Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання учасників засідання Різдвяних парламентських зустрічей в Раді Федерації РФ

Відповіді Святішого Патріарха Кирила на запитання учасників засідання Різдвяних парламентських зустрічей в Раді Федерації РФ
Версія для друку
28 січня 2014 р. 18:26

28 січня 2014 Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил взяв участь у Різдвяних парламентських зустрічах, які пройшли в Раді Федерації ФЗ РФ. На завершення засідання Предстоятель Руської Церкви відповів на запитання, що надійшли із залу.

— Як Ви неодноразово відзначали, основними духовно-моральними цінностями нашого суспільства є сім'я, любов до дітей, повага до старших. Що можуть і повинні спільно робити російські законодавці, Руська Православна Церква, представники традиційних релігій для захисту та зміцнення сімейних цінностей?

— Глибоко переконаний: щоб формувалися сімейні цінності, дуже важливо правильно артикулювати та ефективно доносити до свідомості, насамперед молоді, ті ідеали, на яких грунтується сім'я. Я не буду говорити речі, які найчастіше вимовляються на адресу сучасних засобів масової інформації в контексті таких, як сьогодні, дискусій. Але, можливо, Рада Федерації могла б провести або замовити дослідницьку роботу? Можливо, її зробив би хтось інший? Ми не проводили формально такі дослідження, але, спираючись на численні джерела, маємо певне уявлення про кількісне співвідношення між тією інформацією, яка формує ідеали, та інформацією, яка ці ідеали руйнує. Не побоюся сказати: якщо дуже уважно все подивитися, максимум 20% працює на наші ідеали, а 80% або нейтральні, або імпліцитно містять ідеї, які ці ідеали руйнують.

Якщо у нас все так і триватиме, якщо культурний простір не буде наповнений цими ідеалами, то нам нічого не вдасться зробити. Ви знаєте, є люди, які постійно критикують Церкву, кидаючи жорсткі звинувачення на нашу адресу. З одним із представників цього крила нашої громадськості — ім'я його не буду називати, це чоловік, якого більшість із вас знає, — відбулася у мене така відверта розмова. Він говорить: «Ну, що ви з Основами православної культури, з поверненням Церкві власності галас такий підняли? З капеланами в армії? Ну, що це дасть вам? Це ж якісь мікроскопічні кроки порівняно з усім тим, що несе в маси, — так цей чоловік висловився, — сучасна культура!» Тобто, сили несумірні.

Якщо порахувати, сили й засоби дійсно несумірні. Тільки я цьому чоловікові відповів так, як, мабуть, і має відповісти священик. Я повернув палець вгору і кажу: «Ви цей фактор не скидайте з рахунків». Церква ніколи не мала сил і засобів, які можна було б порівняти з силами тих, хто прагне зруйнувати внутрішній світ людини. Ми неконкурентоспроможні, але з нами Бог, і завдяки присутності Бога в людській історії ця історія і триває.

Але Господь спитає з нас, спитає з кожного, і фактором Божественної присутності в історії ми не повинні знімати з себе власну відповідальність. От чому увага Церкви, суспільства, державних інститутів має бути сьогодні спрямована на те, щоб правильною, такою, що не набиває оскому, в хорошому сенсі слова інтелігентною мовою формулювалися ті цінності, які визначають моральне начало в людині, які зміцнюють сім'ю, які зміцнюють суспільні відносини в межах країни, — з тим, щоб вони ставали домінуючими.

У нас немає позитивного сучасного героя, але ж без позитивного героя не існує літератури. Усі ми в школі вчилися, усі писали характеристики позитивних героїв, усі ми знаємо, що це таке. На позитивному герої сформована психологія нації, її світовідчуття. Що таке житія святих? Це описи позитивних героїв у давньоруській літературі. Що таке класична література? Формуючись у категоріях культури XVIII-XIX століть, вона базується на тому історичному пласті, який визначили житія святих. Навіть у радянський період герой залишався тим же самим з моральної точки зору. Звичайно, Бога прибрали, додали якісь ідеологічні моменти, але з точки зору моральної, незалежно від ідеологічної орієнтації, це був той же самий позитивний герой. Зараз його немає.

А на чому ж ми будемо виховувати? У нас багато фільмів про гарну сім'ю, про жертовну любов подружжя? Є позитивний герой, який не кидає дружину, яка внаслідок автомобільної аварії стала інвалідом? Немає такого героя, його взагалі не існує. «Бери від життя все!» А якщо «бери від життя все», тож живи за законом плоті. Тоді яка сім'я — ми лише проливаємо крокодилячі сльози.

Тому ваше запитання звернене не тільки до Церкви, — хоча ми й не відмовляємося, ми беремо участь у всьому цьому процесі. Це питання до нашого суспільства. Це питання до нашої інформаційної та культурної політики. Без формування позитивних цінностей у величезному інформаційному просторі, у потоці, який сьогодні обрушується на нашу людину, ми не впораємося з цими завданнями. Тут нам необхідно об'єднувати зусилля і запрошувати до співпраці якомога більше людей, у тому числі представників культури — режисерів, акторів. Серед них велика кількість людей, які мислять так само, як і ми з вами. Але, затиснуті в прокрустове ложе комерційного кінематографа і комерційних постановок, люди просто заробляють на хліб насущний. Важливо, щоб весь цей духовний, культурний потенціал нації сьогодні працював на формування високих моральних почуттів у нашому народі.

Ось така моя скромна думка щодо цього.

— Доля багатонаціональної і багатоконфесійної Росії та її успішний розвиток у XXI столітті безпосередньо пов'язані зі збереженням міжрелігійного миру та міжнаціональної злагоди. Які кроки в галузі освіти та виховання молоді, на Вашу думку, можна зробити для збереження і зміцнення міжнаціональної злагоди та добрих міжрелігійних відносин?

