Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Покровському монастирі м. Москви в 15-ту річницю канонізації блаженної Матрони Московської

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Покровському монастирі м. Москви в 15-ту річницю канонізації блаженної Матрони Московської
Версія для друку
2 травня 2014 р. 19:32

2 травня 2014 року, у день пам'яті блаженної Матрони Московської, у 62-гу річницю її преставлення і 15-ту річницю канонізації, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив Божественну літургію в храмі Воскресіння Словущого Покровського ставропігійного жіночого монастиря біля Покровської застави м. Москви. Після закінчення Літургії Предстоятель Руської Церкви виголосив проповідь, присвячену подвигу блаженної стариці.

Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Всечесна ігумене Феофаніє, настоятелька цієї святої обителі! Дорогі отці, брати й сестри!

Хотів би всіх сердечно привітати з днем пам'яті святої праведної блаженної Матрони Московської. 15 років тому було прославлення цієї шанованої стариці в лику святих. Нерідко для того, щоб здійснити акт канонізації, спеціальні комісії працюють над тим, щоб виявити наявність реальної допомоги, яку люди отримують від молитви до того чи іншого святого. Не завжди це просто зробити. А у випадку з Матроною Московської все було дуже просто. Не треба було засідати ніяким комісіям, все було ясно, тому що загальнонародне шанування святої було настільки високим навіть у важкі часи, коли зовнішній прояв релігійності був обмежений, а нерідко й знищувався владою. Люди ходили на місце її поховання, брали з собою землицю з її могили, палко їй молилися й отримували те, що просили.

А чому виникло таке шанування Матрони після її кончини? Та тому що це шанування було вже за життя. До неї стікалися люди з багатьох куточків нашої країни, і не тільки з Росії, щоб зустрітися з нею, передати їй свою скорботу, попросити її молитов, і отримували те, що просили. Тому, коли виникло питання про канонізацію святої праведної Матрони Московської, не треба було ніяких особливих процедур, тому що загальнонародне шанування було очевидним. І в основі цього шанування не якісь особисті здібності Матрони, не її якісь особливі таланти, а її життя, віддане Господу, мученицьке життя, в якому не було нічого особистого, нічого радісного з точки зору звичайного людського життя і звичайних оцінок цього життя, була тільки одна скорбота. 

Вона народилася сліпою, вона не могла пересуватися, вона була позбавлена всього, що є таким бажаним для людини. І перебуваючи в цьому важкому з зовнішньої точки зору стані, вона жила повним і радісним життям у Христі, бо радість походить від Бога, щастя походить від Бога, і навіть людина, яка не може бачити й пересуватися, живучи разом з Богом, знаходить цю радість і цю внутрішню силу, яку дає благодать. І нерідко такі люди здатні ділитися цією радістю, цією силою з оточуючими їх людьми. 

Дивовижним чином до Матрони приходили зовсім різні люди. Існують якісь не зовсім правдоподібні історії, а існують дуже навіть реалістичні історії, про які ми маємо безліч свідчень, як до неї приходили і знатні, і абсолютно прості, і люди духовні, і занепалі грішники. І вона приймала всіх — і славних, і безславних, і благочестивих, і грішних. Вона молилася за всіх, хто до неї приходив і хто просив її допомоги, і допомогу ж отримували майже всі. 

Можна поставити таке складне питання: а як же з грішниками? Приходили до неї грішні люди, які жили безпутним життям, у яких з точки зору порядку, закону — і цивільного, і церковного — все було неправильно. Приходили, просили — і Матрона допомагала. 

Для того щоб зрозуміти як це відбувалося, потрібно звернути увагу на те Євангельське читання, яке належить на сьогоднішній день (Лк. 7: 36-50). Читання дивовижне. Там є оповідання про те, як у домі Симона прокаженого, який був прокажений, але потім був зцілений Спасителем, жінка блудного життя, грішна жінка, підійшла й стала цілувати ноги Спасителя й плакати. І оскільки сльози текли рясно, витирала своїм волоссям Його ноги, а потім вилила на голову Його дорогоцінне миро. І тоді ті, хто був поруч, подумали: «Якби Він був пророком, то Він же точно знав би, що ця жінка блудниця, грішниця. Хіба б Він допустив її до Себе? Хіба б Він допустив, щоб вона Його ноги прилюдно цілувала, та ще волоссям обтирала ці ноги? Ніякий Він не пророк».

