Руська Православна Церква

Офіційний сайт Московського Патріархату

Русская версияУкраинская версияМолдавская версияГреческая версияАнглийская версия
Патріархія

Проповідь Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Троїце-Сергієвому Варницькому монастирі

Проповідь Святішого Патріарха Кирила після Літургії в Троїце-Сергієвому Варницькому монастирі
Версія для друку
11 травня 2014 р. 20:27
11 травня 2014 року, напередодні дня народження преподобного Сергія Радонезького, Святіший Патріарх Московський і всієї Русі Кирил звершив освячення нового собору і Літургію в Троїце-Сергієвому Варницькому монастирі в Ярославській області, заснованому на місці народження Преподобного. Після богослужіння Предстоятель Руської Церкви звернувся до віруючих із проповіддю.

Ваші Високопреосвященства й Преосвященства! Ваше Преподобіє, отче Пимене! Дорогі отці, браття й сестри!

Сьогодні у нас особливий день. Ми звершуємо богослужіння на місці народження святого преподобного Сергія Радонезького в ювілейний рік — рік 700-річчя від дня його народження. Це богослужіння входить до програми наших загальноцерковних урочистостей, і чудово, що до цього дня Свято-Троїцька Варницька обитель, що зазнала у XX столітті страшних руйнувань, не просто повністю відроджена й відновлена, але в її стінах з'явилося багато нового — того, що сьогодні життєво необхідно Церкві.

Обитель була створена на самому початку XV століття. Як і все, що тоді будувалося на Русі, за рідкісним винятком, монастир був побудований у дереві: дерев'яні храми, дерев'яні келії, дерев'яна огорожа; а дерево крихкий матеріал. Така вже, мабуть, доля Росії, де мало збереглося давніх пам'яток, — саме тому, що головним будівельним матеріалом було дерево. Проте обитель розцвіла. Вона ніколи не була багатою, але була дуже шанованою. Сюди стікалися на богомілля святі угодники Божі — святитель Іов, перший патріарх Московський; святий Димитрій, святитель цієї Ростовської землі; святитель Філарет, митрополит Московський; святий праведний Іоанн Кронштадтський; святитель Тихон, патріарх Всеросійський і багато інших.

Зовсім не випадково ця скромна обитель так притягувала до себе людей, — тому що її було створено на місці будинку, де народився святий преподобний Сергій Радонезький. «Радуйся, у твоєму народженні сином радості наречений», — ці чудові слова знаходимо ми в акафісті святому преподобному Сергію Радонезькому. Він був сином радості — для кого? Насамперед, напевно, для батьків. І відразу спадає на думку така паралель: а чи кожен із сучасних батьків може назвати своїх дітей синами радості? Як часто доводиться чути з вуст батьків і матерів, що діти їх — сини й доньки не радості, а горя, які приносять горе не тільки самим собі, а й батькам і оточенню. Чому ж одні стають синами й дочками радості, а інші — синами й дочками горя людського?

На прикладі святого преподобного Сергія Радонезького можна відповісти на це питання. Людська особистість формується в перші роки життя, хоч і не у всій повноті. Саме тоді закладаються певні принципи, які лежать в основі пізнання навколишнього світу. Ці принципи і формують те, що ми називаємо світоглядом, ставленням до навколишнього світу, до людей, до Бога, до природи, — усе це там, у дитинстві, у найбільш ранньому дитинстві.

Преподобний Сергій Радонезький прославився не тільки своїм святим життям. Преподобний прославився тим, що практично врятував наш народ, врятував роздроблену феодальну Русь. Своєю духовною силою, своїм словом він об'єднав князів навколо князя Дмитра Донського, і це дало Русі можливість виставити проти Мамая потужне військо, яке й розгромило ворога на Куликовому полі.

Звідки це було в преподобному Сергії? А всі джерела — в його дитинстві. Він був сином ростовських бояр Кирила й Марії, які вірою і правдою служили ростовським князям. Тоді ніхто не міг зійти на княжий престол без дозволу хана, і тому кожен князь вирушав до Золотої Орди, не знаючи, чим закінчиться ця подорож, адже були випадки, коли наші князі не поверталися з Орди, коли вони знаходили там смерть, ганьбу, муки.