— Давайте поставимо питання: що є рушійною силою екстремізму, тероризму? Це неправильно прочитана релігійна доктрина. Релігійні почуття є дуже сильними — мало з чим можна їх порівняти, можливо, тільки з любов'ю до Батьківщини, з любов'ю до батьків або до дітей. Це дуже сильні емоції, і протягом усієї історії політики намагалися їх експлуатувати в тих чи інших цілях. Сьогодні релігійні почуття людей, зокрема мусульман, експлуатуються для того, щоб підштовхувати їх на радикальні дії. Багато хто дійсно щиро встає на страшну стезю терористичних дій, думаючи, що тим самим служить Богу. Але ж нічого подібного іслам не навчає. Від чого ж така інтерпретація релігійної доктрини? Від повної релігійної безграмотності.

Коли Церква пропонувала впровадити Основи релігійних культур в школу, наш голос був майже не чутний, — було чути переважно голос тих, хто говорив, що в результаті впровадження Основ православної культури, Основ мусульманської, іудейської культур діти розділяться, почнуться конфлікти, — хоча нічого подібного немає й не буде. Але одним з аргументів Церкви був такий: якщо в рамках викладання своєї власної релігійної культури у дітей формується доброзичливе ставлення до інших релігій, то таке ставлення входить у плоть і кров. Чому ми говорили, що релігієзнавче викладання не принесе ніякої користі? Тому що викладання різних релігій з позиції релігієзнавства виключає виховний фактор. Навіть якщо говорити «хлопці, давайте жити дружно», як кіт Леопольд, не вийде цієї дружби. Треба, щоб ставлення до інших релігій виростало з власних релігійних зобов'язань. А як це зробити? Треба використовувати, у хорошому сенсі, власну релігію і релігійну аргументацію для виховання доброго ставлення до інших.

А звідки джерела тероризму? Як людина, не прочитавши інструкцію, бере в руки небезпечний прилад і починає використовувати його, внаслідок чого трапляються аварії або завдається шкода здоров'ю, — ось те ж саме стоїть за релігійною мотивацією екстремізму та радикалізму.

Незважаючи на значні зусилля, багато наших людей досі залишаються релігійно безграмотними. Одна з причин, чому заїжджі емісари вербують наших мусульман, і не тільки мусульман, озброюючи їх псевдорелігійною аргументацією, полягає в тому, що немає внутрішнього інтелектуального опору. Людина з усім погоджується. Якийсь, вибачте, пройдисвіт суне їй книгу й каже, що це правда, — але ж вона ніякої правди і не знає! Читає, потім це накладається на її власний конфлікт із соціумом, — якщо вона людина самотня, невдаха чи ще щось; а її починають підгодовувати, підтримувати відповідною мотивацією, і вона виростає в екстреміста...

Тому головне завдання — це релігійне виховання і, в обов'язковому порядку, міжрелігійний діалог, який сьогодні дуже успішно здійснюється в Росії. Як неодноразово говорили наші іудейські співбрати, немає іншої такої країни, де б на такому рівні здійснювався міжрелігійний діалог, і ми з ними згодні.

І останнє, про що я хотів би сказати. Звичайно, у держави має бути воля, здатність, ефективна сила для боротьби з радикалізмом тими методами, які держава має право використовувати. Для того у носіїв влади, як казав апостол Павел, і меч на стегні. Церкви меча не має, Церква не має права вживати силу, — держава має право вживати силу. Думаю, що законодавчий фактор, фактор, пов'язаний із виконавчою владою, величезна виховна робота та релігійна освіта разом з міжрелігійним діалогом і дадуть нам можливість реально протистояти цій страшній загрозі.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Матеріали за темою

У Троїце-Сергієвій лаврі пройшла презентація концепції розвитку Сергієвого Посада

Привітання голови Ради Федерації ФЗ РФ В.І. Матвієнко Святішому Патріарху Кирилу з 15-річчям інтронізації [Привітання та звернення]

У Раді Федерації ФЗ РФ відбулися XII Різдвяні Парламентські зустрічі

Виступ Святішого Патріарха Кирила на XII Різдвяних Парламентських зустрічах у Раді Федерації РФ [Патріарх : Привітання та звернення]

Підсумковий документ XXXII Міжнародних Різдвяних читань «Православ'я та вітчизняна культура: втрати і здобутки минулого, образ майбутнього» [Документи]

Затверджено тему та терміни проведення XXXIII Міжнародних Різдвяних освітніх читань

У Московському архітектурному інституті пройшла конференція «Архітектура та живопис храму»

На Різдвяних читаннях обговорили церковну допомогу людям з інвалідністю

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Виступ Святішого Патріарха Кирила на позачерговому соборному з'їзді Всесвітнього руського народного собору

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня військ національної гвардії Росії

Патріарше вітання настоятельці Покровського Хотькового монастиря ігумені Олімпіаді (Барановій) з 40-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання наміснику Ніколо-Угреського ставропігійного монастиря ігумену Мефодію (Зінковському) з 25-річчям чернечого постригу

Патріарше вітання єпископу Сергієво-Посадському Кирилу з 25-річчям чернечого постригу

Співчуття Предстоятеля Єрусалимської Православної Церкви у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Вітання Святішого Патріарха Кирила з нагоди Дня працівника культури Росії

Співчуття Блаженнішого Архієпископа Охридського і Македонського Стефана у зв'язку з терористичним актом у «Крокус Сіті Холі»

Патріарша проповідь у Неділю Торжества Православ'я після Літургії у Храмі Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила при врученні архієрейського жезла Преосвященному Алексію (Турікову), єпископу Раменському