Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті священномученика Іларіона, архієпископа Верейського, в Стрітенському ставропігійному монастирі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті священномученика Іларіона, архієпископа Верейського, в Стрітенському ставропігійному монастирі
Версія для друку
28 грудня 2013 р. 20:48

28 грудня 2013 року, в день пам'яті священномученика Іларіона, архієпископа Верейського, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Літургію в Стрітенському ставропігійному монастирі. Після закінчення богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих із проповіддю.

Ваші Високопреосвященство і Преосвященство! Високоповажний отче Тихоне, наміснику цієї святої обителі! Дорогі отці, браття й сестри!

Ми сьогодні святкуємо пам'ять святителя Іларіона, архієпископа Верейського, людини, яка особливим чином увійшла в історію нашої Церкви. Чудово, що на сьогоднішній день випадає рядове читання Послання до Галатів, у якому апостол говорить дивовижні слова. Ми всі знаємо їх майже напам'ять — принаймні, багато хто може переказати ці слова, — але рідко замислюємося про їх глибину. Слова ж такі: «Якщо ви живете за духом, то й духом повинні діяти» (див. Гал. 5:25). Не тільки миряни — дуже часто і священнослужителі, навіть готуючись до проповіді, це речення пропускають, їх розум не зачіпає те, що говорить апостол. Насправді це зовсім не загальна фраза — апостол говорить про щось дуже істотне й принципово важливе для всіх людей.

Що означає жити за духом? За яким духом? Звичайно, звертаючись до християнської громади, він мав на увазі дух Христовий, дух Євангелія. Якщо ви живете за цим духом, якщо ви називаєте себе християнами, то ви й діяти повинні за духом. І потім апостол говорить про те, що означає діяти за духом, і перелічує чесноти, які пов'язані з життям у відповідності з християнським духом.

Але є в цих словах ще одна прихована думка. Коли апостол говорить, що ми за духом живемо, то він відкриває перед нами таємницю Божественного творіння. Ми всі живемо силою Святого Духа. Це Він носився над водами в дні творіння, через Нього і Його силою здійснювалося творіння, Він супроводжував всю історію людського роду. Ми всі — діти Духа. Ми створені силою Святого Духа, тому що цією Божественною енергією, цією Божественною силою створений космос, земля наша, рід людський. А якщо ми створені силою Духа Святого, то за Духом і діяти повинні.

Ось це вже, мабуть, багатьом зрозуміліше. Коли люди усвідомлюють свою відповідальність і перед самою установою, в якій вони працюють, але найголовніше, перед її господарем, який взяв їх на роботу, вони неодмінно слухатимуть свого начальника, як би він не називався, виконуватимуть його приписи. І немає ж нічого дивного: якщо хтось порушує приписи, порушує волю керівника, то його виганяють з корпорації. У всіх нас один Господар, один Владика, один Творець — Господь і Бог наш, Який силою Святого Духа створив світ і кожного з нас. І апостол відкриває нам велику Божественну таємницю: усі ми живемо духом, тому що всі ми — від Духа; і за духом і діяти маємо, дотримуватися етики людського співжиття, цієї величезної людської «корпорації», яка відходить минулим у глибину століть, і невідомо, скільки ще роду людському жити. Тому єдино правильним законом життя є життя за духом, і інший закон не може панувати над цим законом.

Зовсім недавно я мав можливість розмовляти з людьми, яким пояснював позицію Церкви щодо сурогатного материнства. Мої добрі співрозмовниці запитували мене: якщо людина не може мати дитину, чому б їй не скористатися послугами сурогатної матері? І я сказав, відповідаючи на це, так: не можна йти проти Божественного закону. У кожному поколінні можуть виникати свої аргументи, грунтуючись на яких, люди відкидають той чи інший Божественний закон. Це противлення Божій волі присутнє протягом всієї людської історії і так яскраво відображене в Старому Заповіті на прикладі історії богообраного народу. Священна історія вчить нас: коли ми відкидаємо Божественний закон, коли ми відкидаємо Богом встановлений порядок життя, ми, йдучи проти Бога, стаємо нещасними. Усі страждання іудейського народу в ті стародавні часи були прямо пов'язані з відмовою від Божественної волі, від Божественного закону. Золотими літерами вписані в Біблії ці епізоди противлення Божественному світоладу та покарання Божого, яке сталося за ним і було не стільки виразом певної Божественної сили, скільки Божественної правди, бо Божественний закон є абсолютним, у ньому повнота мудрості й милості. От чому апостол і говорить: якщо ви за духом живете, за духом і діяти маєте — згідно з Божим законом, який передається нам з часів Мойсея і з часів Господа нашого Ісуса Христа, який втілений письмово і відображений у наших серцях голосом нашої совісті.