Святий Кирил двічі супроводжував ростовських князів до Золотої Орди. Мабуть, він бачив усе це приниження, страх, невпевненість, які відвідували і тих, хто був покликаний керувати своїм народом. Страх і приниження входили в серця тих, хто вирушав до Орди за отриманням згоди хана на князювання. І, напевно, Кирил, повертаючись до Ростова, в колі сім'ї говорив про те, чому був свідком: і про страшну силу хана, і про безліч війська, яке його оточує, і про те, як тяжко доводилося руським князям, які йшли на уклін до Орди. Бачив отрок Варфоломій і всю небезпеку, яка походила від розділення Русі. Не було б цих ганебних ходів до Орди, якби руські князі й руські землі об'єдналися воєдино, і, напевно, розповіді батька багато в чому сформували глибоке переконання отрока Варфоломія, майбутнього Сергія, ігумена Радонезького, у необхідності об'єднання руських земель.

І ми знаємо, що саме преподобний Сергій закликав до об'єднання руських земель. Закликав, не відштовхуючись від прагматичних і політичних інтересів, але говорячи про те, що життя в єдності є життя за образом Святої Трійці. Там, де єдність, там сила, там духовна спорідненість, там примноження можливостей; і саме там, де єдність, здійснюються великі прориви — духовні, матеріальні та цивілізаційні.

Безперечно, джерела такого сприйняття руської дійсності — від дитинства, від виховання, від батьків. Але були й інші обставини, які, безперечно, вплинули на формування особистості преподобного Сергія. Кирил і Марія були людьми зовсім не багатими, але все-ж впливовими, і жили в достатку. Однак Богу було угодно провести їх через зубожіння — вони розорилися, і все це відбулося на очах Варфоломія...

Що нерідко відбувається, коли успіх, удача відвертаються від людей? Одні впадають у паніку, інші в зневіру, треті руки на себе накладають, четверті втрачають всякі життєві орієнтири, — словом, зовнішні обставини, неблагополуччя, змінивши добробут, руйнує людську особистість.

А для Варфоломія приклад батьків став прикладом праці й творення. Виявляється, і бояри могли трудитися, у тому числі своїми руками, і не впадати в зневіру, але дякувати Богові, виховувати своїх дітей, духовно зростати. Напевно, отрок Варфоломій розмірковував на теми швидкоплинності, примарності людської сили, особливо людського багатства й влади. Приклад батьків допоміг сформувати таке ставлення до зовнішніх благ, і тому він, належачи до аристократії, ще в юності пориває із зовнішнім світом, з можливістю зробити політичну чи військову кар'єру, і йде до пустелі, до монастиря, що став потім Троїце-Сергієвою лаврою.

І, мабуть, ось ще про що слід сказати сьогодні, на цьому місці, де народився і виріс отрок Варфоломій. Про те, що і він мав досвід приниження — досвід, завдяки якому він став сильним, внутрішньо концентрованим, зосередженим, здатним долати труднощі. Адже в дитинстві Варфоломій був невдахою, йому не давалося навчання.

Як діти реагують, коли не можуть встигати разом з іншими? Хтось щосили намагається вчитися, але зрозумівши, що у нього не виходить, сповнюється почуття агресії, недоброзичливості, — нерідко такі люди поповнюють число злочинців. А отрок Варфоломій приймав свою обмеженість зі смиренням, як певне Боже відвідування. Він палко молився Богу, щоб Той вивів його з цього стану. І ми знаємо, що сталося чудо, так що отрок Варфоломій отримав дивовижні інтелектуальні здібності, які зробили з нього не тільки мудрого наставника, а й справжнього духовного вождя народу.

