Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Миколо-Угреському монастирі в день пам'яті святителя Миколая Чудотворця

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Миколо-Угреському монастирі в день пам'яті святителя Миколая Чудотворця
Версія для друку
19 грудня 2013 р. 18:07

19 грудня 2013 року, в день пам'яті святителя Миколая, архієпископа Мир Лікійських, чудотворця, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил відвідав підмосковний Миколо-Угреський ставропігійний чоловічий монастир. У Спасо-Преображенському соборі обителі Предстоятель Руської Православної Церкви звершив Божественну літургію, після чого звернувся до присутніх із Первосвятительським словом.

Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Високоповажний отче Варфоломію, наміснику цієї святої обителі! Дорогі отці, матушки ігумені! Брати й сестри!

Я хотів би всіх вас сердечно привітати зі святом — із пам'яттю святителя й чудотворця Миколая. Цей день став дуже значущим в календарі Руської Церкви, тому що саме в нашій країні особливо шанується святитель і чудотворець Миколай. Народ наш своїм простим, відкритим до Бога серцем так увібрав образ святителя й чудотворця Миколая, його особистість, його житіє, що молитовний досвід спілкування зі святим угодником Божим став дуже важливою складовою не тільки нашого релігійного, духовного життя, а й нашої національної культури.

Мабуть, ніде у світі немає такої кількості храмів, присвячених Святителю й Чудотворцю Миколаю, ніде немає такої кількості обителей, присвячених його імені. Це свідчить про те, що наш народ, особливим чином переломлюючи житіє святителя Миколая через призму свого світовідчуття і свого історичного досвіду, відгукнувся на його дивний образ палкою любов'ю і щирим шануванням.

Ми прославляємо святителя й чудотворця Миколая як вчителя віри, лагідності й стриманості. Власне кажучи, так ми прославляємо кожного святителя, тобто ієрарха Церкви, причисленого до лику святих. Ми називаємо їх вчителями, образом лагідності, правилом віри й стриманості. А чому ієрарх є вчителем? А тому що саме на єпископаті лежить величезна відповідальність за научання вірі кожного наступного покоління.

Власне кажучи, віра і передається з покоління в покоління протягом понад 2000 років, тому що є ті, хто особливим чином покликаний піклуватися про передачу віри, про научання людей. Тому вчительство перебуває в центрі служіння єпископа, і, мабуть, якби цього не було, то не існувало б і Церкви, адже без научання вірі не може бути благочестя, не може бути релігійного способу життя, не може бути здібності людини мотивувати релігійними переконаннями свої вчинки.

Саме тому щоразу, коли ми святкуємо пам'ять святителів, читається невеликий уривок з 13-го розділу Послання апостола Павла до Євреїв, де знаходимо такі слова: «Братія, поминайте наставників ваших і підкоряйтеся їм, бо вони невсипно піклуються про душі ваші» (див. Євр. 13:17-21). Одна ця фраза допомагає зрозуміти сенс того, чим є процес навчання або, говорячи сучасною мовою, з яких компонентів складається процес освіти людської особистості. З одного боку, це вимога до учнів поминати, тобто пам'ятати, наставників і підкорятися їм. Але, з іншого боку, це сильний заклик до вчителів невсипно піклуватися про душі тих, кого навчаєш.

Які несучасні слова: «поминайте наставників», «підкоряйтеся»! Напевно, якщо сказати так людині непідготовленій, то вони її збентежать. Але насправді в цих словах величезної сили Божий заклик, тому що не може бути процесу навчання, тим більше процесу виховання, без того щоб розкрити свій розум, свою волю і своє серце назустріч тому, чого навчає учитель. Навчання неможливе без смирення, без розуміння того, що вчитель знає більше, що він мудріший, що він вище, що його досвід більш значний.

А в якому випадку слова «поминайте наставників ваших і підкоряйтеся» ніяк не бентежать совість, не зачіпають людське самолюбство, не обмежують свободу? Тільки в одному випадку: коли вчитель є абсолютним прикладом, еталоном. Не може відчувати збентеження від слів «поминайте й підкоряйтеся» учень великого композитора або видатного режисера, великого вченого-подвижника або геніального художника. У цьому випадку і поминання, і покірність приходять природним чином, тому що учень, співвідносячи свої знання, свої здібності й свої можливості зі знаннями й здібностями вчителя, усвідомлює, наскільки перевершує його вчитель, і підкоряється добровільно, з радістю, шукаючи можливості навчатися саме у цього вчителя.

Але є ще щось у цих чудових словах апостольського Послання до Євреїв, що допомагає зрозуміти саму суть процесу освіти. «Поминайте наставників і підкоряйтеся» — чому? Тому що вони невсипно піклуються про душі ваші. Можна уявити собі шкільного вчителя або професора університету, який невсипно піклується про душі тих, до кого він звертає своє слово? У сучасних умовах це важко уявити, а тому важко уявити і те, щоб учень поминав і підкорявся вчителю.

Молодший може підкорятися старшому, коли він бачить особливу жертовну турботу, готовність невсипно, тобто не засинаючи, не даючи собі віддушини, віддавати всі сили на виховання того, хто довірений тобі. І якщо учень бачить жертовність вчителя, який віддає в ім'я свого служіння все, що тільки має, і невсипно піклується не тільки про передачу знань, а й про стан душі, то яким потрібно бути черствим, яким треба бути жорстокосердим, щоб перед таким подвижником, який сну не знає заради тебе, не схилити голови й не підкоритися йому!

