивих предків. Саме з хрестом у руках і з вірою в серці прийшли сюди землепрохідці — ті самі, які ці землі відкрили для Росії. І тому, перебуваючи на цій землі, здійснюючи свої труди, долаючи труднощі, ми повинні зміцнювати себе вірою і молитвою.

Я хотів би всім вам побажати і міцної віри, і палкої молитви. Тоді Господь буде з вами — особисто з кожним із вас, з вашими дітьми і внуками. Господь буде з нами, з нашим народом, з Вітчизною нашою. Він прихилятиме до нас милість так, як прихиляв її до наших благочестивих предків, що створили велику Росію. Адже вони здійснювали свій титанічній цивілізаційний труд, спираючись на віру, а також на освіту, навички та вміння, які забезпечували чудовий успіх. Нехай Господь до всіх нас прихилить свою милість. Амінь.

На згадку про наше сьогоднішнє молитовне спілкування я хотів би для цього святого храму піднести образ святителя й Чудотворця Миколая, великого угодника Божого. На цьому образі невелика табличка, яка свідчить про те, що це дар Патріарха. І коли ви будете підходити до цього образу, прикладатися до нього, просити святителя Миколая допомогти вам у ваших життєвих обставинах, не забудьте згадати і вашого Патріарха, який потребує вашої молитви та вашої духовної підтримки. 

А кожному з вас я хотів би подарувати маленький образочок Воскресіння Христового зі своїм Патріаршим благословенням. Нехай береже вас Господь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Поздравление Святейшего Патриарха Кирилла с Днем независимости Казахстана

Патриаршее поздравление епископу Георгиевскому Гедеону с 55-летием со дня рождения

Виступ Святішого Патріарха Кирила на зустрічі Президента Росії В.В. Путіна з Предстоятелями Помісних Православних Церков

Слово Святішого Патріарха Кирила на святковому концерті на честь 100-річчя відновлення Патріаршества в Руській Церкві

Слово Святішого Патріарха Кирила в день свята Введення до храму Пресвятої Богородиці та день 100-річчя інтронізації святителя Тихона, Патріарха Московського, в Храмі Христа Спасителя в Москві

Співчуття Святішого Патріарха Кирила у зв'язку з кончиною благочинного Богоявленського церковного округу м. Москви архімандрита Діонісія (Шишигіна)

Слово Святішого Патріарха Кирила на заключному урочистому засіданні Архієрейського Собору Руської Православної Церкви

Слово Святішого Патріарха Кирила на зустрічі Президента Росії В.В. Путіна з учасниками Архієрейського Собору Руської Православної Церкви

Обращение Святейшего Патриарха Кирилла к читателям альбома «Священный Собор»

Слово Святішого Патріарха Кирила на відкритті конференції «Справа про вбивство царської сiм'ї: нові експертизи та архівні матеріали. Дискусія»