Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Виступ Святішого Патріарха Кирила на Різдвяних парламентських зустрічах в Раді Федерації РФ

Виступ Святішого Патріарха Кирила на Різдвяних парламентських зустрічах в Раді Федерації РФ
Версія для друку
28 січня 2014 р. 16:15

28 січня 2014 року Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил взяв участь у Різдвяних парламентських зустрічах, які пройшли в рамках XXII Міжнародних Різдвяних освітніх читань у Раді Федерації Федеральних Зборів Російської Федерації.

Шановна Валентино Іванівно! Шановні члени наших високих зборів!

Я хотів би сердечно всіх вас привітати й висловити особливу подяку Валентині Іванівні, керівникам комітетів, апарату Ради Федерації у зв'язку з можливістю провести тут слухання в рамках Різдвяних читань. Відрадно, що сьогодні тут присутні не тільки сенатори, а й депутати Державної Думи, голови митрополій, єпархіальні архієреї, керівники та представники регіональних законодавчих зборів. <...>

Руська Православна Церква, свідчачи про неминущі євангельські ідеали й цінності, завжди закликала й закликатиме людей керуватися цими цінностями у своєму сімейному, громадському та професійному житті й діяльності. Вчення Христове протягом століть глибоко вкорінювалося в руській душі. Не випадково релігійний мислитель і філософ Микола Онуфрійович Лоський вказував: «Руська ідея — християнська ідея». <...>

Стрімкі зміни, що відбуваються в сучасному світі, кидають серйозний виклик духовному благополуччю особистості й сім'ї. Останні десятиліття Церкві й державі доводиться боротися з низкою соціальних проблем: це сирітство, алкоголізм, наркоманія, побутова злочинність, демографічна криза. Думаю, що коріння багатьох цих проблем потрібно шукати саме в сімейному неблагополуччі або у відсутності сім'ї. Турбує також укорінене в суспільній свідомості поблажливе ставлення до порушення подружньої вірності, руйнування цілісності сім'ї, розлучень, абортів, що випливають із цього, залишенню дітей батьками.

Сьогодні саме поняття сім'ї випробовується на міцність. Дискредитація інституту християнського шлюбу, пов'язана з відмовою від традиційної моралі, є досить болючою для російського суспільства, бо розхитування сімейних устоїв призводить до порушення спадкоємності поколінь і втрати історичного досвіду. Навіть у деяких з вигляду благополучних сім'ях вихованню дітей приділяється недостатньо уваги. Багато батьків в гонитві за кар'єрним зростанням і матеріальною вигодою забувають про свою відповідальність за дитину, про необхідність проявляти любов і турботу про неї. Усе це негативно позначається на вихованні дітей, які в подібних умовах залишаються відірваними від духовних і культурних традицій свого народу, що складалися протягом століть. Дуже важливо, щоб дитина з юного віку засвоїла тверді уявлення про істинні цінності, навчилася розрізняти добро й зло та протистояти спокусам.

Коли ми використовуємо таке слово, як спокуса, ми вдаємося до термінології Церкви. Для деяких людей це як вітер по даху, який не зачіпає людини внутрішньо. Тому я б інакше сказав про цю проблему. Йдеться про формування сильної особистості. А що таке сильна людина? Це людина, здатна відстоювати свою внутрішню автономію, свою свободу. Це людина, здатна не піддаватися тим впливам, які можуть зруйнувати її внутрішню автономію, внутрішню силу. Саме так спокуса впливає на інстинктивне начало людини, руйнуючи моральну цілісність особистості. Питання цілісності, інтегральності особистості, пов'язане, у тому числі, зі здатністю відбивати спокуси, — це питання формування сильної і вільної особистості, формування, якщо хочете, героїчної особистості. А без героїв не може існувати суспільство.

Що ми маємо на увазі, коли говоримо про традиційні цінності? Традиційні, а краще сказати, вічні цінності — це цінності віри, любові, обов'язку, відповідальності, солідарності. Це цінності, що походять ще з дохристиянського уявлення про природні моральні норми, які встановлені не людьми і тому не залежать від конкретних умов суспільного буття. Це норми, вкладені Богом у природу людини. І ніхто ж не може спростувати ідею об'єктивної моральності, що не залежить від зовнішніх обставин. Твердження, що моральність сформувалася в результаті еволюційного процесу, у тому числі політичного, культурного, не відповідає істині. «Не убий» звучить однаково і для папуаса, і для американця, і для росіянина. І якби культурна еволюція визначала моральну природу людини, то не було б загальнолюдських цінностей, про які так люблять говорити, у тому числі, люди ліберальних поглядів. Саме поняття загальнолюдських цінностей звертає нашу увагу на Божественну природу моральності. А якщо людина створена згідно з цим Божим задумом, то руйнування морального начала є руйнуванням людської особистості. От чому я говорю, що моральний закон походить не від християнства чи від ісламу. Він походить від найперших кроків людської цивілізації, бо моральний закон вписаний Богом у людське серце. Цей закон дійсно вписаний в саму структуру всесвіту, і тому відкинути його означає встати на шлях, що веде до руйнування і особистості, і суспільства.