Успіх освіти залежить від того, як учень ставиться до вчителя. Але успіх освіти залежить також від того, як вчитель ставиться до своєї справи і в ім'я чого він навчає учня. І якщо турбота про душу, тобто про моральний стан особистості, перестає бути турботою викладача, педагога, професора, то не може бути ні пам'яті, ні покірності. Змінюється система відносин «вчитель і учень», вона втрачає свій священний вимір, завдяки якому найвищі цінності, вкладені Богом в душу людську, а через це — в людську цивілізацію, зберігаються й передаються з покоління в покоління.

Усе те, про що я зараз говорю, безпосередньо стосується і сучасної системи освіти. Ми любимо журитися з приводу того, яка погана зараз молодь. Чому ж ми не засмучуємося з того, що дуже часто педагоги не вважають за потрібне піклуватися про душі ввірених їм учнів? Про те, щоб формувати сильну моральну особистість, люблячу Бога, ближніх, Вітчизну свою, навколишній світ, здатну жити за заповідями Божими, тобто за тим законом, вище якого немає нічого, ніякого людського закону, тому що Божий закон є основним законом життя? І поки наші викладачі, ті, хто несе відповідальність за підростаюче покоління, не усвідомлюють своєї відповідальності за його моральне виховання і не будуть невсипно — невсипно! — піклуватися про душі ввірених їм, доти ми як суспільство будемо нести на собі огидну печатку руйнування моральної основи. А в побуті це супроводжуватиметься невдачами в сімейному житті, розлученнями, абортами, злочинністю, корупцією і всім тим, що роз'їдає життя особистості, сім'ї та суспільства. І всякі зітхання з приводу того, що «потрібно зменшити, потрібно скоротити, потрібно взяти під контроль», не будуть досягати мети, бо як добрі, так і злі помисли, як добрі, так і злі вчинки виходять з серця людини (див. Мф. 15:19).

Усе, що ми говоримо, звертаючись на адресу сучасної школи, ми можемо сказати і звертаючись на адресу Церкви й пастирів. Невипадково в центрі служіння святителів — учительство з його колосальною відповідальністю за душевний стан пастви, особливо за молоде покоління, за майбутнє Церкви та світу. Іноді священнослужителі журяться, що віруючі люди недостатньо уважно ставляться до їхніх слів, що не завжди їх служіння супроводжується належною повагою з боку пастви — кажучи мовою Послання до Євреїв, люди не завжди поминають і не завжди підкоряються церковним наставникам. Але все, що було сказано щодо світської школи, стосується і навчання в Церкві. І підкорюються, і приймають, і поминають церковних наставників тоді, коли бачать, що церковний наставник душу свою, життя своє покладає, невсипно служачи в турботі про душі віруючих.

Сьогоднішній день пов'язаний зі спогадом про святителя й чудотворця Миколая, дійсного вчителя віри, який невсипно служив душам людським, віддаючи всього себе, не знаючи часу для відпочинку, не знаючи ніяких особистих моментів у житті, які були б для нього радісними й спокійними. Його приклад має бути прикладом для всіх нас, служителів Церкви. І якщо ми будемо являти цей приклад, у тому числі спілкуючись з представниками системи освіти, з викладачами шкіл, з професорами університетів, зі студентством, то, можливо, в міру своїх скромних сил не стільки словами, скільки особистим прикладом ми зможемо показати, що означає справжнє научання людей, щоб через наше смиренне служіння відкрилася й іншим краса подвигу вчителя. Тому що тільки ця краса може привертати уважний погляд учня і тільки ця краса здатна привести тих, хто навчається, до пам'яті про наставників і до підкорення їм — через їх слова і їх життя. І нехай допоможе всім нам Господь здобути цю святу чесноту, піднімаючись від сили до сили. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Матеріали за темою

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в канун праздника Святой Троицы в Троице-Сергиевой лавре [Патріарх : Проповіді]

Понад 900 сімей отримали допомогу у церковному штабі допомоги біженцям у Єкатеринбурзі. Інформаційний звіт про допомогу біженцям (від 31 травня 2023 року) [Стаття]

У Миколаївському Лисичанському храмі роздали гуманітарну допомогу. Інформаційний звіт про допомогу біженцям (від 30 травня 2023 року) [Стаття]

Відбулося чергове засідання робочої групи Оргкомітету з підготовки святкування 100-річчя блаженної кончини святителя Тихона, Патріарха Московського

У Ставропольській єпархії відбулося прославлення у лику святих священномученика Григорія Златорунського

У день пам'яті святителя Миколая Чудотворця Святіший Патріарх Кирил звершив Літургію в Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила у день пам'яті святителя Миколая Чудотворця після Літургії у Храмі Христа Спасителя [Патріарх : Проповіді]

Патріарше служіння у день пам'яті святителя Миколая Чудотворця в Храмі Христа Спасителя

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в праздник Святой Троицы после богослужения в Храме Христа Спасителя

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в канун праздника Святой Троицы в Троице-Сергиевой лавре

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в день памяти святителя Алексия Московского в Богоявленском кафедральном соборе в Елохове г. Москвы

Патріарша проповідь у Неділю 7-у по Великодню після Літургії у Свято-Троїцькому соборі м. Сургута

Слово Святішого Патріарха Кирила після богослужіння в монастирі на честь ікони Божої Матері «Умиління» в Сургуті

Патріарша проповідь у день свята Вознесіння Господнього після Літургії в московському храмі «Велике Вознесіння»

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті рівноапостольних Мефодія та Кирила після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила після закінчення Літургії в Казанському соборі м. Казані

Патриаршая проповедь в Неделю 5-ю по Пасхе, о самаряныне, после Литургии в Храме Христа Спасителя