І тоді у відповідь на ці думки, у тому числі й ті, що прийшли до Симона прокаженого, зціленого Спасителем, Він розповідає притчу про те, що було два боржники, один мав 500 грошових одиниць боргу, а другий 50. І пан простив і одному, і другому. І питає Господь Симона: «Як ти думаєш, хто буде більш вдячний тому, хто простив борг?» І Симон відповідає: «Думаю, той, якому простив більше». Це і була відповідь усім тим, хто дивувався, чому ж Господь допустив до Себе грішну жінку. 

А хіба не те ж саме відбувалося в тій маленькій комірчині Матрони Московської, коли до неї приходили здебільшого грішні й грішниці і просили її? І вона допомагала. Вона зверталася до Господа, до Того Самого, Який простив цю блудну жінку, Який допустив до Себе ту, якою гидували і якої сторонилися люди. Тому що Матрона здійснювала те, що зробив Господь. І це є великий приклад спасенної Божественної сили. 

Господь може спасти будь-якого грішника, навіть того, якого суспільство не здатне простити. Господь спасає злочинців, яких суспільство ізолює. І ми знаємо випадки, коли, звільнившись з ув'язнення, люди змінюють своє життя настільки, що стають прикладом для інших. Сила Божа простягається на всіх, бо, за Його словом, дощ проливається і на праведних, і на грішних, і сонце сяє і над праведними, і над грішними (див. Мф. 5:45). І сила угодників Божих в тому, що вони допомагають грішним людям побачити милість і любов Божу, яку часто ми з вами не здатні передати іншим людям. Ми можемо говорити про любов, а коли потрібні зусилля, то з'являється величезна кількість відмовок, у тому числі таких: а чи гідна ця людина взагалі, щоб з нею розмовляти чи їй допомагати, не кажучи вже про те, щоб розділити з нею її скорботу.

Подвиг святої праведної Матрони Московської, який відображає в собі служіння Спасителя, тому й був настільки затребуваним людьми, тому й сьогодні настільки затребуваною людьми є свята праведна блаженна Матрона Московська, що не так багато праведників, але багато грішників, які й сьогодні приходять до неї і просять її молитви. І отримують же те, що просять, тому що велика угодниця Божа ці молитви передає Тому, Хто Сам прощав грішників і зцілював їх недуги. У цьому і причина святості праведної Матрони, у цьому і джерело її чудодійної сили, тому що вона жила за заповідями Христовими, а простіше сказати — робила те, що робив Христос Спаситель, звертаючись і до тих, хто праведний, і до тих, хто грішний, приносячи дари зцілення і для одних, і для інших.

І, мабуть, найголовніший урок, який кожен з нас повинен винести, стикаючись з праведною Матроною, полягає в наступному: і ми повинні бути здатними прощати грішників і не засуджувати людей, і ми повинні бути здатними, незважаючи на осіб, робити добро не тільки тим, хто нам робить, не тільки тим, хто виглядає праведником, але й тим, хто такими не виглядає. Це і є виконання заповідей Христових про любов до ближнього, через яку пізнається Сам Бог і через яку людина входить в Божественне життя, яке не переривається з життям земним, але простирається у вічність. Молитвами святої праведної Матрони Московської нехай береже нас Господь від усякого зла. 

На згадку про перебування у Свято-Покровській обителі сьогодні, в день святкування 15-річчя канонізації святої праведної Матрони Московської, хотів піднести художню крашанку. Нехай Господь перебуває з вами, матушко Феофаніє, і з усім сестринством.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Усі матеріали з ключовими словами

 

Інші статті

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в Неділю 25-ту після П'ятидесятниці після Літургії в кафедральному соборі Христа Спасителя м. Калінінграда

Слово Святішого Патріарха Кирила в річницю інтронізації святителя Тихона, Патріарха Всеросійського, після молебню в Донському монастирі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в свято Введення в храм Пресвятої Богородиці в Успенському соборі Московського Кремля

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті святителя Філарета Московського після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в Храме Христа Спасителя

Слово Святішого Патріарха Кирила в свято Казанської ікони Божої Матері після Літургії в Успенському соборі Московського Кремля

Патріарша проповідь після Літургії в кафедральному соборі Різдва Пресвятої Богородиці м. Ростова-на-Дону

Слово Святішого Патріарха Кирила в Неділю 18-ту після П'ятидесятниці після Літургії в Свенському Успенському чоловічому монастирі

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в Александро-Невской лавре в Санкт-Петербурге

Слово Святейшего Патриарха Кирилла после Литургии в Покровском ставропигиальном монастыре