У наші часи ми дедалі частіше стикаємося з системою поглядів, яка ставить у центр всесвіту ізольованого індивідуума і розглядає будь-які його дії і переваги як однаково прийнятні — до того часу, поки вони не завдають шкоди іншим, тобто поки закон виконується. А потім вигукуємо: що робити зі злочинністю, що робити з корупцією? Та нічого не робити, якщо нутро гниле. Ніяким законом не зупинити цю злочинність. Експерименти з моральністю обертаються соціальною нестабільністю, конфліктами, зростанням злочинності, всім тим кошмаром, від якого страждає сучасне суспільство. Не можна на вагон покладати відповідальність, якщо паровоз зіпсований. Ніякого руху вперед не буде. Це не означає, що не треба вдосконалювати законодавчу систему, — це абсолютно правильний шлях. Але ця робота повинна йти разом, пліч-о-пліч з моральним вихованням особистості й суспільства.

Можна з упевненістю сказати, що той, хто поділяє подібні релятивістські переконання щодо моральності, буквально не бачить далі свого носа. Шкода, що завдається діями і вчинками, не обов'язково є видимою і такою, що сприймається на дотик: вона може завдаватися не окремим людям, а суспільству в цілому, і вже потім повертатися у вигляді бід і нещасть у життя окремих людей. Наслідки неправильних рішень, прийнятих згідно з хибним означенням цілей, можуть бути просто катастрофічними, але до того ж виявлятися не відразу ж, а через деякий час, через десятиліття.

От чому наші з вами помилки — помилки депутатів, помилки священиків, помилки вчителів — це не помилки хірурга. Помилку хірурга видно відразу — летальний кінець. Помилки, які ми робимо, відразу не видно. Але вони завдають колосального збитку життю особистості й суспільства. От чому великою є відповідальність тих, хто звертається зі словом до народу й закликає його до досягнення тих чи інших цілей.

Прихильність до традиційних цінностей передбачає набагато ширший погляд на світ. Ми бачимо в людстві не купу піску, де окремі піщинки можуть пересипатися довільним чином, а органічну єдність, в якій люди включені в різні спільноти: сім'ї, професійні групи, народи, країни, цивілізації. І благополуччя окремих людей тісно пов'язане з благополуччям тих спільнот, які вони складають. Благополуччя суспільства, у свою чергу, є неможливим без збереження у людей чітких і ясних уявлень про зобов'язання по відношенню один до одного і по відношенню до країни, в якій вони живуть.

Патріотизм — це засіб і спосіб виживання, спосіб формування спільноти, яка називається народом. Якщо ми руйнуємо любов до своєї країни, ми пиляємо сук, на якому сидимо. Тільки люди, які дійсно далі свого носа не бачать, можуть пропагувати ідеї релятивістського ставлення до національної традиції, до національної культури, до національної самобутності і до любові до Вітчизни.

Традиційні цінності, таким чином, згодні з вченням Христовим, але вони не є виключно християнськими: ми поділяємо їх з прихильниками інших традиційних релігій, яких я хотів би привітати в цьому залі, — наших старих друзів, з якими ми разом працюємо протягом десятиліть. Ми поділяємо ці цінності і з багатьма морально здоровими людьми, які взагалі не зараховують себе до якоїсь релігії, а живуть за законом совісті, — це наші однодумці.

Церква й держава — різні установи, перед якими стоять різні завдання. Церква піклується про вічне спасіння людей, держава — про улаштування їх земного життя. Але є галузі, в яких наша діяльність перетинається. Адже Церква шукає не тільки вічного, а й тимчасового блага людей; для тієї ж мети — міцного, довготривалого блага — існує і держава. Погоджуючись із природними моральними нормами, держава не стає релігійною. Вона стає розсудливим піклувальником про спільне благо. <...>

Церква готова підтримувати всі державні та громадські інститути в їх прагненні зміцнити моральні цінності та зберегти духовні традиції нашого народу. Ця позиція обумовлена мотивами, які походять із самої природи християнства, а не прагненням так чи інакше вплинути на політичну ситуацію. До того ж я глибоко переконаний в тому, що творчий потенціал Руської Православної Церкви та інших традиційних релігій в Росії далеко не вичерпаний, та й не може бути вичерпаний.

Сьогодні Православна Церква має всі можливості реалізовувати спільні освітні, культурні, інформаційні проекти разом з регіональними органами влади. І одна з головних сфер такого партнерства — освіта, виховання, робота з молоддю. <...>

Хотілося б звернути увагу на те, що матеріальне забезпечення багатьох недержавних православних дитячих садків, шкіл і освітніх центрів залишає бажати кращого. У підсумку тягар утримання цих установ покладається на плечі батьків, багато з яких є багатодітними і не завжди можуть забезпечити освіту та дозвілля своїх дітей. До того ж слід відзначити, що більшість православних шкіл дає дуже високий рівень знань і створює найбільш сприятливий моральний клімат для виховання дитини. Думаю, що регіональна влада могла б опрацювати можливості регулярного й справедливого фінансування таких освітніх установ, які реалізують державний освітній стандарт.