А вчинки згідно з цим законом часто бувають незрозумілі людям, як напевно був незрозумілий дивовижний вчинок блискучого богослова, чудового церковного письменника архімандрита Іларіона (Троїцького), що його вважали великим інтелектуалом і співрозмовником найосвіченіших людей. І от сталася революція, наступила епоха краху країни, громадянської війни. Страти, знищення противників, безчинства, руйнування храмів, моря крові, — я вже не кажу про статті в пресі, про знущання над Церквою, про оскаженілу пропаганду проти Бога і проти Церкви Руської. У цей самий час архімандрит Іларіон смиренно схиляє свою голову перед Патріархом Тихоном і отримує єпископське свячення, що в ті часи практично означало підписання собі смертного вироку, особливо для людей яскравих, переконливих, впливових, здатних відповідати на нападки, які обрушувалися на Церкву. Саме такою людиною і був святитель Іларіон, який стояв поруч із Патріархом Тихоном, який підтримував його руки, у смиренності, у простоті серця допомагав Патріарху нести хрест його служіння і брав на себе удари, звернені в бік Патріарха.

Ми знаємо, що святитель Іларіон не уникнув трагічної долі — був безвинно ув'язнений у в'язницях і таборах, пройшов через страшні Соловки та інші місця ув'язнення. І ніхто ж не піднімав голосу на його захист — навпаки, все, що впливало на свідомість, було спрямоване на очорнення таких людей, як святитель Іларіон, щоб вони не тільки загинули фізично, але й щоб пам'ять про них була зруйнована, щоб імена їх були назавжди змішані з брудом. І, напевно, ніхто з тих, хто піднімав руку на святителя Іларіона, уявити собі не міг, що настануть часи, коли тут, у цій обителі, так тісно з ним пов'язаній, ми вимовлятимемо ці слова і в день його пам'яті закликатимемо на допомогу всім нам його святе ім'я.

Святитель Іларіон жив за духом — не за людською кон'юнктурою, не за так званим здоровим глуздом. Який здоровий глузд міг продиктувати людині такий спосіб поведінки? Треба було триматися подалі від Патріарха Тихона, бути тихішим, менше говорити, шукати добрих відносин з тодішньою владою, як це робили обновленці. Багато чого можна було робити — але то було б життя не за духом і не за Божою правдою.

Приклад священномученика Іларіона, який цільбоносними своїми мощами перебуває нині тут, у цій обителі і в цьому храмі, допомагає нам зрозуміти таємницю слів апостола: якщо ви за духом живете, то й за духом і діяти повинні. Нехай приклад святителя Іларіона допоможе всім нам, насамперед служителям Церкви. Дай Боже, щоб його чудовий мученицький образ відображався в серцях наших архієреїв, священиків, а також і нашого благочестивого народу. Нехай, дивлячись на цей образ, ми могли б знову й знову переконатися в силі Божої правди, в силі того, що так чудово відображено на сторінках Біблії. Коли людина перебуває з Богом, вона стає непереможною, на її боці правда — незалежно від того, як вона закінчує дні свого земного життя. З нею правда, тому що, будучи обвинуваченою в цьому житті, вона стає святою перед Богом, а значить, і в людській історії. Нехай молитвами святителя Іларіона Господь зміцнює нас і допомагає нам, людям ХХI століття, жити й діяти за духом Божим. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Патріарша проповідь у Неділю Торжества Православ'я після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у п'ятницю першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у четвер першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Стрітенському ставропігійному монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Донському монастирі м. Москви

Патріарша проповідь у середу першої седмиці Великого посту після Літургії Передосвячених Дарів у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у вівторок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я у Богоявленському кафедральному соборі в Єлохові

Патріарша проповідь у понеділок першої седмиці Великого посту після великого повечір'я в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь перед чином прощення у Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь у день пам'яті благовірного князя Даниїла Московського після Літургії в Даниловому ставропігійному монастирі м. Москви

Слово Святейшего Патриарха Кирилла в Неделю о Страшном Суде после Литургии в Храме Христа Спасителя