Говорячи про преподобного Сергія, ми говоримо і про його батьків Кирила й Марію, причислених до лику святих. Ми згадуємо сьогодні їх подвиг життя. Ми згадуємо їх особистий внесок у формування характеру преподобного Сергія, і одночасно замислюємося про наших батьків, про сучасних батьків, про дітей. І ми розуміємо, що ці дивовижні приклади з минулого можуть і сьогодні багатьом допомогти зрозуміти, що означає справжнє виховання дітей. Це завжди особистий приклад — приклад працьовитості, мужності, спокою, любові; приклад ставлення до зовнішніх, матеріальних обставин; приклад того, як духовне життя, будучи домінантою людського життя, перетворює це життя.

Приклад отрока Варфоломія — це приклад і для наших дітей, для нашої молоді. На цьому прикладі можна переконатися, що сумні зовнішні обставини, навіть об'єктивні, такі як нездатність вчитися чи неможливість мати міцне здоров'я, можуть або зруйнувати життя, або стати основою формування особливих рис характеру та особистості, як і сталося у випадку з преподобним Сергієм. І тому сьогодні молитва наша до преподобного Сергія про батьків і дітей, про наші сім'ї, отже про майбутнє нашої Вітчизни. І нехай почує Преподобний наші благання, які з особливою силою звучать у рік 700-річчя від дня його народження.

Я хотів би в пам'ять про відвідання святої Варницької обителі вручити Донський образ Божої Матері, з пам'ятним знаком про те, що він є даром Патріарха. Прикладаючись до цього образу, моліться про дітей своїх, про внуків, про Вітчизну нашу. Не забувайте в молитвах і свого Патріарха. І нехай Господь молитвами преподобного й богоносного отця нашого Сергія, ігумена Радонезького, зберігає землю нашу, всю історичну Русь в духовній єдності, духовній силі та у вірі православній. Амінь.

Прес-служба Патріарха Московського і всієї Русі

Матеріали за темою

Індонезійські і філіппінські учні духовних шкіл Руської Православної Церкви відвідують Оптину пустинь

В Псково-Печерському монастирі відкрилася мультимедійна виставка, присвячена архімандриту Іоанну (Крестьянкіну)

В Дивеєвській обителі підбили підсумки урочистостей, присвячених дню пам'яті преподобного Серафима Саровського

В Свято-Троїцькому Серафимо-Дівеєвському монастирі відбулися урочистості з нагоди дня пам'яті преподобного Серафима Саровського

Завершилося перебування Святішого Патріарха Кирила в Йорданії

Святіший Патріарх Кирил взяв участь у зустрічі Предстоятелів і делегацій Помісних Православних Церков в Аммані

Візит Святішого Патріарха Кирила до Йорданії. Зустріч учасників зібрання Предстоятелів і делегацій Помісних Православних Церков з Королем Йорданії

Візит Святішого Патріарха Кирила до Йорданії. Зустріч з Королем Йорданії

На тайському острові Чанг освячено храм в ім'я преподобного Сергія Радонезького

Диякон Олександр Волков: Весь 2014 рік Руська Церква молилася про Україну [Iнтерв'ю]

У духовно-просвітницькому центрі «Патріарше подвір'я» в Єкатеринбурзі відкрилася виставка, присвячена 700-річчю преподобного Сергія Радонезького

У Москві підбили підсумки ювілейного року, присвяченого 700-річчю від дня народження Преподобного Сергія Радонезького

Інші статті

Слово Святішого Патріарха Кирила після Літургії в храмі пророка Божого Ілії в Обиденському провулку в Москві

Слово Святішого Патріарха Кирила в День Хрещення Русі після Літургії в Храмі Христа Спасителя

Патріарша проповідь після Літургії в Казанському соборі на Красній площі

Слово Святішого Патріарха Кирила в день пам'яті преподобного Сергія Радонезького після Літургії в Троїце-Сергієвій лаврі

Патриаршая проповедь в день памяти апостолов Петра и Павла после Литургии в Храме Христа Спасителя

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в свято Вознесіння Господнього

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в Неділю 5-ту після Пасхи, про самарянина

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в Неділю 3-ю після Пасхи

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в Велику П'ятницю

Проповідь Святішого Патріарха Кирила в Великий Четвер