Кілька слів хотілося б сказати і про тих людей, які зовсім недавно вступили або збираються вступити в шлюбний союз. Ми бачимо чималі зусилля з боку держави, спрямовані на підтримку молодих сімей. Упевнений, що ця допомога має здійснюватися у всіх регіонах країни. Вона може виражатися і в забезпеченні молодих фахівців робочими місцями, і в наданні можливості отримати додаткову освіту, і в заохоченні народження дітей, і в соціальних гарантіях молодим сім'ям, у пільгах на придбання житла. Я хотів би ще раз сказати, що багато чого в країні робиться, і ми є свідками добрих і правильних змін у цій галузі. Але ще багато чого належить зробити, щоб забезпечити поступальне зростання народонаселення.

Руська Православна Церква зі свого боку також здійснює благодійницьку діяльність щодо сімей, які мають низький рівень доходів або потрапили у важку життєву ситуацію. Сподіваюся на підтримку цієї церковної соціальної роботи.

На закінчення хотів би зазначити, що ні Церква разом з іншими релігійними громадами, ні державна влада, ні громадські інститути не можуть диктувати людям те, що їм необхідно будувати сімейне життя і виховувати дітей. Однак і Церква, і державна влада, і громадські інститути можуть і повинні спільними трудами затверджувати в суспільстві неприйняття таких явищ, як розлучення, аборти, безвідповідальність у стосунках чоловіка й жінки, і створювати умови, за яких можливе формування духовно здорових, моральних і сильних особистостей. <...>

Бажаю всім присутнім плідних дискусій, успіхів у ваших високих, відповідальних і настільки потрібних для країни справах і допомоги Божої у всьому.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

(Скорочено. Повний текст див. на російській версії сайту).

Матеріали за темою

Відбулося перше засідання Оргкомітету XXX Міжнародних Різдвяних освітніх читань

Опубліковано попередній графік регіонального етапу ХХХ Різдвяних читань

Підсумковий документ XXIX Міжнародних освітніх читань «Олександр Невський: Захід і Схід, історична пам'ять народу» [Документи]

Затверджено тему і терміни проведення XXX Міжнародних Різдвяних освітніх читань

Приветствие председателя Совета Федерации России В.И. Матвиенко участникам конференции «Духовная помощь больничных священников (капелланов) в медучреждениях» [Привітання та звернення]

Святіший Патріарх Кирил у Північній столиці очолив хресний хід з мощами благовірного князя Олександра Невського та звершив молебень на площі, що носить ім'я святого

Состоялась установочная сессия конкурса «Православная инициатива — 2021»

У Синодальному відділі з благодійності прокоментували створення інституту розподіленої опіки

У Єсентуках пройшов регіональний форум із церковної допомоги людям з інвалідністю

Відбулося засідання Комісії з питань гармонізації міжнаціональних та міжрелігійних відносин Ради при Президентові РФ щодо взаємодії з релігійними об'єднаннями

Проєкт «Спільна справа. Відродження дерев'яних храмів Півночі» став лауреатом премії Руського географічного товариства.

Митрополит Петрозаводський Костянтин взяв участь у черговому засіданні Ради з медичної етики при Міністерстві охорони здоров'я РФ

На тайському острові Чанг освячено храм в ім'я преподобного Сергія Радонезького

Диякон Олександр Волков: Весь 2014 рік Руська Церква молилася про Україну [Iнтерв'ю]

У духовно-просвітницькому центрі «Патріарше подвір'я» в Єкатеринбурзі відкрилася виставка, присвячена 700-річчю преподобного Сергія Радонезького

У Москві підбили підсумки ювілейного року, присвяченого 700-річчю від дня народження Преподобного Сергія Радонезького

Інші статті

Вітання Святішого Патріарха Кирила імам-хатібу м. Ташкента Нуріддіну Холікназарову з обранням на посаду Верховного муфтія та Голови Духовного управління мусульман Узбекистану

Патріарше вітання митрополитові Джанкойському Аліпію з 50-річчям від дня народження

Вітання Святішого Патріарха Кирила Ш.М. Мірзійоєву з перемогою на виборах Президента Узбекистану

Вітання Святішого Патріарха Кирила О.Д. Жукову з обранням на пост першого заступника голови Державної Думи РФ VIII скликання

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди 70-річчя заснування Національного медичного дослідницького центру онкології імені М.М. Блохіна

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання учасників IX фестивалю «Віра і слово»

Виступ Святішого Патріарха Кирила на зустрічі з делегатами IX фестивалю «Віра і слово»

Привітання Святішого Патріарха Кирила учасникам церемонії вручення Макаріївських премій

Вітання Святішого Патріарха Кирила С.С. Собяніну з річницею перебування на посаді мера Москви

Виступ Святішого Патріарха Кирила на зустрічі з учителями «Основ релігійних культур і світської етики» та «Основ духовно-моральної культури народів Росії»